Виплати на дітей: як зміниться розмір допомоги у 2022 році

Зміна прожиткового мінімуму в Україні автоматично тягне зміну розміру соціальних виплат, зокрема на дітей. Наступне підвищення ПМ, якщо вірити проєкту держбюджету-2022, заплановане на липень. Отже, розмір виплат на дітей «зафіксований» більш ніж на пів року. На інфографіці «Слово і діло» – якими будуть виплати.

З грудня прожитковий мінімум для дітей до шести років становитиме 2,1 тис. грн, для дітей віком від шести до вісімнадцяти років – 2 тис. 618 грн.

Допомога при народженні дитини не зміниться – 41 тис. 280 грн. Але зросте розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами – до 620,25 грн. Грошовий еквівалент «пакунка малюка» – 6,3 тис. грн.

Мінімальний розмір аліментів на дітей віком до шести років становитиме 1 тис. 50 грн, на дітей до вісімнадцяти років – 1 тис. 309 грн. Такий самий буде розмір тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.

Максимальний розмір допомоги на дітей одиноким матерям буде з грудня: на дітей до 6 років – 2,1 тис. грн, на дітей від 6 до 18 років – 2 тис. 618 грн, на студентів стаціонару віком від 18 до 23 років – 2 тис. 481 грн.

Крім того, зросте максимальний розмір допомоги на дітей, над якими встановлено опіку: на дітей до 6 років – 5 тис. 250 грн (якщо дитина з інвалідністю, то 7 тис. 350 грн), на дітей від 6 до 18 років – 6 тис. 545 грн (9 тис. 163 грн, якщо дитина з інвалідністю).

Розмір допомоги на тяжкохворих дітей, яким не встановлено інвалідність, з грудня, становитиме 1 тис. 934 грн. З січня 2022 року на дітей віком до 6 років допомога виплачуватиметься у розмірі 4,2 тис. грн, у віці від 6 до 18 років – 5 тис. 236 грн.

Нагадаємо, з 1 грудня в Україні зміниться розмір соціальних виплат. Докладніше – у матеріалі.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

Покоління Зе: народжені при президентові Зеленському отримають по 20 тисяч євро. Як це буде?

Президент Володимир Зеленський ініціював створення Фонду майбутніх поколінь. Хто, коли та скільки отримає від держави і чи вистачить грошей для реалізації ініціатив влади?

Скільки б років Володимир Зеленський не перебував на посаді президента, у пам’яті українців він може залишитися на десятиліття.

Спробу закарбуватися у свідомості майбутніх поколінь він зробив 6 грудня, коли зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт “Про економічний паспорт”.

Документа ще немає на сайті парламенту, але одна з його останніх версій є в розпорядженні ЕП.

У 2037 році Зеленського згадають ті, хто народився у 2019 році, коли він прийшов до влади. Саме тоді нині трирічні українці можуть отримати з Фонду майбутніх поколінь на навчання або купівлю нерухомості понад 600 тис грн.

Цю суму фонд накопичуватиме для всіх новонароджених з 2019 року.

Щоправда, пам’ять про Зеленського коштуватиме країні недешево. За це з держбюджету доведеться заплатити щонайменше трильйон гривень, які той в протягом найближчих 15 років недоотримає від сплати рентних платежів.

Як досвід світових лідерів нафтовидобування надихнув українського президента на створення Фонду майбутніх поколінь та на що українці зможуть витратити накопичені в ньому кошти?

Гра на перспективу

Фонд майбутніх поколінь (ФМП), де накопичуватимуться кошти українців, які не досягли 18-річного віку, запрацює з 2023 року. Так сказано в законопроєкті, зареєстрованому Володимиром Зеленським.

Розроблений в Офісі президента документ передбачає створення спеціального фонду державного бюджету, з якого щорічно десятки мільярдів гривень потраплятимуть до Фонду майбутніх поколінь.

Спецфонд наповнюватиметься коштами, які держава отримує від рентної плати. Відсоток відрахування зростатиме протягом десяти років залежно від виду ренти за користування надрами загальнодержавного значення.

