Блог історика: Городецький – найхимерніший київський архітектор

155 років тому – 4 червня 1863-го – народився найвідоміший київський архітектор Владислав Городецький, автор і власник чудернацького будинку на вулиці Банковій, що його зазвичай звуть “Будинком з химерами”.

Городецький не був лише диваком і романтиком, яким його зазвичай подають.

Він, швидше, прагматик з ексцентричною вдачею. І підприємець, бо мав будівельну фірму, завод вуглекислоти, був співвласником цементного заводу.

Він також умів “влаштовувати справи”, що не раз допомагало йому в житті.

Під криміналом

20 серпня 1904 року газета “Киевлянин” надрукувала статтю “Катастрофа в садибі нового костелу” – про те, що 18-річний робітник Яків Кєвліч, який працював на спорудженні костелу св. Миколая, впав з риштування і розбився на смерть.

Зодчим, який наглядав за будівництвом, був Владислав Городецький. Проти нього порушили кримінальну справу.

Слідчий взяв з архітектора підписку про невиїзд і призначив експертизу.

Автор фото, UKRINFORM

Експерт А. Феокрітов дійшов висновку: в смерті робітника винен архітектор. Докази навів у документі, долученому до матеріалів справи.

Городецькому світила “стаття”.

Він наполіг на проведенні повторної експертизи. Зумів включити до експертної комісії своїх знайомих: губернського інженера Володимира Безсмертного та архітекторів Олександра Кобелєва і Едуарда Брадтмана.

З Брадтманом він в 1895-1901 роках успішно “освоїв” забудову величезної садиби професора Федора Мерінга в самісінькому центрі Києва. А з Безсмертним і Кобелєвим засідав у будівельній комісії Київської сільськогосподарської та промислової виставки.

Експертна комісія виправдала Городецького. Провину за смерть поклала на самого загиблого – мовляв, акуратніше мусив поводитися з лебідкою.

Кримінальну справу закрили.

Повернути втрачений комфорт

Подібно до інших вихідців із заможних сімей, що розорилися, Городецький все життя прагнув реваншу.

Шляхтич, народжений у Шолудьках (нині Немирівський район на Вінниччині), він провів дитинство в іншому родинному маєтку – Жабокричі. Запам’ятав палац, цегельню, млин, чотиримісну карету з кучером, четвірку конячок сірої масті для упряжі, коня для верхової їзди, стайню, фортепіано віденської фабрики Зейтнера.

Все це батькам довелося продати за борги. Хлопчику тоді було 10 років. Сім’я повернулася в скромніші Шолудьки, де й доростав Владислав.

Автор фото, UKRINFORM

Владислав Городецький під час полювання в Африці

Середню освіту отримав у Одесі, вищу – в Петербурзі.

До Києва приїхав 1889-го. Відчайдушно намагався повернути втрачений життєвий комфорт.

Одружився з Корнелією Марр, дочкою купця І гільдії, власника двох дріжджово-винокурних заводів на Куренівці. Шлюб виявився міцним – з Корнелією прожив усе життя. Подружжя мало дочку Гелену.

Віддавши дочку за збіднілого шляхтича, Йосип Марр істотно підвищив її статус – Корнелія стала дворянкою (мрія більшості купецьких родин). А наречений дістав чималий посаг.

Власник фірми

Статус зятя Марра дозволив стати “своєю людиною” у вищих колах київських підприємців.

Невипадково “залізничний король” Рудольф Штейнгель обрав саме Городецького – початківця, який не мав жодних реалізованих проектів у Києві – для спорудження сімейної усипальниці на кладовищі біля Аскольдової могили.

А Київське акціонерне товариство каналізації 1894 року замовило Владиславові сантехнічні роботи. Він зареєстрував “Будівельну контору домової каналізації архітектора В. В. Городецького”, заявивши про себе не тільки як про зодчого, але й про підприємця, власника фірми.

Новоспечений бізнесмен проектував і будував дворові туалети. І підключав ці дерев’яні “будиночки” до системи міської каналізації.

“Туалетна історія” довела, що Городецький – відмінний професіонал.

