Перевірки прокуратури: підстави, порядок та наслідки
Як-то кажуть, попереджений — значить озброєний. Тому вважаємо, що інформація про те, як поводитися під час перевірки з прокуратури, не буде для вас зайвою.
У попередніх наших публікаціях уже висвітлювалася тема перевірок. Розпочатий цикл статей, що включає матеріали про перевірки податкової та пожежної служби, ДАБІ та Земінспекції, продовжується. Сьогодні зупинимося на прокуратурі, точніше на тому, як і коли проводить перевірки такий могутній та грізний орган, як прокуратура.
Конституція — Конституція України від 28.06.2011 р. № 254к/96-ВР.
КАС — Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV.
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
КПК України — Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.60 р.
ГК України — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
Закон про прокуратуру — Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.91 р. № 1789-XII.
Закон про державну службу — Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII.
Закон про доступ до публічної інформації — Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. № 2939-VI.
Закон про засади запобігання і протидії корупції — Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI.
Указ про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності — Указ Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.98 р. № 817/98.
Наказ про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України — наказ Генерального Прокурора України «Про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України» від 12.04.2011 р. № 3гн.
Лист № 2-222/5094 — лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 15.08.2001 р. № 2-222/5094.
На сьогоднішній день немає жодного підприємства, яке у своїй роботі не стикалося з перевірками контролюючих органів. Діяльність правоохоронних органів, які перевіряють ваше підприємство, головним чином, спрямована на виявлення будь-яких порушень законів, порушень прав, свобод громадян чи інтересів держави. А тому, у кожному випадку, коли роботою вашого підприємства цікавляться перевіряючі органи, необхідно з особливою увагою віднестися до цього не досить приємного етапу у розвитку вашого підприємства.
Одним із перевіряючих органів, з яким Ви можете зустрітися, — є органи прокуратури.
Прокуратура України — це єдина система, на яку покладаються обов’язки:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян (ст. 121 Конституції).
До того ж, прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства — до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування (п. 9 Перехідних положень Конституції).
Прокуратура України активно проводить перевірки підприємств, діяльність яких пов’язана із забудовою територій. Так, на Київщині перевіркою прокуратури встановлено, що рішенням Київради були передані земельні ділянки загальною площею понад 100 га під виглядом будівництва об’єктів соціальної інфраструктури, але з фактичним переведенням ділянки до земель житлової забудови. За результатами перевірки прокуратурою міста внесено протест проти незаконного рішення Київської міської ради. У подальшому рішення міськради скасовано у судовому порядку (http://novynar.com.ua/politics/197952). На Одещині прокуратура здійснює перевірку законності забудови на схилах, перевіряється законність виділення ділянок під будівництво на схилах за останні десять років. У разі виявлення порушень планується знесення збудованих будинків (http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=244666687). І таких прикладів багато.
Як захистити себе і своє підприємство у суворих реаліях прокурорської буденності?
Ураховуючи, що на конституційному рівні на прокуратуру покладені важливі завдання щодо її діяльності, то і повноваження, якими наділений цей орган, надають неабиякі можливості та правомочності прокуратурі. А тому вважаємо за необхідне надати практичні консультації читачам, які допоможуть підготуватися до прокурорської перевірки та незважаючи на достатньо широке коло повноважень органів прокуратури не допустити порушення ваших законних прав та інтересів.
Цікавим моментом є з’ясування питання, а чому до вас завітала з перевіркою прокуратура? А тому необхідно визначити підстави для проведення прокуратурою перевірки вашого підприємства.
Вагомою підставою для перевірки додержання законів посадовими особами органів прокуратури є заяви та інші повідомлення про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводу — власна ініціатива прокурора (ч. 2 ст. 19 Закону про прокуратуру).
Прокурорів усіх рівнів зобов’язано організовувати та здійснювати правозахисну діяльність з урахуванням стану законності в регіоні. Перевірки проводити за зверненнями та повідомленнями про порушення законів, у тому числі поширені у засобах масової інформації, що вказують на неналежне виконання своїх обов’язків посадовими особами контролюючих та правоохоронних органів, за матеріалами цих органів, а також з власної ініціативи. Приводами і підставами для проведення перевірки з власної ініціативи можуть бути, зокрема, результати вивчення статистичних та оперативних даних, аналітичних досліджень, кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних справ (пп. 3, 3.2 Наказу про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України).
