Вирощування бузку – посадка й догляд, види з фото, сорти, розмноження, хвороби

Рід бузку (Syringa) включає близько 30 видів листопадних чагарників або одностовбурних невисоких дерев, що належать до родини Маслинових.

У природі природними ареалами рослини є регіони Східної Азії, а також Південно-Східної Європи

Опис бузку з фото

У природі деякі чагарники можуть досягати досить значних розмірів, виростаючи до 7 метрів у висоту та приймаючи форму невеликого деревця. Але зазвичай дорослі екземпляри в середньому не більше 3-4 метрів, досягаючи своєї максимальної висоти тільки через 20 років.

В оптимальних умовах чагарник живе від 50 до 100 років. Цікаво, що гілки його порожнисті, а міцна деревина вже сотні років використовується для виготовлення невеликих предметів повсякденного вжитку.

Листя бузку темно-зелене, має вузьку серцеподібну форму, в довжину від 5 до 12 см. Коренева система неглибока, але розлога, часто утворює кореневу поросль.

Бузок є одним з найбільш красиво квітучих весняних садових чагарників. Щільні волоті квітів зачаровують своїм забарвленням й ароматом.

Коли зацвітає бузок? Залежно від виду та сорту цвітіння може бути у квітні, травні або червні. На пагонах з’являються ефектні, великі суцвіття, що складаються з маленьких, чашоподібних квіточок.

Забарвлення суцвіть варіюється від білого до всіх відтінків рожевого, бузкового, фіолетового. Перше цвітіння настає у віці від 2 до 5 років.
Плоди бузку являють собою подовжені коробочки довжиною до 2 сантиметрів.

Плоди повністю дозрівають влітку, з липня по вересень. Після відкриття та вивільнення насіння коробочки залишаються на гілках протягом багатьох років, тому садівники регулярно їх видаляють.

Сорти й види бузку з фото

З усіх видів бузку лише деякі набули поширення в декоративному садівництві.

Найбільше визнання отримав бузок звичайний (Syringa vulgaris) родом з Південної Європи та який традиційно вирощують в наших садах. Гарний чагарник може досягати до 6 м у висоту, відрізняється прямостоячою формою й масивним стовбуром з численним відгалуженням.

Добре росте на сонячних та злегка затінених місцях. На початку травня з’являються квітки з сильним ароматом фіолетового забарвлення. Syringa vulgaris спочатку був відомий та вирощувався лише як вид.

Лише у XIX столітті почалася селекція нових сортових форм. Початок селекції поклав французький садівник В. Лемуан з Нансі, якому вдалося отримати понад 200 сортів даного виду.

Подальше вдосконалення отриманих сортів дозволило створити понад 900 культиварів, що розрізняються забарвленням, формою квіток, датою цвітіння та розміром куща.

Сорти бузку звичайного

Бузок «Людвіг Шпет» (Andenken an Ludwig Spath) – належить до великоквіткового сорту, з поодинокими, темними фіолетово-червоними квітками, що зібрані у довгі волоті довжиною 30 см.

Бузок «Шарль Жолі» (Charles Joly). Дуже яскравий, рясно квітучий сорт з ароматними, махровими квітками, майже пурпурно-червоними.

Великоквітковий культивар білосніжного цвітіння «Мадам Флорен Степман» (Mme Florent Stepman), що виведений Флореном Степманом як визнання в любові його дружині Марі-Жозеф. Являє собою розлогий кущистий кущ, який може досягати 3-4 метрів у висоту.

Білий сорт бузку «Мадам Флорен Степман»

Старовинний сорт «Мішель Бюхер» (Michel Buchner) французької селекції, квітучий в травні/червні великими, ароматними, махровими квітками лілового забарвлення, що зібрані в довгі вузькі волоті. Зелене листя зберігає свій колір, поки не опаде.

Ряболистий бузок «Аукубафолія» (Aaucubaefolia). Цікавий сорт канадської селекції, стійкий до морозів. Характеризується великими, блакитними, ароматними квітами та ефектним, строкатим листям.