Автор фото, UKRINFORM

Національний художній музей, який збудували за проектом Городецького

Наступного року був запрошений до складу Домобудівельного товариства, що володіло монополією на забудову ласого об’єкту – колишньої садиби професора Мерінга.

Йшлося про значну територію навпроти Міської думи – від Хрещатика до Банкової.

До цих робіт Домобудівельне товариство допустило лише четвірку “своїх”: Георгій Шлейфер, він же директор-розпорядник цього товариства, Едуард Брадтман, Мартин Клуг і Владислав Городецький.

Саме Городецькому доручили опрацювати мапу терену і запроектувати розташування вулиць – одна з них носить нині його ім’я.

Автор фото, Станіслав Цалик

Так виглядала нинішня вул. Городецького на початку ХХ ст. Зодчий замешкав у будинку №3 (другий від рогу по лівому боку вулиці) на другому поверсі. В цьому будинку він проектував свій Будинок з химерами, куди переїхав пізніше

У колишній професорській садибі зводили об’єкти еліт-класу – наприклад, готель “Континенталь”, найдорожчий у Києві.

Городецький заробив чималі гроші. Саме вони дозволили йому стати акціонером Київського цементного заводу “Фор”.

Технологія Страуса

Обставини придбання земельної ділянки на Банковій, 10 і зведення шестиповерхового житлового будинку характеризують Городецького як надзвичайно прагматичну людину.

Йдеться про так званий Будинок з химерами.

Вартість землі і будівельних робіт становила 133 тис. рублів. Значна сума: кіло картоплі коштувало на базарі 3 копійки, солі – 2, відро помідорів – 8 копійок.

Але пан Владислав примудрився реалізувати цей коштовний проект, не витративши жодної копійки!

Автор фото, Станіслав Цалик

На такому крутоярі вул. Банкової (на передньому плані праворуч) ніхто не наважувався будувати. Тому вартість ділянки періодично знижувалася

Річ у тім, що Домобудівельне товариство, придбавши колишню садибу Мерінга, поділило її на 18 ділянок. Дві з них – на крутому схилі Банкової вулиці – не мали попиту. Там неможливо будувати.

Зодчий знав професійний секрет: будувати можна – на бетонних палях за новітньою технологією авторства київського інженера Антона Страуса. Городецький уже мав досвід такого будівництва.

Натомість купувати землю не поспішав – вичікував.

Коли вартість ділянки, поступово знижуючись, впала до мінімуму – нарешті придбав. Але! Домовився з директором-розпорядником Домобудівельного товариства Георгієм Шлейфером, що купує у борг – розрахується пізніше, коли зведе будинок і здасть мешкання орендарям.

Отже, купчу підписали, а грошей на цьому етапі сплачувати не довелося.

Проект будинку архітектор розробив власноруч. Звичайному забудовнику це обійшлося б у круглу суму, але Городецький і цей етап оминув без витрат.

Відтак звернувся до Товариства взаємного кредиту – під заставу земельної ділянки отримав гроші на будівництво першого поверху. Потім, заклавши перший поверх, взяв кредит на другий, а заклавши другий – на третій.

За цією схемою звів усі шість поверхів і дах протягом одного будівельного сезону – з весни до осені 1901-го.

Звідки дельфіни з русалками

Далі вибухнула економічна криза – оздоблювальні роботи призупинили. Попит на оренду житла впав.

Городецький вирішив: його будинок кардинально відрізнятиметься від інших, щоб орендарі обрали саме його. Ухвалив прикрасити фасади африканськими тваринами, рибами, дельфінами, жабами, русалками тощо.

В початковому проекті цього не було.

Автор фото, UKRINFORM

Зараз у Будинку з химерами відбуваються офіційні прийоми президента України

Найкращий матеріал для прикрас – цемент. Городецький скористався статусом акціонера цементного заводу “Фор”, що розташовувався на Куренівці: взяв дивіденди не грошима, а продукцією.

Скульптурне оздоблення – славетні “химери” (в лапках, бо насправді на будинку нема химер!) – виконав італієць Еліо Саля.

Навесні 1903-го архітектор відсвяткував новосілля в “будинку-дивогляді” (так пізніше про цю споруду відгукнувся Максим Рильський).

