➤ Трудовий стаж роботи | Як порахувати стаж роботи за трудовою книжкою приклад

Трудовий стаж враховується в кадрової та юридичної практиці. Детальні описи різних видів стажу із зазначенням сфери застосування і загальну формулу розрахунку стажу за трудовою книжкою шукайте в статті або скачайте відразу зразок довідки.

Скачайте корисний документ:

Поняття і види трудового стажу

Стажем називають тривалість певного виду діяльності, що виконується працівником. Наприклад, претендентів на відповідальну посаду в резюме часто просять вказати стаж роботи на керівних позиціях, а «вреднікі» йдуть на заслужений відпочинок до досягнення стандартного пенсійного віку, якщо працювали в небезпечних, важких або шкідливих умовах. Поняття і види стажу наведені в законодавстві.

Розрізняють такі види стажу:

• загальний;
• безперервний;
• спеціальний;
• страхової.

Щоб правильно вибрати вид стажу для певного випадку, використовуйте шпаргалки в Системі Кадри . За ним ви відразу визначите, який стаж вам потрібен.

Загальний трудовий стаж

Що входить в загальний трудовий стаж? По суті, всі підтверджені періоди трудової діяльності працівника.

В даний час втратили силу нормативні документи, в яких фігурувало поняття «загальний трудовий стаж»: ФЗ № 340-1 від 20.11.1990 ( «Про державні пенсії в РФ»), Федеральний закон № 113-ФЗ від 21.07.1997 ( «Про порядок обчислення і збільшення державних пенсій »). Але роботодавці продовжують відображати його в особистих картках персоналу, приватних розрахунках і при заповненні довідок.

безперервний стаж

Безперервний стаж- це поточна зайнятість співробітника і періоди його попередньої роботи. Вони враховуються, якщо перерви між звільненням з однієї посади і працевлаштуванням на наступну були більше місяця. Перерва в роботі довше 1 місяця перериває цей вид стажу. Таке визначення безперервного стажу застосовувалося раніше, але зараз воно неактуально.

Зараз безперервний стаж враховується тільки якщо страховий стаж виявляється менше безперервного. Така ситуація хоч і рідко, але виникає, оскільки раніше в безперервний стаж входили періоди служби в армії і органах МВС, навчання в професійно-технічних училищах, виробничої практики і не тільки.

Детальніше читайте в статті: Безперервний стаж роботи: як рахувати

Зроблено спеціально для

Зроблено спеціально для – зайнятість, що входить в загальний стаж роботи, але в разі потреби підраховується окремо. Наприклад, для надання працівникові додаткової відпустки або надбавки до зарплати.

Виділяють спецстаж або за умовами, або за змістом праці. До першої категорії відносять час роботи у шкідливих, небезпечних, важких або особливих кліматичних умовах, наприклад, на Крайній Півночі чи прирівняних до нього місцевостях. До другої – періоди роботи на певних посадах, що дають право дострокового призначення пенсії за вислугу років.

Детальніше читайте в статті: Спеціальний трудовий стаж

страховий стаж

Страховий стаж буває двох видів: для розрахунку лікарняного і для призначення пенсії. Після вступу в силу Закону № 400-ФЗ від 28.12.2013 цей показник отримав широке практичне застосування і майже повністю витіснив інші види трудового стажу – загальний і безперервний.

Тепер, якщо потрібно визначити право співробітника на пенсію або зрозуміти, в якому обсязі оплачувати його лікарняний, звертаються саме до страхового стажу. Виходячи із записів у трудовій книжці, розрахуйте його в ручному режимі або використовуйте автоматичний онлайн-розраховувач від «Системи Кадри».

Який стаж входить в трудовий стаж працівника для призначення пенсії

Кадровик повинен не тільки знати, що входить в трудовий стаж для призначення пенсії по старості, але і правильно розраховувати його тривалість, використовуючи трудову книжку та інші документи. Крім роботи за трудовим договором та інших видів зайнятості, що супроводжуються сплатою страхових внесків, враховуйте і інші періоди, передбачені статтею 12 Закону № 400-ФЗ.