Бузок «Катерина Хавемейер» відрізняється чудовими, махровими квітками від блідо-фіолетового до лавандово-блакитного забарвлення, що розквітають у травні-червні. Висота рослини 2-3 м. Сорт стійкий до хвороб та має відмінну зимостійкість.

Сорт бузку «Радж капур» (Radzh Kapur) отримав назву в пам’ять про індійського актора й зустрічається також під назвою «Бродяга». Забарвлення ароматних та великих суцвіть темно-червоне з ліловим.

«Kindy Rose» досягає 6 м у висоту. Окрасою сорту є пурпурно-фіолетові, напівмахрові, дуже ароматні суцвіття. Цвіте в квітні – травні.

Бузок «Прайм роуз» – єдиний й тому найбільш цінний, рідкісний сорт з жовтим цвітінням, що виведений в Нідерландах в 1949 році. Кремово-жовті волоті з дуже сильним ароматом розпускаються в середині весни.

Бузок «Амі Шотт» (Ami Schott) являє собою сорт, що входить до групи найефектніших, великоквіткових, махрових культиварів. Суцвіття дуже великі, кобальтово-сині.

Інші сорти бузку звичайного з ефектними квітами:

• «Ambassadeur» – квітки поодинокі, блакитні, з білим вічком, зібрані в широкі й довгі суцвіття;
• червоно квіткові культивари виду – «Конго» «Массена»;
• привабливі білі сорти: «Ян ван Тол», «Марі Легрей», «Весталка», «Еллен Вілмотт», «Мадам Лемуан», а також «Candeur» – ранньоквітучий сорт з поодинокими білими квітками.

Бузок дрібнолистий (Syringa microphylla) – мініатюрний чагарник, що досягає до 1,5 м у висоту. Листя довжиною 3-4 см, суцвіття рожеві довжиною 5-10 см. Деякі сорти, наприклад, бузок «Суперба» цвітуть повторно.

Квітки у сорту «Суперба» дрібні, але дуже ароматні й настільки численні, що в травні кущ схожий на рожево-бузкову хмару. Восени цвіте знову, хоча й менш рясно. Виростає всього до 1,5-2 м та підходить для контейнерного озеленення тераси або балкона.

Бузок Угорський (Syringa josikaea). Це привабливий вид, родом зі східних районів Карпат й районів Трансільванії. Виростає до 4 м у висоту, не утворюючи порослі.

Молоді пагони жорсткі, прямі, бічні пагони розкинуті в сторони. Поодинокі квітки зібрані у великі суцвіття, що досягають 20 см в довжину.

Вони з’являються в травні та цвітуть до середини червня. Квіти лілово-рожеві з інтенсивним ароматом. Декоративне листя матово-зелене, опушене, з нижньої сторони світліше, досягає довжини до 10 см.

Бузок Китайський (Syringa chinensis). Кущі цього гібрида, що отриманий від бузку перського та звичайного, виростають до 4 м у висоту. Форма чагарнику більш щільна й ніжна, ніж Syringa vulgaris.

Гілки красиво згинаються, а в травні покриваються ароматними рожево-бузковими квітками в численних мітелках. Цей вид бузку вважається одним з найкрасивіших декоративних чагарників завдяки привабливій формі й великій кількості квітів.

Рослину легко вирощувати. Вона не дає ні порослі, ні плодів. Невелике ланцетне листя також декоративне. Яскравий сорт з білими з фіолетовим відтінком квітками бузку китайського «Альба». Витончені рожево квіткові сорти: «Saugeana», «Sunday».

Бузок гіацинтовий (Syringa hyacinthiflora) – являє собою американський ранньоквітучий гібрид двох видів Syringa oblata та Syringa vulgaris, що виростають у Східній Європі та Азії.

Це листопадний чагарник з приголомшливим цвітінням, що поєднує в собі кращі риси батьківських рослин. Квіти неймовірно ароматні та цвітуть великими гронами, довжина яких може досягати більш ніж 25 см.

Квітки можуть бути поодинокими або подвійними та доступні в широкому діапазоні кольорів, включаючи фіолетовий, білий або рожевий. Восени листя часто набуває відтінки червоного, фіолетового й золотого, що забезпечує виду високу декоративність.