Перевірки за заявами громадян, юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, за винятком заяв та повідомлень про злочини, розслідування яких належить до компетенції органів прокуратури, проводяться лише у разі їх попереднього вирішення керівниками компетентних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та контролю. В інших випадках такі звернення надсилаються за належністю до відповідних органів державної влади та контролю, органів місцевого самоврядування, а в передбачених чинним законодавством випадках — до суду (п. 3.1 Наказу про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України).
До того ж перевірка за повідомленнями, опублікованими в пресі, може здійснюватися також в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, у випадках якщо діяння, описане в таких повідомленнях містить ознаки злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Так, приводами і підставами до порушення кримінальної справи є серед іншого повідомлення, опубліковані в пресі. Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин (у тому числі опубліковані у пресі) до порушення кримінальної справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів (ч. 4 ст. 94 КПК України).
Підстава перевірки — власна ініціатива прокурора
Хоча законодавець передбачає таку підставу перевірки, як власна ініціатива прокурора, однак остання не є абсолютною та обмежується положеннями Наказу про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України.
Види перевірок, які провадяться прокуратурою з власної ініціативи:
Планові перевірки проводяться за планом роботи відповідної прокуратури, який з урахуванням стану законності в регіоні складається на півріччя, включає поточні та перспективні заходи, які можуть корегуватися щоквартально. Міським, районним, міжрайонним та прирівняним до них прокурорам (окрім прокурорів міст з районним поділом) самостійно визначається необхідність та періодичність складання і корегування планів роботи, включення до них поточних та перспективних заходів. Під планові перевірки підпадають фізичні особи-підприємці та підприємства, установи організації будь-якої організаційно-правової форми та виду власності. Жодних обмежень для включення у перелік перевіряємих підприємств законодавець не визначає.
Підставою для проведення позапланових перевірок прокуратури є:
— рішення колегій органів прокуратури, координаційних і міжвідомчих нарад;
— доручення керівництва Генеральної прокуратури України та прокуратур обласного рівня (пп. 3.2, 3.3 Наказу про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України).
У випадку, якщо ж підставою позапланової перевірки з власної ініціативи прокурора не є рішення колегії або доручення керівництва Генеральної прокуратури України та обласних прокуратур, ця перевірка є незаконною, а такі діяння працівників прокуратури підпадають під ознаки корупції.
Прим. корупція — використання особою, зазначеною в ч. 1 ст. 4 Закону про засади запобігання і протидії корупції, наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч. 1 ст. 4 Закону про засади запобігання і протидії корупції, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей.
Пам’ятайте, що прокуратура при проведенні перевірок не замінює органи державного управління та контролю (тобто не може змінювати керівництво, вирішувати кому та що продавати тощо — це компетенція директора або органу управління), не дублює їх функцій (наприклад, не може проводити перевірку правильності нарахування податків та зборів — оскільки це компетенція ДПІ) (п. 2.1 Наказу про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України).
Широке коло повноважень органів прокуратури , що, зокрема, передбачені нормами Закону про прокуратуру та нормами спеціальних законів, дозволяє працівникам із прокуратури знайти мотив для проведення перевірки. Проте ви в будь-якому випадку повинні знати, що стало приводом для проведення перевірки. Керівними принципами діяльності органів прокуратури є принцип гласності та принцип законності, що зобов’язують працівників прокуратури діяти відкрито та виключно в межах законів і наданих їм повноважень.
Який порядок проведення прокурорської перевірки?
Прокурорська перевірка є різновидом перевірок, їй властиві загальні ознаки перевірок, що проводяться правомочними органами. Як і перевірка будь-якого органу, перевірка органами прокуратури має свої особливості, які обумовлюють необхідність особливої поведінки з вашого боку, а саме:
1) перевірка прокуратури не спеціалізується за певною сферою (податки, земельні відносини, охорона праці тощо). Прокуратура перевіряє дотримання законності у всіх сферах. З одного боку, це є мінус — оскільки ви не знаєте звідки чекати удару. Однак, з іншого боку, позитивним є те, що працівник прокуратури не може знати все у всіх сферах, тому в разі правильної вашої поведінки може й не помітити порушення. Проте на перевірку працівник прокуратури може прийти і не сам, а з працівником іншого контролюючого органу;
2) перевірки прокуратури можуть бути планові або позапланові . Однак законодавством не покладено на прокуратуру обов’язку попереджати про час проведення перевірки. У результаті цього прокуратура може завітати до вас навіть тоді, коли ви цього не очікуєте;
3) перевірка відбувається у різних формах . Законодавством України не закріплено форми проведення прокурорських перевірок. Однак на практиці ви можете зіткнутися з наступними варіаціями (див. рис. 2).
