Які твердження належать до прислівника

ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей

Аналіз прислівників у висловлюванні

Прочитати вголос вірш Володимира Підпалого. Яка основна думка поезії? Знайти й виписати прислівники у складі словосполучень. Виділити головне і залежне слова.

Широкий степ… Ані ярка, ні стежки,
а дихається легко… На крилі
озимини густої жайворонки
з’єднали руки неба і землі…
Ідеш і йдеш собі, неначе вперше,
й зупинишся здивовано, коли
уздриш тополі, що на видноколі
кудись за небо синє поросли…
В. Підпалий

З’ясувати, що виражають ужиті в тексті прислівники (ознаку дії, ознаку стану, ознаку іншої ознаки тощо). Визначити синтаксичну роль прислівників.

Лінгвістична гра «Естафета»

Кожен ряд учнів одержує завдання записати на дошці у стовпчик словосполучення з прислівниками:

учні першого ряду — прислівники означають ознаку стану;

учні другого ряду — прислівники означають ознаку дії;

учні третього ряду — прислівники означають ознаку іншої ознаки.

Учень, який написав словосполучення, передає крейду іншому зі свого ряду. Перемагає той ряд, учні якого швидше виконали завдання й не допустили жодної помилки.

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Пояснювальний диктант

Записати народні вислови. Знайти прислівники і з’ясувати, яким членом речення вони виступають.

1) Тиха вода, а як гарно камінь шліфує.
2) Сім погод надворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете.
3) Прийшла весна дуже красна.
4) Поки було літо, то все було розмаїто.
5) Не хочеш холоду — полюбиш ліс змолоду.
6) Злива довго не йде.
7) Восени і горобець багатий.
8) Пустився вітер зопалу в море та наробив горе (Нар. творчість).

Звернути увагу на наголос і правопис слів надворі і на дворі. З’ясувати, чи до однієї частини мови вони належать. Скласти з цими словами речення.

Виписати прислівники, згрупувавши їх відповідно до розрядів за значенням.

Колективне опрацювання таблиці

Розряди прислівників за значенням

V. Виконання системи завдань пізнавального характеру

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати текст уголос. З’ясувати стиль і тип мовлення. Дібрати до тексту заголовок.

Лиман ще повністю не звільнився від криги. Удалині виднілися її великі й малі уламки. Течія повільно тягнула їх униз.

У затоці, утвореній берегом і косою, було вільно, просторо. Неподалік від мене погойдувалося кілька чималих льодових шматків — плиничок. Знічев’я скочив на одну — тримає добре. Перебрався на другу — теж. Навіть не відчула моєї ваги (Ю. Голобородько).

Указати на прислівники, визначивши їх розряд за значенням і синтаксичну роль.

Дібрати синоніми до прислівника неподалік. Скласти з ним речення.

Дослідження-відновлення

З поданими словами скласти словосполучення, дібравши прислівники з довідки. Визначити головне й залежне слова. Дослідити, до яких частин мови можуть належати прислівники.

1) Просуватися…
2) Оглядаючи…
3) Спокійно…
4) Спів…
5) Читання…
6) Виконаний…
7) Зібравшись…
8) Танець…

Довідка: дуже, нашвидку, повільно, по-кошачому, навприсядки, надворі, здивовано, сьогодні.

Визначити розряд за значенням прислівників.

Дослідження — творче моделювання

До поданих дієслів за зразком дібрати прислівники, різні за значенням. Скласти з ними 2–3 речення, ускладнені однорідними членами.

Зразок. Прийти — прийти швидко (спосіб дії); прийти надвечір (час дії); прийти здалеку (місце дії); прийти наперекір (мета дії).

Слухати, міркувати, жити, усміхатися, працювати.

Логічний диктант

Замінити фразеологізми близькими за значенням прислівниками з довідки. Указати на їх розряд за значенням.

1) Одна нога тут, а друга там.
2) Ніс у ніс.
3) До останньої нитки.
4) Голкою ніде ткнути.
5) Бурмотіти під носа.
6) На одній ноті.
7) Знати як облупленого.
8) На власні очі.
9) З першого слова.
10) Слово по слову.
11) Як сніг на голову.