Автор фото, UKRINFORM

Миколаївський костел у Києві теж робота Городецького

Тепер мав розрахуватися за землю з Домобудівним товариством і повернути борги Товариству взаємних кредитів з урахуванням 7% річних.

Для цього здав у оренду шість квартир (у сьомій замешкав сам з родиною): двокімнатну – за 420 рублів на рік, трикімнатну – за 540, шестикімнатну – за 1200, восьмикімнатну – за 2000, дев’ятикімнатну – за 2750, а десятикімнатну – за 3500 рублів.

Конвеєр істуканів

Архітектор не гребував кон’юнктурою для заробітку.

1911-го, наприклад, “клепав” один за одним монументи Олександрові II – охоче освоював бюджетні кошти, виділені до 50-річчя скасування кріпосного права.

Навряд чи Городецький симпатизував імператору, реформи якого розорили його сім’ю. Але ювілейні істукани добре оплачувалися – маестро “прикрасив” ними чи не всі сільські управління і волості Київської губернії.

Автор фото, Станслав Цалик

Караїмська кенаса на теперішньому Ярославовому Валу. Можливо, караїмська громада запропонувала скласти проект Городецькому, бо він веде родовід з кримських татар. Його пращур перейшов з ісламу в католицизм

Автор фото, UKRINFORM

Владислав Городецький багато працював у провінції. Ось збудована ним лікарня у селі Мошни на Черкащині

Займався також справами, далекими від мистецтва. Наприклад, придбав завод вуглекислоти і штучного льоду в Сімферополі.

Піонер-автолюбитель

Ділова хватка Городецького дивним чином поєднувалася з ексцентричністю натури.

Він стильно й зі смаком одягався.

Був серед київських піонерів-автолюбителів – гасав містом на “залізному коні”, лякаючи коней, запряжених у фаетони.

Цікавився авіацією, товаришував з авіаконструктором Ігорем Сікорським. Став першим у Києві зодчим, який літав на аероплані.

Їздив полювати в далекі краї, привозив звідти численні трофеї. Зокрема, подарував київським музеям опудала 179 екзотичних птахів і 25 тварин.

Творець київських архітектурних шедеврів емігрував навесні 1920-го – жити під більшовиками не схотів.

Останні десять років прожив на чужині.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

30 найвідоміших архітекторів історії

Ми залишимо вам компіляцію 30 з Найвідоміші архітектори в історії, що за свою роботу вони залишили незгладимий слід. Немає точних даних про те, хто є авторами цього мистецтва, але багато архітекторів, які вплинули на його розвиток.

Вважається однією з галузей мистецтва, поряд з танцем, скульптурою, музикою, живописом, літературою, графікою, фотографією, театром і кіно, архітектура має довгу історію людства, що супроводжує розвиток цивілізації майже з самого початку.

Термін, який породжує його ім’я, є сполученням грецьких слів авторитет і будівельник, і це була древня Греція його місце народження.

Архітектура, згідно з її теоретичним визначенням, є мистецтвом і технікою проектування, проектування, побудови і модифікації середовища проживання людини. На практиці це перетворюється на вигляд будівель, пам’яток і просторів, які становлять частину людського життя.

Топ-30 найвідоміших архітекторів в історії

1 – Miguel ÁАнгел Буонароті (1475-1564, Італія)

Оригінальний, багатогранний і руйнівний, Мігель Анхель був одним з найбільших художників в історії. Він виходив у різні галузі мистецтва, всі з їх особливою маркою, і архітектура не була винятком.

Серед його видатних робіт – Лаурентіанська бібліотека Флоренції, Пьяцца дель Капітоліо в Римі і Базиліка Сан-Педро (папське місце) у Ватикані. Крім того, він є дизайнером купола Сікстинської капели.

2- Джан Лоренцо Берніні (1598-1680, Італія)

Незрозуміло, чи був вплив Мікеланджело на його твори, але його твори були тісно пов’язані. Він, безсумнівно, був найбільш представницькою фігурою італійського бароко і позначив цілу епоху архітектури.

Серед його найбільш пам’ятних проектів – Плаза і колони базиліки Сан-Педро або каплиця Корнаро. Крім того, він залишив спадщину, населену пам’ятками і будівлями, з виразним і декоративним стилем.

