2. Основні правила переносу слів із рядка в рядок

Частини слів із рядка в рядок переносимо за складами . Але не кожен склад можна залишати в попередньому рядку або записувати в наступному!

Одну літеру не залишаємо в попередньому рядку й не переносимо в наступний.

Не розриваємо сполучення літер дж, дз , які позначають один звук [дж], [дз], [дз’].

Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з — до кореня), то їх можна розривати .

Орфографія
§ 29. Правила переносу слів

Нерідко при написанні доводиться переносити слова з рядка в рядок.

Правила перенесення ґрунтуються насамперед на морфемній будові слова та складоподілі. Вони поділяються на загальні (орфографічні) і технічні (пов’язані з традиціями книгодрукування).

Основне правило: слова з одного рядка в інший переносяться за складами: кни-га, но-ве-ла, му-зи-ка, ком-по-зи-тор, ба-ро-ко, ар-хі-тек-ту-ра.

Загальні правила переносу

1. Одна літера не залишається в попередньому рядку й не переноситься в наступний, якщо навіть вона становить склад: ака-де-мія, на-ука, уя-ва, прислі-в’я (а не прислів’-я).

Тому не можна переносити такі слова, як мрія, орел, ясен, моя, алея, олія, ідея, арія.

2. Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук: хо-джу (а не ход–жу), від’їж–джаю (а не від’їжд–жаю), ґу- дзик (а не ґуд– зик).

Але якщо дж і дз позначають два звуки (а це буває на стику морфем — префікса і кореня), то їх слід розділяти: під–живляти, від–жити, під–земний, над–звичайний.

3. Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюються від попередньої літери: роз’-єднати, бур’-ян, Лук’-ян, силь-ний, стань-те, низь-ко, жень-ці, медаль-йон.

4. Не відривається й від попередньої літери, що позначає голосний: бай-ка (а не ба-йка), зай-чик (а не за-йчик), край-ній (а не кра-йній), грай-ся (а не гра-йся). Буквосполучення йо, ьо теж не розривається: га-йок, ра-йон, зна-йомий, третьо-го, осінньо-го, подзьо-даний, але: най–обережніше (межа префікса і кореня).

5.3 двох однакових букв, що позначають збіг приголосних, одна залишається в попередньому рядку, а інша переноситься в наступний: письмен-ник, картин-ний. щоден-но, без-закон-но, міськ-ком, ім-міграція, ір-раціональний, віл-ла. Допускається подвійний перенос двох однакових приголосних, що виникли внаслідок подовження (асиміляції за м’якістю): жит-тя і жи-ття, узліс-ся і узлісся, подорож-жю і подоро-жжю, спросон-ня і спросо-ння, гіл-лястий і гі-ллястий, але: Іл-ліч, Іп-лівна (Ім’я по батькові).

6. При переносі складних і складно- скорочених слів не можна залишати в кінці рядка початкову літеру другої основи, якщо вона не становить складу: далеко-східний (а не далекос-хід- ний), дво-складовий (а не двос-кла- довий), біло-сніжний (а не білосніжний), крає-знавство (а не краєз-навство), шістна-дцять (а не шістнад-цять), Свято-слав (а не Святос-лав).

7. Односкладові префікси перед наступним приголосним кореня не розриваються: роз-писати, під-писати, від-писати, над-писати, об-писати. Кількаскладові префікси можна розділяти: пере-нести і пе-ренести, піді-гріти і пі-дігріти.

Односкладові префікси перед наступним голосним кореня можна переносити двояко: без-оглядно і бе-зоглядно.

8. Можна, але не бажано, залишати біля префікса початкову літеру кореня: при-йшов (прий-шов), при-слівник, на-ймення, на-рвати, за-клик, за-прошення, су-спільний, не-жданий.

9. Не можна розривати ініціальні абревіатури, а також комбіновані абревіатури, які складаються з літер і цифр: ООН, МАУ, ЛАЗ-105, ТУ-154.

10. У решті випадків можна довільно переносити слова за складами: Олек-сан-дра, Олек-са-ндра, Олек-санд-ра.

Це правило поширюється й на суфікси: україн-ський і українсь- кий, видав-ни-цтво і вадавниц-тво, коза-цтво і козац-тво.

