Тема 3. Індійський океан

ІНДІЙСЬКИЙ ОКЕАН — це третій за величиною океан, площа його становить 76,17 млн км 2 . Середня глибина — 3711 м, максимальна — 7729 м. Назва океану пов’язана з назвою річки Інд.

Природа Індійського океану має багато спільних ознак із природою Тихого океану.

§ 57. Природа Індійського океану

Пригадайте: 1. Які материки омиває Індійський океан? 2. Назвіть його особливості. 3. З яким океаном він не має зв’язку?

Географічне положення. Найбільш характерна особливість географічного положення Індійського океану у тому, що він майже повністю розміщений у Південній і Східній півкулях. На півночі він омиває береги Євразії, на півдні — Антарктиди, на заході — Африки, а на сході — Австралії. Береги океану порізані слабо. До Індійського океану належать 8 морів, найбільше — Аравійське, а також затоки.

Найтепліше й найсолоніше море світу — Червоне. Воно отримало свою назву через значну концентрацію водоростей, які надають воді червоного кольору.

Островів порівняно мало. Великі острови розташовані лише на межі океану. В океані є вулканічні й коралові острови.

З історії дослідження океану. Береги Індійського океану — один із районів давніх цивілізацій. Деякі вчені вважають, що мореплавання зародилося в Індійському океані. Першими засобами подолання водних просторів могли бути бамбукові плоти, які досі використовують в Індокитаї. В Індії були створені кораблі катамаранного типу. Зображення таких кораблів висічені на стінах давніх храмів. Давньоіндійські мореплавці в ті далекі часи плавали на Мадагаскар, у Східну Африку, а можливо, і до Америки. Описи маршрутів цих подорожей першими створили араби. Відомості про Індійський океан почали накопичуватися з часів експедиції Васко да Гами (1497-1499). Наприкінці XVIII ст. перші заміри глибин цього океану провів англійський мореплавець Джеймс Кук.

Комплексне вивчення океану почалося наприкінці XIX ст. Значні його дослідження були проведені англійською експедицією на судні «Челленджер». Однак до середини XX ст. Індійський океан був вивчений недостатньо. У наш час науково-дослідні експедиції з різних країн світу ретельно вивчають природу океану та його багатства.

Рельєф дна. Індійський океан уважають наймолодшим океаном. Він утворився внаслідок розколу давнього материка Гондвани на окремі частини, які розійшлися в різні боки, звільнивши місце океанові. Індійський океан знаходиться в межах трьох літосферних плит: Індо-Австралійської, Африканської та Антарктичної. Будова рельєфу дна складна. Серединно-океанічний хребет розділений на три частини: Аравійсько-Індійський, Західноіндійський і Центральноіндійський. Між хребтами знаходяться численні глибоководні улоговини.

Шельфова зона океану вузька, тільки біля берегів Євразії, у Перській затоці, ширина досягає кілька сотень кілометрів.

Клімат океану залежить від географічного положення. Значна частина його розташована в екваторіальному, субекваторіальному й тропічному кліматичних поясах. Тільки південна частина охоплює високі широти, аж до субантарктичних.

Особливістю клімату є вітри: сезонні мусони біля берегів Азії і Африки, постійні пасати, постійні західні вітри. Мусони мають значний вплив на погодні умови в північній частині океану. Улітку вони несуть велику кількість вологи на суходіл (до 3000 мм на рік), узимку дмуть із суходолу на океан. Південь — найбільш суворий район океану. Тут суттєво відчувається охолоджуючий вплив Антарктиди.

Властивості водних мас. З особливостями клімату пов’язані властивості водних мас. Індійський океан називають океаном нагрітих вод через високу температуру води на поверхні. Північна частина океану найтепліша, оскільки добре прогрівається й позбавлена притоку холодних вод. Температура води тут вища (до +30 °С), ніж на тих же широтах в інших океанах. На південь температура вод знижується.

Солоність поверхневих вод вища, ніж середня солоність Світового океану, а в Червоному морі вона особливо висока (до 42 %о).

У північній частині океану на утворення течій впливає сезонна зміна вітрів. Мусони змінюють напрямок руху вод, викликають їх вертикальне перемішування, перебудовують систему течій. На півдні течії є складовою загальної схеми течій Світового океану.

Органічний світ Індійського океану подібний до рослинного та тваринного світу західної частини Тихого океану. Тропічні водні маси багаті на планктон, у якому переважають одноклітинні водорості. Тому поверхневий шар вод мутний, змінює забарвлення. Серед планктону є багато організмів, які світяться вночі. До найпоширеніших риб належать: сардинела, скумбрія, корифена, анчоус, тунець, акули. У південній частині океану водяться білокровні риби, наприклад крижана. Особливо багаті на життя шельфові райони й коралові рифи. Зарості водоростей утворюють підводні луки. У теплих водах Індійського океану мешкають гігантські морські черепахи, морські змії, серед молюсків багато каракатиць і кальмарів. Біля Антарктиди водяться кити та тюлені.

Уплив Індійського океану на природу материків. Індійський океан особливо впливає на клімат півостровів Індостан й Індокитай. Цьому сприяють мусони. Тільки влітку, коли материк сильно нагрітий і над ним утворюється область зниженого атмосферного тиску, сюди проникають екваторіальні повітряні маси з океану. Мусони з Індійського океану приносять величезну кількість опадів. Узимку мусон дме з материка разом із північно-східними пасатами. Отже, уплив океанів на клімат позначається на зменшенні кількості опадів від узбережжя до внутрішніх частин материка, а також на режимі температур.

• Поясніть, як упливають течії Індійського океану на клімат прибережної частини материків.

Роль Індійського океану в житті людини. Природні багатства Індійського океану вивчені й освоєні ще недостатньо. Шельф океану багатий на корисні копалини. У товщах осадових порід на дні Перської затоки є величезні поклади нафти й природного газу. Видобуток і перевезення нафти створюють небезпеку забруднення вод. У країнах, розташованих на північно-західному узбережжі океану, де майже немає прісної води, здійснюється опріснення солоних вод. Розвинений і вилов риби. Індійський океан відомий видобутком перлин.

Через нього проходять численні судноплавні шляхи. Особливо багато їх у північній частині океану, де досі використовують невеликі парусні судна. Напрямок руху цих суден пов’язаний з мусонами. Незважаючи на це, Індійський океан поступається Тихому й Атлантичному в розвитку судноплавства.

Інтенсивне транспортування нафти призвело до погіршення якості води, зменшення запасів промислових риб і морепродуктів, майже припинився китобійний промисел.

Практична робота 12 (продовження)

Позначення на контурній карті географічних об’єктів і течій Індійського океану

Позначте на контурній карті, користуючись атласом.

Підводні хребти: Західноіндійський, Аравійсько-Індійський, Австрало-Антарктичний;

жолоб: Зондський глибоководний;

течії: Сомалійська, Мусонна, Мадагаскарська, Західноавстралійська.

Запитання та завдання

• 1. Який вплив на природу Індійського океану має його фізико-географічне положення?
• 2. У чому виявляється взаємодія океану й оточуючого суходолу?
• 3. Поясніть, як формувався рельєф дна Індійського океану. У чому його складність?
• 4. Чи достатньо вивчений Індійський океан? Хто зробив найбільший вклад у вивчення його природи?

Працюємо з картою та атласом

Визначте протяжність Індійського океану по 10° пд. ш. і 60° сх. д. Зробіть висновки про його розміри.

Сторінка дослідника

Складіть туристичний маршрут уздовж узбережжя Індійського океану з коротким описом природи. Підготуйте презентацію для виступу перед однокласниками.

Цікавий факт

Мал. 155. Мальдіви

В Індійському океані знаходиться найдовший у світі, майже прямолінійний ланцюг коралових островів і рифів. Це Лаккадівські, Мальдівські острови (мал. 155) й архіпелаг Чагос. Вони височіють на тектонічному плато Мальдівського підводного хребта й складаються з окремих груп островів, рифів, що розділені глибокими протоками. Серед них трапляються класичні атоли.

Тема 3. Індійський океан

Це один з наймолодших океанів і найскладніший за будовою дна. На його шельфі розташована унікальна область родовищ нафти й газу. Індійський океан найсолоніший і має найтепліші у світі поверхневі води. Морські течії тут двічі протягом року змінюють свій напрямок на протилежний. А у водах океану й нині мешкає риба, яку вважали вимерлою десятки мільйонів років тому.

§ 60. Основні географічні особливості Індійського океану

ПРОЧИТАЙТЕ І ДІЗНАЄТЕСЯ

• Про географічне положення та історію відкриття і освоєння океану.
• Чим вирізняється природа Індійського океану.
• Як впливає Індійський океан на життєдіяльність людей прилеглих материків.