I. Прокурор у письмовій формі надсилає вам вимогу про надання для перевірки визначених документів з обов’язковим зазначенням строку їх надання та у зв’язку з чим вказана інформація витребовується.
Ваші дії: вам необхідно ретельно та уважно проаналізувати законність вимог прокурора. Тобто відповідність такої вимоги Конституції, Закону про прокуратуру та іншим законам та нормативно-правовим актам. Основні критерії законності (законність підстав перевірки, актів прокурорського реагування тощо) викладені у цій статті.
У випадку, коли вимоги прокурора не оскаржуються або їх оскарження було б безрезультатним, вони є обов’язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Також, ураховуйте, що статистична та інша інформація або їх копії, необхідні для здійснення прокурорського нагляду, видаються на вимогу прокурора безкоштовно.
Пам’ятайте , що прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству (ч. 2 ст. 19 Закону про прокуратуру).
Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб’єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються (ч. 5 ст. 19 ГК України).
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції).
Таким чином, якщо у вимозі прокурора про надання документів для перевірки ви вбачаєте незаконність вимоги (тобто втручання у господарську діяльність вашого підприємства, підміну функцій органів управління та контролю), необхідно надати відповідь до прокуратури з посиланням на зазначені норми законодавства та обґрунтуванням вашої відмови. З цих же підстав ви можете відмовити у наданні витребуваних документів, коли це вам вкрай невигідно та подання документів загрожує більшою відповідальністю ніж їх ненадання.
ІІ. Прокурор чи його помічник може безпосередньо проводити перевірку на вашому підприємстві.
У такій ситуації вам необхідно: попросити у перевіряючих пред’явити службові посвідчення, з’ясувати П. І. Б., посаду, звання перевіряючого та його службовий телефон. З’ясуйте у перевіряючих про мету їх візиту та підстави проведення ними перевірки виконання законів. Для проведення перевірки працівникам із прокуратури не потрібно направлення, однак ви маєте право знати про підстави проведення перевірки вашого підприємства. Попросіть надати підтвердження підстав для перевірки та деталізувати коло питань, що підлягають перевірці. У випадку, якщо працівник прокуратури відмовляється надати таку інформацію, вам необхідно направити запит на ім’я прокурора в порядку доступу до публічної інформації. Законодавством не передбачено, протягом якого часу повинна здійснюватися перевірка прокуратурою, а тому не потрібно дозволяти перевіряючим із прокуратури до пізньої ночі шукати порушення на вашому підприємстві. У такому випадку посилайтеся на Правила внутрішнього трудового розпорядку вашого підприємства, де чітко встановлено тривалість робочого дня.
Також вам необхідно врахувати наступні особливості прокурорської перевірки.
По-перше , якщо до вас завітали працівники прокуратури з перевіркою, не потрібно вимагати від них підписуватися у Журналі реєстрації перевірок.
Взагалі-то підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності рекомендовано ведення журналів відвідання їх та їх структурних підрозділів представниками контролюючих органів з обов’язковим зазначенням у цих журналах строків та мети відвідання, посади і прізвища представника, який обов’язково ставить свій підпис у цьому журналі. Відмова представника контролюючого органу від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки (ст. 7 Указу ПУ про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності).
При перевірці виконання законів працівники прокуратури не зобов’язані заповнювати Журнал реєстрації перевірок і ставити в ньому свій підпис (лист № 2-222/5094).
По-друге , прокурор чи помічник прокурора має право вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення. Будьте уважні та уникайте типових помилок, які допускаються при перевірці. Надавайте лише ту інформацію та документи, які витребовуються у письмових вимогах.