Довідка: раптово, швидко, дуже тісно, тихо, особисто, близько, поступово, відразу, дуже добре, монотонно, наскрізь.

До прислівників дібрати антоніми.

VІ. Узагальнення зробленого

Ігрове завдання «П’яте зайве»

Прочитати й визначити, який прислівник у кожній групі слів є зайвим. Свій вибір обґрунтувати.

1. Неуважно, спокійно, чудно, уночі, пронизано.

2. Щойно, навесні, день у день, тричі, надворі.

3. Угору, нашвидку, далеко, ліворуч, униз.

4. Спросоння, згарячу, по-дружньому, спересердя, знічев’я.

Указати на розряд за значенням прислівників, що є зайвими.

VІІІ. Домашнє завдання

1. Записати сім прислів’їв або приказок, у яких уживаються прислівники. Визначити синтаксичну роль прислівників та їх розряд за значенням.

2. Навести 3–4 власні приклади прислівників до кожного розряду за значенням. Записати їх.

РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Повернутися на сторінку Українська мова

Добавить комментарий

© gorodenok.com, 2011–2019. При цитуванні матеріалів gorodenok.com гіперпосилання на джерело обов’язкове.
З усіх питань звертайтеся на адресу info%gorodenok.com.

1. Прислівник як частина мови

Прислівник — самостійна незмінювана частина мови, що виражає ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки або предмета й відповідає на запитання як ? де ? куди ? звідки ? чому ? з якою метою ? тощо.

Прислівник — це єдина з шести самостійних частин мови, що не змінюється ні за числами , ні за відмінками , не має ознак роду .

Прислівники — це слова без закінчень, які мають властиві лише прислівникам словотворчі суфікси -о, -е, -и, -у, -ому, -єму : лячно, добре, залюбки, згарячу, по-нашому, по-твоєму.

ПОРІВНЯЙ:

ПРИКМЕТНИК ПРИСЛІВНИК
Тих[ ий ] Тих ô
горішн[ ій ] згор û
сумирн[ ий ] сумирн ô

У реченні прислівники переважно виступають обставинами. Інколи вони виконують роль присудка чи означення.

Прислівник як частина мови. Розряди прислівників за значенням. 7 клас. Українська мова.

Тема уроку: Прислівник як частина мови. Розряди прислівників за значенням.

На попередніх уроках ми говорили про самостійні частини мови і незабаром поговоримо про службові. З самостійних частин мови ми пам’ятаємо про іменник (який відповідає на питання «хто?», «що?» ), про прикметник ( «який?», «чий?») , займенник, числівник, дієслово і зрештою сьогодні ми починаємо говорити про прислівник.

Що таке прислівник

Прислівник – це самостійна незмінна частина мови.

І поки що ми на цьому зупинимось. Давайте з’ясуємо, чому ж ця частина мови є незмінною.

Досі, у всіх тих частинах мови, які ми вивчали, закінчення змінювались. Так, наприклад, ми відмінювали іменник у родовому відмінку кіт (кого?, чого?) – кота, або знахідному чи давальному (кому? чому?) – коту, чи у дієслова, коли змінювалось закінчення. У прислівника воно залишається сталим.

На які питання відповідає

Прислівник відповідає на такі питання: «чому?», «з якою метою?», «звідки?» «коли?» «як?» і багато інших.

Давайте розглянемо приклад:

пошкодив лапу (чому?) ненароком;
перекинув миску (з якою метою?) навмисне, ну або ж навпаки ненавмисно він хотів напакостити;
вистрибнув (звідки?) згори (наприклад з шафи);
втік (коли?) позавчора;
прибіг (як?) радісно (з якою емоцією?).

Отже, всі ці питання ми розглянемо детальніше далі.

Прислівник виражає ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки або вказує на обставини за яких відбувається дія чи явище.

• мурчав (як?) голосно – ознака дії, сила мурчання нашого котика;
  мурчав (якою мірою?) надзвичайно голосно – тут йдеться про те, що надзвичайно підсилює ознаку іншої ознаки, тобто він мурчав не просто голосно, а дуже голосно, тому ми ставимо це питання;
• або зустрілися (коли? за яких обставин?) опівночі. Тобто ознака дії, стану, ознака іншої ознаки чи обставини за яких відбувається дія це те на що вказує наш прислівник.