Що потрібно враховувати при розрахунку страхового стажу

• Трудову і підприємницьку діяльність зі сплатою страхових внесків.
• Тимчасову непрацездатність, підтверджену лікарняним листком, в тому числі пов’язану з вагітністю та пологами.
• Догляд за дітьми до 1,5 років. Максимум 6 років в цілому.
• Догляд за інвалідом I групи, в похилому віці у віці 80 років і старше або дитиною-інвалідом. Без обмеження тривалості.
• Переїзд або переселення в іншу місцевість для працевлаштування за направленням держслужби зайнятості.
• Військову і прирівняну до неї службу, яка передбачена законом РФ №4468-1 від 12.02.1993.
• Отримання допомоги по безробіттю та участь в оплачуваних громадських роботах.
• Необгрунтований арешт, утримання під вартою і відбування покарання на засланні і місцях позбавлення волі осіб, згодом повністю реабілітованих.
• Проживання за кордоном разом з подружжям, спрямованими для роботи в консульські, торговельні та дипломатичні установи та представництва Росії. Максимум 5 років.
• Проживання разом з подружжям-військовослужбовцями, які проходять службу за контрактом, в місцевості без можливості працевлаштування. Максимум 5 років.

Періоди, протягом яких за працівника сплачувалися внески в ПФР, зараховуються в будь-якому випадку. Всі інші – тільки за умови, що їм передували або відразу ж за ними слідували страхові періоди.

Чим можна підтвердити стаж

Стаж підтверджується даними персоніфікованого обліку ПФР, записами у трудовій книжці, трудовими договорами та наказами, військовими квитками, довідками з місць роботи та іншими офіційними документами.

Увага! Для оплати лікарняного враховуйте страхової, а не загальний трудовий стаж (Закон № 255-ФЗ від 29.12.2006). Використовуйте шпаргалки від редакції журналу «Кадрове справа», щоб знати, які періоди включити в стаж

Як розрахувати стаж роботи за трудовою книжкою: покрокова інструкція

За загальним правилом стаж розраховується в календарному порядку. Кожні 30 днів переводять в повний місяць, кожні 12 місяців – в повний рік. Щоб вручну підрахувати загальний стаж роботи, що включає в себе всі періоди офіційної зайнятості, зверніться до даних трудової книжки.

1. Спочатку в два різних стовпчика випишіть з трудової книжки все дати працевлаштування і звільнення, починаючи з найпершої записи і закінчуючи поточним періодом роботи.
2. Окремо складіть дані кожного стовпчика.
3. З другої суми (дати звільнень) відніміть першу (дати прийомів на роботу).
4. Якщо результат містить негативне число днів, зменшіть число місяців на 1, а до числа днів додайте 30. Якщо вийшло від’ємне число місяців, від кількості років відніміть 1, а до числа місяців додайте 12. Оскільки при такому підрахунку в кожному періоді втрачається 1 день, додайте до результату додаткове число днів за кількістю періодів роботи.
5. Вийшло в результаті число переведіть в роки, місяці і дні за загальним правилом (30 днів у місяці, 12 місяців в році).

У деяких галузях поняття трудового стажу відрізняється від загальноприйнятого, що впливає на правила його розрахунку. Орієнтуйтеся на вимоги конкретних нормативних документів.

Трудовий стаж показує, скільки років, місяців і днів працівник офіційно працював або виконував іншу соціально корисну діяльність. Для точного розрахунку цього показника звертайтеся до даних трудової книжки, наказам про прийом на роботу і звільнення, довідками з місць роботи та іншим документам, які б періоди і характер роботи.

Звільнення працівника: оформлення, розрахунок, трудова книжка, гарантії і оскарження

Законодавство про працю встановлює певний порядок оформлення припинення трудового договору з працiвником. Припинення трудового договору покладає на власника або уповноваженого ним органу певнi зобов’язання.

Так, у разi припинення трудового договору незалежно вiд пiдстав власником або уповноваженим ним органом видається вiдповiдний наказ (розпорядження). У наказi (розпорядженнi) про звiльнення зазначається прiзвище, iм’я, по батьковi працiвника, його посада, дата та пiдстава припинення трудового договору вiдповiдно до формулювання законодавства про працю з конкретним посиланням на статтю, пункт закону (наприклад, «звiльнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України»). Якщо трудовий договiр припиняється з iнiцiативи працiвника за наявностi для цього певних поважних причин, то така причина також зазначається в наказi (розпорядженнi). Власник або уповноважений ним орган повинен ознайомити працiвника iз наказом (розпорядженням) пiд пiдпис. Крiм того, на вимогу працiвника власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати йому копiю наказу (розпорядження). Якщо в останнiй день роботи працiвник вiдсутнiй, то все одно видається наказ (розпорядження) про звiльнення. Трудовий договiр має бути розiрваний з моменту фактичного припинення роботи працiвником, а не з дня видавання власником або уповноваженим ним органом вiдповiдного наказу (розпорядження).