По-третє , під час перевірки перевіряючий має право одержувати усні чи письмові пояснення як від директора підприємства, так і від будь-якого працівника. Тому обов’язково проводьте інструктаж з працівниками щодо їх поведінки у випадку появи на підприємстві працівників контролюючих та правоохоронних органів. Вам зовсім не потрібно, щоб у ході перевірки, наприклад, норм земельного законодавства, перевіряючими було виявлено порушення законодавства про працю.
По-четверте , працівники прокуратури дуже рідко приходять одноособово. У більшості випадків перевірці прокуратури передує перевірка інших органів, або ці перевірки проводяться одночасно.
Є дві форми взаємодії органів прокуратури з контролюючими органами:
1. Залучення працівників контролюючих органів як спеціалістів. У цьому випадку працівники контролюючих органів володіють спеціальними знаннями та навичками, вони надають працівнику прокуратури консультації та роз’яснення з питання перевірки, не проводять власної перевірки і відповідно не складають акт за її результатами. Прокурор, за вимогою якого проводиться перевірка, у межах своєї компетенції вирішує питання допуску посадових осіб контролюючого органу до підприємства, де проводиться перевірка.
2. Проведення перевірок контролюючими органами на вимогу органів прокуратури одночасно з прокурорською перевіркою. Прокурор відповідно до ст. 20 Закону про прокуратуру має право вимагати від керівників контролюючих органів проведення перевірок щодо дотримання вимог земельного законодавства. Порядок таких перевірок регулюється відповідними положеннями про контролюючі органи. За результатами перевірки складається та оформлюється належним чином відповідний акт, який передається до органу прокуратури, що надіслав вимогу. У випадку виявлення під час перевірки інших порушень закону контролюючий орган (наприклад, Держземінспекція) вживає заходів у межах наданих йому повноважень.
Зазначений приклад взаємодії органів прокуратури та контролюючих органів доводить, що перевірка прокуратурою проводиться:
— із залученням працівників контролюючих органів як спеціалістів;
— за результатами перевірок контролюючих органів;
— самостійно органами прокуратури без залучення спеціалістів контролюючих органів;
— одночасно органами прокуратури і контролюючими органами на їх вимогу.
ІІІ. Прокурор чи його помічник може безпосередньо викликати вас до прокуратури для надання усних чи письмових пояснень.
Посадові особи і громадяни зобов’язані з’являтись за викликом прокурора і давати пояснення з обставин, які з’ясовуються прокурорською перевіркою. У разі ухилення від прибуття посадова особа або громадянин за постановою прокурора можуть бути доставлені примусово органами міліції (ч. 4 ст. 8 Закону про прокуратуру).
Якщо в цій ситуації у вас виникають складнощі (ви боїтесь, що вам будуть погрожувати, вимагати хабар, можуть порушити кримінальну справу тощо), пам’ятайте про свої конституційні права.
Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав (ст. 59 Конституції).
Тому краще прийти до прокуратури зі своїм представником чи адвокатом. У будь-якому випадку кваліфікований спеціаліст допоможе вам не допустити помилок у співбесіді з прокурором та не надавати зайву інформацію.
Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом (ст. 63 Конституції).
Скажіть, що для обґрунтованої відповіді вам необхідно документальне підтвердження. Краще нічого не казати, ніж говорити зайве. Пізніше ви можете надати через канцелярію прокуратури письмові пояснення, які вам допоможе скласти юрист.
Законодавством України прокуратурі надано широкі повноваження, що надає працівникам прокуратури великі можливості для виявлення будь-якого порушення законодавства на вашому підприємстві. Однак не слід вважати, що повноваження прокурора безмежні. Права прокурора закріплено у Законі про прокуратуру.
— безперешкодно за посвідченням, що підтверджує обійману посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено (наявність спеціальних направлень для реалізації права безперешкодного доступу до приміщень прокурора законодавством не передбачено. — Прим. авт.);
— мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов’язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III;
— вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення;
— вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;
— викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право:
— опротестовувати акти Прем’єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також рішення і дії посадових осіб;
— вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень;
— порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій;
— давати приписи про усунення очевидних порушень закону;
— вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли;
— звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб (ст. 20 Закону про прокуратуру).