• Про географічне положення та історію відкриття і освоєння океану. Індійський океан розташований переважно в Південній півкулі, має площу 76,2 млн км 2 і посідає за розмірами третє місце серед інших океанів планети. Його природними межами є узбережжя Євразії, Африки, Австралії і Антарктиди (мал. 191). Найбільше на океан впливає величезний материк Євразія, «дихання» якого поширюється на всю його північну частину.

Індійський океан був відомий ще фінікійцям, які плавали його водами. У XIV-XV ст. його освоювали китайці. Першими дослідниками рельєфу дна Індійського океану були капітани суден, які прокладали телеграфні кабелі в середині XIX ст. Упродовж першої половини XX ст. завдяки дослідженням німецьких, датських, британських та інших учених було відкрито найглибший жолоб Індійського океану – Зондський. Крім того, було виявлено частини величезного серединно-океанічного хребта океану.

Порівняно з іншими океанами Індійському вчені приділяли менше уваги. Тому в другій половині XX ст. тут кілька років працювала спеціальна Міжнародна індоокеанська експедиція, у якій взяло участь понад 20 країн. Учені завершили дослідження серединно-океанічного хребта океану, вивчали учені також складну систему морських поверхневих течій океану.

• Чим вирізняється природа Індійського океану. Рельєф дна. Попри порівняно невеликі розміри океану, рельєф його дна досить різноманітний. На півночі чітко виражена підводна окраїна материка. Тут, біля Євразії, вона постійно збільшується завдяки великій кількості осадового матеріалу, винесеного потужними річками. Тільки в районі Зондських островів материковий схил відокремлений від ложа океану перехідною зоною.

Мал. 191. Географічне положення Індійського океану

У ній багато підводних хребтів, які виходять на поверхню у вигляді острівних дуг вулканічного походження. Тут налічують більш як 300 вулканів, з яких понад 100 діючі. Уздовж острівних дуг простягаються глибоководні жолоби. Наприклад, Зондський жолоб є найглибшою ділянкою дна Індійського океану і має глибину 7729 м.

Найбільшою формою рельєфу дна Індійського океану є серединно-океанічний хребет, на який припадає майже 20 % площі ложа океану. Один його рукав – західноєвропейський хребет – простягається в бік Африки і з’єднується із Серединно-Атлантичним хребтом, інший – до півдня Австралії і сполучається із серединно-океанічним хребтом Тихого океану. Обидва рукави з’єднуються приблизно посередині океану й утворюють Серединно-Індійський хребет, що тягнеться на північ.

У північній частині серединно-океанічного хребта існує рифт, розчленований глибокими поперечними розколинами. Неподалік від Червоного моря зона розколин розгалужується. Одна гілка продовжується на сході Африки у вигляді складної системи розломів (Великого Африканського розлому), інша пролягає по дну Червоного моря та по території Євразії (через дно Мертвого моря і далі на північ). Зона розколин серединно-океанічного хребта Індійського океану є «живою» ділянкою земної кори. Про це свідчать наявність тут гарячих джерел і часті землетруси.

Мал. 192. Температура вод океану

Мал. 193. Течії Індійського океану

Клімат і води. Що далі від екватора і тропіків до високих широт, то клімат і води океану стають холоднішими. Проте температура води на більшій частині поверхні океану перевищує +20 °С (мал. 192). Прибережні тропічні води на півночі Індійського океану найтепліші у Світовому океані. Наприклад, температура вод у Червоному морі становить +34. 35 °С. По-справжньому холодно лише на крайньому півдні, де температура опускається нижче як 0 °С.

Широтна зональність чітко простежується і в розподілі атмосферних опадів над океаном. В екваторіальних широтах за рік тут випадає близько 3000 мм опадів. У районі тропіків – у Червоному морі, Перській затоці, на півночі Аравійського моря – їхня кількість не перевищує 100 мм на рік.

Співвідношення опадів і випаровування впливає на солоність вод Індійського океану. Якщо на екваторі вона становить 34 %о, то в тропічному поясі – 37 %о. У Червоному морі зареєстровано найвищу у світі солоність океанічних вод – близько 42 %о, адже в нього не впадає жодна річка, а опадів щорічно випадає лише 25 мм. Водночас сухі гарячі вітри з материка зумовлюють надзвичайно високу випаровуваність.