Але при цьому треба стежити, щоб не спотворити змісту слова, тому все-таки ліпше перенос робити на межі кореня і суфікса.

Технічні правила переносу

1. Не можна переносити прізвища, залишаючи в кінці попереднього рядка ініціали або інші умовні скорочення, що до них відносяться: Т. Г. Шевченко (а не Т.Г. // Шевченко); В. А. Симоненко (а не В. А, // Симоненко); гр. Кравченко (а не гр. // Кравченко); тов. Васильченко (а не тов. // Васильченко); акад. (проф., доц.) Глушков (а не акад. (проф., доц.) // Глушков).

Примітка. Якщо імена та звання подаються повністю, то прізвища (а також імена по батькові) можна переносити: Ліна // Костенко і Ліна Василівна // Костенко, академік // Вернадський.

2. Не можна відривати скорочені назви мір від цифр, до яких вони належать: 2003 р. (а не 2003 // р.), 70 га (а не 70 // га), 50 см 3 або 50 куб. см (а не 50 // см 3 або 50 // куб. см), 100 г (а не 100 // г).

Примітка. Якщо назви мір подаються повністю, то їх можна переносити: 2004 // рік, 100 // грамів.

3. Граматичні закінчення, з’єднані цифрами через дефіс, не можна відривати й переносити: 5-й (а не 5 // -й), 8-го (а не 8 // -го), 10-ому (а не 10 // -ому).

4. Не можна розривати умовні (графічні) скорочення типу: вид-во, тов-во, ф-т, ун-тет, і т. д і т. ін., та ін. тощо.

5. Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.

Міркуймо так!

Скільки варіантів переносу мас іменник розповсюдження? Для того щоб правильно перенести таке велике за кількістю літер слово, треба проаналізувати його будову й звернути увагу на фонетичні явища, закріплені орфографічно.

Отже, треба пам’ятати:

✵ у слові аж три префікси роз-, по-, в- і кінцевий приголосний префікса роз- не можна відривати;

✵ поділ слова для переносу бажано робити між префіксами: по // в;

✵ буквосполучення дж (чергування д – дж у корені) не можна розривати, бо це один звук;

✵ подвоєні літери -нн- (на означення подовжених приголосних) можуть переноситися двояко: -ння і н-ня.

Варіанти переносу: роз-по-всю-дже-ння, роз-по-всю-джен-ня.

Орфографія
§ 29. Правила переносу слів

Нерідко при написанні доводиться переносити слова з рядка в рядок.

Правила перенесення ґрунтуються насамперед на морфемній будові слова та складоподілі. Вони поділяються на загальні (орфографічні) і технічні (пов’язані з традиціями книгодрукування).

Основне правило: слова з одного рядка в інший переносяться за складами: кни-га, но-ве-ла, му-зи-ка, ком-по-зи-тор, ба-ро-ко, ар-хі-тек-ту-ра.

Загальні правила переносу

1. Одна літера не залишається в попередньому рядку й не переноситься в наступний, якщо навіть вона становить склад: ака-де-мія, на-ука, уя-ва, прислі-в’я (а не прислів’-я).

Тому не можна переносити такі слова, як мрія, орел, ясен, моя, алея, олія, ідея, арія.

2. Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук: хо-джу (а не ход–жу), від’їж–джаю (а не від’їжд–жаю), ґу- дзик (а не ґуд– зик).

Але якщо дж і дз позначають два звуки (а це буває на стику морфем — префікса і кореня), то їх слід розділяти: під–живляти, від–жити, під–земний, над–звичайний.

3. Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюються від попередньої літери: роз’-єднати, бур’-ян, Лук’-ян, силь-ний, стань-те, низь-ко, жень-ці, медаль-йон.

4. Не відривається й від попередньої літери, що позначає голосний: бай-ка (а не ба-йка), зай-чик (а не за-йчик), край-ній (а не кра-йній), грай-ся (а не гра-йся). Буквосполучення йо, ьо теж не розривається: га-йок, ра-йон, зна-йомий, третьо-го, осінньо-го, подзьо-даний, але: най–обережніше (межа префікса і кореня).