При проведенні перевірки найчастіше працівники прокуратури звертають увагу на наступні обставини у сфері будівництва:
1) чи належним чином оформлені усі працівники, які працюють у будівельному підприємстві;
2) чи наявні усі дозвільні документи для початку та здійснення будівельних робіт;
3) чи належним чином врегульовані правовідносини із землею (отримано державний акт на право власності чи укладено договір оренди);
4) чи не закінчилася ліцензія;
5) якщо використовуються бюджетні кошти — правильність обліку та використання.
Цей перелік не є вичерпним, однак цих питань слід чекати в першу чергу.
Коли перевірка прокуратури завершилась, що вам чекати далі?
Якщо за результатами перевірки виявлені порушення, то прокурор:
— приносить протест на незаконні рішення, дії посадової особи чи акти, що суперечать законодавству;
— вносить подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли;
— порушує у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передає матеріали на розгляд громадських організацій;
— видає приписи про усунення очевидних порушень закону;
— звертається до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Види актів прокурорського реагування
Види актів прокурорського реагування
Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.
Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто
Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону
Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність із законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права
У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про відкриття дисциплінарного провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб
У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з позовною заявою до суду про визнання акта незаконним
Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору (ст. 22 ЗУ «Про прокуратуру»)
Підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору (ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»)
Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов’язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору (ст. 21 ЗУ «Про прокуратуру»)
Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом (ст. 24 ЗУ «Про прокуратуру»)
Заяву до суду може бути подано протягом п’ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Однак, якщо такий строк пропущено без поважних причин, це є підставою для залишення позову без розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта
Винесення постанови про відкриття провадження про адміністративне правопорушення практично не використовується працівниками прокуратури, оскільки вони не підміняють контролюючі органи. Графу про такі постанови навіть виключили із статистичної звітності органів прокуратури. Однак є винятки щодо випадків, коли було винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи та щодо резонансних справ.
Що робити, коли органи прокуратури мовчать про результати перевірки?
За результатами перевірки жодного акта перевірки не повинно вам надаватися. Складається довідка за результатами перевірки на ім’я прокурора (цей документ має гриф «Для службового користування», а тому не надається стороннім особам).
Тому якщо за наслідками перевірки виявлено порушення законодавства, ви швидко дізнаєтеся про це шляхом отримання відповідно акта прокурорського реагування. Однак як бути коли порушення у вашій діяльності не виявлено? Закон не зобов’язує прокурора повідомляти про наслідки перевірки. А тому, як часто й буває, якщо не виявлено порушень, то ваше підприємство більш не цікавить прокуратуру і зникає необхідність повідомити про позитивні наслідки перевірки. І як бути?
У такій ситуації не потрібно сидіти і чекати. Зверніться до прокурора у порядку доступу до публічної інформації та отримайте відповідь про наслідки перевірки, яка проводилась на вашому підприємстві.
Кожна особа має право, зокрема, доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається (п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону про доступ до публічної інформації).
Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом (ч. 2 ст. 10 Закону про доступ до публічної інформації).
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (ч. 1 ст. 20 Закону про доступ до публічної інформації).
Інформація на запит надається безкоштовно (ст. 21 Закону про доступ до публічної інформації).
З 2012 року у більшості прокуратур вводиться електронний документообіг, тобто електронна реєстрація заяв та повідомлень, а також вихідної кореспонденції. Це значно посилить дисципліну дотримання строків відповідей на ваші заяви та ускладнить приховання інформації.
Який порядок оскарження рішення прокурора?
У випадку, коли ви вважаєте, що рішення прокурора прийнято з порушенням норм законодавства, його можна оскаржити в адміністративному або судовому порядку. Дивіться: рис. 3. Порядок оскарження рішення прокурора.
Прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду після прийняття рішення за скаргою. Генеральним прокурором України провадження за такими скаргами в органах прокуратури припиняється (ч. 3, 4 ст. 12 Закону про прокуратуру).
Строки звернення до суду у випадку судового оскарження актів прокурорського реагування.
Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк (ст. 99 КАС).
Таким чином, ви маєте право оскаржити у судовому порядку акт прокурорського реагування протягом 6 місяців з дня його винесення. У разі оскарження до вищестоящого прокурора, звернутися до суду ви можете протягом 1 місяця після отримання результатів розгляду вашої скарги. У випадку, якщо оскаржуване рішення містить вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється 1 місяць з дня винесення оскаржуваного рішення для звернення до суду щодо його скасування.
