П’ять головних світових релігій: в чому їхня особливість і чим вони відрізняються

УНІАН коротко розповів про п’ять світових релігій та їхні відмінності.

Релігії існують кілька тисячоліть і виконують важливі функції. Релігія допомагає людині знайти однодумців, заспокоює в горі, встановлює моральні і соціальні норми. Кількість вірувань в сучасному світі порахувати неможливо, але можна виділити п’ять головних релігій, які мають найбільшу кількість віруючих.

Християнство

Християнство – найбільша релігія в світі, яка налічує близько 2,5 млрд віруючих. Християнство присутнє на всіх континентах і майже у всіх країнах світу. Головною священною книгою християн є Біблія.

Християнство відноситься до монотеїстичних релігій, тобто таких, які визнають наявність лише одного Бога. При цьому Бог, за християнськими віруваннями, має три іпостасі – Отець, Син і Святий Дух. Християни вірять, що Бог створив світ і людей, а також послав на землю Ісуса Христа, який з’єднує божественну і людську природу.

У цій релігії налічується три найбільших напрямки: католицизм, протестантизм і православ’я, і сотні інших напрямків. До 11 століття вони становили єдину церкву, але потім через богословські розбіжності і політичні розбіжності стався розкол. Ці напрямки відрізняються між собою головним центром віри (Рим – у католиків, Константинополь – у православних), а також в деяких богословських питаннях.

Іудаїзм

Іудаїзм став першою монотеїстичної релігією в світі, і поширений в основному серед євреїв. У світі близько 14 мільйонів юдеїв. Головною релігійною книгою іудеїв є Тора або П’ятикнижжя, яку, за віруваннями іудеїв, написав пророк Мойсей зі слів Бога. Іудейські храми називаються синагогами.

Іудеї вважають євреїв обраним народом, який повинен донести божественні істини до всіх людей. Християнство та іудаїзм мають деякі спільні вірування. Однак юдеї не вважають, що Ісус був Божим Сином і спокутував гріхи людства, а переконані, що кожна людина сама відповідає за свої гріхи.

В іудаїзмі проголошується обов’язковим знання і виконання всіх законів Тори. Зокрема, юдеї регулярно читають Тору, дотримуються особливих вимог до їжі та напоїв (кошерність) і утримуються від роботи в суботу.

Що таке іслам / фото Wikipedia

Іслам

Іслам – друга за чисельністю віруючих релігія в світі. Близько 1,8 млрд людей вважають себе мусульманами. Це досить молода релігія, яка виникла в 610 році. Поширена вона в основному в країнах Східної і Південної Азії і на півночі Африки.

У перекладі з арабської “іслам” означає “покірність”. Мусульмани вірять, що є єдиний Бог Аллах, який передав священну книгу Коран звичайній людині Мухаммеду. Мухаммеда мусульмани шанують як пророка і проповідника.

В ісламі заборонені ікони і будь-які зображення Бога. Мусульмани суворо контролюють свій побут, регулярно моляться, виплачують милостиню і прагнуть хоча б раз у житті здійснити паломництво до Мекки. Раз на рік на місяць Рамадан мусульмани дотримуються суворого посту – не їдять і не п’ють від заходу до світанку.

Буддизм

Буддизм – поширена в Східній Азії релігія, яка налічує близько 520 мільйонів віруючих. Буддизм називають “релігією без Бога” і вважають скоріше філософським вченням, ніж набором релігійних практик.

Буддизм заснований на вченнях Гаутами Будди – духовного лідера і вчителя, який вважав, що позбутися від страждань можна за допомогою медитації і обмеження своїх бажань, свідомого відмови від задоволень. Вчення Будди в буддизмі не є божественним одкровенням, а лише результатом роздумів і медитацій. Буддисти вірять в існування морального закону карми.

Будда-центральна фігура буддизму / фото REUTERS

Індуїзм

Індуїзм вважають однією з найдавніших релігій у світі, яка виникла в Індії. Сповідує його приблизно 1 млрд чоловік, в основному в Південній і Центральній Азії. Індуїзм поєднує безліч різних течій і вірувань, в яких відрізняється сприйняття Бога. Деякі індуїсти вірять у безліч богів, а також божественність деяких тварин (наприклад, корів).

Єдиними для більшості індусів є віра у вічність душі, її переродження (реінкарнацію) і в карму. В індуїзмі люди поділяються на різні касти, що позначають різні стани.

Вас також можуть зацікавити новини:

СВІТОВІ СУДДІ

Інститут мирових суддів як елемент єдиної системи судів загальної юрисдикції в Російській Федерації був заснований Законом про мирових суддів. Повноваження, порядок діяльності світових суддів і порядок створення посад світових суддів встановлюються Конституцією, Законом про судову систему, іншими федеральними конституційними і федеральними законами, а порядок призначення (обрання) та діяльності світових суддів встановлюється також законами суб’єктів РФ.

В силу цих законодавчих актів мирові судді є суддями суб’єктів РФ, хоча в нинішньому законодавчому регулюванні їх статус вкрай незначно відрізняється від статусу суддів федеральних судів. Фактично ці відмінності зводяться до наступного: 1) порядок наділення мирових суддів повноваженнями визначається законами суб’єктів РФ, прийнятими на основі Конституції, федеральних законів і конституцій (статутів) суб’єктів РФ; 2) мирові судді, в залежності від змісту законів суб’єкта РФ, можуть обиратися або призначатися на посаду; 3) термін повноважень мирових суддів обмежується як при первинному, так і при повторному і подальшому призначенні на посаду; 4) фінансування діяльності мирового судді (за винятком його грошового утримання) здійснюється з бюджету відповідного суб’єкта РФ. У той же час на світових суддів в повній мірі поширюються встановлені Конституцією, законами про судову систему та про статус суддів загальні приписи, що стосуються вимог, що висуваються до кандидатів в судді і правового становища судді. На світових суддів поширюються також правові та соціальні гарантії статусу судді; їх діяльність по здійсненню правосуддя, як і в федеральних судах, здійснюється ім’ям Російської Федерації в порядку і на підставах, встановлених федеральними законами. Рішення і постанови, винесені світовими суддями у цивільних і кримінальних справах, так само як і їх законні розпорядження, вимоги, доручення, виклики та інші звернення є обов’язковими для всіх без винятку федеральних органів державної влади, органів державної влади суб’єктів РФ, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, посадових осіб, інших фізичних і юридичних осіб і підлягають неухильному виконанню на всій території РФ.

Світові судді здійснюють свою діяльність в межах судових ділянок, кількість яких на території суб’єкта РФ визначається федеральним законом, що приймається на підставі законодавчої ініціативи відповідного суб’єкта РФ, узгодженої з Верховним Судом РФ або законодавчої ініціативи Верховного Суду РФ, узгодженої з суб’єктом РФ. Межі судових ділянок на території суб’єкта РФ визначаються законами цього суб’єкта. При цьому судові ділянки можуть створюватися з розрахунку чисельності населення на одній ділянці від 15 до 23 тис. Чоловік; в разі якщо чисельність населення в адміністративно-територіальному утворенні менше 15 тис. чоловік, в ньому створюється один судовий ділянку.

Світові судді призначаються (обираються) на посаду законодавчим (представницьким) органом державної влади суб’єкта РФ або обираються на посаду населенням відповідного судового ділянки в порядку, встановленому законом суб’єкта РФ. Повноваженнями мирового судді може бути наділений громадянин Російської Федерації, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи з юридичної професії не менше п’яти років, не здійснив ганьблять його проступків, склав кваліфікаційний іспит та одержав рекомендацію кваліфікаційної колегії суддів відповідного суб’єкта РФ. Від складання кваліфікаційного іспиту та подання рекомендації кваліфікаційної колегії суддів відповідного суб’єкта РФ звільняються особи, які мають стаж роботи на посаді судді федерального суду не менше п’яти років або які висувають свою кандидатуру на зайняття посади мирового судді повторно після завершення попереднього терміну виконання його обов’язків.

Світовий суддя призначається (обирається) на посаду на термін, встановлений законом відповідного суб’єкта РФ, але не більше ніж на п’ять років. Після закінчення зазначеного терміну він має право знову висунути свою кандидатуру для призначення (обрання) на цю посаду. Причому один і той же особа може призначатися на посаду мирового судді неодноразово, але тільки до досягнення нею віку 70 років. Термін повноважень мирового судді при повторному і наступних призначеннях (виборах), що встановлюється законом суб’єкта РФ, не може бути менше п’яти років.

Повноваження світового судді припиняються у випадках і порядку, що встановлені Законом про статус суддів.

Цей Закон визначає повноваження мирового судді як суду першої інстанції, який розглядає цивільні, адміністративні та кримінальні справи, віднесені до його підсудності Законом про мирових суддів, ЦПК, КПК і КоАП.

У сфері цивільного судочинства йому підсудні:

• – справи про видачу судового наказу;
• – справи про розірвання шлюбу, якщо між подружжям відсутній спір про дітей;
• – справи про поділ між подружжям спільно нажитого майна при ціні позову, що не перевищує 50 тис. Руб .;
• – інші виникають із сімейно-правових відносин справи, за винятком справ про оскарження батьківства (материнства), про встановлення батьківства, про позбавлення батьківських прав, про обмеження батьківських прав, про усиновлення (удочеріння) дитини, інших справ у спорах про дітей і справ про визнання шлюбу недійсним;
• – справи з майнових спорів, за винятком справ про спадкування майна та справ, що виникають з відносин щодо створення і використання результатів інтелектуальної діяльності, при ціні позову, що не перевищує 50 тис. Руб .;
• – справи про визначення порядку користування майном.

У сфері виробництва по справах про адміністративні правопорушення КоАП (ст. 23.1) і закони суб’єктів РФ відносять до підсудності світового судді справи про різні порушення виборчих прав громадян і права на участь у референдумі; про незаконне занятті приватною медичною практикою або цілительством; про незаконний обіг наркотичних засобів; про незаконне занятті проституцією; про самовільної видобутку бурштину; про порушення авторських і суміжних прав та ін.

У кримінальному судочинстві мировий суддя вправі розглядати кримінальні справи про злочини, за вчинення яких максимальне покарання не перевищує трьох років позбавлення волі, підсудні йому відповідно до ч. 1 ст. 31 КПК.

Крім того, мировий суддя може розглядати цивільні справи за нововиявленими обставинами у відношенні раніше прийнятого ним в першій інстанції рішення за умови, що воно не було змінено вищестоящим судом і вступило в законну силу.

Розгляд справ здійснюється мировим суддею одноосібно.

Прийняті мировим суддею але розглядаються їм справах рішення можуть бути переглянуті за скаргами і поданнями в апеляційному порядку районним судом, в касаційному порядку – обласним і прирівняним до нього судом або Верховним Судом РФ.