Зизифус (жужуба): умови вирощування в нашому кліматі

Автор: Ігор https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=22 Правки: 08 березня 2024 Перша редакція: 03 серпня 2022 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 5 хвилин 👀 12343 рази 💬 3 коментарі

• Коротко про історію зизифуса
• Характеристика зизифуса
• Умови вирощування зизифуса
• Висаджування зизифуса
• Формування зизифуса
• Корисні властивості зизифуса
• Відео про вирощування жожоби
• Коментарі

Вітаю вас, шановні читачі!
Продовжуємо знайомитись із цікавими рослинами для малодоглядного саду. Сьогодні я висаджуватиму культуру, яка має кілька назв: унабі, жужуба, ююба, китайський фінік та зизифус.

Коротко про історію зизифуса

У Китаї зизифус вирощується вже кілька тисяч років. З цієї країни рослина потрапила до Середземномор’я. Завезли його в середні віки генуезькі чи венеціанські купці. Потім цей екзот поширився по всій Європі, а далі завоював міцні позиції у Сполучених Штатах.

Вирощується жужуба і в Україні, але поки що лише в аматорських садах. Щоправда, були спроби закладати промислові сади у Криму, і мій сіянець якраз привезений із Криму. Сьогодні я висаджуватиму його на своїй ділянці.

Характеристика зизифуса

У жужуба дуже вдало поєднуються невибагливість (малодоглядність), яку я дуже ціную в рослинах, і ще одна якість: воно дає смачні та корисні плоди.

Коренева система дорослого дерева може досягати вглиб 3 м, а вшир 7 м, і саме це робить зизифус практично незалежним від догляду: йому не потрібні поливи навіть у сильну спеку. А взимку, у сплячому стані, зизифус витримує морози до -25 ⁰C, що у нашій кліматичній зоні трапляється нечасто.

Однак у перший рік після висаджування його бажано на зиму утеплити, тобто підгорнути землею нижню частину, а верхню прикрити сухими стеблами топінамбуру, соняшника або кукурудзи.

Краще, звичайно, вирощувати культурні сорти жужуба, які дають більші та смачніші плоди. Майте на увазі: деревина у зизифуса дуже міцна, і якщо ви збираєтеся прищепити на його дичку живець культурного сорту, метод окулірування для цього не підійде. Можна робити щеплення копулюванням, але вам доведеться постійно точити інструмент.

Зизифус дуже врожайна культура. Молодий саджанець на третій рік здатний давати вже до 10 кг ягід, а доросле дерево – 50-60 кг. Цвіте жужуба дрібними квіточками. Мій саджанець, який живе у контейнері вже пів року, зацвів.

На дорослому дереві може бути до 300 тисяч квіток, тому навіть за поганого запилення ви все одно будете з урожаєм. Проте фахівці радять висаджувати відразу кілька саджанців зизифусу різних сортів або хоча б одну сортову рослину та кілька сіянців. Тоді деревця будуть добре запилюватися, і ви отримаєте справді пристойний урожай.

Умови вирощування зизифуса

Єдине, чого вимагає зизифус, це правильно вибраного місця. Ви повинні виконати дві основні вимоги: місце має бути сонячним, тобто абсолютно відкритим; ґрунтові води на цій ділянці в жодному разі не повинні стояти високо.

Як я вже повідомляв, коренева система жужуба глибоко проникає в ґрунт, і якщо коріння постійно перебуватиме у воді, рослина загине. Тому ґрунт повинен бути добре дренованим, щоб у корінні не застоювалася вода. А ось до складу ґрунту зизифус абсолютно невимогливий.

Я зараз посаджу свій сіянець за всіма правилами, тобто створю для нього хороші стартові умови, а потім рослина сама знаходитиме вологу та живлення, розповсюджуючи кореневу систему та видобуваючи з ґрунту все, що їй необхідно.

Зизифус з відкритим корінням зазвичай садять навесні, у березні-квітні. Можна його посадити навіть у травні: його бруньки починають прокидатися пізньою весною. У мене контейнерний сіянець, тому саджати його можна і влітку, але бажано робити це не опівдні, а ближче до вечора.

