Словник української мови

1. Дієпр. пас. мин. ч. до поранити. Війна закінчилась. Василь лишився живий.. За війну він був чотири рази поранений (Іван І. Волошин, Сади. 1950, 76) ; Упав на землю смертельно поранений Шабанов, пробує встати (Олександр Довженко, I, 1958, 122) ; Не знав того Михайло, що в цей час, прихилившись до чийогось тину, проливала гіркі сльози Настуня, важко поранена у саме серце його необережним жартом (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 411) ; * Образно. На доброму шматкові виноградника, оголеному від зрубаних кущів, стирчали невисокі пні, порубані та поранені немилосердною сокирою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 216) ;
// поранено, безос. присудк. сл. Соломії ставало моторошно: «брешеш, брешеш, брешеш, — хотіла вона кинути в лице злому морокові, — він мій. він [Остап] буде жити. його не дуже поранено. адже він скільки пробіг. » (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 358) ; — Ого, та вас поранено, товаришу лейтенанте! — стривожився Гнатюк, помітивши, що крізь одяг Федоренка проступає кров (Яків Качура, Вибр., 1953, 391) ; Килигея в одному з останніх боїв було поранено — кулею в груди навиліт — і ніхто ще не знав, виживе він чи ні (Олесь Гончар, II, 1959, 85) .

2. у знач. прикм. Який дістав поранення, має рану (рани). Зося лютувала в хаті, як поранена тигриця, аж голос її лящав на всю оселю (Нечуй-Левицький, I, 1956, 327) ; Ясногорська, повзаючи в прибережних росяних шелюгах, перев’язує поранених піхотинців (Олесь Гончар, III, 1959, 408) ; * Образно. Стогнала снігова Росія І Україна степова, — Але поранена надія Горіла у серцях, жива (Максим Рильський, II, 1946, 55) ;
// Ушкоджений, вражений внаслідок поранення (про частини тіла). Андрій розстебнув на грудях френч і підніс високо вгору поранену руку, ніби гукаючи своїм болем на поміч, а це він тамував кров з пораненої руки (Юрій Яновський, II, 1958, 172) ;
// у знач. ім. поранений, ного, чол. ; поранена, ної, жін. ; поранені, них, мн. Людина, що дістала поранення, має рану (рани). Поранений глухо стогнав (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 109) ; Він несподівано наткнувся на двох бійців з носилками в руках. Вони несли поранену (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 66) ; Санітари та фельдшери вже метушилися в темряві, підбираючи поранених (Олесь Гончар, III, 1959, 353) .

3. у знач. прикм. , перен. Який зазнав страждання, образи (про серце, душу). З глибини пораненої душі ще дужчий вирвався переможний сміх (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 55) .

Як правильно пишеться поранений солдат

Питання про те, як правильно написати слово: «Погоджено» або «узгоджено», пов’язаний з правилами правопису дієприкметників і діалектів. Обидва варіанти є правильними, але вибір залежить від того, яка саме частина мови мається на увазі.

«Погоджено» або «узгоджено»?

Перед нами два речення: «Ми діяли злагоджено». / «Рішення зборів погоджено з керівництвом». Ми бачимо, що в першому випадку слово має дві літери н, А в другому – одну. Чому? Справа в тому, що в першому реченні слово «узгоджено» відповідає на питання «як, яким чином?» І проявляється як наріччя. У другому реченні до слова «погоджено» ми ставимо запитання «що зроблено?», Воно проявляється як короткий причастя. І тут уже діють закони правопису для кожної частини мови окремо. Розберемося в цьому.

Літера н в коротких причастя

Ця частина мови має характеристики, що об’єднуютьїї і з прикметником, і з дієсловом. Здатність мати дійсний і пасивний стан, а також час причастя запозичує у дієслова, а здатність володіти повною і короткою формою воно бере у прикметника. У разі, коли ми з’ясовували, як правильно – «погоджено» або «узгоджено» – варто писати слово, ми використовували пропозицію з коротким пасивні причастям в минулому часі: «Рішення зборів (що з ним зроблено?) Погоджено з керівництвом». Для подібних дієприкметників існує правило: їх пишемо з однією літерою н. Приклади: стаття прочитана, сесія здана, стрічка переглянута, зупинка відзначена і т.п. одну н мають і причастя середнього роду, які використовуються в безособових реченнях: «У кімнаті було накурено».