Відповідальність за перешкоджання проведенню перевірки та невиконання вимог прокурора?
Законодавством України передбачено декілька складів правопорушень у сфері відносин з органами прокуратури.
По-перше , залишення посадовою особою без розгляду припису, протесту чи подання прокурора, а так само несвоєчасна відповідь на подання, протест, припис — тягне за собою накладення штрафу від 85 до 136 гривень (ч. 2 ст. 185-6 КУпАП).
Акцентуємо вашу увагу на те, що суб’єкт вказаного правопорушення є спеціальний — посадова особа.
До речі, посадовими особами відповідно до ст. 2 Закон про державну службу вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.
А тому до адміністративної відповідальності може притягатися директор підприємства чи інша посадова особа вашого підприємства, наділені відповідними повноваженнями. Це свідчить про те, що, наприклад, підприємець не є суб’єктом вказаного правопорушення, оскільки не є посадовою особою та не може бути притягнутий до відповідальності.
До того ж правопорушення матиме місце лише, якщо акт прокурорського реагування відповідає вимогам, передбаченим законодавством, а саме: (у протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов’язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, у чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення (ст. 25 Закону про прокуратуру).
Як свідчить судова практика, акти прокурорського реагування можуть бути скасовані судом саме з підстав невідповідності вимогам законодавства. Так, у порушення вищезазначених норм законодавства оскаржуваний припис винесено без чіткого зазначення, в чому саме полягає порушення та які є підстави для винесення оскаржуваного припису (постанова суду від 14.06.2011 р. у справі № 2а-9403/10/2670).
По-друге , невиконання посадовою особою законних вимог прокурора про проведення перевірки чи ревізії діяльності підконтрольних або підпорядкованих підприємств, установ, організацій або про виділення спеціалістів для проведення такої перевірки, про подання необхідних матеріалів — тягне за собою накладення штрафу від 34 до 85 гривень (ч. 1 ст. 185-8 КУпАП).
Аналізуючи склад указаного правопорушення, зазначимо, що до відповідальності можливо притягнути лише за наявності таких підстав:
1) суб’єктом правопорушення є виключно посадова особа;
2) вимоги прокурора повинні бути законними.
Законність цих вимог повинно бути доведено прокурором.
Так, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 72 КАС).
По-третє , ухилення від прибуття за викликом у прокуратуру — тягне за собою накладення штрафу на громадян від 51 до 136 гривень, а на посадових осіб — від 85 до 170 гривень (ч. 2 ст. 185 8 КУпАП).
У такому випадку вам (чи то ви посадова особа, чи ні) необхідно надати обґрунтовані докази, що доведуть неможливість прибуття за викликом до прокуратури (довідки з лікарні, судова повістка про участь у судовому засіданні, наказ про направлення у відрядження тощо).
І наостанок надаємо практичні
поради
1. Перевірка вашого підприємства чи виклик вас до прокуратури завжди носить негативний характер незважаючи на наслідки. Пам’ятайте, що прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству. А тому, якщо вами зацікавилась прокуратура, чекайте наступної перевірки контролюючих органів (податкової, СЕС, Держпожежнагляду чи інших).
2. Повноваження прокурора широкі, а тому на запитання перевіряючих надавайте чітку, конструктивну відповідь у межах питання, що поставлено; надавайте лише ті документи, що витребуються.
3. Вимоги прокурора, що підлягають обов’язковому виконанню, мають носити законний характер та мають бути викладені у письмовій формі.
4. Пам’ятайте, що незаконні дії прокурора, акти реагування, що прийняті із порушенням норм чинного законодавства, можуть бути вами оскаржені в адміністративному та судовому порядку.
5. Проведення перевірки та її наслідки залежать від рівня вашої обізнаності у чинному законодавстві, норми якого регулюють підстави проведення прокурорських перевірок, повноваження, якими наділяються перевіряючі, вимоги до актів прокурорського реагування, порядок та строки їх оскарження.
Не зволікайте! Будьте завжди готові у правовому аспекті до зустрічі з перевіряючими, знайте свої права та не допускайте їх порушення!
Завдання та функції прокуратури України.
