👉 Зальная версия Champion (chc codes) теперь ДОМА

Система Chc.Codes- бестселлер среди игровых систем в России, Украине и странах Европы.

Игры проверенные временем в HD качестве

Мультивалютность и удобное пополнение без оператора.

Удобная админка управления кодом CHC

Бесперебойная работа и система безопасности

Статистические данные с терминалов и об общей работе игрового зала ведутся в автоматическом режиме

Коды пополнения Чемпион доступны онлайн

Система безопасности позволяет восстанавливать все данные игрового процесса, даже в результате нестабильного соединения с сетью интернет или перебоев с электричеством

CHC.CODES

Клубная версия Champion сlub с функционалом получения кодов пополнения онлайн

Як Гагарін був інструментом пропаганди на Заході

Перший кадровий склад радянської космонавтики налічував близько двох десятків людей. Серед них були Герман Тітов, наймолодший космонавт, який полетів у космос у 26 років, та Олексій Леонов, який першим вийшов у відкритий космос.

Усі вони були піонерами, однак усі вони йшли слідами іншого.

Космонавт, який першим вийде не орбіту Землі, повинен був бути врівноваженим і впевненим, здатним здійснити місію, яку ще не виконувала жодна людина у світі. Але крім технічної майстерності він повинен був мати дещо іще.

Усмішка Юрія Гагаріна могла розтопити найхолодніше серце, встояти перед нею не могли навіть представники найвищих ешелонів радянської влади.

Коли головний конструктор ракетобудування Сергій Корольов вперше зустрівся з радянськими космонавтами, більшу частину зустрічі він проговорив із харизматичним Гагаріним. Згодом Корольов назве його своїм “маленьким орленям”.

Історична місія Гагаріна на ракеті “Восток-1” 12 квітня 1961 року тривала годину і 48 хвилин – менше ніж перегляд звичайного фільму у кінотеатрі.

Колишній ливарник, а потім льотчик був мініатюрного зросту – лише 155 см, що ідеально підходило для крихітної капсули “Востоку”.

Він полетів у космос з космодрому “Байконур”, почувши у навушники зухвале “Поїхали!” І повернувся на Землю менш ніж за дві години. Спускний апарат приземлився поблизу російського міста Енгельс, а сам Гагарін за кілька хвилин спустився на парашуті.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Прийняти та продовжити

Кінець YouTube допису, 1

Свідками важкого падіння капсули на землю стали колгоспниця та її онука. Незабаром вони почули вітання дивної постаті у сріблястому костюмі.

“Я сказав їм, не бійтеся, я такий же радянський громадянин, як і ви, я спустився з космосу і мені потрібен телефон, щоб зателефонувати в Москву!” – писав Гагарін пізніше у своїх спогадах.

За кілька тижнів обличчя космонавта стане одним із найбільш упізнаваних в світі.

Юрій Гагарін став першою людиною, яка завоювала космос. Проте політбюро мало для нього ще одну місію – завоювати світ.

Керівництво Радянського Союзу знало, що у разі успіху місії перша людина в космосі стане відомою всьому світу. Вона також стане зброєю м’якої сили.

Автор фото, Gamma Keystone / Getty Image

Cліпуча усмішка Гагаріна зробила його обличчя одним з найбільш впізнаваних у світі

Поки Гагарін не повернувся живим на Землю, радянський уряд тримав місію в таємниці. Однак після його повернення державна новинна агенція ТАСС оголосила новину на весь світ.

Вона приголомшила всіх, зокрема США, які прагнули обійти Радянський Союз у космічних перегонах.

“Близько 4 ранку на східному узбережжі Сполучених Штатів почали розриватися телефони. Репортери вимагали відповіді представників NASA на депешу ТАСС, – розповідали в американському космічному управлінні про місію Гагаріна.

“Джон Пауерс на прізвисько “Коротун” напівсвідомо відповів на перший дзвінок – “Ми ще спимо”.

І того ж дня в американській пресі з’явився славетний заголовок: “СРСР відправив людину у космос – за словами речника, США сплять”.

Тоді Гагарін був лише ім’ям, раніше невідомим радянським пілотом ВПС, що став дослідником космосу.

А 14 квітня, через два дні після повернення на Землю, СРСР покаже космонавта світу під час величезного параду на Червоній площі в Москві, який відвідали мільйони радянських громадян.

“Микита Хрущов наполягав, щоби демонстрація була незапланованою”, – розповідає Том Елліс, професор історії холодної війни з Лондонської школи економіки.

“І вона дійсно стала стихійною, ці дивовижні кадри робітників та студентів, які радіють і танцюють усі разом”.

Урочистості з нагоди повернення Гагаріна стали найбільшими з завершення Другої світової війни за 16 років до цього.

Харизма і чарівна посмішка Гагаріна швидко завойовують світ. Запрошення відвідати країну летять з усіх кінців світу.