Для дієприкметників, які використовуються в повній формі, діють інші правила. Розглянемо і їх.

подвійна н в повних причастиях

Так пишуться причастя з суфіксом і закінченням-овать, -еванний: тоноване скло, розпещений малюк, запльований підлогу, викорчувати береза, куплена ваза, вирішене приклад, зустрінутий друг, узгоджену пропозицію і т.п.

Умова для подвоєння н

Не завжди, однак, одне і те ж слово пишеться однаково. Існує ряд умов, що впливають на наявність або відсутність другої літери н в причасті або віддієслівним прилагательном.

У причастиях напишемо НН, якщо поруч з нимє залежні слова: прасування праскою блузка; стрижені машинкою волосся; завантажений під зав’язку склад, фарбований позавчора підвіконня, важко поранений солдат і ін.

Але в тих же словах писатимемо -н, якщо залежні слова відсутні: прасування блузка; стрижене волосся; навантажений склад; фарбований підвіконня, поранений солдат.

подвійна н в говірками

«Погоджено» або «узгоджено» – як пишеться правильно, якщо мова йде про говірками? Тут працює наступне правило.

• Ті прислівники, які закінчуються на -о і походять від пасивних дієприкметників і прикметників, що мають в складі НН, теж пишуться з подвійною літерою н. Ну а ті прислівники, що походять від слів з н-, відповідно мають одну н. Приклади: який? – схвильований / як? – схвильовано; який? – впевнений / як? – впевнено і т.д. Точно так само можна пояснити, як пишеться «узгоджено»: від пасивного причастя «узгоджений» це наріччя отримало «в спадок» подвійну н.
• Якщо ж мова виникло з прикметника з одного н, То і воно буде мати її тільки одну: який? – плутаний / як? – плутано; який? – ладний / як? – ладно і т.д.

Що таке узгоджені визначення?

Пропозиція з визначенням – це пропозиція, вякому присутній другорядний член, який відповідає на питання «який, який і чий?» Наприклад: «У саду розцвів (який?) запашна квітка». Слово «запашний» тут – визначення. Це визначення є узгодженим, тобто воно узгоджується з іменником «квітка» в роді (чоловічий), зокрема (єдине), відмінку (називний). До слова, визначення об’єднуються з лексемами, які характеризують способом примикання і управління, але не про них зараз мова. Ми з’ясували, що таке узгоджене визначення.

Відокремленням в граматиці називається пунктуаційні та інтонаційний виділення деяких слів або синтаксичних конструкцій. Відокремлюються і узгоджені визначення. У яких же випадках?

Відокремлення узгоджених визначень

Традиційно виділяються комами ті визначення,які виражаються причастиями з залежними словами, якщо вони розташовуються в реченні після обумовленого слова. Приклад: «З дзвіниць летіли звуки, (які?) наповнювали мене почуттям небесної солодощі і торжества». Мова, інакше кажучи, йде про причетному обороті, виступаючому в ролі визначення. Ось ще одна пропозиція з відокремленим узгодженим визначенням: «Подорожні побачили храм, (який?) побудований тут в минулому році, І з радісним подивом оглядали йогострункі білі лінії, позолочені куполи ». Ми бачимо тут, що якщо поширене визначення вміщено всередині пропозиції, то виділяється розділовими знаками з обох сторін.

На закінчення

Тепер ми знаємо, що сумніви в тому, як писати -«Погоджено» або «узгоджено», «організовано» або «організовано» і т.п. – дозволяються просто: необхідно з питання знайти, до якої частини мови належить слово, і діяти відповідно до правила для даних граматичних одиниць.