Додатковим бонусом є те, що листя дуже стійке до борошнистої роси, яка може вражати багато видів бузку.

Бузок Мейєра (Syringa meyeri). Цей карликовий вид часто використовують для горщикового озеленення. Рослина добре переносить обрізування, тому їй можна надати красиву напівсферичну форму та обмежити зростання приблизно до 1 м.

З травня по червень карликовий бузок Мейєра цвіте дрібними квітками, зібраними в невеликі волоті – фіолетовими, рожевими або білими, в залежності від сорту.

Популярний сорт бузку Мейєра «Палібін». У травні – червні чагарник покривається дрібними світло-фіолетовими квітками, що випускають приємний солодкий аромат, виростає кущ приблизно до 1,2 м у висоту. Віддає перевагу сонячним місцям з родючим, помірно вологим ґрунтом.

Бузок «Ред піксі» – ще один компактний сорт бузку Мейєра, що характеризується масою ароматних рожевих суцвіть, які розкриваються з пурпурно-рожевих бутонів в кінці весни та на початку літа.

Популярний в культурі гібрид бузку Престон. Його перший сорт був виведений Ізабеллою Престон з Оттави, Канада, в 1920-х роках.

Сорт гібрида Престон «Місс Канада»

В результаті вийшов красивий та надзвичайно витривалий чагарник, який витримує зниження температури до мінус 45 С.

Вибір місця та посадка бузку у відкритий ґрунт

Чагарник терпиме до більшості умов вирощування, але цвіте рясно на сонячних або злегка затінених місцях з хорошою циркуляцією повітря та без впливу сильних вітрів.

Субстрат воліє добре дренований, перегнійний, помірно вологий, з рН від слабокислого, нейтрального до злегка лужного. Найкраще купувати саджанці в контейнері, оскільки їх можна висаджувати протягом усього сезону.

Перед посадкою землю слід правильно підготувати, тобто прополоти, перекопати. Бідний ґрунт рекомендується збагатити добре переробленим компостом. Якщо субстрат занадто важкий, то в нього вносять пісок.

Посадку бузку з відкритою кореневою системою проводять в кінці березня – на початку квітня або в жовтні. Коренева грудка перед посадкою повинна бути просочена водою

Посадкову яму викопують приблизно у два рази більше кореневої грудки рослини. Стінки ями слід трохи розпушити, а на дні викласти шар родючого ґрунту й дренажу. Після посадки землю навколо саджанця обережно утрамбовують та добре поливають.

Догляд за бузком після посадки

У перші 1-2 роки молоді рослини вимагають регулярного поливу. Необхідно стежить за тим, щоб земля залишалась помірно вологою, але не мокрою.

Дорослі кущі зрошують тільки в тривалий посушливий період. Для зменшення випаровування вологи, землю навколо насаджень мульчують корою, кокосовим субстратом або кам’яною крихтою.

На багатих перегноєм ґрунтах підгодівля бузку рекомендується тільки навесні невеликою кількістю компосту, який вносять в пристовбурну область. Глибоко копати не потрібно, оскільки у куща неглибоке коріння.

Слід враховувати, що занадто велика кількість добрив, як правило, стимулює інтенсивний ріст пагонів та зеленої маси та може повністю зупинити цвітіння в поточному сезоні.

В іншому догляд за бузком в саду полягає в прополюванні та видаленні відцвілих пагонів, щоб запобігти утворенню насіння, що послаблюють чагарник й знижують його декоративну цінність.

Обрізування бузку

Бузок цвіте на торішніх пагонах, тому формувальне обрізування краще проводити через 2 тижні після закінчення цвітіння, зрізуючи відцвілі суцвіття разом з більш довгою частиною пагона. Вкорочують під кутом 45, зрізуючи гілку трохи вище листової бруньки, зверненої назовні.

Обрізування після цвітіння

У будь-який інший час року вкорочувати пагони не рекомендується, оскільки саме влітку чагарник починають формувати бутони, які зберігаються протягом зими для цвітіння наступної весни.