Завдання : спробуйте поєднати пари у відповідних словосполученнях. Знайдемо необхідні нам прислівники:

Отже в нас є: стежка, котлета, дивитися, говорити, доглядати – різні частини мови. А так само прислівники: лагідно, навпростець, дбайливо, по-київськи, сердито.

• Стежка (як вона тягнеться?) навпростець.
• Котлета (приготовлена за певним рецептом – як?) по-київськи. Так само як ми знаємо каву по-віденськи.
• Дивитися (як?) сердито ( насуплено – це те, як ми наприклад реагуємо на нашого кота на екрані).
• Говорити або дбайливо або лагідно, очевидно, що говорити лагідно, а доглядати (як?) дбайливо.

Отже всі ці нюанси ми відчуваємо, тому що користуємось мовою постійно і використовуємо різні її ресурси. Коли ми розглянемо наступний слайд то ми з’ясуємо для себе, що з усіма цими мовними прикладами ми зустрічаємось щодня, якщо не щомиті.

Що можуть означати прислівники

• стан природи (як там – морозно, сонячно, темно, вітряно);
• стан людини (як нам – соромно, боляче, приємно) або стан нашого кота, йому так само може бути соромно, боляче чи приємно;
• потребу чи ставлення (необхідно, потрібно, можна, варто) – це теж модна застосувати до нашого кота ( якому треба корму, необхідно поїсти).

Чим виступають прислівники в реченні

А ми з вами пам’ятаємо, що бувають головні члени речення і другорядні. До головних належать підмет і присудок, які відповідають на питання (хто? що?) (що робити? що зробити?) відповідно. Ну і так само другорядні члени речення: означення, обставина і додаток. Отже, прислівники у реченні бувають обставинами, означеннями, та власне присудками.

Розглянемо конкретні приклади у реченні і зрозуміємо, що насправді це зовсім не складно.

• Улюблене крісло кота стоїть праворуч. (Хто? що?) крісло стоїть (де?) праворуч. Слово “праворуч” на прикладі цього речення є обставиною.
• Крісло ліворуч манить кота. Крісло (яке? яке саме з усіх крісел які є в кімнаті?), те крісло яке стоїть ліворуч. Тобто “ліворуч” – це прислівник і виступає означенням.
• Самотньо в хаті. Він є присудком. Адже це речення є односкладним. Пригадаємо, що одно складні речення це ті, в яких є лише одна граматична основа. Або підмет або присудок. В нашому випадку присудок є “самотньо в хаті”.

Отже, прислівник може бути і обставинами, і означенням і присудком. Головне знайти те головне слово від якого ми ставимо питання і правильно поставити це запитання. Адже, саме від цього залежить, яке саме буде запитання і що ж наш прислівник в конкретному випадку, в конкретному реченні означає. Адже, завжди ми дивимось на контекст.

Так само прислівник може бути вставним словом: мабуть, можливо, напевне, безперечно. Яке б з цих слів ми не підставили б у це речення – воно підійде. Якщо кіт спокійно лежить, то він, мабуть, спить; то він напевне спить; то він безперечно спить.

Не забуваємо, що вставні слова виділяються в реченні комами з обох сторін. На початку та в кінці.

Групи прислівників за значеннями

Вони бувають означальними та обставинними.

Означальні

• Якісно-означальні (це якісна характеристика дії чи стану), коли ми можемо запитати «як?». Як нашому коту зараз? Йому зараз радісно? Чи йому зараз високо коли він виліз на диван?
• Кількісно-означальні ( вони характеризують дію чи ознаку з боку кількості та міри впливу), тобто скільки?, яка кількість? як багато?, якою мірою? наскільки? І можемо відповідати: багато, мало, трохи, зовсім трохи.
• Спосіб дії. Прислівники способу дії вказують на те, яким способом (яким же чином) відбувається та чи інша дія, або виявляється ознака. Як? яким способом? – зненацька, навпочіпки, напам’ять, вголос.