За статтею 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звiльнення видати працiвниковi належно оформлену трудову книжку i провести з ним розрахунок у строки, зазначенi ст. 116 КЗпП. Повний розрахунок означає виплату працiвниковi: – заробiтної плати, що йому належить (ураховуючи день звiльнення, оскiльки вiн є останнiм робочим днем); – грошової компенсацiї за всi невикористанi днi щорiчної вiдпустки, а також додаткової вiдпустки, якщо працiвник має на неї право; – вихiдної допомоги (ст. 44 КЗпП) у певних випадках. Виплата всiх сум вiд пiдприємства, установи, органiзацiї, що належать працiвниковi пiд час звiльнення, провадиться в день його звiльнення. Якщо працiвник у день звiльнення не працював, то такi суми мають бути виплаченi не пiзнiше вiд наступного дня пiсля пред’явлення звiльненим працiвником вимоги про розрахунок. Про нарахованi суми, належнi працiвниковi пiд час звiльнення, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повiдомити працiвника перед виплатою цих сум. Вiдповiдно до ст. 117 КЗпП у разi невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звiльненому працiвниковi сум у строки, зазначенi ст. 116 КЗпП, за вiдсутностi спору про їхнiй розмiр пiдприємство, установа, органiзацiя повиннi виплатити працiвниковi його середнiй заробiток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

У деяких випадках пiд час розiрвання трудового договору працiвниковi виплачується вихiдна допомога. Вихiдна допомога – це грошова сума, яка виплачується працiвниковi одноразово в передбачених законом випадках пiдприємством, установою, органiзацiєю пiд час звiльнення його з роботи. Розмiр такої допомоги залежить вiд пiдстави, за якою проводиться припинення трудового договору. Вiдповiдно до ст. 44 КЗпП вихiдна допомога виплачується не менш як у розмiрi середньомiсячного заробiтку, якщо трудовий договiр припинено: – у зв’язку з вiдмовою працiвника вiд переведення на роботу в iншу мiсцевiсть разом з пiдприємством, установою, органiзацiєю, а також вiдмовою вiд продовження роботи через змiну iстотних умов працi (п. 6 ст. 36 КЗпП); – змiнами в органiзацiї виробництва i працi, в тому числi лiквiдацiєю, реорганiзацiєю, банкрутством або перепрофiлюванням пiдприємства, установи, органiзацiї, скороченням чисельностi або штату працiвникiв (п. 1 ст. 40 КЗпП); – виявленням невiдповiдностi працiвника обiйманiй посадi або виконуванiй роботi внаслiдок недостатньої квалiфiкацiї або стану здоров’я, якi перешкоджають продовженню такої роботи (п. 2 ст. 40 КЗпП); – поновленням на роботi працiвника, який ранiше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП). Якщо трудовий договiр припиняється у зв’язку з призовом або вступом на вiйськову службу, направленням на альтернативну (невiйськову) службу (п. 3 ст. 36 КЗпП), вихiдна допомога виплачується в розмiрi двох мiнiмальних заробiтних плат. У разi розiрвання трудового договору через порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору (ст. 38, 39 КЗпП) вихiдна допомога виплачується в розмiрi, передбаченому колективним договором, але не менш як тримiсячний середнiй заробiток. Якщо трудовий договiр припиняється з пiдстав, зазначених п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, розмiр вихiдної допомоги становить не менш як шестимiсячний середнiй заробiток. Право на вихiдну допомогу в таких розмiрах мають працiвники як у разi припинення строкового трудового договору, так i в разi припинення трудового договору, укладеного на невизначений строк.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний також видати в день звiльнення працiвниковi його трудову книжку з унесеним до неї вiдповiдним записом. Пунктом 2.3 Iнструкцiї про порядок ведення трудових книжок працiвникiв, затвердженої наказом Мiнпрацi, Мiн’юсту, Мiнсоцзахисту України вiд 29.07.93 р. № 58, зареєстрованим у Мiн’юстi України 17.08.93 р. за № 110 (iз змiнами, далi – Iнструкцiя), передбачено, що записи в трудовiй книжцi пiд час звiльнення мають провадитися вiдповiдно до формулювання чинного законодавства i з посиланням на вiдповiдну статтю, пункт закону. Згiдно з п. 2.4 Iнструкцiї усi записи в трудовiй книжцi про прийняття на роботу, переведення на iншу постiйну роботу або звiльнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом пiсля видавання наказу (розпорядження), але не пiзнiше вiд тижневого строку, а в разi звiльнення – в день звiльнення i мають точно вiдповiдати тексту наказу (розпорядження). Iз записом про звiльнення власник або уповноважений ним орган зобов’язаний пiд пiдпис ознайомити працiвника. Вiдповiдно до п. 4.1 Iнструкцiї в разi звiльнення працiвника всi записи про роботу i нагороди, внесенi в трудову книжку за час роботи на цьому пiдприємствi, засвiдчуються пiдписом керiвника пiдприємства або спецiально уповноваженою ним особою та печаткою пiдприємства або печаткою вiддiлу кадрiв. У разi затримання видачi трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працiвниковi сплачується середнiй заробiток за весь час вимушеного прогулу. Днем звiльнення в такому разi вважається день видачi трудової книжки. Про новий день звiльнення видається наказ (розпорядження) i вноситься запис до трудової книжки працiвника. Ранiше внесений запис про день звiльнення визнається недiйсним у порядку, визначеному п. 2.10 Iнструкцiї. Якщо працiвник вiдсутнiй на роботi в день звiльнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повiдомлення про потребу отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тiльки за письмової згоди працiвника (п. 4.2 Iнструкцiї). Крiм того, слiд зазначити, що вiдповiдно до ст. 49 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працiвниковi на його вимогу довiдку про його роботу на цьому пiдприємствi, в установi, органiзацiї iз зазначенням спецiальностi, квалiфiкацiї, посади, часу роботи i розмiру заробiтної плати.