✔ Для видобування корисних копалин – з 35% у 2023 році до 70% у 2030 році (+5 в. п. щороку).

✔ Для видобування нафти, газового концентрату та газу – із 47,5% у 2023 році до 95% у 2033 році (+5 в. п. щороку, а в останній рік – на 2,5 в. п.).

✔ У межах континентального шельфу або морської економічної зони – з 50% у 2023 році до 100% у 2033 році (+5 в. п. щороку).

Щороку до ФМП переказуватимуть дві мінімальні зарплати. Відповідно до бюджетної декларації, через рік вона становитиме 7 176 грн. Однак у 2023 році внести до фонду доведеться суму не за рік, а за п’ять років.

Річ у тім, що в законопроєкті передбачена участь у фонді всіх, хто народився з 2019 року. Тобто за весь час перебування Зеленського на посаді президента.

Аби забезпечити виконання цієї норми, у 2023 році в фонд направлять 21,8 млрд грн, зазначається в пояснювальній записці до документа. Ця сума дозволить покрити нарахування для 1,5 млн громадян, які народилися і, за оцінками ОП, народяться в “п’ятирічку” Зеленського.

Бюджет країни “великого будівництва”: за яким кошторисом українці будуть жити у 2022 році

З кожним наступним роком кількість учасників фонду зростатиме на близько 300 тис осіб.

Так відбуватиметься до 2037 року, коли з’явиться перше покоління вісімнадцятирічних з “економічними паспортами”. Вони, за оцінками автора законопроєкту, отримають по 630 тис грн кожен, що в сумі становитиме 191 млрд грн.

Аби отримати по 20 тис євро за нинішнім курсом на момент повноліття, потрібно народитися після 1 січня 2019 року, мати українське громадянство і жити в Україні протягом останніх пʼяти років. “На руки” кошти не дадуть. Їх переказуватимуть на документально підтверджені цілі.

✔ На вищу та професійно-технічну освіту в Україні.

✔ На придбання власного житла.

✔ На накопичення пенсії в недержавному пенсійному фонді.

Якщо кошти знадобляться на лікування тяжких захворювань (рак, інфаркт, інсульт, трансплантація життєво важливих органів), їх можна буде зняти достроково.

У разі смерті учасника фонду кошти отримає його спадкоємець без прив’язки до визначених законом цілей.

Програма не досягла цілі: банки просять згорнути антикризові кредити під 5-7-9% від Зеленського

З 2023 року доходи спецфонду від ренти доведеться збільшувати, аби досягти прогнозованої Офісом президента вартості активів – 1,8 трлн грн до 2037 року.

Влада розраховує на закон №5600 , який збільшує податки на видобування руди в разі високих на неї цін. Проте у 2022 році очікувані зміни побачити не вдасться: Мінфін не врахував нову систему оподаткування в затвердженому бюджеті.

Зрозуміти, який вплив матиме цей закон на “майбутні покоління”, вдасться лише з роками.

Тим паче, що майже 50 млрд грн від ренти на видобування газу, закладені в бюджеті на 2022 рік, зумовлені не ефективним державним управлінням, а рекордно високими цінами на блакитне паливо на міжнародних ринках.

Хто і як управлятиме грошима

Фонд майбутніх поколінь матиме ті ж форму та структуру, що і недержавні пенсійні фонди, які працюють в Україні 18 років і через які українці можуть накопичувати собі на старість.

Після ухвалення і підписання згаданого закону уряд впродовж шести місяців повинен буде створити фонд та обрати його Раду, яка відіграватиме ключову роль у його управлінні.

До складу цього органу увійдуть п’ять осіб, яких оберуть на конкурсі. Рада вирішуватиме стратегічні питання з управління десятками мільярдів на початку і майже двома трильйонами гривень до 2037 року.

Серед майже двох десятків повноважень Ради є обов’язок щорічно встановлювати максимальний розмір витрат на послуги сервісних організацій, у тому числі – винагороди членів Ради.