У санітарне обрізування входить проріджування загущених чагарників для поліпшення циркуляції повітря, видалення поламаних та хворих гілочок, а також прикореневої порослі, що послаблює рослину. Процедуру можна проводити в будь-який час.

Омолоджувальне обрізування старих кущів проводять ранньою весною, вкоротивши всі гілки майже до самої основи, залишивши тільки 20 см над землею.

Однак такі крайні заходи приведуть до припинення цвітіння як мінімум на 1 – 2 роки. Тому при обрізуванні кущів бузку з метою омолодження більшість садівників вважають за краще видаляти по 1/3 найстаріших пагонів щорічно протягом 3 років.

Пересадка бузку

Пересадку краще проводити тільки в молодому віці, оскільки старі кущі мають велику кореневу систему, яка після пошкодження довго відновлюється, рослина слабшає, хворіє.

Кращий час для пересадки молодих чагарників – рання весна, до відкриття бруньок, оскільки при більш пізніх термінах рослині може не вистачити часу вкорениться й зміцніти.

Кущ акуратно та глибоко обкопують по колу, на відстані від пагонів приблизно 40 см. Обережно виймають рослину з грудкою землі та висаджують в заздалегідь підготовлену яму. Після пересадки бузок вимагає регулярного поливу за відсутності дощів.

Розмноження бузку

Найлегше бузок розмножується за допомогою кореневої порослі, яку викопують навесні з частиною коренів, як можна ближче до батьківської рослини.

Перед посадкою на нове місце коріння отриманого відростка замочують на пару годин у воді. Посадку проводять за тією ж технологією, що і саджанців бузку.

Коріння відростка замочують у воді

Якщо вид або сорт не формує прикореневу поросль, то в цьому випадку використовують метод живцювання бузку. Найкраще брати живці на початку літа після цвітіння, вибираючи молоді, гнучкі пагони, товщиною приблизно з олівець.

Збирати живці рекомендується вранці, коли температура нижче та рослини добре зволожені після вечірнього поливу або дощу. Зрізають живці довжиною 20 см трохи нижче листового вузла.

Нижнє листя видаляють. Щоб полегшити вкорінення, зріз живця занурюють у розчин або порошок з гормоном, що стимулює утворення коренів. Потім висаджують у горщики з вологою сумішшю з універсального ґрунту та перліту (піску) в співвідношенні 3:2.

Живці поміщають в тепле, світле місце, що захищене від прямих сонячних променів. Накривають прозорим пластиковим пакетом для підтримки вологості повітря й ґрунту. Пакет раз в день необхідно підіймати на 10 хвилин для провітрювання.

Живці повинні вкоренитися через чотири-вісім тижнів, про що свідчить поява нового приросту. Після вкорінення горщики можна перенести на відкрите повітря в захищене місце з яскравим непрямим світлом, пакет прибрати та проводити полив після висихання верхнього шару землі.

На зиму молоді саджанці можна забрати в прохолодне, світле приміщення або залишити в саду, попередньо добре утепливши їх. На наступний рік саджанці можна висаджувати на постійне місце.

Шкідники й хвороби бузку з описом та фото

Чагарник, як правило, не викликає проблем у догляді та вважається стійким до хвороби, проте в поганих умовах вирощування бузок може вражатися хвороботворними мікроорганізмами та шкідниками.

На бузку коричневе листя, бузок сохне. Проблема найчастіше викликана стресом в наслідок посухи, пересадки, ураження бактеріями або грибками.

На бузку коричневе листя внаслідок стресу або хвороб

Затяжна дощова весна створює ідеальні умови для розвитку грибкового фітофторозу (Ascochyta syringae).

Одним з симптомом грибкової інфекції є квіткові бруньки, що не розвиваються та плями на листі бузку. Плями спочатку мають жовто – коричневий або бурий центр з краєм некротичної тканини іншого кольору, зазвичай темно-коричневого з нечіткими закругленими краями. Лікування проводять системним фунгіцидом, уражені пагони видаляють.

Бактеріальний опік. Бактерії Pseudomonas syringae викликають раннє відмирання гілок. Бактеріальні плями на листках зазвичай мають більш кутову структуру та можуть бути оточені тонким жовтим ореолом.

У занедбаному стані листя на кінці гілки стає повністю коричневим або чорним. Квіти можуть раптово стати млявими або коричневими. Хвороба даного типу важко подається лікуванню.

Обрізування хворого матеріалу та проріджування внутрішньої частини куща – кращий спосіб боротьби з цим захворюванням, але якщо інфекція широко поширена, застосовують неодноразову обробку фунгіцидом з вмістом міді.

Аскохітова гниль (Ascochyta syringae). Пагони й квітконоси поточного року в’януть, буріють. Стебло заражених пагонів жовтувато-коричневе, зморщене, вкрите структурами, що утворюють спори від сірого до блідо-оранжевого кольору.

В кінці літа на листя з’являються просочені водою плями оливкового кольору, які зливаються, поки все листя не стане коричневим.

Борошниста роса – це, мабуть, найпоширеніша проблема бузку, що спричинена різними грибковими збудниками, в результаті чого на листі утворюється порошкоподібний сіро-білий наліт.

Найкраще лікування та профілактика – це збільшення циркуляції повітря навколо зараженого листя, тому рекомендується щороку проріджувати загущений чагарник.

Коричнева плямистість, що викликає або не викликає опадання листя. Грибок вражає рослину в результаті високої місцевої вологості.

Причиною поганого цвітіння є недолік сонячного світла або посадка в важкий ґрунт.

Бузок приваблює лише кілька шкідників: павутинний кліщ, попелиця та гусениці.

Бузок в ландшафтному дизайні

Привабливий чагарник можна садити поодиноко або групами. З нього виходять чудові живоплоти.

Бузок на штамбі композиції з представниками хвойних порід

Цибулини весняних квітів та яскраві літники – це гарні компаньйони для бузку. Вони швидко натуралізуються, розростаючись навколо куща та здатні придушити ріст бур’янів. Чагарник також неймовірно ефектно виглядає на тлі газону або в композиції з представниками хвойних порід.

Карликовий бузок ідеально підходить для невеликих садів та горщикового озеленення. Високо декоративні композиції з такими ж низькорослими чагарниками як, наприклад, барбарис Тунберга, спірея, дейція, вейгела, будлея, кальмія не вимагають особливого догляду й ідеально підходять для залучення метеликів.

Посадка різних сортів та гібридів бузку сприяє продовженню часу цвітіння та забезпечує безперервний аромат.

Бузок — такий простий і незвичайний

Напевно, немає квітучого чагарника більш відомого і звичного, ніж бузок. Без його ароматів та барв неможливо уявити весну в Україні. Здавалося б, що такого особливого у чагарнику, що після досить короткого цвітіння нічим не може прикрасити садок? Насправді, багато особливостей роблять духмяно-п’янкий бузок рослиною незамінною. Живописні вигини стовбурів, краса кори, багатофункціональність, надійність, простота догляду та здатність прижитися майже в кожному саду характерні для будь-якого бузка. А нові сучасні сорти роблять бузок ще кращим!

Бузок — такий простий і незвичайний

Бузок — це трохи більше, ніж чарівне цвітіння

Бузок став таким популярним за одну-єдину рису — незабутнє цвітіння. Та навряд чи він би зустрічався в кожному садку, якби переваги рослини зводилися виключно до цвітіння протягом кількох тижнів травня. Сучасний бузок — різноманітний та незамінний відразу за кількома характеристиками.

Тонкі, елегантно звивисті стовбури, що густо галузяться, створюючи куполи та парасольки — еталон живописності. А потужні корені не даремно вважаються кращими по утриманню грунтів на схилах. У бузка прості листочки, та назвати їх непривабливими неможливо. Яйцевидні чи ланцетні, з загостреним кінчиком, вони виглядають дуже гармонічно. А у багатьох бузків листя більш цікаве — перисте чи розсічене.

Бузок виглядає яскраво і до цвітіння, і після нього, якщо вчасно провести обрізку. Так, він доволі рано скидає листя восени, та все ж не псує жодного пейзажу. До того ж, є види, що восени стають найяскравішою «плямою» у садку.

Цвітінням бузку неможливо не захоплюватися. Адже навіть ті, кому не до вподоби специфічний запах його квітів, можуть відкрити для себе дивовижні сорти з незвичними ароматами чи взагалі майже позбавлені запаху. Мілкі, лійчасті квіти, зібрані тисячами у складні китиці, піраміди величезних суцвіть у кожного бузку особливі. Прості, найчастіше з чотирма пелюстками, чи махрові, великі і дрібні…

А які різноманітні бузки за кольорами! Той самий легендарний бузковий має безліч світлих та темних відтінків, а є ж і сорти з варіаціями білих, кремових, рожевих, пурпурових, лілових, фіолетових — від ніжних пастельних відтінків до найтемніших королівських барв, від одноманітного, рівного забарвлення до строкатих поєднань та м’якої акварелі.

Різний бузок — різне використання

Не дивлячись на те, що бузок — класичний, великий, красивоквітучий чагарник, визнаний базовим пейзажним чи акварельним видом для будь-якого саду, його використання зовсім не настільки одноманітне, як здається.

Будь-який бузок чудово підходить для:

• створення живих огорож та захисних насаджень по межі ділянки;
• створення фону, пишних заростей по кутках саду чи біля будівель;
• маскування господарських будівель та комунікацій;
• обрамлення альтанок та терас;
• малих та великих групп;
• закріплення грунту на схилах.

Та насправді цей перелік можна розширювати безкінечно завдяки більш точному підбору видів та сортів, що використовуються по-особливому. Низькі бузки підходять для бордюрів та рокаріїв, а ті, які не утворюють поросль — для сольних партій та квітників. І щоб зрозуміти всю безмежність використання бузку в дизайні саду, варто придивитися до їх «асортименту».

З появою все нових сортів з класифікацією та вибором бузку склалася така плутанина, в якій нелегко розібратися навіть науковцям. Коли діло доходить до вибору рослини для свого саду, різниця у використанні та потенціал окремих видів і сортів просто приголомшує. Гібриди, виведення нових сортів, невтомна селекція природних видів, секції, підсекції, підроди, серії… На практиці найзручніше орієнтуватися за головними групами, в які бузки об’єднані за справді значущими ознаками і цвітіння, і ролі в садку.

Бузок звичайний в живій загорожі

Види і сорти бузку

Бузок звичайний

Бузки звичайні (Syringa vulgaris) та його сорти — найпоширеніші. Це ті самі універсали, що виконують всі перелічені класичні ролі. Кущі висотою від 2 м у низьких, 3-4 м у середніх та до 6 м у великих сортів активно випускають поросль. Це найбільш ефектні за цвітінням бузки з дуже великими квітами та величезними волотями суцвіть. Розкішна букетна рослина, незабутньо ароматна. Діаметр квіток у звичайного бузку не обмежується навіть 1 см, а висота суцвіть, що ростуть у пазухах верхнього листя — навіть 50 см.

Старі сорти майже витіснили сучасні улюбленці висотою 2-3 м:

• білосніжний бузок «Міс Еллен Уілмотт» (Miss Ellen Willmott);
• вершковий «Мадам Лемуан» (Mme Lemoine);
• білий, з кремовими бутонами та надвеликими махровими квітами «Монік Лемуан» (Monique Lemoine);
• блакитно-бузковий, з темними бутонами, великоквітковий і махровий «Віктор Лемуан» (Victor Lemoine);
• пудрово-рожева «Суперба» (Superba);
• великоквіткова лілова «Анденкен Людвіг Спат» (Andenken an Ludwig Spath);
• ліловий з білою облямівкою «Сенсейшн» (Sensation);
• кремово-світло-салатовий сорт «Прімроуз» (Primrose);
• салатково-білосніжний бузок «Лебідка» (Lebioduszka);
• ніжно-рожевий махровий сорт без порослі «Б’юті оф Москоу» (Beauty of Moscow);
• льодяниково-рожевий «Каліфорнія Роуз» (California Rose);
• ніжний світло-малиновий сорт «Катрін Хевмайер» (Katherine Havemeyer);
• махровий, акварельний рожево-бузковий з загостреними пелюстками «Маршал Васілевські» (Marshall Wasilewski);
• акварельний, ніжно-рожевий, з видовженими квіточками сорт «Міс Кім» (Miss Kim);
• теплий малиново-бузковий махровий «Поль Тіріон» (Paul Thirion);
• середньо-ліловий, з дуже широкими суцвіттями «Массена» (Massena);
• блакитно-бузковий бузок «Президент Грейві» (President Grevy);
• темно-рожевий, надщільний, великокитицевий «Місіс Едуард Хардінг» (Mrs Edward Harding);
• насичено-фуксієвий, напівмахровий «Принц Волконський» (Prince Wolkonsky);
• темно-ліловий великоквітковий сорт «Шарль Джолі» (Charles Joly);
• насичено-ліловий, після розпускання ніжно-бузковий, махровий сорт «Бель де Нансі» (Belle de Nancy).

Та це навіть не сота частина розмаїття звичайних бузків! Адже до групи входять також не настільки ефектний за цвітінням, та дуже яскравий за листям восени бузок широколистий (Syringa oblata), привабливий розгалуженими суцвіттями та невеликими кущами пурпуровий бузок китайський (Syringa x chinensis), рано зацвітаючий, з витонченими квітами бузок гіацинтовоквітковий (Syringa x hyacinthiflora) та його кращі форми і сорти «Плена» (Рlena), «Естер Стейлі» (Esther Staley), «Черчіль» (Churchill), «Бюффон» (Buffon). І це не говорячи про бузок персидський (Syringa persica) висотою до 3 м з дуже специфічним ароматом, нещільними суцвіттями, що чудово стрижется і більш доречний у садках регулярного стилю.

Бузок звичайний (Syringa vulgaris) «Міс Еллен Уілмотт» (Miss Ellen Willmott)

Бузок звичайний (Syringa vulgaris) «Міс Кім» (Miss Kim)

Угорський бузок

Угорський бузок (Syringa josikaea)— єдиний вид, що не випускає порослі, відомий здатністю цвісти на місяць пізніше звичайного бузку. Його головний «козир» — стабільність, здатність прижитися будь-де. Невисокі, рідко до 4 м, акуратні, округло-пишні, наче подушки, з тонкими стовбурами та густим розгалуженням кущі розвиваються рівномірно та акуратно. Цвітіння «угорок» поступається в ефектності бузку звичайному. Суцвіття дрібні, ярусні, майже завжди рожевувато-пурпурові.

Цей вид чудово виглядає в міксбордерах та квітниках, на газонах. І дивує здатністю зберігати задану стрижкою форму.

Волосистий бузок

Волосисті бузки схожі на гігантські угорські бузки. Висота до 5 м, активне розростання в непрохідні межі та групи об’єднує бузок волосистий (Syringa villosa), бузок повстистуватий (Syringa tomentella). А бузок Комарова (Syringa komarowii) вирізняється від них лише звисаючою формою суцвіть. Ці бузки надстійкі, можуть рости навіть на сирому ґрунті.

Волосисті види найкраще підходять для багаторядних огорож по периметру ділянки та великих груп.

Перистолистяні бузки

Перистолистяні бузки — це красиві, тендітні види з вишуканими лініями гілок, яскравою корою, тонкими стовбурами та темним непарноперистим листям, що створює дивовижно яскравий фон для світлих, рожевувато-напівпрозорих суцвіть з дуже незвичними, довготрубчатими квітами, схожими на мініатюрні лілії.

Видовий бузок перистий (Syringa pinnatifolia) чи його різноманітні сорти та гібриди — один з кращих бузків для сольних партій, романтичного дизайну, окраси галявин та газонів, створення незвичайного фону та групп. Виглядає як незвичний екзот.