“Всюди його зустрічає натовп, навіть у Британії, яка була союзнецею Америки, – розповідає Елліс. – Нам тепер дуже важко зрозуміти інтерес. Люди просто хотіли його побачити”.

Скромне походження Гагаріна – знахідка для радянської пропаганди. Він народився в родині селян у невеликому селі поблизу Смоленська. Під час німецької окупації родину вигнали з їхнього будинку і вони майже два роки прожили в землянці.

Гагаріну пощастило пережити війну, хоча він і провів кілька місяців у лікарні. Він обдарований студент – насамперед у техніці та математиці, але не заучка. Під час навчання він працює у ливарному цеху і має значні успіхи в спорті.

Пізніше, закінчивши військово-авіаційне училище, він літає на винищувачах “МіГ” на півночі Росії, недалеко від фінського кордону.

З кількох сотень кандидатів він потрапляє у двадцятку перших космонавтів СРСР.

Автор фото, Joel Sagat/AFP/Getty Images

Подвиг Гагаріна увіковічений пам’ятниками на кшталт цього у Москві

Візит Гагаріна у Велику Британію, через три місяці після історичного польоту, обговорювали обережно. Сполучене Королівство відмовляється запросити космонавта на державному рівні, хоча його супроводжує офіційна делегація.

Несподіванкою для влади стає величезний ажіотаж перед приїздом Гагаріна. Профспілка робітників ливарних заводів – на честь колишньої професії космонавта – запрошує Гагаріна до Манчестера, і Гагарін приймає запрошення, подовживши свій візит.

“Є пам’ятний момент, коли він приїхав до Манчестера, дощило, однак він залишився у машині з відкритим верхом, тому що, як він сказав, “люди прийшли подивитися на мене”.

Гагарін вирушає у світове турне у часи зростання напруги між Сходом і Заходом. До спорудження Берлінської стіни лишається кілька місяців. Через кілька днів після його польоту відбувається підтримана Штатами операція в затоці Свиней на Кубі.

Через рік Кубинська ракетна криза як ніколи раніше наблизить світ до ядерного протистояння.

На тлі цих подій візит Гагаріна стає рідкісним моментом радості і, можливо, способом розрядити ситуацію.

“Коли він приїхав сюди, до Англії, його бачили супергероєм”, – розповідає Гурбір Сінгх, журналіст з питань космосу, який написав книгу про візит Гагаріна до Великої Британії. “Він пережив те, чого ніхто не переживав до нього. Крім рекордів швидкості та висоти, які він встановив. він також зазнав мікрогравітацію, невагомість і відчуття того, як це побувати за межами Землі”.

Запуск “Спутника-1” 1957 року спричинив паніку серед західних держав, які сприйняли це як доказ арсеналу балістичних ракет СРСР. Але “Спутник” не виконав своєї історичної місії, згорівши в атмосфері приблизно через три місяці.

“Гагарін був людиною, людиною з неймовірною вдачею, він виявився щирою та захопливою особистістю. І ця його посмішка! Кожен, з ким я говорив, пам’ятав її”.

Автор фото, Yuri Kadobnov/AFP/Getty Images

Образ Гагаріна не втратив своєї легендарності після розпаду Союзу

Візит Гагаріна став непростим завданням для британського уряду. Він зустрівся з прем’єр-міністром Гарольдом Макмілланом і Королевою у Букінгемському палаці, хоча обидві зустрічі не були заплановані спочатку.

Британці безперечно мали визнати величезне технологічне досягнення – і хоробрість цієї людини, адже ризик польоту був дуже високим.

Як з’ясувалося пізніше, Гагаріну пощастило. Його модуль повернення не зміг належним чином від’єднатися від орбітального модуля. Кабелі не вдалося перерізати правильно, і два апарати почали обертатися з шаленою швидкістю, поки дроти не роз’єдналися.

Усі на Заході визнавали, що це величезне досягнення Радянського Союзу.

“Британські політики опинилися у дуже незручному становищі. Вони не могли не визнати досягнення СРСР, але й засмучувати союзників по той бік Атлантики теж не хотіли.

Зрештою знайшли компроміс – запрошення відвідати Велику Британію надійшло не від уряду, а від інших установ, зокрема й мера Ньюкасла.

На руку зіграла й виставка, присвячена Радянському Союзу, яка розпочалася саме за день до прибуття космонавта.

Хоча Гагарін вже побував у Празі й столиці Фінляндії Гельсінкі, за словами Гурбіра Сінгха, візит до Лондона був вершиною, тому що “це було серце капіталістичного Заходу”.

Автор фото, Hoxton/Getty Images

Популярність Гагаріна в Британії стала несподіванкою для уряду, візит до прем’єр-міністра і королеви довелося влаштовувати поспішно

Усміхнений Гагарін був “набагато привабливішим обличчям комунізму”, зазначає професор Том Елліс.