Сукупні видатки фонду не можуть перевищувати 0,5% від вартості його активів, тобто у 2037 році – не більше 9 млрд грн. На кого ще витрачатимуться кошти?

Найважчу роботу виконуватиме адміністратор. На нього проєкт покладає функції обліку учасників фонду та забезпечення всіх виплат. Враховуючи, що йдеться про сотні тисяч нових учасників щороку, це завдання нелегке.

Допомогти адміністратору має програмне забезпечення, вимоги до якого встановить Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Пенсії на які ми (не) заслуговуємо: чи світить міленіалам старість в достатку

Функцію адміністратора виконуватиме ліцензована організація, 100% акцій якої належать державі.

Як зазначили в Українській асоціації інвестиційного бізнесу, наразі компанія, що відповідає цій вимозі, відсутня, тож державі доведеться або створити такого адміністратора, або купити існуючого.

Кошти фонду інвестуватиме компанія з управління активами. Саме ця організація, керуючись загальною декларацією Ради, вирішуватиме, у які активи вкладати гроші для неповнолітніх українців.

Активи фонду формуватимуться у вигляді грошей на рахунках у банках (не більше 10% від вартості активів фонду для недержавних банків), у цінних паперах (лише в державних облігаціях) та “інших дозволених законодавством” активах.

Список дозволеного не додається, але між рядками згадуються банківські метали, ощадні сертифікати та випущені банками облігації.

Обліковувати активи та зберігати цінні папери буде зберігач. Його функцію виконуватиме один з державних банків. З активів учасників фонду оплачуватимуться послуги аудитора і третіх осіб, наприклад, адвокатів.

Міжнародний досвід

Фонди, у яких акумулюють кошти від видобутку корисних копалин, існують у багатьох країнах світу. Передусім, у провідних експортерах нафти. Найвідоміший з них – Норвезький нафтовий фонд.

Говорити про його створення почали у 1969 році, коли норвежці знайшли нафту на шельфі Північного моря. Парламент країни проголосував за створення фонду у 1990 році, а перші гроші на його рахунки надійшли у 1996 році.

Ідея норвезького фонду проста: відкладати кошти на “чорний день”, коли запаси нафти в країні вичерпаються.

Наразі нафта займає вагоме місце в норвезькій економіці: на неї припадає близько 40% експорту країни, а її виробництво формує близько 17% ВВП.

У нафтовий фонд норвежці спрямовують близько половини доходів від продажу нафти. Ці кошти вкладають у цінні папери. За розрахунками фонду, йому належать акції 9 123 компаній із 73 країн.

На початку 2021 року фонд продав акції компаній, що видобувають нафту, щоб підтримати перехід на відновлювальні джерела енергії.

З 1998 року розмір фонду виріс у майже 60 разів: з 23 млрд дол до більш ніж 1,35 трлн дол. Це близько 252 тис дол у розрахунку на кожного норвежця.

Проте Норвегія – не перша країна, яка почала відкладати частину свого нафтового багатства.

Першість належить Кувейту. У 1953 році там створили Кувейтську раду з інвестиційних питань – спеціальний державний фонд, який накопичував надлишкові нафтові доходи.

Першим викликом для фонду стала окупація країни Іраком на початку 1990-х років. Після програшу режиму Саддама Хусейна у війні за відновлення незалежності країни іракська армія знищила майже всі нафтові свердловини Кувейту.

Відбудувати економіку держави вдалося за кілька років завдяки накопиченням у спеціальному фонді. За різними розрахунками, тоді на це витратили близько 85 млрд дол.

Наразі загальні активи, якими керує Кувейтська рада з інвестиційних питань, становлять 692,9 млрд дол або 162 тис дол на кожного мешканця країни.

Крім наповнення стабілізаційного фонду, влада Кувейту відкриває депозитні рахунки для кожного новонародженого громадянина. Туди зараховують по 3 тис дол.

