Як вирощувати мулардів у власній садибі

Більшість фермерів і птахівничих підприємств вирощують качок переважно для отримання смачного м’яса. Саме тому високий вихід кінцевої продукції є для власників основною метою. Качки породи мулард чималі за розмірами та скоростиглі, тому їх розведення вважається найбільш прибутковим.

Свою назву ця порода отримала завдяки поєднанню двох англійських слів – muscovy , тобто мускусна, і mallard , що перекладається як крижень. Хоча її вивели французи, прижилась англійська назва, і сьогодні вона широко використовується як у Європі, так і в країнах Північної та Південної Америки, де муларди стали надзвичайно популярними.

Насправді мулард не є породою. Це міжвидовий гібрид, отриманий внаслідок схрещування селезнів мускусної качки з такими свійськими породами як пекінська біла, руанська, орлінгтон та інші.

Муларди не здатні давати потомство через свою повну стерильність. Їхнє єдине призначення – м’ясне. Також ці качки вирощуються задля отримання жирної печінки, що незгірш за гусячу відмінно підходить для приготування відомої французької страви фуа-гра.

Муларди мають доволі привабливу зовнішність. Залежно від породи самок, з якими схрещували мускусних селезнів, окрас їхнього потомства может бути надзвичайно різноманітним, але в класичному варіанті муларди мають оперення білого кольору з чорною плямою на голові.

Муларди виглядають міцними та добре «збитими», а також, що дуже важливо, мають хороше здоров’я. Вони витривалі, вирізняються гарним виживанням, легко адаптуються до нових умов, стійкі до різних захворювань, відомі своєю високою продуктивністю смачного і менш жирного, ніж у решти качиних порід, м’яса.

За комфортного утримання та якісного годування ці птахи у промислових умовах нарощують за 9 – 10 тижнів вагу до 3,5 – 4 кг, а з досягненням статевої зрілості – і до 7 кг. Домашні муларди не здатні досягти тих же показників навіть за умови максимальних зусиль їхнього власника. Особливих відмінностей у вазі селезнів та качок породи мулард не спостерігається: зазвичай ця різниця складає не більше 500 г.

Як уже згадувалось, муларди не здатні до відтворення і не залишають потомства. Хоча самки і несуть яйця, але вони незапліднені. Тому отримати пташенят і почати розведення мулардів можливо такими способами:

· купити яйця для виведення каченят в інкубаторі;

· придбати пташенят або підрослих птахів;

· тримати в господарстві селезня мускусної качки та декількох самок-пекінок.

Якщо вирішено скористатись останнім способом і вивести мулардів самостійно в домашніх умовах, то необхідно зазначити, що такі «сім’ї» треба утримувати окремо від решти поголів’я. Але в підсумку ви матимете власних мулардів.

Качки мулардів цілком придатні до самостійного висиджування каченят. Надалі такий молодняк активно росте, розвивається, а через кілька місяців за показниками ваги вже переганяє власних батьків.

У разі вирощування каченят без квочки, з використанням інкубатора, важливо:

· чітко контролювати температуру довколишнього середовища;

· дотримуватись світлового режиму;

· правильно організувати годування пташенят.

Продають здебільшого добових або трохи підрослих пташенят мулардів. Середня ціна добових каченят-мулардів становить 35–40 грн/шт. У разі оптового придбання вона буде нижчою, але мало кому з власників потрібна така кількість пташенят.

Як тільки придбані каченята опиняться вдома, їх слід розмістити в теплому приміщенні з температурою повітря не нижче +24…26°С і вологістю 65 –75% . Окрім тепла в самому приміщенні, слід також встановити у місці розташування пташенят обігрівач, який виконуватиме роль квочки: у разі необхідності каченята зможуть погрітися під ним.

Впродовж перших 7 днів температура під обігрівачем має становити +30…35°С, потім її поступово знижують, а згодом обігрівач повністю прибирають. Пташенятам потрібно забезпечити товсту та м’яку підстилку з сіна. Протягом перших одного-двох днів освітлення в приміщенні має бути цілодобовим, потім загальна тривалість світлового дня повинна складати 14– 16 годин на добу.

У перші дні каченята їдять мало, їм можна дати кашу, приготовану з подрібненого рису чи пшона, яку змішують з круто звареним і дрібно розім’ятим курячим яйцем. Таку суміш кімнатної температури можна сипати на каченят, щоб вони вчилися хапати рухому їжу, або насипати на якусь темну поверхню, наприклад, на шматок картону.

На другу-третю добу пташенята їдять вже активніше. Від четвертого дня до корму корисно додавати дрібно нарубану зелень кропиви або трави. Через півтора тижні в раціон можна вводити відварену та потовчену картоплю. Протягом усього першого місяця каченятам поступово додають у корм нежирні молоко та сир.

Пташенят віком до 10 днів годують 8 разів на добу, до 2-місячного віку – 6 разів на добу, а надалі – 4–5 разів рівними порціями. Кількість корму на одне годування має бути такою, щоб каченята повністю його з’їдали за 35 – 40 хвилин.

Дорослих качок-мулардів годують так само, як і представників інших качиних порід: кукурудзою, пшеницею або комбікормом. Окрім того, птахи мають постійно у вільному доступі забезпечуватись такими мінеральними добавками, як черепашка, крейда, яєчна шкаралупа. А ще качкам для полоскання дзьобів і очищення забитих кормом ніздрів необхідна вода. Наливати її краще в глибокі, але не надто широкі напувалки.

У мулардів є чимало переваг порівняно з іншими видами свійських птахів :

1) перш за все, власники відзначають вигідність розведення мулардів: хороший темп росту та набирання ваги дозволяє фермерам отримати 1 –1,5 кг приросту живої ваги у птахів з досягненням ними 8 – 10-тижневого віку ;

2) муларди дуже спокійні та доволі тихі й охайні, порівняно з представниками решти качиних порід;

3) ці качки добре адаптовані до різких температурних змін і похолодання;

4) мають міцне здоров’я, швидко пристосовуються до різних кліматичних особливостей;

6) відгодовуються набагато швидше, ніж інші свійські качки та гуси, до того ж споживають значно менше таких дорогих кормів, як кукурудза;

7) ще однією незаперечною перевагою є надзвичайний смак м’яса і печінки мулардів .