Висаджування зизифуса

Яму я підготував заздалегідь, наповнивши її родючою сумішшю з рівних частин городньої землі та компосту та проливши її водою. Правила висаджування зизифуса не відрізняються від стандартних. Кореневу шийку не можна заглиблювати в жодному разі. Після загортання ями потрібно ще раз рясно полити ґрунт, а коли вода вбереться, поверхню слід замульчувати скошеною сухою травою.

Щоб саджанець швидше адаптувався на новому місці, його спочатку потрібно регулярно поливати, але потім поступово поливання повинні ставати рідшими.

Формування зизифуса

Зизифус можна формувати у вигляді куща, тобто залишити кілька гілочок, що відходять від кореня, або у вигляді деревця зі штамбом заввишки 50-70 см. Для цього потрібно видаляти всі пагони на висоті 50-70 см і залишити вище штамба 3-4 скелетних гілки, які згодом утворять крону.

Обрізка зизифусу потрібна лише санітарна, тобто видаляти слід лише поламані, сухі, хворі та загущуючі крону гілки і пагони.

Корисні властивості зизифуса

Плоди цієї рослини мають дуже гарний оздоровчий ефект. Рецептів я вам наводити не буду, в інтернеті цієї інформації достатньо, але розповім про властивості.

Ягоди жужуба допомагають упоратися з такою серйозною хворобою, як гіпертонія, причому навіть у задавнених випадках. Зизифус часто називають грудною ягодою, тому що препарати з його плодів, кори та листя використовують при лікуванні захворювань верхніх дихальних шляхів.

Допомагають вони також при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Вплив жужуба на повітря прирівнюється до дії хвойних рослин, що виділяють в атмосферу велику кількість фітонцидів. Іншими словами, зизифус оздоровлює повітря навколо себе.

Східні народи мають повір’я, що зизифус відганяє від будинку злих духів, тому його часто садять безпосередньо біля входу. Помічено, що змії ніколи не підповзають до зизифуса, а для Запоріжжя, де я зараз живу, змії є досить серйозною проблемою, я їх тут зустрічав неодноразово.

Використовують плоди жужуба і в кулінарії: з них можна робити варення, мармелад, желе, компоти, їх можна маринувати. За смаком маринований зизифус нагадує оливки. А любителям випити хочу повідомити, що компот із плодів зизифуса чудово знімає похмілля.

На мій погляд зизифус – дуже цікава і дуже потрібна в саду рослина: не потребує догляду, чудово плодоносить, цілюща і смачна. І я рекомендую його вам вирощувати однозначно.

Зизифус настоящий

Практически каждый, кто занимался плодовыми деревьями, в глубине души мечтал о «самом-самом» плодовом: чтобы и росло хорошо, и выносливым было, и урожайность высокая была. Спешу вас огорчить – ваши мечты давно уже существуют в реальности. Знакомьтесь, зизифус!

Зизифус настоящий (Ziziphus jujuba) имеет много имён по всему миру, в их числе: унаби, жужуба, ююба китайская, китайский финик, французская грудная ягода. Научное, латинское название тоже собрано из разных уголков. «Ziziphus» пришло из персидского через греческий и означает просто «фрукт» (весьма оригинально, не правда ли?), а вот «jujuba» это уже дань французам, называвшим так это растение. Поскольку это «китайский финик», то его родина, очевидно, Китай, где он приносит пользу людям уже несколько тысяч лет. По своей природе обитатель субтропиков, зизифус облюбовал теплые страны, но в Украине может выращиваться на значительной части её территории.

Среди своего семейства (Крушиновые) зизифус выделяется необычностью своих побегов – у него их целых 4 типа! Ростовые, коленчатые боковые, утолщённые и короткие – а также плодоносные, что опадают каждый сезон вместе с листвой. Листья небольшие, вытянуто-эллиптические, кожистые и лоснящиеся. Пазушные цветы тоже характерные: будучи мелкими и зеленоватыми, они, тем не менее, отлично пахнут и выделяют массу нектара. Пчеловодам должно понравиться!

Если уж говорить про вкусовые качества, то плоды зизифуса обладают отменным кисловато-сладким вкусом и используются как классические фрукты – то есть, где только можно. Интересна также особенность листков: при жевании они временно блокируют восприятие сладкого и горького вкуса, сохраняя чувствительность к другим вкусам. В народной медицине нашлось применение ещё и его коре и семенам.