3 – Істад Ахмад Лахаурі (1580-1649)

Він був головним архітектором Тадж-Махала в Агре, Індія. Хоча записів про його роботи немає, він вважався будівельником чудес світу і був визнаний “сльозою перед вічністю”.

4 – Ictino (друга половина 5 століття до н.е.)

Можливо, це один з батьків архітектури, хоча точних даних 5 століття до нашої ери немає. Безсумнівно, його твори були фундаментальними у розвитку цього мистецтва.

Парфенон, Телестеріон і Храм Аполлона – його трійка найбільш визнаних творів, всі з певним стилем колони і антабулатури.

5- Калікрат (470 р. До н.е. – 420 р. До н.е.)

Інший грецький вчитель. Разом з іктіносом вони відновили Афінський Акрополь. Він мав величезний вплив на архітектурну культуру своїх творів в Парфеноні та інших спорудах античності.

6- Bonanno Pisano (1150-1200)

Хоча існують суперечки про те, чи справді він був архітектором у проекті Пізанської вежі, немає сумнівів, що він був залучений до її будівництва..

Захисник візантійського мистецтва і класичної античності, двері похилого собору є його власною, а в його бронзових панелях розповідає в двадцяти чотирьох сценах основні епізоди життя Христа \ t.

7- Вільям Морріс (1834-1896)

Творчий і впертий у своїх ідеях, Морріс був засновником руху мистецтв і ремесел, який повністю відкинув промислове виробництво, сприяючи поверненню майстерності як способу розвитку своїх творів. Червоний дім – це його найцікавіша робота.

8- Антоні Гауді (1852-1926)

Один з геніїв, які померли, не бачачи своєї найважливішої роботи: Святе сімейство (очікується, що буде завершено в 2026 році). Однак його існування можна відчути на всій архітектурі міста Барселони, де залишили десятки будівель і пам’ятників.

Захисник модернізму, невловимий до прямих ліній, мав стиль, в якому деталь, колір, текстури і форми рясніють, все в межах поняття. Будинки Casa Batlló та Parc Güell є двома найвідомішими творами (закінчено).

9 – Вальтер Гропіус (1883-1969)

Творець одного з найвпливовіших рухів сучасності, школа Баухауза, Гропіус був переконаний в раціоналізації і вірив у необхідне сполучення естетики і використання.

“Форма слідує за функцією”, – сказав німецький архітектор, який відзначив цілу епоху. PanAm Tower – це, мабуть, його найвідоміша робота, яка реагує на тверезий стиль без прикрас, що він вважав непотрібним.

10- Ле Корбюзьє (1887-1965)

Бойовик чистих і чистих ліній, Ле Корбюзьє – ще один з теоретиків сучасної архітектури. Крім побудованих робіт, він залишив величезну теоретичну спадщину.

Він вірив у можливість зміни світу архітектурою, яку він вважав машиною для створення краси. Те, що на практиці вирішується переважно з залізобетону як союзника і реалізації відкритих просторів.

У свою чергу вона розробила власну систему вимірювань, що отримала назву “Le Modulor”, яка базувалася на розмірах людського тіла. Його шедеврами є Вілла Савой, Пуассі і каплиця Нотр-Дам-дю-Аут.

11- Людвіг Міс ван дер Рое (1886-1969)

Вплив Ван дер Рое не є незначним по відношенню до вищезгаданих архітекторів. Крім того, цей німецький геній був частиною Баухауза і з просунутим стилем свого часу був суворим раціоналістом.

Улюбленими елементами їх робіт були мармур, залізо і скло. Будівництво Seagram в Нью-Йорку, Будинок Фарнсворт і німецький павільйон в Барселоні – це його головні роботи.

12 – Гюстав Ейфель (1832-1923)

Хоча Ейфель не був архітектором, неможливо його ігнорувати в цьому списку через вплив, який його робота інженера-будівельника мала на наступних поколіннях архітекторів..

Його концепції в структурі були вирішальними для способу зародження мостів, але він завжди буде згаданий за те, що він є творцем Ейфелевої вежі. Цей монумент мав сильне відторгнення паризьким суспільством після його будівництва в 1889 році, але в даний час він є одним з символів міста світла.