Попри чималу кількість позитивних властивостей, більшість фермерів зауважують, що головною вадою мулардів є неможливість звичайного способу розмноження, тобто коли придбані одного разу птахи регулярно дають потомство з характерними для породи ознаками. З цієї причини доводиться щорічно купувати молодняк. Отже, качки, вартість яких і так є досить високою, потребують від фермера чималих фінансових витрат: однодобове каченя коштує від 30 грн., а інкубаційні яйця продають ненабагато дешевше.

Як правильно вирощувати мулардів в домашніх умовах?

Муларди – це порода качок, якою цікавляться багато фермерів-початківців. Ці домашні птахи мають багато особливостей і переваг.

• Характеристика породи муларди
• Чи можна вивести цю породу в домашніх умовах?
• Щоб отримати хороший результат, потрібно врахувати кілька правил.
• Як купити здорового каченяти муларда?
• В яких умовах вирощувати мулардів?
• Як і чим годувати мулардів?
• Опис породи птахів
• Умови утримання та догляд
• Характеристика дорослих особин: вага селезнів і качок
• Годування і розведення
• Відгодівля мулардів на фуа-гра
• Хвороби качок при вирощуванні
• Аспергіллез
• Вищипування пір’я
• Клацнути
• Гідності та недоліки породи
• Гідності

Не можна сказати, що розводити мулардів дуже складно. Методика їх вирощування дуже схожа зі способами розведення інших порід качок. Але нюансів все-таки чимало, тому ознайомтеся з характеристикою породи і принципами розведення її представників.

На фото качка мулард крупним планом

Характеристика породи муларди

Мулард – це гібрид, тобто результат схрещування індоутки з пекінською або іншою домашньою качкою. Забарвлення їхнього оперення може бути як темним, так і світлим, але у всіх мулардів є відмінна риса – темна пляма на голові. Їхня приблизна вага, якої вони досягають за сезон – три-чотири кілограми.

Колірна гамма мурадів добре проглядається на фото

Основна причина розведення мулардів – прагнення отримати велику кількість качиного м’яса. Процес вирощування качок цієї породи можна по праву наректи продуктивним. За хороших умов і грамотного годування за сезон особина набирає близько чотирьох кілограмів ваги або більше. Причому, її розведення не витратне. Щоб виростити муларда потрібно стільки ж зусиль і фінансів, скільки потрібно для вирощування будь-якої іншої домашньої качки.

Качки муларди володіють дуже смачним м’ясом

Якщо добре відгодувати мулардів, можна отримати ще один цінний ресурс – жирну печінку. Це основний компонент актуальної і дорогої страви, іменованої «фуа-гра». Для того, щоб печінка біля качки була жирною, потрібно всього лише її щільно годувати і вирощувати в тісних умовах.

Варто зазначити, що печінка муларда відрізняється за смаком від гусиної. Вона досить високо цінується, так як вже завоювала звання делікатесу.

М’ясо муларда таке ж жирне, як у гуся. Воно відрізняється лише більш ніжним смаком і менш специфічним запахом. Воно напевно сподобається тим, хто вважає м’ясо курки сухуватим, а м’ясо гуся – не надто приємним на смак.

У мулардів є один серйозний недолік – вони не здатні виробляти собі подібних. Навіть якщо ви побачите, як селезень покриє качку, то потомства чекати все одно не варто. Цей процес безрезультатний, адже є тільки інстинктом.

Чи можна вивести цю породу в домашніх умовах?

Зрозуміло, можна. Для цього потрібно запастися самками індоуток і самцями пекінських качок. Можна вчинити і зворотним чином, тобто придбати селезнів мускусної породи і самок будь-яких домашніх качок.

Як розводити і утримувати качок

Обзаводитися домашнім інкубатором зовсім не обов’язково. В даному випадку він виявляється непродуктивним порівняно з насідкою.

Щоб отримати хороший результат, потрібно врахувати кілька правил.

1. Спарюйте дорослих птахів. Якщо їм буде менше шести місяців, то продуктивність буде низькою. Надто дорослі особини (старше одинадцяти місяців) теж не підходять.
2. Не забувайте розділяти представників однакових порід. Якщо ви закупите самців і самок кожної необхідної породи і будете утримувати їх разом, самці будуть покривати тільки «своїх» самок. У результаті вийде не схрещення, а стандартне розмноження.
3. Забезпечте качкам хороші умови. Їм повинно бути тепло, світло і просторо. Зрозуміло, не варто забувати про годування. В іншому випадку самці не будуть покривати самок.
4. Схрещуйте породи в сприятливий період. Найвдаліший час – з кінця квітня по середину червня.

При спробі схрещування можна зіткнутися з очевидним явищем – селезень однієї породи буде ігнорувати самку іншої породи. Не варто засмучуватися, так як він трохи пізніше адаптується в нових умовах і все-таки покриє качку. Якщо самець є представником мускусної породи, можна піти на хитрість – фарбуйте спинку пекінської качки темною фарбою.

Дуже важливо дотримуватися правил схрещування особин

Перш ніж саджати насідку на яйця, потрібно забезпечити їй хороші умови. Рекомендується обмежити її від контакту з іншими птахами. Обов’язково обладнайте для неї гніздечко. Підходящу підстилку можна зробити з соломи.

Рекомендації з облаштування гусятника

Неподалік від гнізда слід встановити поїлку, годівницю і ємність з водою, в якій качка зможе скупатися. У саме гніздо потрібно поміщати не більше п’ятнадцяти яєць.

Щоб не витрачати час даремно, придбайте овоскоп. За допомогою цього пристосування можна виявити непридатні яйця. У заплідненому яйці з зародками будуть помітні судинні сітки – такі яйця потрібно залишати. Видаляти потрібно тільки ті, в яких немає кровоносних судин або є червоне кільце. Через один місяць з яєць повинні вилупитися муларди.

Як купити здорового каченяти муларда?

Якщо у вас не вистачає часу на розведення мулардів, і ви прийняли рішення придбати маленьких каченят, обов’язково ознайомтеся з інформацією про те, як зробити правильний вибір.