Обращение с саженцем

В целом, приготовление почвы и саженца к посадке похоже на таковые у других плодовых деревьев. Сажать их лучше всего уже прохладной осенью, ближе к ноябрю, но чем севернее – тем больше поводов сместить посадку на весну. Почвосмесь для посадки должна быть рыхлой и питательной. Дренаж обязателен!

Весной саженец долго не будет подавать признаков жизни. Главное не пугаться, а подождать примерно до мая. Долгое «просыпание» на самом деле даже на руку, ибо даёт возможность наверняка избежать возвратных заморозков.

Несмотря на то, что взрослый зизифус в целом зимостоек и вынослив, молодой саженец стоит защитить, по крайней мере, первой зимой. Для этого его можно просто окучить, а можно укрыть целиком – иногда для этого используют простенький каркас и сухие ветки да листья.

Полив тоже нужен в основном молодым деревцам – большие зизифусы проникают корнями глубоко в землю и черпают влагу оттуда. Впрочем, пренебрегать поливами всё же не стоит, если вас интересует максимально возможный урожай.

Уход и особенности

Зизифусу нужно достаточно много света, поэтому выбирайте участок соответственно.

Также следует помнить, что зизифус опыляется перекрестно. Если вы хотите увидеть весь потенциал этого дерева – посадите у себя на участке как минимум парочку зизифусов, не обязательно одного сорта. Крупные деревья способны давать до нескольких десятков тонн урожая с гектара!

Цветение зизифуса растянуто во времени и длится около полутора-двух месяцев в середине лета. Соответственно цветению, растянутым будет и плодоношение. Это отчасти облегчает их сбор и обработку, так как избавляет вас от спешки.

Обрезка зизифуса заключается в основном формовании и прореживании. Формовочная обрезка зависит от ваших предпочтений: хотите вы видеть зизифус деревом ли, кустом ли? В первом случае регулярно обрезайте нижнюю поросль на штамбе, оставляя ветки будущей кроны. Но в любом из этих случаев не забывайте уделять внимание прорежению ветвей внутри самой кроны! Санитарная обрезка практически не пригождается, поскольку зизифус болезнестоек.

Размножение

Кроме собственно готового сортового саженца, можно попытаться вырастить зизифус из косточки. Но в этом случае сразу приготовьтесь к длительной её стратификации, причём во влажном субстрате. Например, в ящике с влажной почвой и в холодильнике.

Ещё один минус такого способа: теряются сортовые признака, а это в основном размер и качество плодов. Можно, конечно, привить на сеянец сортовой привой, но задача эта хлопотная и непростая, в частности из-за твёрдости древесины зизифуса.

Сорта зизифуса

Как и для многих плодовых деревьев, для зизифуса применяется классификация сортов по срокам плодоношения и размеру плодов. Примеры:

• Вахшские (линия сортов) – раннеспелые и крупноплодные;
• Кара-Даг – сорт позднего созревания;
• Дружба – имеет средний и размер плодов, и срок созревания;
• Таврика – тоже среднеспелый и среднекрупный;
• Самаркандские (линия сортов) – сорта средних и поздних сроков созревания;
• Синит – раннеспелые плоды средних размеров;
• У-син-хун – раннеспелый и крупноплодный сорт.

Саженцы зизифуса, а также другие саженцы плодовых деревьев вы можете приобрести в интернет магазине Флориум.

Вирощування зизифуса у своєму саду: посадка, догляд, розмноження

Багато садівників полюбляє вирощувати на своїх ділянках, крім загальновідомих плодових дерев, також екзотичні ягоди та плоди. Однією з таких культур вважається рослина зизифус , яка також відома під назвою кунабі, жожоба, ююба або китайський фінік . Вона відрізняється високою декоративністю, невибагливістю до вирощування та цілющими властивостями ягід. Це й стало причиною популярності рослини серед садівників нашої країни. У нашій статті ми розповімо вам про те, як правильно посадити, вирощувати, розмножувати й доглядати за цією рослиною, щоб вона тішила вас і приносила користь не один рік.

Про зизифус

Зизифус відноситься до багаторічних листопадних чагарникових рослин, батьківщиною якого є Північний Китай та Східна Азія. У Китаї дана культура культивується протягом понад тисячі років. Звідти вона поширилася по всьому світу, враховуючи нашу країну. У деяких країнах її вирощують в промислових масштабах для отримання корисних ягід.