“Гагарін – дійсно харизматична фігура. Він був втіленням самого Радянського Союзу. Його дитинство було перерване війною. він пройшов шлях від колгоспу до зірок лише за 27 років. Це те, що також зробив і Радянський Союз”.

Коли батьки Гагаріна прийшли на парад у його честь на Червоній площі, їх попросили вдягнутися просто. Так радянська пропагандистська машина формувала ідеал “від тесляра до космонавта”.

Оспівування простого походження Гагаріна має глибші причини, ніж протиборство радянських і західних ідеалів, вважає професор Елліс.

Початок 1960-х – це період величезних змін на світовій арені, коли колишні колонії нарешті здобувають незалежність.

Як зазначає Елліс, подвиги Гагаріна – як досягнення СРСР – стають “моделлю розвитку” для багатьох нових націй. “СРСР відправляє їм важливий меседж: “Дивіться, ми теж були технологічно відсталими, і нам вдалося просунутися вперед і полетіти в космос за короткий проміжок часу”.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Прийняти та продовжити

Кінець YouTube допису, 2

Безтурботний, усміхнений Гагарін став публічним образом чогось потужнішого – гігантської технічно-промислової бази, здатної спроєктувати і побудувати ракету, щоб відправити людину в космос.

Гагарін зробив зупинку в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку (технічно він не ступив на американську землю, тому що з аеропорту його доставили в ООН на гелікоптері).

Він також відвідав деякі нові незалежні країни: Індію, Шрі-Ланку та Афганістан.

На відміну від більшості інших космонавтів-сучасників – приміром, Олексія Леонова, який помер у 2019 році у віці 85 років – Гагарін застиг у часі.

Його статуї і зображення, як і сам космонавт, ніколи не постаріють. Повернувшись зі світового турне, Гагарін став заступником директора нового Центру підготовки космонавтів.

Раптова слава та тиск дипломатичних обов’язків стають випробуванням для його шлюбу. Ходили чутки про випивку та подружні зради. Була навіть історія про те, що Гагарін вистрибнув з вікна, коли його дружина застала його в ліжку з іншою жінкою.

А потім Гагарін зосередився на підготовці до повернення в космос. Космонавт був резервним пілотом першої місії “Союз” у квітні 1967 року. Ця місія закінчилася трагедією, в якій загинув друг Гагаріна Володимир Комаров.

Автор фото, Daily Herald / Getty Images

Гагаріна всюди вітали натовпи, захоплені його подвигом

Радянська влада заборонила Гагаріну брати участь у космічних польотах. Однак він продовжував польоти на реактивних літаках, щоб мати достатню кількість льотних годин.

В одному з таких рейсів, у березні 1968 року, Гагарін загинув. Його навчально-тренувальний винищувач МіГ-15 розбився в лісі під Москвою. Загибель космонавта, якому було всього 34 роки, й досі оточена теоріями змови та суперечками.

“Коли він загинув, у Радянському Союзі все пішло шкереберть, – каже професор Елліс. “Помер Корольов. Американці випереджають у космічних перегонах, створивши “Сатурн-5″, ракету, яка зрештою доставить їх на Місяць”.

Слава Гагаріна переживе радянську космічну програму, яку затьмарили американці.

“Його героїзм увіковічений, – каже Елліс. – Коли Ніл Армстронг відвідає Радянський Союз, його так само радісно зустріне натовп. NASA пояснили це тим, що Армстронг був трохи схожий на Гагаріна”.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв’яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Перший політ людини в космос: історія однієї з найважливіших подій XX століття

12 квітня 1961 року на борту космічного корабля “Схід-1” радянський космонавт Юрій Олексійович Гагарін стає першою людиною, яка здійснила подорож у космос. 60-річчя польоту Гагаріна відбулося цьогоріч. Космічна спільнота також відзначає досягнення Гагаріна щороку “Ніччю Юрія”, святом, яке проходить в день його запуску 12 квітня.

“Восток-1” обертався навколо Землі на максимальній висоті 187 миль і повністю керувався автоматичною системою управління. Єдиним твердженням, яке приписували Гагаріну протягом однієї години 48 хвилин у космосі, було: “Політ триває нормально. Я в порядку.”

Біографія космонавта

Юрій Олексійович Гагарін, народився 9 березня 1934 року в маленькому селі за сто миль від Москви. У підлітковому віці Гагарін став свідком того, як російський винищувач здійснив аварійну посадку біля свого будинку. Через кілька років, коли йому запропонували приєднатися до льотного клубу, він охоче здійснив свій перший самостійний політ у 1955 році. Лише через кілька років він виявив бажання стати космонавтом.