Маленьке каченя породи Мулард

Багато розлучників ігнорують правила вирощування мулардів, тому придбані у них домашні птиці швидко гинуть. Якщо у вас є можливість вибрати каченят, відразу звертайте увагу на їх рухливість. Метушливий маленький мулард – хороший вибір, так як така поведінка говорить про його відмінне здоров’я.

Вибирайте рухомого здорового каченя

Не варто віддавати перевагу маленьким домашнім птахам, які забиваються в кут і не рухаються. Іноді так поводяться і здорові каченята, якщо втомилися і хочуть спати, тому для перевірки потрібно всього лише видати гучний звук. Навіть стуку по лотку, де вони знаходяться, буде цілком достатньо. Муларди з хорошим здоров’ям обов’язково на нього відреагують.

Чергова ознака каченяти, якого не варто купувати – відокремлені від тулуба крила. У здорового маленького птаха вони повинні бути притиснуті до тільця. Ще одна ознака хвороби – це брудне підхвостя. Ця область повинна бути чистою.

В яких умовах вирощувати мулардів?

У зовсім маленьких качать високі вимоги до змісту. У перший тиждень життя їм потрібно перебувати в приміщенні, де температура буде близько тридцяти градусів. Після того, як їм буде сім днів, температуру можна опустити до сімнадцяти градусів. У перші дні життя каченята повинні отримувати велику кількість світла. Можна або використовувати штучне освітлення, або виводити каченят на прогулянку, якщо дозволяють погодні умови.

У перші два тижні життя каченятам потрібна м’яка підстилка. Підійде сіно або солома, але деревні відходи не можна використовувати ні в якому разі. Маленькі муларди можуть їх з’їсти.

Щоб дорослі птахи не хворіли, їм потрібне закрите приміщення, тобто сарай. Він повинен бути повністю закритим, щоб птахів не продуло і не намочило дощем.

Фахівці рекомендують при будівництві качятника робити вікна на південну сторону, щоб було більше природного освітлення

Якщо ви вирощуєте мулардів не заради цінного ресурсу у вигляді жирної печінки, потрібно пам’ятати, що сарай їм потрібен великий. Не можна допускати, щоб на один квадратний метр доводилося більше чотирьох особин.

У закритому приміщенні для качок слід встановити не тільки поїлки і годівниці, а й ємності, в яких вони можуть скупатися.

Вигул – те, що необхідно мулардам. Але тісний вольєр або невелика обгороджена ділянка не годиться. На одну домашню птицю повинен припадати один квадратний метр. Приготуйтеся обгороджувати велику площу, якщо хочете розводити багато особин.

Огорожу на території потрібно робити тільки в разі, якщо того вимагають будь-які обставини. Муларди – спокійні домашні птахи, які навряд за власним бажанням покинуть місце проживання.

Як і чим годувати мулардів?

Якщо у вас є маленькі муларди, приготуйтеся помучитися. У цьому віці вони не вміють вживати їжу, тому доведеться годувати кожного каченяти. Для початку потрібно напоїти малюків дуже слабким розчином марганцівки. Це слід зробити в перший день їхнього життя.

Далі потрібно спробувати нагодувати маленьких мулардів кашею з вареним подрібненим яйцем. З п’ятого дня життя каченят можна підгодовувати тертою зеленню, а після того, як їм виповниться два тижні, можна пригостити вареною картоплею.

Можна спростити завдання, якщо придбати в спеціалізованому магазині набори для годування маленьких мулардів різного віку. У ветеринарних аптеках легко відшукати і вітамінні комплекси для слабких каченят.

Дуже важлива умова – постійна наявність води в поїлках. Муларди споживають величезну кількість рідини, що позитивно позначається на їхньому здоров’ї. Коли качки п’ють, вони можуть поповоскати дзьоб, тому поїлка повинна бути великою і плоскою.

Щоб муларди не страждали від проблем з травленням, їх потрібно підгодовувати спеціальними добавками. Можна не купувати магазинні добавки, якщо зробити годівницю з крейдою, подрібненою шкаралупою яєць, мушлями і вапняком. Цих мінеральних добавок буде цілком достатньо. Поліпшити процес травлення допомагають і злаки, а також кісткове борошно.

Таблиця харчування каченят

У раціон харчування дорослих мулардів потрібно включати кілька типів продуктів:

• свіжі зелені трави. У цьому плані муларди невибагливі, тому їх можна годувати будь-якою зеленню, крім отруйної. Клевер, люцерна і крапива – те, що найбільше доводиться до вподоби качкам. Можна годувати їх і деякими водними рослинами, наприклад, ряскою;
• овочі. Найкращі – це морква і картопля. Другий продукт харчування можна давати тільки у відвареному вигляді. Для годування годиться і жовтий гарбуз, а також капуста;
• відходи. У цю групу входять рибні та м’ясні продукти. У великих кількостях давати їх не можна;
• злаки. До них належать овес, ячмінь, кукурудза і бобові;
• макухи. Підходять макухи з сої, бавовни, арахісу і ріпаку;
• молочні продукти. Зазвичай ними годують каченят, але для поліпшення стану здоров’я їх можна дати і дорослим мулардам. Найбільше підходить знежирений сир. Решта молочної продукції швидко псується.

У літній час годувати качок слід не менше чотирьох разів. Сухий і вологий корм потрібно давати по два рази на день. Крім цього, слід постійно годувати качок травою.

Зерносмесь для харчування качок

У холодний період мулардам досить є всього пару разів за добу. Перша годівниця – сухий корм, друга – вологий корм і овочі. Чим різноманітніші обидва корми, тим краще, тому що взимку мулардам дуже потрібні вітаміни.

Раціону харчування несучок варто приділити особливу увагу. Він повинен бути максимально збалансованим і повноцінним, незважаючи на сезон. У таблиці вказано приклад добового раціону.

Борошно з ячменю або кукурудзи

Харчування каченят мулардів

Відео – Качки породи Мулард

Відео – Розведення мулардів і кілька фактів про них

Перша згадка про вирощування мулардів датується 1960 роком у Франції. Мулард – це гібрид м’ясного напрямку, отриманий внаслідок схрещення селезньої мускусної качки (індоутки) і качок пекінської породи.