Рослина має міцну кореневу систему, що розростається в ширину до 7 метрів та до трьох метрів углиб ґрунту. Завдяки цьому жожоба може вирощуватися без участі людини. Вона здатна переносити температуру повітря до 35 градусів без поливу, тому що коріння отримує вологу з нижніх шарів ґрунту. Також ця рослина відрізняється високою родючістю. Досягає у висоту до 10 метрів, проте за бажанням її можна сформувати в компактний кущ або дерево, що не перевищує у висоту трьох метрів.

Листя кунабі овальні, злегка подовжені, мають глянсовий блиск та салатові прожилки. Краї листа дрібно посічені, тримаються на коротких черешках. Цвіте дрібними білими квіточками з приємним ароматом. Після закінченню цвітіння формує бурі ягодоподібні плоди зі щільною блискучою шкіркою, подовженої яйцеподібної або круглої форми.

Посадка зизифуса

З огляду на те, що жожоба прийшла до нас з південних країн, вона є дуже теплолюбною рослиною, тому її саджають в середині весни, коли загроза заморозків мине, а ґрунт добре прогріється. При посадці восени коренева система не встигає адаптуватися до зими й рослина може загинути. Перед посадкою підготуйте яму розміром один кубічний метр, вийміть з неї весь ґрунт і змішайте його з гноєм та мінеральними добривами. Помістіть кореневу систему зизифуса до ями та вкрийте шаром землі. Ущільніть та зволожте ґрунт навколо стовбура. Замульчуйте лунку органічними добривами для того, щоб деревце швидше адаптувалося і пустилося у зростання. З огляду на те, що жожоба має розкидисту крону, висаджуйте її на відстані не менше ніж 4 метри одна від одної. Якщо ви хочете отримати плоди, слід висаджувати не менше трьох-чотирьох деревець, оскільки вони мають властивість запилятися перехресним способом. Найкраще висаджувати унаби різних видів та термінів дозрівання.

Для посадки підберіть відкрите світле місце, бо в тінистих або напівтінистих місцях зизифус не дасть потрібного врожаю й не буде цвісти. Так само місце має бути захищене від протягів та сильного вітру. Найкраще підготувати місце з південної або південно-західного боку ділянки біля стін будинків, які будуть закривати деревце від вітру.

Зизифус вважається екзотичною південною рослиною. Вона цінується не тільки за свої декоративні здібності прикрашати будь-який сад, але також за свої цілющі смачні плоди.

Догляд за зизифусом

Зизифус відноситься до дуже невибагливих у догляді рослин. Він легко переносить літню спеку й дефіцит вологи. Однак під час вкорінення молодого саджанця його слід періодично зволожувати. Слід враховувати, що краще недолити, ніж перелити, оскільки надмірна вологість дуже швидко призводить до загнивання коренів і появи хвороб. Під час дозрівання плодів деревце не поливають узагалі.

Також догляд за жожобою передбачає регулярні розпушування ґрунту видалення бур’янів, до яких китайський фінік відноситься негативно. Підгодовують рослину двічі на рік комплексними мінеральними добривами, наприклад, «Кристалоном», який розводять в пропорції 15-20 грам на 10 літрів води. У період плодоношення підживлення роблять частіше. Для більш успішної зимівлі зизифус удобрюють азотовмісними препаратами навесні та фосфорно-калійними восени.

Слід враховувати, що перший рік після посадки молодого саджанця він розвивається дуже повільно, тому його не потрібно підстригати для додання певного виду або прискорення зростання стебел. Обрізку проводять, починаючи з другого року життя. Для цього всі зайві гілки видаляють, залишаючи 4-5 основних гілок навколо стовбура. Головне стебло підрізають до 20 см, решту гілок – до 15 см. Формуючи дерево з відкритою кроною, всередині якої немає головних пагонів, ви збільшите врожайність та якість плодів. Також часто оформляють крону у формі куща. Для цього всю прикореневу поросль видаляють або розсаджують. У процесі стрижки видаляють сухі, хворі та криві гілки, залишаючи лише найздоровіші та найміцніші.