The Sustainable City: Як у Дубаї функціонує містечко з найменшим у світі карбоновим слідом

Така практика є і в ОАЕ. З урахуванням відсотків після досягнення дитиною 18 років на її рахунку накопичується близько 100 тис дол. Крім того, ОАЕ надають громадянам низку фінансових привілеїв.

Так, держава видає безвідсоткові кредити молодятам на весілля, а при народженні дитини залишок боргу списується. Також держава безкоштовно дає молодим родинам земельну ділянку або квартиру.

Великі нафтові доходи дозволяють ОАЕ гарантувати своїм громадянам високу зарплату (мінімальна зарплата в країні становить близько 4 тис дол), пенсію (базовий рівень – 2,8 тис дол), безкоштовну медицину та освіту.

Однак користуватися цими благами можуть лише громадяни країни. Громадянство еміратів мають 15% з майже 10 млн жителів ОАЕ. Решта мешканців – трудові мігранти, передусім з Пакистану, Індії та арабських держав.

Дещо інакше з нафтовими надприбутками розпоряджаються США. У найбільшому штаті країни, Алясці, у 1976 році створили Перманентний фонд, у який почали відраховувати близько 25% виручки від продажу нафти.

Головною метою фонду є не накопичення коштів “на чорний день”, а виплата “дивідендів” мешканцям штату. Розмір цих щорічних виплат залежить від прибутковості нафтодобувної галузі.

Наприклад, у 2020 році, коли ціни на нафту у світі суттєво впали, розмір “дивідендів” кожному мешканцю штату становив 992 дол. У докризовому 2019 році ця сума перевищувала 1 600 дол.

Чи вистачить грошей

2023 рік стане знаковим не лише з точки зору можливого запуску Фонду майбутніх поколінь. На цей рік запланована амбітна пенсійна реформа: має запрацювати довгоочікуваний накопичувальний рівень пенсійного забезпечення.

Держава відкриє кожному працівнику у віці до 55 років накопичувальний пенсійний рахунок, на який роботодавець та держава переказуватимуть внески.

У 2022 році їх розмір становитиме 2% від фонду оплати праці працівника (по 1% з роботодавця та держави). При цьому податкове навантаження на роботодавців збільшуватися не буде.

Хто, скільки та куди відкладатиме на старість? Уряд нарешті показав модель пенсійної реформи

Запуск пенсійної реформи потребуватиме багато грошей. По-перше – на виплати на накопичувальні пенсійні рахунки працівникам з бюджету, по-друге – на покриття дефіциту Пенсійного фонду, який суттєво зросте.

Кожен відсоток із зарплати, який надходитиме на накопичувальні рахунки, потребуватиме додаткових 22 млрд грн видатків з державного бюджету.

Однак замість пошуку шляхів компенсації цих видатків держава у 2023 році зменшить доходи бюджету, спрямовуючи частину ренти до Фонду майбутніх поколінь.

Чи вистачить хронічно дефіцитному держбюджету грошей на запуск двох державних фондів протягом року? Особливо з огляду на те, що в перший рік роботи ФМП доведеться поповнити рахунки всіх дітей, народжених з 2019 року.

Чи не призведуть такі амбітні плани влади до того, що уряд залишиться перед складним з електоральної точки зору вибором: пожертвувати достойними пенсіями нинішніх виборців чи відмовитися від інвестицій у майбутнє їхніх дітей?

What Is The 16:8 Diet And Can The Intermittent Fasting Plan Help You Lose Weight?

Intermittent fasting is all the rage right now—heck, even Jennifer Aniston swears by it, saying she notices a “big difference” when she goes at least 16 hours between dinner and breakfast the next day. Jennifer’s talking about a specific type of fasting called the 16:8 diet, and while some forms of intermittent fasting can be extreme (I’m looking at you, OMAD diet), the 16:8 diet might actually be kind of good for you.