Зверніть увагу, що слово напам’ять може писатись як разом так і окремо. Залежно від контексту. Але до цього ми повернемось пізніше.

Отже, такою є група прислівників за значенням – означальні, які відповідають на питання як?, скільки?, як багато? якою мірою? як? яким способом?

Обставинні

Цих категорій 4. Так само як і обставин. Пригадайте питання обставин, які ви знаєте:

1. Обставинні місця, які означають місце дії (де? куди? звідки?) і тут ми вказуємо – праворуч, вгорі, вниз, ліворуч.
2. Обставинні часу, які вказують на час дії (коли? відколи? доки? з якого часу?) – торік, досі, завжди зранку.
3. Обставинні причини(чому відбувається ця дія? з якої причини? для чого?) – спросоння, зопалу, ненароком. Можуть бути різні причини.
4. І обставинні мети, які вказують на мету конкретної дії (для чого? з якою метою? навіщо?) – навмисне, наперекір, напоказ.

Вправи

Давайте розглянемо ілюстрацію з нашим котом і виконаємо завдання «Обережно кіт». Ми навчились ставити запитання, тож перейдімо до практики. Стрибати (скільки?) – довго; спритний (якою мірою?) дуже спритний; вистрибнути (як?) різко; кружляти навколо нас (скільки?) багато; заснути (коли?) зранку.

Тобто ми розуміємо, що на прикладі кота ми можемо застосувати прислівник до будь-якої ситуації. Прислівники навколо нас навіть, тоді коли ми вранці прокидаємось і робимо руханку ми все одно використовуємо прислівники. Адже і вгору і вниз, і праворуч і ліворуч, всі ці рухи і всі ці дії – це все прислівники.

Завдання: знайти відповідні прислівники до певних значень слів.

Зверніть увагу, що слово абияк пишеться разом і про це ми будемо говорити на наступних уроках.

Наступне завдання пов’язане з фразеологізмами.

• Як кіт наплакав це скільки? – це мало.
• Жити на широку ногу – це як? Жити багато і ні в чому не відмовляти.
• Йти не своїми ногами – коли ноги вже втомились, тобто іти поволі.
• Спати без задніх ніг – це коли ви провалюється повністю в сон, міцно спати.
• Не мати кінця-краю – не бачити цих меж, це нескінченно.
• Кинутися з усіх ніг – швидко скільки є сил і стільки і вкладати на цей біг.
• Намокнути до останньої нитки – наскрізь, щоб не було жодної сухої нитки.
• Як сніг на голову – як падає сніг на голову? – раптово.

Отже, прислівники є тут і в фразеологізмах. Так через фразеологізми ми можемо їх пояснити.

Ступені порівняння прислівників

Важливо: лише якісно-означальні прислівники можуть мати ступені порівняння (вищий і найвищий). Про ступені порівняння прикметників ми вже з вами говорили. Тут насправді те саме.

Розглянемо наприклад слово «важливо».

• Завдяки суфіксами -ш, -іш ми можемо відтворити вищу форму – важливіше, або більш/менш важливо.
• Так само завдяки префіксу най – найважливіше або найбільш/найменш важливо.

Так само зі словами голосно, просто, дотепно буде те само. Адже дотепно – дотепніше, більш/менш дотепно, найбільш/найменш дотепно.

Але зверніть увагу що з гарно, багато, погано трішки все інакше. Тому що якщо воно гарне то воно стає лише кращим і не гарнішим в жодному випадку. Багато – його стає просто більше. Якщо погано – стає гірше. Ці слова варто запам’ятати.

Отже, найвищий ступінь може підсилюватися такими словами як: ще трохи, значно, куди, далеко. Не забуваймо про те, що їх можна використовувати аби збагачувати нашу мову.

Вправи

Завдання : утворити ступені порівняння.

• Перші кроки даються тяжко. Як даються перші кроки? Найтяжче – найвищий ступінь порівняння.
• Доброму навчитися важко. Доброму навчитися найважче – найвищий ступінь порівняння.
• Дешево від дірки з бублика. Дешевше від дірки з бублика. Адже дірка від бублика це нуль, це нічого.
• Швидко сльоза висихає. Ми з вами знаємо, що сльоза висихає найшвидше.
• Збоку видно – найвидніше.