Гібрид був створений для поліпшення якостей батьківських порід з метою отримання нової вдосконаленої особи. Мулардів не можна зустріти в дикій природі вони самостійно не розмножуються і вирощуються лише в домашніх умовах з ініціативи людини.

Опис породи птахів

Муларди – це великі птиці білого забарвлення з чорною плямою на голові, саме завдяки цій межі гібрид легко відрізнити від інших качок. Дорослі особини за розмірами перевершують своїх батьків (пекінську і мускусну качку). Тулуб щільний, збитий, добре складений, подовженої форми з щільно прилеглими крилами. Голова середніх розмірів, дзьоб світлий, витягнутий, темні очі, подовжена шия. Короткі ноги жовтого кольору, хвіст невеликий.

Муларди не дають потомства, тому для розведення цих качок не використовують. Іноді селезні проявляють статеву активність, а качки несуть яйця, але через те, що вони, не запліднені потомство отримати неможливо, даний факт доведений безліччю досліджень і дослідів. Гібриди цінуються за прекрасне, нежирне (відсоток жиру становить всього 3%) м’ясо, як і у індоутки, без специфічного запаху, і жирну велику печінку, що використовується для приготування вишуканої м’ясної страви фуа-гра. У порівнянні з пекінськими качками, муларди спокійні, не такі галасливі і чистотні.

Умови утримання та догляд

Муларди підходять для промислового і домашнього утримання. У промислових умовах гібрид вирощують у спеціальних пташниках, обладнаних усіма необхідними механізмами і технологіями. Для м’ясного відгодівлі в основному використовуються качки, а селезні йдуть для отримання печінки. На підприємствах застосовується підлоговий і клітинний вміст птиці.

Вирощування в присадибних господарствах мулардів не відрізняється від вмісту качок інших порід і кросів. Влітку птицю економічно вигідно утримувати на вигулах, обладнаних спеціальними годівницями і поїлками. На ніч качок заганяють у сарай і закривають. Мулардів рідко залишають на зиму, оскільки для племінної справи вони непридатні, а за сезон з каченяти можна отримати готову до забою качку. За рахунок такого способу вирощування відпадає потреба в капітальних і добре утеплених будовах. Для правильного вмісту мулардів досить простого приміщення з хорошими підлогами і без дірок, через які можуть проникнути щури та інші хижаки. У сараї не повинно бути протягів. З південного боку в пташник, робиться лаз, отвір вище підлоги має бути на 5-8 см і щільно закриватися дверима. Пташник повинен зводитися виходячи з кількості качок, на 1 кв. м 3 голови. На вигулі птах повинен відчувати себе вільно, тому на 1 голову виділяється 1 кв. м площі. Для годування використовують спеціальні годівниці довжиною 110 і шириною 23 см для дорослого птаха, а для молодняку 100х14.5. см. Зверху годівниць робиться перегородка, щоб птахи не розсипали корм. Для води краще використовувати ниппельні поїлки.

Качки породи мулард на вулиці біля будинку

Температура в пташнику повинна бути 16-18 ° С, при вологості 60-70%. Як підлогове покриття використовується підстилка з тирси, стружки або соломи. Пташник необхідно регулярно чистити і провітрювати.

Характеристика дорослих особин: вага селезнів і качок

Вага мулардів – 4-7 кг. Різниці в масі між селезнями і качками всього 500 г. За 3 місяці птах набирає 4 кг. При тривалому вирощуванні маса досягає 7 кг, практично як вага гуся. Маса печінки мулардів 500-550 г. Споживання корму на добу 340 г.

Для отримання мулардів можна схрестити різні породи. Селезні м “язових качок схрещуються з пекінськими качками, руанськими, оргпінгтонами та альє. Внаслідок таких схрещувань каченята виходять різних кольорів і відтінків.

Годування і розведення

Оскільки муларди не здатні давати потомство, то для отримання каченят використовуються м’язові та пекінські качки. Для отримання мулардів створюють сім’ї з 1 мускусного селезня і 4-6 пекінських уточок. Найкращий вік для випадку 7-10 місяців. Качки починають відкладати яйця в 180-210 днів. Під насідку підкладають приблизно 15-20 яєць.

ВАЖЛИВО! Виводимість пташенят під насідкою 60%, а в інкубаторі практично 100%, що робить доцільним і економічно вигідним використання інкубатора.

Незважаючи на те, що порода відрізняється невибагливістю і швидкоспілістю при розведенні необхідно враховувати деякі умови. Коли каченята починають з’являтися на світ, для них готується місце проживання. Залежно від кількості пташенят це може бути ящик або ціле приміщення. На підлогу вкладається підстилка з соломи або сіна. У природних умовах каченята отримують тепло від матерів, а в штучних встановлюють додаткові джерела. У перші дні життя пташник необхідно забезпечити теплом, температура в приміщенні 28-30ºS, через кілька днів її знижують до 23 ºС. Освітлення відіграє важливу роль у перші дні і допомагає адаптуватися каченятам до зовнішніх умов. Перші кілька днів освітлення має бути цілодобовим. Після того, як малюки трохи виростуть, освітлення зменшують до 15-17 годин на добу.

У перший день після появи на світ каченята не можуть самостійно їсти, для їх годування використовуються спеціальні набори, що продаються у ветеринарних аптеках. Харчуватися самі муларди починають на 2-3 добу. Після того, як каченята вилупилися і обсохли, їх пропоюють слабким розчином марганцівки. Першим кормом є зварене вкруту і дрібно нарізане яйце. З 10 дня в раціон додають добре подрібнене зерно. З 10-ти денного віку мулардів годують 2 рази на добу. З 2 тижнів необхідно давати ряску. Важливим елементом при годуванні каченят є м’ясокістне борошно і відруби. Для нормалізації в організмі кальцію в раціон додають подрібнену шкаралупу. Каченят необхідно підгодовувати і мінеральними сумішами: крейдою, вапняком і черепашником. Для поліпшення травних процесів качкам дають гравій. У каченят завжди повинна бути чиста вода. При можливості, в якості добавки, дозволяється давати сир у розмірі 1 грам на голову.

ВАЖЛИВО! Мулардів у їжі не обмежують, оскільки вони не схильні до накопичення жиру, а в процесі рясного годування росте тільки м’язова маса.