Бузок пухнастий (Syringa pubescens)

Бузки пухнасті

Унікальні сорти бузка пухнастого (Syringa pubescens), що об’єднав декілька схожих видів, відрізняються опушеними листками та суцвіттями, є найароматнішими та найкомпактнішими. Дрібні квіточки зібрані в невеликі суцвіття, що рівномірно розсипані по всьому елегантному кущику висотою до 1,5 м. Рослини цвітуть у молодому віці, вже при висоті в 25-30 см.

Чарівний, витончений бузок-мініатюра наче створений природою для рокаріїв, альпінаріїв, палісадників, квітників, здатний все заполонити своїм ароматом. І чудово виглядає в штабі і як акцент.

Бузок-гігант

Особлива група бузків — тріскуни, чи лігустріни (Ligustrina), амурський, або сітчастий бузок (Syringa reticulata). Це величезні дерева до 10-20 м, що можуть бути посаджені лише на великих ділянках.

Використання бузку в ландшафтному дизайні

Для бузку зазвичай довільно обирають роль в садку, адже це одна з найневибагливіших рослин, здатна рости майже будь-де. Тим більше, що цей чагарник навіть у значному віці гарно переносить пересаджування. Та все ж є і свої межі витривалості бузків.

По-перше, потрібно враховувати, що, крім угорського бузку, всі інші випускають поросль і розростаються.

По-друге, варто пам’ятати, що бузок в ідеалі залишиться на одному місці ледь не назавжди — це одна з найдовговічніших рослин.

По-третє, доведеться обмежитися сонячним місцем або легким, світлим затінком, місцями, захищеними від сильного вітру. Чим новіший сорт, тим він сонцелюбніший.

Зате для бузку підійде будь-яка земля, за винятком затоплених чи замулених ділянок. Чим пухкіший, легший та родючіший грунт, тим краще, гумус бузок обожнює. Йому підходять і нейтральні, й слабкокислі землі.

Сітчастий бузок (Syringa reticulata)

Про що варто пам’ятати, висаджуючи бузок

Це і справді одна з найпростіших рослин, що гарно приживається, та просто «тикнути» саджанець в землю не вийде.

Бузки висаджують ввечері або в похмурий день наприкінці літа чи восени, до середини жовтня. Весняна посадка зазвичай супроводжується затримками росту. Дистанція між рослинами — рівна максимальній висоті сорту, для огорожі стандарт — 1,5-2 м.

Для бузку потрібні великі посадкові ями (від 50 см). В вийняту землю доречно додати 1-2 відра компосту чи перегною, стакан попелу, за бажанням — 30-35 г фосфатних добрив. На саджанці краще вкоротити дуже довгі корені, а пагони — обрізати на 2-3 бруньки. У контейнерних рослин грудку не порушують, у бузку з оголеним корінням рівномірно розправляють кореневу систему по насипу з землі, поступово заповнюють грунтом простір і стежать, щоб стовбур утримувався в центрі ямки та вертикально, а коренева шийка залишалася на рівні з грунтом.

Висаджений бузок потрібно рясно полити декількома відрами води, а потім — захистити мульчею з будь-яких доступних матеріалів висотою до 8 см.

Догляд, що забезпечить бузку декоративність

Щоб бузок радував своєю красою і добре ріс та квітнув, головне — не забувати про обрізку. Бузок зазвичай стрижуть після відцвітання, зрізаючи всі суцвіття до першої пари листя чи бокової гілочки і формуючи основу з 5-10 скелетними гілками. Вирізають найстаріші та слабкі пагони. Напровесні, до прокидання бруньок, чистять кущі від пошкоджень.

Лише на користь, якщо не забувають хоча б декілька разів вспушити землю, підтримувати мульчу. В спеку та під час цвітіння не завадять декілька поливів. В принципі, бузок може обійтися й без цього.

Підживлення обов’язкові лише з 3-4 року. Підійде і внесення органіки (1-2 відра), і комплексних добрив (40-50 г). Останні можна замінити на внесення по 30-35 г азотних добрив ранньою весною і калійних та фосфорних добрив чи склянки попелу — восени.

ЗЕЛЕНА САДИБА.