Порівняймо! Мурчик стрибає найвище і мурчик виліз на найвище дерево. Чим відрізняються ці слова. Якими частинами мови вони є? І якими членами речення теж?

Мурчик стрибає (як?) найвище, ось він наш прислівник. Виліз на найвище дерево. Дерево яке? – найвище. Який? яка? яке? – це питання прикметників. Відповідно найвище – може бути і прикметником і прислівником. Необхідно уважно читати речення і зважати на контексти.

Завдання: добрати антоніми до прислівників.

Всі ми їх знаємо і це буде дуже просте для нас завдання. Котик наш рухається вперед, а може рухатись (який антонім?) назад. Він може гуляти вдень, а може гуляти вночі. Він може прокидатись зранку, а може виходити на полювання звечора. Він мнявчить іноді голосно, а іноді тихо. Нашому Мурчику може бути (як?) весело, а може бути і сумно. Коли наш Мурчик найактивніший? Найактивніший він звісно влітку, а найбільше він спить взимку. Яку мову він розуміє? Він розуміє по-нашому, а нявчить по-їхньому. В обох випадках ми напишемо через дефіс. Це правило ми вивчимо трішки пізніше. Нашому Мурчику може бути добре, а може бути і погано. Він може рухатись швидко, а може рухатися повільно.

Ця вправа нагадує нам про те, що таке антоніми. Антоніми – це слова протилежні за значенням. Тоді як синоніми – навпаки, слова які близькі за значеннями.

Ще одна вправа . Доберіть із дужок необхідне слово і складіть продовження розповіді, використовуючи прислівники.

Допишіть цю історію про нашого котика і що ж він робив на вулиці та доберіть необхідні прислівники.

Підсумок уроку

Основіні правила про прислівники:

• Прислівник – це самостійна незмінна частина мови, адже закінчення прислівників не змінюються, яка відповідає на питання як? яким способом? якою мірою? і багато інших.
• В реченні прислівники можуть бути і обставинами і означеннями. Усе залежить від того, від якого члена речення ми ставимо питання до нашого прислівника.
• Групи прислівників за значенням бувають обставинні і означальні.
• Коли ми говорили про ступені порівняння прислівників, то пригадували тему прикметник, утворюючи вищий і найвищий ступінь. Дорого-дорожче- найдорожче. І не забуваємо про такий прислівник як – гарно, який стає «краще».

Тести

• а) радісний, радісно
• б) далеч, далеко в) денний, вдень
• г) швидкий, швидкість.

Правильним варіантом є варіант г). Адже в парі швидкий і швидкість прислівника немає зовсім. На відміну від радісно, далеко і вдень, які наявні в інших парах.

У якому рядку прислівник вжито неправильно?

• а) точніше
• б) більш точно
• в) більш точніше
• г) найбільш точно.

Підказка, ідеться про ступені порівняння, вищий і найвищий, які ми розглядали на уроці. Правильна відповідь це звісно – більш точніше. Адже такої форми не існує. Точніше, більш точно або менш точно, найбільш точно або найменш точно, але більш точніше це не правильно.

Ще одне завдання воно, мабуть, найскладніше і найбільше потребує вашої уваги.

У рядках Максима Рильського «Світ по-новому відкривати, поете, обов’язок твій» прислівник виступає…

По-новому – прислівник. І нам необхідно з’ясувати яким членом речення він виступає. Давайте проаналізуємо і почнемо з того, що знайдемо головні члени речення. Світ (хто? що?) – підмет, (що робити?) відкривати – присудок. Отже, ми з’ясували, що наш прислівник не є підметом і не є присудком. Відповідно варіанти в) і г) ми відкинули одразу. Світ відкривати (як?) по-новому. Тож запитання «як?» нам підказує, що йдеться про обставину. Ми підкреслюємо її штрихпунктиром.

Домашнє завдання:

• О.П. Глазова, §31, впр. 365
• О.В. Заболотний, В.В. Заболотний, §32-33, впр.328
• С.Я. Єрмоленко, В.Т. Сичова, М. Г. Жук, §24-26, впр. 226