Гарантiї для працiвникiв пiд час розiрвання трудового договору

Для працiвникiв, якi припиняють трудовий договiр, може бути встановлено певнi гарантiї. Деякi з них установлюються для всiх працiвникiв, iншi – виключно для окремих категорiй працiвникiв. Так, однiєю з гарантiй пiд час розiрвання трудового договору є обов’язок власника або уповноваженого ним органу запропонувати працiвниковi, трудовий договiр з яким розривається, iншу роботу. Така гарантiя передбачена в разi звiльнення з таких пiдстав: – скорочення чисельностi або штату працiвникiв; – виявлення невiдповiдностi працiвника обiйманiй посадi або виконуванiй роботi; – поновлення на роботi працiвника, який ранiше виконував цю роботу. Не допускається звiльнення працiвника з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу в перiод його тимчасової непрацездатностi (крiм звiльнення за п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП), а також у перiод перебування працiвника у вiдпустцi. Це правило не поширюється на випадок повної лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї. Отже, працiвник не може бути звiльнений у перiод його тимчасової непрацездатностi, а також у перiод перебування у вiдпустцi. Для деяких категорiй працiвникiв може бути встановлено додатковi гарантiї пiд час розiрвання трудового договору. Так, вiдповiдно до ч. 3 ст. 184 КЗпП звiльнення вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв (до шести рокiв – ч.6 ст. 179 КЗпП), одиноких матерiв за наявностi дитини вiком до 14 рокiв або дитини-iнвалiда з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крiм випадкiв повної лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї, коли допускається звiльнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язково працевлаштовують таких жiнок також у разi їхнього звiльнення пiсля закiнчення строкового трудового договору. На перiод працевлаштування за ними зберiгається середня заробiтна плата, але не бiльш як три мiсяцi з дня закiнчення строкового трудового договору. У деяких випадках гарантiєю для працiвникiв, якi звiльняються, також є потреба отримання власником або уповноваженим ним органом попередньої згоди профспiлкового органу. Так, вiдповiдно до ст. 43 КЗпП передбачено, що розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу провадиться за попередньої згоди виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлкового представника). За попередньої згоди виборного органу (профспiлкового представника), первинної профспiлкової органiзацiї, членом якої є працiвник, розiрвання трудового договору може бути проведене лише з пiдстав, передбачених п. 1 (крiм випадку лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї), 2-5, 7 ст. 40 i пп. 2 i 3 ст. 41 КЗпП (крiм випадкiв, коли трудовий договiр iз названих пiдстав розривається з прокурором, працiвником органу внутрiшнiх справ, Служби безпеки України, Державного бюро розслiдувань України чи органу, що здiйснює контроль за додержанням податкового законодавства).
Якщо припинення трудового договору проводиться на загальних пiдставах (ст. 36 КЗпП) або за iнiцiативою самого працiвника (ст. 38 i 39 КЗпП), то попередня згода профспiлкового органу в таких випадках не вимагається. За статтею 42 КЗпП у разi скорочення чисельностi чи штату працiвникiв у зв’язку iз змiнами в органiзацiї виробництва i працi переважне право на залишення на роботi надається працiвникам з бiльш високою квалiфiкацiєю i продуктивнiстю працi. За рiвних умов продуктивностi працi i квалiфiкацiї перевага в залишеннi на роботi надається: – сiмейним – за наявностi двох i бiльше утриманцiв; – особам’, у