5.3 двох однакових букв, що позначають збіг приголосних, одна залишається в попередньому рядку, а інша переноситься в наступний: письмен-ник, картин-ний. щоден-но, без-закон-но, міськ-ком, ім-міграція, ір-раціональний, віл-ла. Допускається подвійний перенос двох однакових приголосних, що виникли внаслідок подовження (асиміляції за м’якістю): жит-тя і жи-ття, узліс-ся і узлісся, подорож-жю і подоро-жжю, спросон-ня і спросо-ння, гіл-лястий і гі-ллястий, але: Іл-ліч, Іп-лівна (Ім’я по батькові).

6. При переносі складних і складно- скорочених слів не можна залишати в кінці рядка початкову літеру другої основи, якщо вона не становить складу: далеко-східний (а не далекос-хід- ний), дво-складовий (а не двос-кла- довий), біло-сніжний (а не білосніжний), крає-знавство (а не краєз-навство), шістна-дцять (а не шістнад-цять), Свято-слав (а не Святос-лав).

7. Односкладові префікси перед наступним приголосним кореня не розриваються: роз-писати, під-писати, від-писати, над-писати, об-писати. Кількаскладові префікси можна розділяти: пере-нести і пе-ренести, піді-гріти і пі-дігріти.

Односкладові префікси перед наступним голосним кореня можна переносити двояко: без-оглядно і бе-зоглядно.

8. Можна, але не бажано, залишати біля префікса початкову літеру кореня: при-йшов (прий-шов), при-слівник, на-ймення, на-рвати, за-клик, за-прошення, су-спільний, не-жданий.

9. Не можна розривати ініціальні абревіатури, а також комбіновані абревіатури, які складаються з літер і цифр: ООН, МАУ, ЛАЗ-105, ТУ-154.

10. У решті випадків можна довільно переносити слова за складами: Олек-сан-дра, Олек-са-ндра, Олек-санд-ра.

Це правило поширюється й на суфікси: україн-ський і українсь- кий, видав-ни-цтво і вадавниц-тво, коза-цтво і козац-тво.

Але при цьому треба стежити, щоб не спотворити змісту слова, тому все-таки ліпше перенос робити на межі кореня і суфікса.

Технічні правила переносу

1. Не можна переносити прізвища, залишаючи в кінці попереднього рядка ініціали або інші умовні скорочення, що до них відносяться: Т. Г. Шевченко (а не Т.Г. // Шевченко); В. А. Симоненко (а не В. А, // Симоненко); гр. Кравченко (а не гр. // Кравченко); тов. Васильченко (а не тов. // Васильченко); акад. (проф., доц.) Глушков (а не акад. (проф., доц.) // Глушков).

Примітка. Якщо імена та звання подаються повністю, то прізвища (а також імена по батькові) можна переносити: Ліна // Костенко і Ліна Василівна // Костенко, академік // Вернадський.

2. Не можна відривати скорочені назви мір від цифр, до яких вони належать: 2003 р. (а не 2003 // р.), 70 га (а не 70 // га), 50 см 3 або 50 куб. см (а не 50 // см 3 або 50 // куб. см), 100 г (а не 100 // г).

Примітка. Якщо назви мір подаються повністю, то їх можна переносити: 2004 // рік, 100 // грамів.

3. Граматичні закінчення, з’єднані цифрами через дефіс, не можна відривати й переносити: 5-й (а не 5 // -й), 8-го (а не 8 // -го), 10-ому (а не 10 // -ому).

4. Не можна розривати умовні (графічні) скорочення типу: вид-во, тов-во, ф-т, ун-тет, і т. д і т. ін., та ін. тощо.

5. Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.

Міркуймо так!

Скільки варіантів переносу мас іменник розповсюдження? Для того щоб правильно перенести таке велике за кількістю літер слово, треба проаналізувати його будову й звернути увагу на фонетичні явища, закріплені орфографічно.

Отже, треба пам’ятати:

✵ у слові аж три префікси роз-, по-, в- і кінцевий приголосний префікса роз- не можна відривати;

✵ поділ слова для переносу бажано робити між префіксами: по // в;

✵ буквосполучення дж (чергування д – дж у корені) не можна розривати, бо це один звук;

✵ подвоєні літери -нн- (на означення подовжених приголосних) можуть переноситися двояко: -ння і н-ня.

Варіанти переносу: роз-по-всю-дже-ння, роз-по-всю-джен-ня.