Відповідно до статті 5 Закону України “Про прокуратуру” прокуратура України становить єдину систему, на яку згідно з Конституцією України та вказаним Законом покладаються функції:
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і Законом України “Про прокуратуру”.
І. Завданням прокурора, який бере участь в розгляді справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, є сприяння виконанню вимог закону про всебічний, повний і об’єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що грунтуються на законі.
Підстави для вступу у справу, а також обсяг і межі повноважень прокурора у судовому процесі визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.
Прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
Під час судового провадження прокурор має право змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення або відмовитися від обвинувачення у випадках та порядку, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
ІІ. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Наявність таких підстав має бути підтверджена прокурором шляхом надання суду відповідних доказів.
Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.
За наявності підстав, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом:
2) вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду;
3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;
Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.
З метою вирішення питання про наявність підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступ у розгляд справи за позовом (заявою, поданням) іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.
ІІІ. Предметом нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування (дізнання та досудове слідство) є додержання законів зазначеними органами.
1) розкриттю кримінальних правопорушень, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних та кримінально протиправних посягань;
2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення;
3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;
4) охороні прав і законних інтересів осіб при здійсненні кримінального провадження;
5) здійсненню заходів щодо запобігання кримінальним правопорушенням, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.
Здійснюючи нагляд, прокурор вживає заходів до узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі із вчиненням кримінальних правопорушень.
Прокурор вживає заходів до того, щоб органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування (дізнання та досудове слідство):
1) додержували передбачений законом порядок початку та проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, закриття кримінального провадження, а також додержували строки здійснення досудового розслідування та тримання осіб під вартою;
2) не допускали порушення законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування;
3) виявляли причини вчинення кримінальних правопорушень і умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.
Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування (дізнання та досудового слідства) у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють досудове розслідування, визначаються кримінальним процесуальним законодавством.
Прокурор має право в необхідних випадках доручати керівникам органів досудового розслідування, внутрішніх справ, національної безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення.
IV. Предметом за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальному провадженні, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, в установах виконання покарань, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов’язків.
1) у будь який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув’язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікування і перевиховання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру;
2) перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ та в разі їх невідповідності законодавству зупиняти виконання таких актів або скасовувати їх, вимагати від посадових чи службових осіб усунення порушень або надання пояснень з приводу допущених порушень;
3) прокурор зобов’язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, обмеження чи позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру.
V. Згідно з Перехідними положеннями Конституції України (пункт 9), до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до формування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування, прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства.
На даний час предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:
1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;
2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;
3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів – також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
VI. Прокуратура є часткою правоохоронної системи і за своїм конституційним статусом, ступенем володіння інформацією про стан законності і правопорядку та наглядовими повноваженнями займає особливе місце серед правоохоронних органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю та корупцією. Закон України “Про прокуратуру” та Кримінальний процесуальний кодекс України наділяють прокуратуру, з однієї сторони, функціональними повноваженнями по боротьбі зі злочинністю засобами прокурорського нагляду, а з іншої – покладає на неї роль координатора діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю.
На сьогодні координаційні повноваження прокурорів закріплені ст.10 Закону України “Про прокуратуру”, відповідно до якої Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори з метою підвищення ефективності протидії злочинності та корупції координують діяльність правоохоронних органів з питань протидії злочинності та корупції.
Координаційні повноваження прокуратури реалізуються шляхом проведення спільних нарад, створення міжвідомчих робочих груп, проведення узгоджених заходів, аналітичної діяльності тощо.
Основною формою координації діяльності правоохоронних органів є проведення координаційної наради її керівників під головуванням відповідного прокурора.
На координаційні наради запрошуються керівники органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для заслуховування інформації щодо їхньої діяльності з питань попередження і протидії злочинності та корупції.
Рішення координаційної наради є обов’язковими для виконання, визначеними у ньому правоохоронними органами.
Організація роботи з координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі із злочинністю та корупцією визначається Положенням, яке розробляється і затверджується Генеральним прокурором України за погодженням з керівниками правоохоронних органів.
Крім того, згідно статті 29 Закону України “Про прокуратуру”, здійснюючи нагляд, прокурор вживає заходів до узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі із вчиненням кримінальних правопорушень.
Таким чином, особливою функцією прокуратури є також і функція координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю.