Цвітіння амарилісу

Амариліс зазвичай цвіте взимку або весною, залежно від того, коли було посаджено цибулину і які умови були надані для її росту. У цей час на ньому формуються великі ефектні квітки, які можуть бути білими, з відтінками червоного і рожевого. Бувають і двокольорові квіти, прикрашені смужками. Якщо підтримувати стабільні сприятливі умови, амариліс може цвісти і двічі на рік, ще влітку.

Цвітіння куща спостерігається в безлистому стані і триває до 2 місяців. Проте, цей термін може відрізнятися в залежності від конкретного виду амарилісу та умов утримання рослини. Цибулинки віком від 15 років уже не формують квіток. Квітконоси амариліса досить міцні та сильні і спокійно витримують тяжкість бутонів, що розпускаються, однак іноді їм таки потрібна опора.

Догляд під час цвітіння

Під час цвітіння рослина потребує великої кількості світла і постійного рівномірного поливу. Грунт у горщику повинен бути завжди вологим, але вода не повинна застоюватися. До помірної посухи рослина пристосована, а ось до надлишку вологи – ні. Лити воду на цибулину не можна.

Щоб продовжити час цвітіння, вазон у стані спокою тримають у прохолодному місці без прямого сонячного проміння. Після розкриття першої квітки стрілу можна зрізати та поставити у вазу з водою.

Тривалість цвітіння у вазі та на цибулині приблизно однакова, але зрізання зменшує виснаження цибулини та стимулює викид нового квітконоса. Після цвітіння амарилісу полив поступово зводять до нуля. Коли рослина повністю скине стрілу та все листя, горщик переміщають у прохолодне темне місце з температурою не нижче 10°С. Примусово обрізати листя не варто. Це дозволить органічним речовинам із них перейти до цибулини.

Догляд після цвітіння

Період спокою дуже важливий при вирощуванні амарилісу. Якщо рослину його позбавити, то цибулина дуже швидко виснажуватиметься, а як наслідок – погано росте і, зрозуміло, гірше цвіте. Готувати амариліс до періоду спокою треба відразу після цвітіння. Повністю припиняються підживлення, а полив поступово зменшується за частотою та об’ємом. Коли вся надземна частина зів’яне, її зрізають, а горщик із цибулею переміщається у сухе прохолодне місце.

Період спокою має тривати щонайменше три місяці. Інакше рослина не зможе набрати сили для повноцінного цвітіння і незабаром вичерпається і загине.

Вірна ознака закінчення періоду спокою – це поява молодого паростка або квіткової стрілки. Після цього кущ переносять у добре освітлене місце з вищою температурою повітря і при необхідності пересаджують у більшу ємність.

Амариліс не цвіте

Вся краса цибулинних рослин полягає у їх шикарних квітах, але при недостатньому догляді рослина може закапризувати і, як наслідок – відсутність довгоочікуваного цвітіння. Амариліс не цвіте з кількох причин:

• у цибулини не було стану спокою
• при нестачі сонячного світла
• у приміщенні занадто холодно
• ґрунт недостатньо родючий
• цибулина пошкоджена шкідниками

Неправильно організовані поливи та підживлення

Наприкінці літа рослина прокидається від сну. ЇЇ потрібно посадити в ґрунт і поставити на освітлене тепле місце. Поливати потрібно спочатку помірно, тому що полив та підживлення без появи квітконоса може призвести до збільшення листової маси, а цвісти рослина не захоче. Як тільки з’явиться квітконос і виросте до 8см, слід регулярно поливати відстояною водою кімнатної температури. Коли квітконос буде 10см, то починайте раз на 10 днів вносити підживлення, чергуючи комплексні мінеральні та органічні добрива.

Неправильно підібрана ґрунтова суміш та горщик

Горщик для рослини необхідно взяти вузький та високий. Між цибулиною та стінками горщика повинні уміститися лише 2 пальці, не більше. Ґрунтову суміш потрібно скласти з наступних компонентів:

• 1 частини дернової землі
• 1 частини перегною
• 2 частин піску

На дно горщика слід покласти добрий дренаж.

Неправильно обране місце для рослини

Після періоду спокою, під час якого цибулина перебувала в темному місці, рослину відразу ставити на світло не варто. Як тільки з’явиться стрілка квітконоса (10см) тоді амариліс переставляють на освітлене місце.

Якщо цибулина дочірня – то рослина може не цвісти до 3-х років, при посадці насінням до 7.

Будь-яка з цих причин послаблює рослину, і їй не вистачає сил, щоби випустити квітконос. Щоб очікування було не марним, необхідно виключити всі негативні фактори.

Виткі рослини – посадка і догляд

Автор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Дрібні правки: 24 вересня 2020 Доповнено: 26 лютого 2019 Опубліковано: 29 березня 2017 🕒 8 хвилин 👀 29776 разів 💬 0 коментарів

Виткі рослини – знахідка для дизайнерів. Якби їх не існувало в природі, їх слід було би селекціонувати. Вертикальне озеленення стін будівель ізсередини й зовні було б неможливим без ліан. Вони не лише пластичні, а й газостійкі, терпимі до нестачі освітлення, зимостійкі й легко розмножуються. Деякі види деревних ліан здатні самостійно сягати висоти четвертого поверху. Але головне, що чимало з них вирізняється високою декоративністю.

Виткі рослини – що це

Що ж таке виткі рослини? Це дерев’янисті або трав’янисті ліани, здатні підніматися над землею, обвиваючи навколо опори – будь-якої вертикальної конструкції. Точка росту витких рослин рухається або праворуч, за годинниковою стрілкою, як у хмелю, або ліворуч, як у квасолі й берізки, але у деяких рослин, наприклад, у пасльону солодко-гіркого, напрямок завитків може змінюватися. У тропічних лісах така здатність дозволяє ліанам у пошуках світла діставатися в більш освітлені яруси. Опорою для них слугують стовбури дерев і стебла інших рослин. Ліан існує безліч, і належать вони до різних родин. Найбільше витких рослин у родинах Виткові, Метеликові та Ластовневі.

Для зручності виткими також називають повзучі рослини, які піднімаються вгору, не обвиваючи опору, а прикріплені до неї вусиками чи іншими органами, як виноград, бріонія чи плющ. Обидві ці групи рослин називають ліанами.

Садові виткі рослини

Садових ліан дуже багато, але за місцем розташування їх зручно ділити на три категорії:

• швидкозростаючі виткі рослини, що обплітають великі простори – клематиси, дикий виноград, акебія, жимолость каприфоль;
• літні ліани, що обвивають колони і вкривають килимом стіни – запашний горошок, тунбергія, іпомея, настурція, кобея повзуча та інші;
• третю групу формують чотири підгрупи:
  • ґрунтопокривні рослини для північних стін, наприклад, плющ або гібридний клематис;
  • ґрунтопокривні ліани для південних стін – настурція, іпомея Морнінг Глоу, жимолость;
  • ґрунтопокривні рослини для східних стін – виткі троянди, древозгубник круглолистий, дівочий виноград;
  • ґрунтопокривні ліани для західних стін – клематис Монтана, гліцинії, пасифлора блакитна, хміль.

  При виборі ліани для саду враховуйте, що не кожна рослина зможе вижити у вашій кліматичній зоні. Найбільш зимостійкими є актинідія коломікта, лимонник китайський, ломонос фіолетовий, княжик альпійський, виноград амурський, лисий, червоний і дівочий, древозгубник круглолистий, жимолость жовта, меніспермуми канадський і даурський. Не такі стійкі до морозів актинідії велика і полігамна, виткі й плетисті троянди, виноград культурний.

  До родючості ґрунту найбільш вимогливими з садових ліан є кірказон, актинідія та троянда, а меніспермум і древозгубник у цьому непримхливі.

  Відносну посухостійкість мають клематис (ломиніс) і виноград, а кірказон, лимонник, меніспермум і актинідія вимагають регулярного поливу.

  Посадка садових витких рослин

  Кожна витка рослина має свої умови вирощування і свою агротехніку, але є й загальні для всіх ліан правила. Посадка ліани починається з вибору місця та підготовки ґрунту, в складі якого має бути багато гумусу, що оберігає ґрунт від швидкого висихання в спеку. У яму для посадки ліани необхідно завчасно внести органіку – цей захід дозволить вам уже в перший рік отримати ефектну рослину. Не розміщуйте ліану на розі, особливо вічнозелену. Відстань між рогом будівлі і рослиною має бути щонайменше метр, а відстань між ліаною і стіною – 50-70 см. Не можна садити виткі рослини поблизу водостічних труб, громовідводу, енергетичних каналів або телефонної лінії, оскільки дорослі рослини мають пристойну вагу й можуть обірвати не тільки дроти, а й труби. Не місце ліанам і біля інших інвазивних рослин, які прагнуть захопити якнайбільше простору, інакше протистояння з ліанами їм не уникнути. Небезпечні ліани і для старих стін, оскільки легко проникають у тріщини та щілини й підсилюють руйнування.

  Яма для ліани має бути приблизно 60х60 см. На дно потрібно укласти шар дренажного матеріалу – шматочки цегли, битих глиняних горщиків або осколки керамічної плитки. При посадці ліани яму засипають заздалегідь удобреним ґрунтом. Перший тиждень рослина потребує рясного поливу і щоденних обприскувань. У міру зростання починайте підв’язувати ліану до опори, оскільки сильний вітер може її зірвати.

  Догляд за садовими ліанами

  Рекомендації з догляду за садовими ліанами дуже прості:

  • поки молода рослина не піде в ріст, її полив має бути частим і рясним. Ґрунт навколо ліани весь час має бути злегка вологим, інакше рослина почне в’янути. Однак від надмірного зволоження у ліани може згнити коріння. Необхідно також передбачити відведення дощових вод, щоб не було перезволоження ґрунту й розмиву коренів;
  • пагони молодих рослин потрібно направляти. Для цього натягують дріт і підв’язують до нього пагони;
  • ліани потребують щорічного обрізування, оскільки вони агресивні й здатні захоплювати навколо себе простір, пригнічуючи інші рослини та навіть дерева. Слідкуйте за тим, щоб ліани не залізли на дах: гілки витких рослин взимку затримують сніг, а в період вегетації заповзають під шифер і черепицю та підривають їх;
  • опору вкопують у землю водночас із посадкою ліани. Опорна конструкція має бути надійною;
  • щоб захистити ліану від пошкоджень, навколо куща споруджують загорожу з паркану, сітки або ґрати.

  Кімнатні виткі рослини

  Здебільшого кімнатні виткі рослини є вічнозеленими багаторічниками. До найпопулярніших домашніх ліан належать плющ, бугенвілія, монстера, філодендрон, фікус повзучий, цисус, пасифлора, традесканція, сциндапсус, клеродендрон і хойя. Зустрічаються ліани навіть серед кактусів.

  Умови вирощування кімнатних витких рослин

  Незважаючи на безліч різновидів, кімнатні виткі квіти об’єднують спільні умови утримання й правила догляду. Наприклад, усі ліани потребують високої вологості повітря й гарного освітлення без прямих сонячних променів. Найкраще місце для кімнатної ліани – притінок, але якщо ви вирощуєте ряболисті види або сорти сциндапсуса, церопегію, сингоніуму або цисуса, помістіть їх під яскраве розсіяне світло. У затінку добре ростуть цисус антарктичний, монстера, плющ і роїцисус ромбічний.

  Ліани люблять свіже повітря, проте не зносять протягів, тому тримати їх потрібно в такому місці, щоб струмені повітря не застудили рослини.

  Догляд за виткими кімнатними квітами

  Поливають кімнатні ліани вранці або ввечері, намагаючись не перезволожувати ґрунт. Вологолюбні рослини потребують частого обприскування листя – у зимовий час, коли працюють опалювальні прилади, і в літню спеку щонайменше двічі на день. І для поливання, і для обприскувань використовуйте відстояну воду кімнатної температури. Раз на місяць витким рослинам потрібен душ, інакше під шаром пилу вони втратять свою привабливість. Вода має бути ледь теплою, а тиск таким, щоб струменем не можна було пошкодити листя й пагони.

  Ліани, як і інші кімнатні рослини, необхідно підживлювати: від гарного харчування їхнє листя росте густим, стає соковитішим і яскравішим. У ролі добрив краще використовувати розведений водою у співвідношенні 1:10 коров’як, але можна застосовувати для підживлення також комплексні мінеральні добрива для декоративно-листяних рослин.

  Обрізування кімнатних витких рослин

  Аби посилити розгалуження, у молодих ліан прищипують кінчики пагонів – за відсутності верхівкової бруньки починають розвиватися бічні.

  Велика частина ліан потребує щорічної стрижки. Обрізують виткі рослини для того, щоб надати їм потрібної форми, а також у тому випадку, коли пагони сплутуються і декоративність ліани опиняється під загрозою.

  Багато кімнатних трав’янистих ліан із часом скидають листя в нижній частині гілок. Особливо часто це трапляється після зими. У таких випадках їм потрібно омолодження. Старі рослини обрізають до половини, щоб вони сильніше гілкувалася, а зрізаний верхівковий живець можна укоренити у воді. Зрізи обробляють слабким розчином перманганату калію. Живці рослин, що мають повітряні корені, можна відразу висаджувати в ґрунт, обробивши зріз Корневіном, соком алое або каланхое.

  Опора для витких рослин

  Як у саду, так і в кімнатних умовах ліанам необхідні опори, оскільки форми їхні кущі не мають – або тягнуться до світла по будь-якій опорі, або, якщо поблизу немає за що вхопитися, стеляться по землі. У кімнатних умовах у ролі опори можна використовувати закріплені в горщику пластикові або металеві ґрати та дуги. Рослини, які мають пристосування для закріплення на опорі, підв’язувати не потрібно, але великогабаритні багатостеблові ліани потребують стійкості. Для таких великих рослин, як монстера, ідеальною опорою є трубка, наповнена торфом і вкрита зовні мохом або кокосовим волокном. При використанні опори намагайтеся дотримуватися таких правил:

  • кріпити стебла до опори слід, поки вони не здеревіли;
  • діаметр прутів ґрат, кілочків і паличок, що використовуються у ролі опори, має бути трохи меншим, ніж діаметр стебел рослини;
  • заглиблюється опора в ґрунт щонайменше на половину висоти горщика;
  • перш ніж кріпити пагони рослини до шпагату, дроту або ґрат, переконайтеся, що опора або направляючі надійно закріплені;
  • підв’язуйте стебла паралельно одне до одного.

  Зимівля витких рослин

  Оскільки ліани переважно вічнозелені рослини, в зимовий час температура їх утримання не має опускатися нижче 16 ºC, але при цьому не забувайте обприскувати ліани відстояною водою кімнатної температури або на 2-3 градуси теплішою й тримайте їх подалі від опалювальних приладів.

  Болезни и вредители вьющихся растений

  Усі проблеми ліан у домашніх умовах пов’язані з порушенням водного балансу. Від надлишку вологи в корінні рослини втрачають листя і слабшають, точно так само вони реагують і на низьку вологість повітря, різниця тільки в тому, що перш ніж упасти, листя засихає.

  Окрім того, в умовах низької вологості повітря рослини вражають павутинні кліщі, які харчуються клітинним соком рослини через дрібні проколи в листі. У результаті поганого або недостатнього догляду ліани можуть вразити також щитівки і попелиці. Знищити шкідників можна дворазовою обробкою рослин розчинами Фітоверма або Актелліка. Однак, як ми вже не раз писали, краще не допускати появи таких проблем, ніж потім героїчно від них позбавлятися. Дотримуйтесь умов вирощування рослин, своєчасно здійснюйте заходи щодо догляду за ними – і ліани прикрашатимуть ваш будинок багато років.