Коли старі сили Нам починають зраджувати І ми повинні, як старожили, Прибульцям новим місце дати,- Врятуй тоді нас, добрий геній, Від малодушних докорів, Від наклепів, від озлоблень На життя, що змінює; Від почуття затаєної злості На світ, що оновлюється, Де нові сідають гості За уготований їм бенкет; Від жовчі гіркого … Збережена копія
Тютчев К. Б. (Я зустрів вас, і все колишнє …) – Тютчев.
Як добре ти, про море нічне,- Тут променисто, там сизо-темно … У місячному сяйві, немов живе, Ходить, і дихає, і блищить воно … На нескінченному, на вільному просторі Блиск і рух, гуркіт і грім … Тьмяним сяйвом облите море, Як гарно, ти у безлюдді нічному!