Раціон каченят повинен містити до 20% білка, на 1 кг корму припадає 2800 ккал енергії. Після 3 тижнів вибирається схема годування: інтенсивна, екстенсивна і напів інтенсивна.

Гібридні каченята муларди

Інтенсивна технологія являє собою згодовування гранул, в яких повинно міститися не менше 17% білка. Напів інтенсивна технологія ґрунтується на годуванні гранульованими, вологими та об’ємними кормами. При екстенсивному способі, згодовують грубі корми і зерно з використанням харчових добавок. З 5-6 тижня птахів випускають на пасовище. Забій проводять у 3-4 місяці, коли муларди досягають оптимальної живої маси.

Відгодівля мулардів на фуа-гра

Відгодівля селезнів для отримання жирної печінки складається з 3 етапів. У перші 3 тижні життя пташенят годують звичайним способом. Потім птаха пересаджують у вузькі і маленькі клітини, щоб вона не могла багато рухатися. Наступні 4 тижні годують їжею з великим вмістом крохмалю і білка, що сприяє дуже швидкому зростанню птиці. З 8-10 тижня життя починається етап примусового годування. Їжа проштовхується в горлянку за допомогою шнека з трубкою, таким способом птиця в день отримує 1.8 кг зерна. Примусовий відгодівлю триває 12-21 день.

ЦІКАВО ЗНАТИ: печінка мулардів, що відгодовуються на фуа-гра, виростає в 10 разів більше нормальних розмірів.

Хвороби качок при вирощуванні

Муларди є дуже міцними і стійкими до захворювань гібридами. Вони добре переносять холод і перепади температур. При нормально збалансованому раціоні птах швидко росте і не страждає від авітамінозів. Але, незважаючи на їх хороші адаптаційні умови, муларди все-таки схильні до деяких захворювань, опис яких представлено нижче.

Гібридна качка породи мулард

Аспергіллез

Птах заражається цією хворобою при вдиханні пилки, в якій міститься грибок, що розводиться в запліснявілій соломі і старому кормі. У 50% випадків настає смертельний результат. Симптоми: млявість, поганий апетит, блювота, часте дихання, на останніх стадіях з’являються виділення з носа і параліч ніг і крил. Для лікування аспергіллезу у воду додають не сильно концентрований розчин мідного купоросу, а в корм ністатин.

Вищипування пір’я

Однією з гострих проблем мулардів є розклів пір’я. Захворювання виникає внаслідок значної нестачі в організмі білка або несприятливих умов утримання. У маленькому, брудному і погано провітрюваному приміщенні пір’я птаха швидко забруднюється, що змушує качок, чиститься набагато частіше. Щоб не допустити розкліву, необхідно балансувати раціони за всіма макро і мікроелементами і дотримуватися санітарно-гігієнічних норм у пташнику.

Клацнути

Це захворювання виникає внаслідок нестачі вітамінів. На клоаку качки з’являється слизова оболонка, а на прогресуючій стадії може виникнути гній. Для лікування, в першу чергу, очищають клоаку, змащують слизову оболонку йодним розчином і наносять цинкову мазь. Якщо хворобу виявити на першій стадії, то качка не постраждає і вашому господарству не буде завдано шкоди.

Гідності та недоліки породи

Гідності

Чистота. Гібрид відрізняється своєю чистотою і доглянутим зовнішнім виглядом, завдяки цій властивості їх пух широко використовується в промисловості.

Спокійний норов. На відміну від пекінських качок муларди не крикливі, спокійно поводяться і не досаджують постійним шумом заводчикам.

Скороспілість. Муларди дуже швидко набирають в

Як вирощувати мулардів у домашніх умовах?

Перша згадка про вирощування мулардів датується 1960 роком у Франції. Мулард – це гібрид м’ясного напрямку, отриманий внаслідок схрещення селезньої мускусної качки (індоутки) і качок пекінської породи.

• Опис породи птахів
• Умови утримання та догляд
• Характеристика дорослих особин: вага селезнів і качок
• Годування і розведення
• Відгодівля мулардів на фуа-гра
• Хвороби качок при вирощуванні
• Аспергіллез
• Вищипування пір’я
• Клацнути
• Гідності та недоліки породи
• Гідності
• Недоліки
• Відгуки про домашню породу качок і відео
• Походження домашніх качок мулардів
• Особливості розведення качок мулардів
• Вирощування качок мулардів у домашніх умовах
• Вирощування качок мулардів – відео
• Опис породи

Гібрид був створений для поліпшення якостей батьківських порід з метою отримання нової вдосконаленої особи. Мулардів не можна зустріти в дикій природі вони самостійно не розмножуються і вирощуються лише в домашніх умовах з ініціативи людини.

Опис породи птахів

Муларди – це великі птиці білого забарвлення з чорною плямою на голові, саме завдяки цій межі гібрид легко відрізнити від інших качок. Дорослі особини за розмірами перевершують своїх батьків (пекінську і мускусну качку). Тулуб щільний, збитий, добре складений, подовженої форми з щільно прилеглими крилами. Голова середніх розмірів, дзьоб світлий, витягнутий, темні очі, подовжена шия. Короткі ноги жовтого кольору, хвіст невеликий.

Муларди не дають потомства, тому для розведення цих качок не використовують. Іноді селезні проявляють статеву активність, а качки несуть яйця, але через те, що вони, не запліднені потомство отримати неможливо, даний факт доведений безліччю досліджень і дослідів. Гібриди цінуються за прекрасне, нежирне (відсоток жиру становить всього 3%) м’ясо, як і у індоутки, без специфічного запаху, і жирну велику печінку, що використовується для приготування вишуканої м’ясної страви фуа-гра. У порівнянні з пекінськими качками, муларди спокійні, не такі галасливі і чистотні.

Умови утримання та догляд

Муларди підходять для промислового і домашнього утримання. У промислових умовах гібрид вирощують у спеціальних пташниках, обладнаних усіма необхідними механізмами і технологіями. Для м’ясного відгодівлі в основному використовуються качки, а селезні йдуть для отримання печінки. На підприємствах застосовується підлоговий і клітинний вміст птиці.