сiм’ї яких немає iнших працiвникiв iз самостiйним заробiтком; – працiвникам з тривалим безперервним стажем роботи на такому пiдприємствi, в установi, органiзацiї; – працiвникам, якi навчаються у вищих i середнiх спецiальних навчальних закладах без вiдриву вiд виробництва; – учасникам бойових дiй, iнвалiдам вiйни та особам, на яких поширюється чиннiсть Закону України «Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту»; – авторам винаходiв, корисних моделей, промислових зразкiв i рацiоналiзаторських пропозицiй; – працiвникам, якi дiстали на цьому пiдприємствi, в установi, органiзацiї трудове калiцтво або професiйне захворювання; – особам з числа депортованих з України – впродовж п’яти рокiв з часу повернення на постiйне мiсце проживання до України; – працiвникам з числа колишнiх вiйськовослужбовцiв строкової служби, вiйськової служби за призовом пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод, вiйськрвої служби за призовом осiб офiцерського складу та осiб, якi проходили альтернативну (невiйськову) службу, – впродовж двох рокiв з дня звiльнення їх зi служби. Такий перелiк не є вичерпним i перевага в залишеннi на роботi може надаватися також iншим категорiям працiвникiв, якщо це передбачене законодавством України. Слiд також зазначити, що вiдповiдно до ч. 1 ст. 42-1 КЗпП працiвник, з яким розiрвано трудовий договiр з пiдстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП (крiм випадку лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї), впродовж одного року має право на укладення трудового договору в разi поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працiвникiв аналогiчної квалiфiкацiї.

У разi незаконного звiльнення працiвник має право звернутися до суду для захисту своїх прав. Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 01.11.96 р. № 9 «Про застосування Конституцiї України при здiйсненнi правосуддя» визначено, що з урахуванням конституцiйного положення про те, що правосуддя в Українi провадиться виключно судами, юрисдикцiя яких поширюється на всi правовiдносини, що виникають у державi, судам пiдвiдомчi всi спори про захист прав i свобод громадян. Суд не може вiдмовити особi в прийняттi позовної заяви чи скарги лише з тiєї пiдстави, що її вимоги можуть бути розглянутi в передбаченому законом досудовому порядку. Вiдповiдно до ст. 221 КЗпП трудовi спори розглядаються комiсiями з трудових спорiв та районними, районними у мiстi, мiськими чи мiськрайонними судами. Так, за статтею 233 КЗпП працiвник може звернутися iз заявою про вирiшення трудового спору безпосередньо до районного, районного у мiстi, мiського чи мiськрайонного суду в тримiсячний строк з дня, коли вiн дiзнався або мав дiзнатися про порушення свого права, у справах про звiльнення – в мiсячний строк з дня вручення копiї наказу про звiльнення або з дня видачi трудової книжки. У разi порушення законодавства про оплату працi працiвник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробiтної плати без обмеження будь-яким строком. У разi пропуску з поважних причин строкiв, визначених, ст. 233 КЗпП, районний, районний у мiстi, мiський чи мiськрайонний суд може поновити цi строки. Крiм того, вiдповiдно до ст. 235 КЗпП у разi звiльнення без законної пiдстави або незаконного переведення на iншу роботу працiвник має бути поновлений на попереднiй роботi органом, який розглядає трудовий спiр. Орган, який розглядає трудовий спiр, пiдчас винесення рiшення про поновлення на роботi одночасно ухвалює рiшення про виплату працiвниковi середнього заробiтку за час вимушеного прогулу, але не бiльш як за один рiк.