13- Френк Ллойд Райт (1867-1959)

“Мінімалізм у всьому його вираженні”, що є найбільш точним визначенням роботи Райта. Займаючись чистим стилем, цей архітектор прагнув до великої візуальної прозорості, залишивши простір для проходження світла, що дало відчуття амплітуди.

Його велика мета полягала в тому, щоб диференціювати замкнуті простори визначених просторів, з особливим способом структури, який дав унікальний стиль його творам, як будинок Fallingwater і будинок Кауфмана.

14 – Франк Оуен Гері (1929)

Інноваційна, оригінальна і особлива, для архітектури Гери була мистецтвом і як така кожна будівля повинна бути витвором мистецтва, схожим на картину, скульптуру або малюнок \ t.

Його створення не знало меж, використовувало всі види матеріалів, конструкцій, форм і кольорів. Я міг би будувати з нерівностями і з декомпенсованими літаками, давати виразне життя кожній роботі.

Він має різноманітні твори, серед яких виділяються: Френк Гері (Каліфорнія), музей Гуггенхайма (Більбао), готель Маркес де Рискаль (El ciego, Іспанія), танцювальний будинок (Прага) або будинок DG Bank ( Берлін.

15 – Йорн Утцон (1918 – 2008)

Утцон був творцем Сіднейського оперного театру, одного з найбільш знакових будівель у світі. Захисник монументального стилю він завжди прагнув пристосувати свої твори до навколишнього його середовища.

16- Річард Мейер (1934)

Можливо, Музей сучасного мистецтва Барселони – це робота, яка найкраще описує її стиль: ясний, гармонійний, з прямими лініями, просторами, світлом і великою кількістю білого.

Признався шанувальник Ле Корбюзьє і Ллойда Райта, Мейєр відображає цей вплив у своїх роботах.

17 – Сесар Пеллі (1926-)

Пеллі є одним з найбільш визнаних сьогодні архітекторів. Пов’язані з викладанням і дослідженнями, його роботи виділяються в усьому світі.

Серед його робіт виділяються Petronas Towers, в Малайзії, які між 1998 і 2003 роками були найвищою будівлею у світі.

18 – Маріо Паланті (1885-1978)

Можливо, його ім’я здивує, але цей італійський архітектор відповідає за дві емблематичні роботи в Буенос-Айресі та Монтевідео, одна з яких (Палац Бароло) була найвищою будівлею Латинської Америки на початку 20-го століття..

Любитель нео-готичного стилю Паланті відповідав за будівництво палацу Бароло в столиці Аргентини і Палаціо Сальво в уругвайській столиці..

Це близько двох будинків-близнюків, натхненних Божественна комедія Данте Аліг’єрі. Обидва мають потужний рефлектор у своєму куполі і виконані з протилежними орієнтаціями, як якщо б вони дивилися один на одного. Смішно те, що Паланті взяв з собою плани, і вони ніколи не з’являлися.

19- Філіп Джонсон (1906-2005)

У Джонсона є шедевр, який також є його дипломним проектом і його будинком. Цей архітектор побудував Casa de Cristal, структуру, повністю виконану з заліза, без бетонних стін і повністю покритий склом, як ніби це велике вікно..

20- Ieoh Ming Pei (1917)

Навчався в Сполучених Штатах і придбав американську національність, де розвивав всю свою кар’єру. Вона працює по всьому світу і в усьому її стилі чистої лінії і функціональної ефективності, натхненна критеріями Groupis і “міжнародного стилю” може бути визнана..

Цемент, скло, сталь, абстрактні форми і оригінальна здатність створювати ефекти, є відзнакою оригінального Pei. Серед його робіт – піраміда Лувру в Парижі.

21 – Оскар Німейєр (1907-2012)

Шанувальник Ле Корбюзьє, цей бразильський архітектор зробив сто робіт у своїй кар’єрі, але виступає за розробку цілого міста: Бразиліа, столицю своєї країни з 1960 року.

Німейєр засновував свою кар’єру на армованому бетоні, матеріалі, який він використовував у більшості своїх робіт, і до якого він приписував велику універсальність для формування їхньої роботи..