Вирощування в присадибних господарствах мулардів не відрізняється від вмісту качок інших порід і кросів. Влітку птицю економічно вигідно утримувати на вигулах, обладнаних спеціальними годівницями і поїлками. На ніч качок заганяють у сарай і закривають. Мулардів рідко залишають на зиму, оскільки для племінної справи вони непридатні, а за сезон з каченяти можна отримати готову до забою качку. За рахунок такого способу вирощування відпадає потреба в капітальних і добре утеплених будовах. Для правильного вмісту мулардів досить простого приміщення з хорошими підлогами і без дірок, через які можуть проникнути щури та інші хижаки. У сараї не повинно бути протягів. З південного боку в пташник, робиться лаз, отвір вище підлоги має бути на 5-8 см і щільно закриватися дверима. Пташник повинен зводитися виходячи з кількості качок, на 1 кв. м 3 голови. На вигулі птах повинен відчувати себе вільно, тому на 1 голову виділяється 1 кв. м площі. Для годування використовують спеціальні годівниці довжиною 110 і шириною 23 см для дорослого птаха, а для молодняку 100х14.5. см. Зверху годівниць робиться перегородка, щоб птахи не розсипали корм. Для води краще використовувати ниппельні поїлки.

Качки породи мулард на вулиці біля будинку

Температура в пташнику повинна бути 16-18 ° С, при вологості 60-70%. Як підлогове покриття використовується підстилка з тирси, стружки або соломи. Пташник необхідно регулярно чистити і провітрювати.

Характеристика дорослих особин: вага селезнів і качок

Вага мулардів – 4-7 кг. Різниці в масі між селезнями і качками всього 500 г. За 3 місяці птах набирає 4 кг. При тривалому вирощуванні маса досягає 7 кг, практично як вага гуся. Маса печінки мулардів 500-550 г. Споживання корму на добу 340 г.

Для отримання мулардів можна схрестити різні породи. Селезні м “язових качок схрещуються з пекінськими качками, руанськими, оргпінгтонами та альє. Внаслідок таких схрещувань каченята виходять різних кольорів і відтінків.

Годування і розведення

Оскільки муларди не здатні давати потомство, то для отримання каченят використовуються м’язові та пекінські качки. Для отримання мулардів створюють сім’ї з 1 мускусного селезня і 4-6 пекінських уточок. Найкращий вік для випадку 7-10 місяців. Качки починають відкладати яйця в 180-210 днів. Під насідку підкладають приблизно 15-20 яєць.

ВАЖЛИВО! Виводимість пташенят під насідкою 60%, а в інкубаторі практично 100%, що робить доцільним і економічно вигідним використання інкубатора.

Незважаючи на те, що порода відрізняється невибагливістю і швидкоспілістю при розведенні необхідно враховувати деякі умови. Коли каченята починають з’являтися на світ, для них готується місце проживання. Залежно від кількості пташенят це може бути ящик або ціле приміщення. На підлогу вкладається підстилка з соломи або сіна. У природних умовах каченята отримують тепло від матерів, а в штучних встановлюють додаткові джерела. У перші дні життя пташник необхідно забезпечити теплом, температура в приміщенні 28-30ºS, через кілька днів її знижують до 23 ºС. Освітлення відіграє важливу роль у перші дні і допомагає адаптуватися каченятам до зовнішніх умов. Перші кілька днів освітлення має бути цілодобовим. Після того, як малюки трохи виростуть, освітлення зменшують до 15-17 годин на добу.

У перший день після появи на світ каченята не можуть самостійно їсти, для їх годування використовуються спеціальні набори, що продаються у ветеринарних аптеках. Харчуватися самі муларди починають на 2-3 добу. Після того, як каченята вилупилися і обсохли, їх пропоюють слабким розчином марганцівки. Першим кормом є зварене вкруту і дрібно нарізане яйце. З 10 дня в раціон додають добре подрібнене зерно. З 10-ти денного віку мулардів годують 2 рази на добу. З 2 тижнів необхідно давати ряску. Важливим елементом при годуванні каченят є м’ясокістне борошно і відруби. Для нормалізації в організмі кальцію в раціон додають подрібнену шкаралупу. Каченят необхідно підгодовувати і мінеральними сумішами: крейдою, вапняком і черепашником. Для поліпшення травних процесів качкам дають гравій. У каченят завжди повинна бути чиста вода. При можливості, в якості добавки, дозволяється давати сир у розмірі 1 грам на голову.

ВАЖЛИВО! Мулардів у їжі не обмежують, оскільки вони не схильні до накопичення жиру, а в процесі рясного годування росте тільки м’язова маса.

Раціон каченят повинен містити до 20% білка, на 1 кг корму припадає 2800 ккал енергії. Після 3 тижнів вибирається схема годування: інтенсивна, екстенсивна і напів інтенсивна.

Гібридні каченята муларди

Інтенсивна технологія являє собою згодовування гранул, в яких повинно міститися не менше 17% білка. Напів інтенсивна технологія ґрунтується на годуванні гранульованими, вологими та об’ємними кормами. При екстенсивному способі, згодовують грубі корми і зерно з використанням харчових добавок. З 5-6 тижня птахів випускають на пасовище. Забій проводять у 3-4 місяці, коли муларди досягають оптимальної живої маси.

Відгодівля мулардів на фуа-гра

Відгодівля селезнів для отримання жирної печінки складається з 3 етапів. У перші 3 тижні життя пташенят годують звичайним способом. Потім птаха пересаджують у вузькі і маленькі клітини, щоб вона не могла багато рухатися. Наступні 4 тижні годують їжею з великим вмістом крохмалю і білка, що сприяє дуже швидкому зростанню птиці. З 8-10 тижня життя починається етап примусового годування. Їжа проштовхується в горлянку за допомогою шнека з трубкою, таким способом птиця в день отримує 1.8 кг зерна. Примусовий відгодівлю триває 12-21 день.

ЦІКАВО ЗНАТИ: печінка мулардів, що відгодовуються на фуа-гра, виростає в 10 разів більше нормальних розмірів.

Хвороби качок при вирощуванні

Муларди є дуже міцними і стійкими до захворювань гібридами. Вони добре переносять холод і перепади температур. При нормально збалансованому раціоні птах швидко росте і не страждає від авітамінозів. Але, незважаючи на їх хороші адаптаційні умови, муларди все-таки схильні до деяких захворювань, опис яких представлено нижче.