Електронна трудова книжка. Як отримати і що вона дає

Папір все стерпить: що дасть введення трудової е-книжки?

В теорії все, як завжди, дуже привабливо. Однак…

5 лютого 2021 року Верховна рада України ухвалила закон, який переводить облік трудової діяльності працівника в електронний формат. Українцям обіцяють забезпечити електронну трудову книжку, а паперову викинути на смітник історії. Проте станеться це аж за п’ять років – саме стільки триватиме перехідний період.

Що говорить закон

Електронні трудові книжки запроваджуються для тих, хто зараз ще не досяг пенсійного віку, працює офіційно і є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Протягом перехідного п’ятилітнього періоду можна буде користуватися як електронною книжкою, так і її паперовим аналогом.

Законотворці нараховують щонайменше п’ять плюсів від впровадження е-книжок. По-перше, пенсію будуть начисляти автоматично, без особистих звернень та збору документів. Бюрократії та паперового документообігу стане менше, це по-друге. По-третє, спроситься доступ до інформації про набутий стаж. По-четверте, вдасться уникнути драм в разі втрати паперової книжки, а також вдасться уникнути її підробок або внесення недостовірних даних. І, нарешті, п’ятий плюс – статистичний: е-книжки сформують чіткіші уявлення про ринок праці, його пріоритетні напрямки тощо.

В теорії все, як завжди, виглядає дуже привабливо. Однак все, як відомо, перевіряється на практиці.

До того ж є важливий нюанс: електронну трудову книжку кожен може отримати просто зараз. Власне, це було можливим і до 5 лютого 2021 року.

Протягом перехідного періоду (п’ять років) можна буде користуватися як електронною, так і паперовою трудовою книжкою

Як отримати електронну трудову книжку

За е-книжкою слід іти на сайт Пенсійного фонду України. Портал електронних послуг містить детальний інструктаж щодо того, як на ньому зареєструватися.

Для початку необхідно отримати електронний підпис. Його можна замовити у ряді установ, але для більшості, напевно, буде найзручніше звернутися до Приватбанку (якщо там відкрито рахунок).

У сервісі Приваті-24 це називається «отримати сертифікат».

Приват-24 надійшле електронний підпис із розширенням .jks – його не треба намагатися «розкрити» чи перевести у інший формат. Цей файл завантажується до віконечка реєстрації порталу Пенсійного фонду, і якщо все зроблено правильно, користувач потрапляє на свою індивідуальну сторінку. Де можна побачити та прочитати, зокрема, і свою електронну трудову книжку.

І тут варто бути готовим до малоприємних сюрпризів. Наприклад, у авторки цих рядків паперова трудова книжка відкривається записом від 1 вересня 1991 року. Адже за радянських часів (або щойно пострадянських) навчання на стаціонарі вишів входило до загального трудового стажу.

Між тим електронна трудова книжка починається вже з 1998 року – з неї випали не тільки п’ять років навчання (1991-1996), але й ще два роки праці (1996-1998). Але і це не кінець історії. Бо відлік страхового стажу (а тільки він і важить нині при нарахуванні пенсії) стартує вже з 2004-го. Хоча прогалин у роботі та періодів тривалого безробіття не було ніколи.

Творці закону говорять про те, що «відомості про трудову діяльність відтепер вносяться працівником (застрахованою особою) і роботодавцем у вигляді сканованих (оцифрованих) копій трудової, довідок, тощо з накладанням кваліфікованого електронного підпису». Проте в контексті цього незрозуміло, чи можна запропонувати Пенсійному фонду внести зміни до вже наявних даних, представивши докази того, що з такого-то по такий-то період часу особа працювала на певному місці роботи.

В кожному разі, на згаданому порталі ПФУ такої опції немає.

Електронна книжка є. Що далі?

Українські реалії є такими, що навіть маючи електронну книжку (а на додачу ще й паперову), ти не влаштуєшся на роботу просто і легко. Навіть якщо робота знайдена і з потенційним працедавцем вдарено по руках. Бо і зараз, у 2021 році, потенційному найманому робітнику пропонується заповнити купу різноманітних паперів.

