Рифаксимін – інструкція, застосування, аналоги препарату

Рифаксимін – антибіотик широкого спектру дії, напівсинтетичне похідне рифамицину SV.

Застосування Рифаксиміну

Лікування шлунково-кишкових захворювань, викликаних бактеріями, чутливими до рифаксиміну, таких як гострі шлунково-кишкові інфекції (в тому числі діарея мандрівників), синдром надмірного росту мікроорганізмів у тонкій кишці, печінкова енцефалопатія, дивертикуліт у стадії загострення та хронічне запалення кишечника.

Профілактика інфекційних ускладнень при колоректальних хірургічних втручаннях.

Рифаксимін – склад і форма випуску препарату

Лікарська форма. Таблетки.

Рифаксимін: як приймати препарат

Дорослі та діти віком від 12 років: 600-1200 мг рифаксиміну 2-3 рази на добу.

Діти у віці 6-12 років: 400-800 мг рифаксиміну 2-3 рази на добу.

Тривалість лікування не повинна перевищувати 7 днів.

Рифаксимін – протипоказання, побічні ефекти

Підвищена чутливість до рифаксаміну або інших рифаміцинів.

Ризик побічних явищ при застосуванні рифаксиміну дуже низький. Ці явища обмежуються головним чином шлунково-кишкового тракту (наприклад нудота, диспепсія, блювання, біль і спазми в животі), є легкими або помірними і звичайно самостійно проходять без необхідності зміни дози або призупинення терапії.

Можуть виникати шкірні реакції за типом кропив’янки, які імовірно пов’язані з індивідуальною непереносимістю.

Аналоги Рифаксиміну

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

РИФАКСИМИН (RIFAXIMINUM) Действующее вещество

RTECS, USPDDN: 2,7-(эроксипентадека(1,11,13)триенимино)бензофуро(4,5-е)пиридо(1,2-а)бензимидазол-1,15(2H)-дион, 25-(ацетилокси)-5,6,21,23-тетрагидрокси-27-метокси-2,4,11,16,20,22,24,26-октаметил-,(2S-(2R*, 16Z, 18E, 20R*, 21R*, 22S*, 23S*, 24S*, 25R*, 26S*, 27R*, 28E))-.
USPDDN: (2S, 16Z, 18E, 20S, 21S, 22R, 23R, 24R, 25S, 26S, 27S, 28E)-5,6,21,23,25 пентагидрокси-27-метокси-2,4,11,16,20,22,24,26-октаметил-2,7-(эпоксипентадека(1,11,13)триенимино)бензофуро(4,5-е)пиридо(1,2-а)бензимидазол-1,15(2H)-дион,25-ацетат.
RTECS: 4-дезокси-4′-метилпиридо(1′,2′-1,2)имидазо(5,4-с)рифамицин SV.

рифаксимин — антибиотик широкого спектра действия, полусинтетическое производное рифамицина. Он, как и другие представители группы антибиотиков рифамицинов, необратимо связывает β-субъединицы фермента бактерий ДНК-зависимой РНК-полимеразы и таким образом ингибирует синтез РНК и белков бактерий. В результате необратимого связывания с ферментом рифаксимин проявляет бактерицидные свойства в отношении чувствительных бактерий.
Рифаксимин обладает широким спектром противомикробной активности, который включает большинство грамотрицательных и грамположительных, аэробных и анаэробных бактерий, вызывающих желудочно-кишечные инфекции, в том числе диарею путешественников. К ним относятся следующие бактерии.
Грамотрицательные
Аэробы: Salmonella spp., Shigella spp., Escherichia coli , включая энтеропатогенные штаммы, Proteus spp., Campylobacter spp., Pseudomonas spp., Yersinia spp., Enterobacter spp., Klebsiella spp., Helicobacter pylori .
Анаэробы: Bacteroides spp ., включая Bacteroides fragilis, Fusobacterium nucleatum .
Грамположительные
Аэробы: Streptococcus spp., Enterococcus spp ., включая Enterococcus fecalis, Staphylococcus spp .
Анаэробы: Clostridium spp ., включая Clostridium difficile и Clostridium perfigens, Peptostreptococcus spp .

лечение желудочно-кишечных заболеваний, вызванных бактериями, чувствительными к рифаксимину, таких как острые желудочно-кишечные инфекции (в том числе диарея путешественников), синдром избыточного роста микроорганизмов в тонкой кишке, печеночная энцефалопатия, дивертикулит в стадии обострения и хроническое воспаление кишечника. Профилактика инфекционных осложнений при колоректальных хирургических вмешательствах.

взрослые и дети в возрасте старше 12 лет : суточная доза — 600–1200 мг.
Продолжительность лечения не должна превышать 7 дней.

повышенная чувствительность к рифаксамину или другим рифамицинам.

риск побочных явлений при применении рифаксимина очень низкий. Эти явления ограничиваются главным образом ЖКТ (например тошнота, диспепсия, рвота, боль и спазмы в животе), являются легкими или умеренными и обычно самостоятельно проходят без необходимости изменения дозы или приостановления терапии.
Могут возникать кожные реакции по типу крапивницы, которые предположительно связаны с индивидуальной непереносимостью.

при длительном лечении высокими дозами или при поражении слизистой оболочки кишечника возможно всасывание небольшого количества препарата (<1%), что может вызвать окрашивание мочи в красный цвет. Это обусловлено активным веществом, имеющим красно-оранжевый цвет.
Данные применения рифаксимина у беременных отсутствуют.