Понад 200 пілотів-винищувачів ВПС Росії були обрані кандидатами в космонавти. Такі пілоти вважалися оптимальними, оскільки вони мали вплив сил прискорення та процесу викиду, а також досвід роботи в ситуаціях з високим стресом. Серед відібраних пілотів був і 27-річний старший лейтенант Гагарін.

Як відбувся політ

12 квітня 1961 року о 9:07 за московським часом космічний корабель “Восток-1” вилетів з місця старту Радянського Союзу. Оскільки ніхто не був певний, як невагомість вплине на пілота, сферична капсула мало заважала бортовим органам управління: робота виконувалась автоматично або з землі. У разі виникнення надзвичайної ситуації Гагарін повинен був отримати замінений код, що дозволить йому взяти на себе ручне управління, але Сергій Корольов, головний конструктор радянської космічної програми, не врахував протокол і передав код пілоту.

Протягом 108 хвилин “Восток-1” один раз обійшов Землю, досягши максимальної висоти 327 кілометрів. Космічний корабель мав 10-денну провізію на випадок відмови двигунів і Гагаріну потрібно було почекати, поки орбіта природним чином занепаде. Але запаси були непотрібні. Гагарін знову потрапив в земну атмосферу, зумівши зберегти свідомість, коли під час свого спуску він відчував сили, що тягнуть силу тяжіння до восьми разів.

Ймовірність успіху не була на 100%.

У “Востоку-1” не було двигунів, що уповільнювали б його повторний вихід, і не було можливості безпечно приземлитися. Приблизно на 7 км вгору Гагарін катапультувався з космічного корабля і злетів на парашуті на Землю. Для того, щоб місію було зараховано до офіційного польоту в космос керівний орган з питань аерокосмічної документації визначив, що пілот повинен приземлитися з космічним кораблем. Радянські лідери зазначили, що Гагарін торкнувся “Востока-1”, і вони не повідомляли, що він катапультувався до 1971 року. Попри це, Гагарін все ж встановив рекорд першої людини, яка покинула орбіту Землі та здійснила подорож у космос.

Після польоту

Політ Гагаріна став тріумфом для радянської космічної програми, і він став національним героєм Радянського Союзу та Східного блоку, а також світовою знаменитістю. Газети по всьому світу публікували його біографію та деталі польоту. Його провели довгим кортежем високопосадовців вулицями Москви до Кремля, де на пишній церемонії Микита Хрущов надав йому звання Героя Радянського Союзу. В інших містах Радянського Союзу також проводилися масові демонстрації, масштаби яких поступались лише Парадам Перемоги Другої світової війни.

У 1962 р. Гагарін став депутатом Ради Союзу і був обраний до ЦК ЛКСМУ. Згодом він повернувся в Зоряне місто, космонавтичну установу, де кілька років працював над розробкою космічного корабля багаторазового використання. 12 червня 1962 року він став підполковником радянських ВПС, а звання полковника отримав 6 листопада 1963 року. 20 грудня Гагарін став заступником директора з підготовки космонавтів. Радянські чиновники, в тому числі Каманін, намагалися утримати Гагаріна від будь-яких польотів, переживаючи з приводу втрати свого героя в аварії, відзначаючи, що він “занадто дорогий людству, щоб ризикувати життям заради звичайного польоту в космос”.

Через два роки він був переобраний депутатом Радянського Союзу, але цього разу до Ради національностей, верхньої палати законодавчого органу. Наступного року він почав перекваліфікуватися в пілота-винищувача і був резервним пілотом свого друга Володимира Комарова в польоті “Союз-1” після п’яти років без пілотування. Каманін виступав проти переведення Гагаріна на навчання космонавтів; він набрав вагу і його льотні навички погіршились. Попри це, він залишався рішучим претендентом на “Союз-1”, поки у квітні 1966 р. його не замінив Комаров і не переправив на “Союз-3”.

Запуск “Союзу-1” був прискорений через неявний політичний тиск, всупереч протестам Гагаріна щодо необхідних додаткових заходів безпеки. Гагарін супроводжував Комарова до ракети перед запуском і передавав інструкції Комарову від наземного управління після численних збоїв системи на борту космічного корабля. Попри всі зусилля, сталася катастрофа “Союз-1” після того, як парашути не змогли відкритися, і Комаров миттєво загинув. Після катастрофи “Союз-1” Гагаріну було назавжди заборонено навчатись і брати участь у подальших космічних польотах. 17 лютого 1968 року Гагарін успішно захистив дисертацію з аерокосмічної техніки на тему аеродинамічної конфігурації космічного літака та закінчив її з відзнакою в Інженерній академії ВПС імені Жуковського.

27 березня 1968 року під час звичайного навчального польоту з авіаційної бази Чкаловського Гагарін та льотний інструктор Володимир Серьогін загинули, коли їх МіГ-15УТІ розбився поблизу міста Кіржач.