Підготовка зизифуса до зими

Зизифус належить до морозостійких рослин та здатний переносити морози до 25 градусів. Також він не боїться весняних і осінніх заморозків, бо цвіте досить пізно. Якщо зима видалася морозною і безсніжною, деякі пагони можуть замерзнути, проте навесні після санітарної стрижки з початком вегетативного росту рослина швидко нарощує крону й повертає свою декоративність. Молоді саджанці потребують особливого догляду восени. Їх підгортають, а верхівки стебел обертають текстилем або іншим покривним матеріалом.

Плодоношення зизифуса

Для того щоб збільшити кількість плодів китайського фініка, його слід вирощувати при певному мікрокліматі. Навесні навколо крони натягують поліетиленову плівку висотою до трьох метрів, яку кріплять до опор. Слід враховувати, що формувати плоди зизифус здатний лише у віці 4-5 років. Однак для отримання рясного якісного врожаю слід почекати 8-10 років. Бічні гілки дають найбільшу кількість зав’язі, тому чагарник формують таким чином, щоб стимулювати його до нарощування саме бічних стебел.

Цвітіння зизифуса починається в кінці травня – початку червня. Дерево вкривається білими квітками легкого пряного аромату, які привертають до себе увагу комах. Цвітіння триває протягом двох місяців, після чого зав’язуються плоди. Одна рослина може принести 55-60 кг плодів щорічно. Їх їдять сирими, заморожують, висушують або застосовують для приготування мармеладу та напоїв. Період плодоношення у рослин зберігається протягом 40-60 років. Середня тривалість життя зизифуса становить 130-150 років.

Розмноження зизифуса

Розмножувати зизифус можна декількома способами: насінням, живцями та діленням куща.

1. Розмноження насінням. Даний вид розмноження вважається трудомістким та найповільнішим. До того ж деревця, отримані таким способом, починають плодоносити лише після щеплення або на 5-7 рік. Тому даний спосіб не широко застосовуваний. Саджанці, отримані шляхом вирощування насіння, часто вкриті колючками й дають дрібні плоди з більш низькими цілющими якостями. Якщо ви все ж вирішили спробувати виростити зизифус з кісточки, виберіть найстигліший плід та витягніть з нього кістку. Для прискорення процесу пророщування її стратифікують піском або тирсою. Також можна злегка поколоти щільну оболонку насіння молотком. Після стратифікації помістіть зерно в теплу воду на 24 години. Перед посадкою підготуйте родючу ґрунтову суміш з гарною здатністю пропускати вологу та повітря. «Посадіть» мокре зерно в добре прогрітий ґрунт на глибину 3-4 см, укрийте плівкою або склом і поставте на тепле світле місце. Для того, щоб насіння проросло швидше, відразу ж після їх посіву полийте контейнер окропом та вкрийте склом або плівкою. Повторюйте це кожен день протягом тижня. Таким чином, насіння дасть паростки вже через два-три тижні. Після появи на паростках по 2-3 справжніх листочків їх проріджують на відстань 25 см один від одного, залишаючи лише найсильніші, або пікірують в окремі вмістища. Через рік паростки зизифуса пересаджують на постійне місце зростання, роблять це навесні, вкриваючи їх від прямого сонця та вітру. На зиму молоді саджанці мульчують товстим шаром перегною з деревною стружкою. Слід враховувати, що у весняний час молоді деревця розпускаються набагато пізніше, ніж інші.
2. Розмноження живцюванням. Цей спосіб дає більш вагомий результат. Як живці використовують пагони довжиною 15-20 см, як мають по 3-4 сплячих бруньки. Нижні листя видаляють, зріз обробляють препаратом укорінювача. Укореняти живці можна в ґрунті або в умістищі з водою. Процес утворення коренів триває близько 30-40 днів, після чого рослину висаджують в окремі вмістища для дорощування та через рік поміщають на постійне місце росту.
3. Розмноження діленням куща. У деяких випадках зизифус випускає молоді пагони прямо з кореня. Для розмноження їх акуратно викопують і пересаджують на нове місце. Розмноження таким способом дає швидкий результат, і рослина вже через місяць пускається в ріст та нарощує молоді пагони.

Якщо ви не хочете витрачати час і сили на вирощування жожоби розмноженням, можна придбати готовий до посадки вже підрослий саджанець в садових магазинах. Найпопулярнішими сортами зизифуса, який плодоносить великими плодами, є «Морі Джер», «Вахш» і «Та-Ян-Цзал». Дані сорти прекрасно культивуються при нашому кліматі й дають великі по 14-19 грамів плоди.