Наприклад, знайомий всім ще з радянських листів «особовий листок по обліку кадрів». А ще автобіографію – також родом з СРСР.

Дизайн особового листка майже не зазнав змін. Хіба що випали запитання про судимості, перебування на окупованій території (мається на увазі – в часи Другої світової) та про родичів за кордоном. Натомість з’явилося питання про громадянство іншої держави.

Четверта сторінка особового листка – це дані про попередні місця роботи, хоча вони вже відображені у паперовій трудовій книжці, оригінал якої ти надаєш при працевлаштуванні. Ті ж дані треба повторити ще один раз – в автобіографії. Там же в автобіографії (а до неї додається інструктаж) слід вказати членів родини, зокрема, і батьків.

Питання про склад родини дублюється і в особовому листку. Котрий, до того ж, вимагає надати інформацію щодо володіння іноземною мовою, участі у виборах, наявності пільг, нагород чи наукових відкриттів.

Зайве казати, що наявність всіх цих даних, які ніхто ніколи не читає, ніяк не впливає на те головне, задля чого заводять трудову книжку, – на страховий стаж.

Щоправда, вимоги щодо заповнення подібних паперів висувають далеко не всі працедавці, тож можна сказати, що тут кожен проявляє ту фантазію, на яку він спроможний. Хтось наслідує радянські зразки, а комусь достатньо заяви та підпису.

Та оскільки складу правопорушення у цих паперах нема, можна спрогнозувати, що вони будуть «ходити» за найманим працівником ще кілька десятків років. Чи навіть більше. І коли інші країни колонізують Марс, ми і досі будемо заповнювати безкінечні рядки «народився – учився – женився» тощо.

Прикрі паралелі

Ситуація з електронними книжками трохи нагадує історію з ID-картками. За задумом, в ID-картці міститься чіп, а в ньому, в свою чергу, вся інформація про особу, яка доти була розпорошена у вигляді окремих штампів у паспорті старого зразка або у жмутку найрізноманітніших довідок.

Але знову таки: це – в теорії. Ще від 2016 року «щасливі» власники ID-карток масово скаржаться на неможливість отримати адекватне обслуговування – при працевлаштуванні, при здійсненні банківських операцій. Зашиту в чіп інформацію просто неможливо прочитати, позаяк відсутні необхідні для цього пристрої. Так починається ходіння бюрократичним пеклом.

Чого ж хочуть банки та відділи кадрів? Того, чого офіційно у нас вже нема. А саме – прописки. Інститут прописки формально ліквідували у рамках виконання вимог щодо безвізового режиму. Хоча насправді прописку поховали (знову таки – формально) задовго до епопеї з безвізом. А саме у 2003-му – відповідним законом, ухваленим парламентом.

Саме тоді ввели поняття «реєстрації», котре нічого не змінило по суті. Прописка під новим іменем продовжує псувати життя власникам ID-карток. В особовому листку, необхідному при працевлаштуванні, вона так само завуальовано фігурує, хоча ані на якість виконаної роботи, ані на розмір заробітної плати відомості про місце проживання не впливають.

А, може, все не так погано?

Хотілось би завершити на оптимістичній ноті, проте це не так просто. Заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко обіцяє, що вже через три місяці після ухвалення закону про електронні трудові книжки буде впроваджено нові соціальні сервіси, зокрема, для осіб, які виходять на пенсію. Про які саме сервіси мова, Музиченко не уточнює. Але він додає важливу річ: буде отримана можливість «надавати інформацію про свою трудову діяльність до 2000 року, чого немає зараз в реєстрі застрахованих осіб», тобто з’явиться спосіб заповнювати пробіли, які впливають на вік виходу на пенсію та на її розмір.

Водночас економічний експерт, гендиректор в UFC Capital і Arsenal Capital Олександр Гаврутенко зауважує, що уряд (як розробник закону) має зважати на загрози кібератак і захищати від них банк даних майбутніх і чинних пенсіонерів.

«Та навіть всі можливі ризики абсолютно непорівнювані з тими вигодами, які держава отримає від спрощення, автоматизації, централізації, оптимізації та підвищення зручності користування даними про трудову діяльність населення», – каже Гаврутенко. Існуючі трудові книжки він називає «рудиментом соціалістичного обліку праці» і вказує на необхідність їх позбутися. І не погодитися з цим – вкрай важко.

Наталія Лебідь, для «Главкома»