22- Норман Фостер (1935-)

Фостер – це сучасність, що дає своїм творам дотик, який відображає зміни, що відбулися на планеті в останні десятиліття. Вежа зв’язку Collserola в Барселоні, це зразок цього.

23- Рафаель Віньолі (1944-)

Цей архітектор має твори і дизайни по всьому світу, але його слава полягає в спірних його увігнутих скляних конструкціях, які викликають збільшувальний ефект зсередини і зовні, що призводить до значного підвищення температури.

Відбиття сонячних променів у будівлях Віньолі породило опіки у людей, розплавлення автозапчастин і навіть був проведений експеримент, в якому в одному зі своїх будинків було приготоване смажене яйце..

24 – Жан Нувель (1945-)

Він є одним з найбільш вихвалених архітекторів сьогодні, з визнаннями в усьому світі за свою роботу. Одним з його найвидатніших робіт є сучасне будівництво Торре Агбар в Барселоні.

25 – Бакмінстер Фуллер (1895-1983)

Його слава полягає в тому, що він є розробником геодезичного купола, структури, що складається з багатокутників, таких як трикутники і шестикутники, вершини яких всі збігаються на поверхні сфери. Ця форма надихала на назву молекул вуглецю, відомих як фулерени.

Це був головний внесок у архітектуру Фуллера, який також виділявся своїми роботами і своєю філософією на обмежених ресурсах світу, що змусило його знайти способи зробити більше з меншими..

26- Кенго Кума (1954-)

“Моя мета полягає в тому, щоб відновити простір”, говорить цей азіатський архітектор про свій стиль, в якому він прагне поєднати сучасний японський мінімалізм з простими і чистими конструкціями.

Його місія в кожній роботі полягає в тому, щоб пов’язати роботу з природою, що її оточує. Башта Ванкувера – одне з його видатних творів.

27 – Луїс Кан (1901-1974)

Послідовниця ідеї Ле Корбюзьє, цього архітектора, народженого в Естонії, але розташованого в Сполучених Штатах, була першою, хто побудував структуру, в якій світлові та кондиціонерні канали були видимі, в Художній галереї університету ім. Єль.

Кан визначив свою роботу як “рефлексивне будівництво просторів” і визнав вплив стародавніх руїн, монументальність, монолітність і позачасовість у його творах. Крім того, що він був архітектором, він був учителем і залишив довгу спадщину творів і творів.

28 – Glenn Murcutt (1936-)

Власник простого і примітивного стилю, він працює самостійно в своїй студії, щось незвичайне в архітектурі. Міс Ван дер Рое є одним з його головних впливів, і його роботи відображають той намір включити природний контекст, що їх оточує.

Його роботи майже повністю виконуються в його країні, де він працював на різних житлових проектах зі стилем, повним чутливості та місцевим майстерністю..

Він описує себе як один з небагатьох архітекторів з любов’ю до людства, визначає свою роботу як спосіб мислення і вважає, що: “Архітектура повинна бути відповіддю. Не нав’язування “.

29 – Заха Хадід (1950-2016)

Мабуть, найвідоміша жінка архітектора. Незважаючи на свій іракський досвід, він провів більшу частину своєї кар’єри в Англії. Від нинішнього деконструктивіста Хадід став першою жінкою, яка отримала Прітцкерівську премію, одну з найважливіших у цій дисципліні..

Його твори не розуміють прямих ліній і непередбачувані, що позначає оригінальний стиль протягом всієї його кар’єри. Його роботи включають Музей гір Corones, Центр сучасного мистецтва Розенталя, Культурний центр Гейдара Алієва та Павільйон Сарагосського мосту..

30- Diébédo Francis Kéré (1965-)

Важливість цього африканського архітектора не знаходиться в величі його творів, а в оригіналі його кар’єри.

Народився в громаді Гандо, вивчав архітектуру в Німеччині і після закінчення університету вирішив повернутися до свого рідного міста, щоб сприяти розвитку своєї країни, поєднуючи свої знання з методами будівництва, що використовуються там. Таким чином, він побудував школи, парки, оздоровчі центри та приміщення для стримування.