На клімат Індійського океану впливає материк Євразія, з яким пов’язана мусонна циркуляція. Під її дією водні маси на півночі Індійського океану також змінюють напрямки свого руху двічі на рік. Морські течії – Південна Пасатна, Сомалійська, що біля берегів Африки, і Мусонна течія, що прямує вздовж узбережжя Євразії, – утворюють в океані так званий мусонний колообіг (мал. 193). Півроку води в такому колообігу рухаються за годинниковою стрілкою, а наступні півроку – проти неї.

У південній частині Індійського океану циркуляція повітряних і водних мас майже така сама, як і на півдні Атлантичного та Тихого океанів. Морські течії тут рухаються проти годинникової стрілки, утворюючи величезний колообіг.

Мал. 194. Підводний світ Індійського океану

Органічний світ і природні ресурси. Найбагатший органічний світ – на півночі Індійського океану, де разом з річковими водами в океан потрапляє велика кількість поживних речовин. Унаслідок бурхливого розмноження планктону вода іноді навіть починає «цвісти», змінюючи при цьому свій колір (звідси й назва Червоного моря).

В океані мешкають численні види риб – сардинела, нототенія, тунець, риба-їжак, летючі риби, велика кількість акул, скатів. На шельфі багато коралів, трапляються морські зірки, змії, черепахи (мал. 194).

У помірних і полярних широтах Індійського океану живе багато кальмарів, водяться численні ссавці, зокрема кити, ластоногі, дельфіни. Серед птахів трапляються альбатроси, фрегати, пінгвіни.

НОТАТКИ ДО ТЕМИ

Жива викопна риба. В Індійському океані живуть примітивні риби-латимерії. До 1938 р. вважали, що вони вимерли 65 млн років тому, аж поки одну з них не виловили біля східних берегів Південної Африки. Латимерії живуть на глибинах понад 150 м і живляться дрібними придонними рибами й каракатицями.

Індійський океан відомий своїми мінеральними ресурсами, серед яких виділяються передусім запаси нафти й газу. Найбільшим у світі постачальником нафти є район шельфу Перської затоки. Останнім часом і в Бенгальській затоці було відкрито паливні скарби. У рифтових зонах виявлено поклади залізних, марганцевих і мідних руд.

• Як впливає Індійський океан на життєдіяльність людей прилеглих материків. Індійський океан омиває береги Євразії, Африки та Австралії. На узбережжя цих континентів, подібно до інших океанів, Індійський океан помітно впливає через атмосферну циркуляцію. Найяскравіше цей вплив, як уже зазначалося, простежується на півночі океану, де внаслідок взаємодії величезного євразійського суходолу та акваторії Індійського океану виникла мусонна циркуляція.

Саме на півночі Індійського океану пролягли головні морські шляхи, які сполучають морські порти Атлантичного і Тихого океанів. Так само передусім на півночі океану у зв’язку з інтенсивним видобутком нафти й газу його води часто забруднюються нафтопродуктами. Це створює серйозну загрозу не лише для всього живого в океані, але й для населення узбережних районів.

МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ

За картою атласу визначте райони забруднення океану нафтою. Як це впливає на природу Індійського океану та його узбереж?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 12 (продовження)

Позначення на контурній карті географічних об’єктів і течій Індійського океану

Позначте на контурній карті: Зондський глибоководний жолоб; підводні хребти: Західноіндійський, Аравійсько-Індійський, Австрало-Антарктичний; течії: Мусонну, Сомалійську, Мадагаскарську, Західноавстралійську.

ПРОЧИТАЛИ – ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

ЧИ ЗНАЮ

• 1. Де найглибші ділянки Індійського океану?
• 2. Де найтепліші води в Індійському океані?

ЧИ РОЗУМІЮ

• 3. Які існують відмінні особливості будови серединно-океанічного хребта Індійського океану?
• 4. Як змінюється циркуляція поверхневих вод океану під впливом мусонів?

ЧИ ПОЯСНЮЮ

• 5. Чому неоднакова циркуляція водних мас у північній і південній частинах океану?
• 6. Чим зумовлено екологічні проблеми в районі Перської затоки?

ЧИ ВМІЮ

• 7. За додатковими джерелами підготуйте інформацію про вплив мусонів на життя населення прибережних районів Індійського океану.
• 8. За картами атласу порівняйте особливості природи Індійського, Тихого та Атлантичного океанів, визначте спільні та відмінні риси.