Гібридна качка породи мулард

Аспергіллез

Птах заражається цією хворобою при вдиханні пилки, в якій міститься грибок, що розводиться в запліснявілій соломі і старому кормі. У 50% випадків настає смертельний результат. Симптоми: млявість, поганий апетит, блювота, часте дихання, на останніх стадіях з’являються виділення з носа і параліч ніг і крил. Для лікування аспергіллезу у воду додають не сильно концентрований розчин мідного купоросу, а в корм ністатин.

Вищипування пір’я

Однією з гострих проблем мулардів є розклів пір’я. Захворювання виникає внаслідок значної нестачі в організмі білка або несприятливих умов утримання. У маленькому, брудному і погано провітрюваному приміщенні пір’я птаха швидко забруднюється, що змушує качок, чиститься набагато частіше. Щоб не допустити розкліву, необхідно балансувати раціони за всіма макро і мікроелементами і дотримуватися санітарно-гігієнічних норм у пташнику.

Клацнути

Це захворювання виникає внаслідок нестачі вітамінів. На клоаку качки з’являється слизова оболонка, а на прогресуючій стадії може виникнути гній. Для лікування, в першу чергу, очищають клоаку, змащують слизову оболонку йодним розчином і наносять цинкову мазь. Якщо хворобу виявити на першій стадії, то качка не постраждає і вашому господарству не буде завдано шкоди.

Гідності та недоліки породи

Гідності

Чистота. Гібрид відрізняється своєю чистотою і доглянутим зовнішнім виглядом, завдяки цій властивості їх пух широко використовується в промисловості.

Спокійний норов. На відміну від пекінських качок муларди не крикливі, спокійно поводяться і не досаджують постійним шумом заводчикам.

Скороспілість. Муларди дуже швидко набирають вагу при стандартному годуванні, як і у інших качок, і вже в 3-4 місяці надходять на забій.

Високі м’ясні характеристики. Для м’ясного відгодівлі в основному використовуються самки. М’ясо мулардів практично нежирне, тому що в процесі росту птиця накопичує тільки м’язову масу. М’ясо не має специфічного запаху, м’яке і смачне.

Фуа гра. Саме печінка мулардів використовується для приготування вишуканої страви фуа-гра. Для отримання фуа-гра використовуються тільки селезні, за період відгодівлі печінка досягає 500-550 г.

Невибагливість. Муларди не вимагають особливого догляду, їх утримання обходиться набагато дешевше, ніж звичайних качок. Гібриди добре пристосовуються до холодного і спекотного клімату.

Недоліки

Не можна отримати потомство. Оскільки муларди гібриди, від них не можна отримати молодняк, тому для виведення необхідно щоразу схрещувати мускусну і пекінську качку.

Погано переносять сирість. Це некритичний недолік, але все ж мулардів краще утримувати в сухих загонах, для попередження різних захворювань.

Відгуки про домашню породу качок і відео

Розводити мулардів в домашніх умовах набагато простіше, ніж звичайну качку. Можна купити яйця і закласти в інкубатор або відразу придбати каченят. За сезон легко виростає повноцінна качка, яку восени вже можна різати. М’яса багато і воно практично нежирне, різати краще в 4 місяці, більше тримати немає сенсу, та й качка буде жорсткою. Корма мулард споживає не більше пекінської качки, а росте набагато швидше і тушка більша. Не потрібно будувати капітальних сараїв на зиму: навесні купив каченят, а восени зарізав і ніякого клопоту. Великим плюсом є однакова вага качок і селезнів, не те що в інших породах самець великий, а в самці бачити нічого. Мулард ідеально підходить для домашнього вирощування: швидко, недорого і смачно.

Муларди – це, мабуть, найкращий гібрид качки. Всім відомі їх м’ясні якості і швидкий набір ваги в короткі терміни. Ці качки дуже невибагливі і спокійно поводяться у дворі. Качки за вагою не відрізняються від селезнів. Цей гібрид використовується для отримання великої печінки фуа-гра. Самі вони не розводяться, але це невелика проблема, завжди можна купити пташенят або яйця для інкубації. А якщо є можливість і час, то в підсобних господарствах створюються сім’ї з пекінських у сміттєвих качок і з їх допомогою щороку можна отримувати потомство-мулардів. Муларди – це відмінний варіант для тих, хто хоче за короткі терміни отримувати якісне і нежирне м’ясо.

Качки муларди заслужили увагу великих птахівничих господарств і власників приватних подвір’їв завдяки швидкому набору ваги і прекрасній якості делікатесної печінки. Цей різновид птаха вже потіснив гусей, раніше вважалися гурманами кращими «постачальниками» сировини для фуа-гра, і все частіше вирощується на м’ясо в домашніх господарствах пересічних птахівників-аматорів.

Однак серед порід або видів домашніх качок мулардів знайти не вийде. Справа в тому, що це міжвидовий гібрид, який побачив світ тільки завдяки допитливому розуму людини.

Походження домашніх качок мулардів

За основу для селекції були взяті представники мускусних качок, що в природі мешкають на Американському континенті, і звичайних крякв європейського та азіатського походження. Отриманих в результаті схрещування каченят стали називати мулардами по двох частинах англійських назв вихідних видів MUscovy duck і malLARD.

Сьогодні для отримання високопродуктивного м’ясного поголів’я мулардів використовують м’язових качок і птахів сучасних м’ясних порід. Залежно від обраної батьківської пари крос отримує свою назву і відрізняється від інших забарвленням оперення і деякими особливостями зовнішнього вигляду і поведінки. Як і інші нащадки міжвидових пар, домашні качки муларди не придатні для подальшого розведення.

Хоча самки і самці мулардів можуть виявляти ознаки статевого інтересу, вони повністю безплідні. Тому розведення качок мулардів в домашніх умовах не передбачає залишення батьківського поголів’я. Всі вирощені гібридні птахи забиваються.