The concept is fairly simple: “The 16:8 diet is where you eat for about eight hours of the day and then ‘fast’ for the rest of the day,” explains Dana Hunnes, PhD, RD, a senior dietitian at Ronald Reagan-UCLA Medical Center. Yep, that’s a full 16 hours of no snacking or grazing whatsoever. (Don’t worry, you can still drink water though.)

I know: Spending 16 hours a day without food? Sounds tough. But before you get too freaked out, know that most people generally plan their eight hours of feasting for between 10 a.m. and 6 p.m. So yeah, you’re sleeping for a solid portion of the fast. (Whew.)

Jennifer’s not the only celebrity convert to the fasting lifestyle. Halle Berry swears by intermittent fasting combined with the keto diet, and Jennifer Garner even practices a form of fasted cardio to stay fit. Vanderpump Rules star Stassi Schroeder and Real Housewife Heather Dubrow swear by forms of the diet, too. Even Vanessa Hudgens says she’s all about intermittent fasting.

So should you try the 16:8 diet—and most importantly, will it really help you lose weight? Here’s what nutritionists have to say:

What exactly is the 16:8 diet?

It’s pretty simple. Basically, during your 16-hour “fasting” period, you limit yourself to black tea, coffee, or diet soda. Then, for the next eight hours, you can eat whatever you want (no calorie counting needed). That’s it.

Scientifically, at least, the 16:8 diet seems to check out. In a recent (albeit, small) study published in the journal Nutrition and Healthy Aging, 23 obese men and women followed the 16:8 diet for 12 weeks. Compared to a group that ate normally, those on the 16:8 diet took in 350 fewer calories per day, lost a modest amount of weight (about 3 percent of their body weight on average), and lowered their blood pressure.

But, keep in mind: This was a small study and few others have examined the 16:8 diet specifically, so it’s tough to draw any firm conclusions just yet. “More research needs to be conducted before we can see if and how it can be implemented into an actual plan effectively,” confirms Beth Warren, RDN, founder of Beth Warren Nutrition and author of Secrets of a Kosher Girl.

Still, other types of intermittent fasting (and there are tons of different kinds) show promise. The 5:2 diet, for example (eat normally five days a week, cut back to 20 percent of your normal daily calorie intake for the other two), resulted in more weight and fat loss compared to day-to-day calorie restriction in a 2017 study in the International Journal of Obesity.

What can you eat on the 16:8 diet?

Honestly, you can eat whatever you want on the 16:8 diet. There’s no calorie- or macro-counting required as part of the plan.

That being said, if you want to lose weight, you’ll want to make sure your meals consist of a healthy balance of protein, fats, and carbs, Eliza Savage, RD, a registered dietitian at Middleburg Nutrition in New York City, previously told Women’s Health. Think: grilled chicken, half of a sweet potato, and a grilled vegetable for lunch or dinner.

While it may be tempting to feast when you break your fast, you should aim for a small protein-rich snack (think: hard-boiled eggs) that you can eat slowly. By doing this, you’ll be better able to gauge your hunger cues and avoid overeating.

Some people find they see better results on the keto diet when combined with intermittent fasting, but sticking to a high-fat, low-carb diet certainly isn’t required.

So, will I lose weight on the 16:8 diet?

In theory, yes. But it’s hard to really know how the diet might benefit a wide variety of people since most research on the topic involves people who are obese, not just those looking to shed a few pounds.

One potential benefit of the 16:8 diet? “It can help if someone wants to lose weight because oftentimes overeating at night is a big factor in weight gain,” says Warren. “Fasting will take away that obstacle.” In this sense, the timing of your eating window can impact how much weight you lose: Typically, time-restricted eating mimics the way we ate before 24-hour drive-thrus and fully-stocked refrigerators (read: no midnight snacks).

Related Stories

Sticking to an eight-hour eating window during daylight hours allows your metabolism to run as it’s supposed to—you fuel up for energy during the day (when you’re most active), and stop eating for rest and recovery at night, per a 2017 article in the journal Nutrition Reviews.