Отримані від спарювання м’язових і звичайних, пекінських качок нащадки зберігають позитивні якості обох різновидів і, що важливо, знижують вплив їх слабких сторін. Так, наприклад, домашні качки м’ясних порід хоча і крупніше своїх американських сородичів, але швидко накопичують жир, що негативно впливає на якість продукції. При цьому вони не відрізняються спокійною подобою, нечистоплотні і не завжди охоче насиджують відкладені яйця. М «язові качки не такі швидкоспілі, як пекінські або інші м» ясні породи. Зате вони володіють дивовижним, що містить рекордно мало жиру, ніжним м’ясом, є прекрасним насідками, спокійні і пильно стежать за чистотою.

Які качки муларди отримають від спарювання представників двох різних видів? Найчастіше гібридні особини мають строкате, чорно-біле або біло-коричневе забарвлення, проте вони помітно більші за своїх батьків.

Особливості розведення качок мулардів

Щоб поєднувати всі позитивні сторони і якомога раніше отримувати міцне потомство від міжвидових пар, використовують самців м’язової качки і звичайних самок крякв м’ясного напрямку. В результаті природного спарювання, яке використовується для розведення качок мулардів в домашніх умовах, каченята від таких пар в інкубаторі з’являються вже через 30-31 день.

Для розмноження вибирають статевозрілих птахів віком від 7 до 10 місяців. Кращий період, коли відсоток запліднених яєць максимальний, триває середини весни до початку літа. До цього часу з пекінських і мускусних качок формують батьківське поголів’я. На одного самця в загоні має припадати 4-6 качок. Краще, якщо в розпорядженні такої сім’ї буде свій будиночок з вигульним майданчиком. Щільність заселення розраховують виходячи з 1 метра площі на трьох птахів всередині пташника і одного метра на голову на вигулі.

Оскільки інстинкт насиджування біля м’ясних порід розвинений недостатньо, знесені яйця вилучають. Для подальшого розведення качок мулардів використовують інкубатор або підкладають до 20 яєць під хорошу насідку, наприклад, під мускусну качку.

Застосовуючи таку хитрість, досвідчені птахівники домагаються досить високого відсотка успішного виведення. Правда, в цьому випадку про качку доведеться подбати окремо. Для насідки дуже важлива не тільки наявність пиття і ситного годування, але і можливість досхочу похилитися у воді. Вологі пір’я і тепло створюють необхідну для розвитку зародків атмосферу. Тому і в інкубаторі із закладеними качиними яйцями, також використовують зрошення теплою водою.

Вирощування качок мулардів у домашніх умовах

Народжені каченята зазвичай міцні і невибагливі. Тому подальше вирощування качок мулардів майже не має якихось особливостей. Основна увага при цьому приділяється підбору раціону для якнайшвидшого зростання і набору ваги.

Часто від птахівників можна чути думку, що качки муларди, на фото, чудово ростуть практично на будь-якому кормі. Пташенят вже з місячного віку випускають на вигул і мало уваги приділяють підгодівлям птиці, сподіваючись, що живі допитливі каченята самостійно забезпечать собі їжу. Таке утримання, дійсно, звільняємо птахівника від багатьох проблем. Але надана сама собі птиця не зможе показати ті результати, що в ній закладені природою. Хоча до тримісячного віку пташенята виростуть крупніше своїх батьків, через нестачу білкового корму, велику кількість вологи, що сприяє якнайшвидшому виведенню їжі з кишечника і серйозних витрат енергії за день весь потенціал муларди не розкриють.

З перших тижнів життя у пташенят повинен бути збалансований раціон з переважанням спеціалізованих комбікормів або поживних сумішей на основі зерна.

Від грамотної організації годування качок мулардів і їх змісту залежить, яку вагу птах набере до 7-9 тижнів і пізніше, коли підійде час забою. Для швидкого відгодівлі качок намагаються обмежити в русі. Через передану від м’язових предків здатність нарощувати пісне м’ясо з низьким вмістом жиру домашні качки муларди навіть на ситному харчуванні і без довгих прогулянок не жиріють. Тому для них не передбачений вільний вигул, а годівниці та поїлки встановлюють в безпосередній близькості від місця розташування стада.

Вирощування качок мулардів схоже на вміст курчат бройлерів, коли все націлене на швидкий набір маси тушки.

Соковиті корми і зелень додають в мішанки або дають окремо. Воду пропонують у крапельних поїлках. При годуванні качок мулардів враховують і схильність до розклеву, тому в раціон обов’язково вводять сірку і корми, багаті кальцієм. Не можна забувати про такі важливі компоненти меню, як рибне і м’ясокостне борошно, дріжджі і мінеральні добавки. Їх каченята повинні отримувати вже з першого місяця життя.

У промислових умовах муларди йдуть на забій у віці 7-10 тижнів. Качки дають прекрасне м’ясо, а самців сьогодні все частіше відгодовують для отримання ніжної сировини для фуа-гра.

При застосуванні примусового годування качок мулардів до 4-місячного віку птахівникам вдається домогтися отримання 500-грамової печінки вищої якості. До цього ж вага самого птаха може досягати 4 і більше кілограмів.

Відео про догляд за качками мулардами стане корисною підмогою для птахівника-початківця. При дотриманні правил утримання, правильному годуванні та підтриманні чистоти в пташниках ця невибаглива цікава птиця порадує швидким ростом і прекрасною якістю м’ясної продукції.

Вирощування качок мулардів – відео

Сьогодні на присадибних ділянках багато хто розводить домашню живність для власних потреб або на продаж. Процес цей не настільки складний, особливо якщо є достатня кормова база. Найпростіше вирощувати птицю, оскільки і годувати її простіше, і спеціально обладнаних приміщень для неї не потрібно, і на зиму залишати необов’язково. Однією з найбільш вигідних для домашнього розведення порід свійської птиці є муларди (качки).

Опис породи

Муларди – це не так давно штучно виведений гібрид, отриманий шляхом схрещування в класичному варіанті мускусної і домашньої пекінської білої качки, призначений виключно на м’ясо, тому що не дає потомства. Вивели цю породу французькі селекціонери, які змогли, зберігши гідності вихідних порід, практично позбутися їх недоліків.

Дізнатися цих качок легко по чорній плямі на голові, яка є єдиною міткою на абсолютно білому тілі.

Якщо схрещують селезня мускусної породи з качкою руанської, білої альє або орлінгтон, теж отримують міжвидовий гібрид мул