It’s also likely that fasting can put your body into a state of ketosis (without actually having to do the full-on keto diet), which means your body starts burning fat for energy instead of carbs, says Warren. After your body runs through its glucose and glycogen stores (a.k.a. sugars you burn for energy), it then turns to the next-available fuel source: fat, explains Hunnes.

“Recent studies indicate that you might lose weight on this diet because when you fast, you are burning more fat for energy than you are carbohydrates,” she explains. This fat-burning and the metabolic shifts that come with might increase your chances of losing weight. (Of course, the time it takes to enter ketosis varies based on the individual. Typically, it takes anywhere from 12 to 32 hours of fasting, so your 16-hour fasting window might have you covered).

But is it really healthy to fast for 16 hours?

For starters, this diet (like literally any diet) might be hard to maintain. Say goodbye to dinner parties and late-night dates. And god forbid a friend is late to that 5 p.m. dinner you scheduled.

“It may be sustainable if you stick to the strict regimen,” Warren says. “However, this is difficult to maintain in real-life scenarios like social functions.”

Halle Berry uses intermittent fasting as part of her diet routine. Here’s how:

Beyond the downer of not being able to go out for a late-night fancy dinner, in rare cases the 16:8 diet could potentially lead to disordered eating, too, notes Hunnes. For example, if you’re someone who doesn’t do well with long periods of fasting, you might follow a 16-hour fast with a binge or even start to prolong fasting periods longer than you should. Both would be signs that the diet’s not working for you and that it could progress to something more serious like an eating disorder, she says.

If you eat too late, you could also potentially interfere with the quality of your sleep—so it’s best to eat earlier in the day, suggests Hunnes.

That said, two recent (once again, small) studies in Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism show obese adults can stick to the 16:8 diet without developing or exacerbating body image issues, disordered eating patterns, or sleeping problems.

Should I try the 16:8 diet—and how do I start?

For a generally healthy person, there seems to be no harm in only eating for eight hours each day, says Hunnes.

And while more research is needed on the 16:8 diet, overall, intermittent fasting could improve cholesterol levels and brain function, and lower your risk of developing heart disease, cancer, and stroke. Still, you’re probably best off getting a clean bill of health from your doc before embarking on this diet, Hunnes notes.

Related Story

So, how can you get started with the 16:8 diet? “It might be wise to gradually ease into longer periods of fasting,” says Hunnes. However, she points out, the long-term weight loss benefits from the 16:8 diet weren’t that much greater than those you’d reap if you just ate less throughout the day or switched to a more plant-based diet—so you could try simply cutting back on how much you’re eating or adding in more plant-based foods, too.

“It’s a personal choice, and everyone needs to make these choices based on their own lifestyles and ability,” Hunnes says.

Related Story

Some people who should not do the 16:8 diet? People with diabetes, kidney disease, or certain metabolic disorders. These conditions can alter your body’s balance, storage, and use of insulin and glucose, making the 16:8 diet a possibly unsafe choice, says Hunnes.

Another no-go? Pregnant and breastfeeding mamas. In short, you’re eating for two, and you’d be depriving you and your baby of essential food, nutrients, and much-needed energy when you need it.

Otherwise? If you’re interested, give it a try. Just don’t expect a miraculous slim-down and be prepared for 16 potentially hangry hours ahead.

The bottom line: The 16:8 diet may help with weight loss, but more research is needed to draw any solid conclusions.

Korin Miller is a freelance writer specializing in general wellness, sexual health and relationships, and lifestyle trends, with work appearing in Men’s Health, Women’s Health, Self, Glamour, and more. She has a master’s degree from American University, lives by the beach, and hopes to own a teacup pig and taco truck one day.

Cassie Shortsleeve is a skilled freelance journalist with more than a decade of experience reporting for some of the nation’s largest print and digital publications, including Women’s Health, Parents, What to Expect, The Washington Post, and others. She is also the founder of the digital motherhood support platform Dear Sunday Motherhood and a co-founder of the newsletter Two Truths Motherhood and the maternal rights non-profit Chamber of Mothers. She is a mom to three daughters and lives in the Boston suburbs.