Допомога українцям: як Ви можете зробити внесок і долучитися

Європейський Союз, його держави-члени та європейці по всьому континенту мобілізовані на підтримку людей, які рятуються від війни в Україні. Найближчі тижні й місяці Європа буде з ними і задля них. Ми працюємо на всіх фронтах, щоб підтримати Україну гуманітарною допомогою та цивільним захистом. Ми ввели в дію механізм тимчасового захисту, щоб забезпечити людям, які виїжджають з України, надійний статус і доступ до шкіл, медичної допомоги та роботи в ЄС. І ми готові спрямовувати більше допомоги й підтримки як людям, котрі виїхали з України, щоб шукати захисту в ЄС, так і тим, хто залишився в Україні.

Як Ви можете допомогти

Усі хочуть зробити внесок, щоб підтримати людей, які були змушені виїхати з України через вторгнення або які залишилися в Україні і потребують допомоги.

Ви можете допомогти, зробивши пожертву численним організаціям, які мобілізувалися в країнах-членах ЄС, щоб підтримати людей з України, котрі шукають захисту в ЄС. До них належать національні філії міжнародних агентств, парасолькові організації та низка інших благодійних і гуманітарних організацій. Натисніть на свою країну, щоб побачити, через яку організацію Ви можете пожертвувати:

Ви також можете підтримати людей в Україні. Дізнайтеся більше про те, як пожертвувати через офіційний сайт гуманітарної допомоги українського уряду . Ви також можете пожертвувати через великі організації невідкладної допомоги, що діють на місцях і координують допомогу Україні. Відвідайте їхні вебсайти, щоб дізнатися, як це зробити.

Гуманітарні партнери, присутні в Україні

• УВКБ ООН – Управління Верховного комісара ООН у справах біженців
• Кризовий фонд ООН
• Центральний фонд ООН реагування на надзвичайні ситуації (CERF)
• Дитячий фонд ООН – ЮНІСЕФ
• Всесвітня продовольча програма
• Міжнародна організація з міграції
• Фонд ООН у галузі народонаселення
• ООН-Жінки
• Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця
• Міжнародний комітет Червоного Хреста і Червоного Півмісяця
• Міжнародна неурядова організація Save the Children («Врятуймо дітей»)
• Громадська організація «Людина в біді»
• Міжнародна неурядова гуманітарна організація Care
• Данська рада у справах біженців
• Польська гуманітарна акція
• Норвезька рада у справах біженців
• Агенція технічного співробітництва і розвитку ACTED
• Громадська організація Médecins du Monde
• Громадська організація Caritas
• Всесвітня громадська гуманітарна організація «Міжнародний комітет порятунку»
• Міжнародне об’єднання Oxfam
• Міжнародна медична гуманітарна організація «Лікарі без кордонів»
• Адвентистська агенція допомоги і розвитку
• Гуманітарна організація Intersos
• Французька гуманітарна організація «Міжнародна невідкладна допомога»/Première urgence internationale
• Міжнародна гуманітарна організація HelpAge
• Громадська гуманітарна організація Triangle Génération Humanitaire
• Благодійна організація ASB – Arbeiter-Samariter-Bundes Deutschland
• Всесвітня гуманітарна організація Action against Hunger
• Міжнародна гуманітарна агенція Goal Global
• Ірландська гуманітарна фундація Concern Worldwide
• Британська благодійна організація World Jewish Relief
• Всесвітня благодійна мережа Global Giving
• Британська парасолькова мережа благодійних організацій Disasters Emergency Committee
• Міжнародна громадська організація допомоги людям з інвалідністю Handicap international
• Міжнародна благодійна католицька організація Jesuit Refugee Service (JRS)
• Християнська благодійна організація MAP International
• Глобальна гуманітарна організація Heart to Heart International
• Глобальна гуманітарна організація International Medical Corps
• Глобальна мережа захисту дітей Child Helpline International

Гуманітарні партнери, присутні в сусідніх з Україною державах

Пожертвування, що мають бути безпосередньо спрямовані людям, які виїжджають з України, можна передати наступним організаціям

_{Ці переліки є приблизними і не вичерпними, Більше організацій можуть діяти у Ваших регіонах, будь ласка, зверніться до місцевих органів влади для отримання додаткової інформації.}

Пожертви від приватного сектору

Європейська комісія створила нову систему для спрямування пожертв від приватного сектору в натуральній формі в Україну, Молдову та країни ЄС в регіоні. Через Механізм цивільного захисту ЄС координуватиме вчасну та безпечну доставку пожертвуваних предметів екстреної допомоги, як-от ліки, медичне обладнання, засоби захисту від хімічної, біологічної, радіологічної або ядерної зброї, а також предмети укриття. Приватні організації з усього ЄС, які бажають пожертвувати, можуть зв’язатися з Комісією електронною поштою: ECHO-private-donations ec [dot] europa [dot] eu (ECHO-private-donations[at]ec[dot]europa[dot]eu)

Втеча від вторгнення Свідчення українців

Війна в Україні продовжує лютувати, і все більше й більше людей змушені покинути свої домівки. Ознайомтеся з деякими з їхніх історій мужності та стійкості: вони розповідають про свої подорожі та жахливі випробування, через які їм довелося пройти.

21 березня 2022 року – Тереза розповідає нам, як вона зі своїми дітьми приїхала з України до Польщі і її забрала Барбара, котра приймає її та ще трьох жінок з дітьми у своєму будинку у Варшаві.

Європейці підтримують людей, які рятуються від війни

Сьогодні у ЄС майже пів мільярда людей мобілізувалися задля України. Європейці влаштовують демонстрації по всьому континенту, а багато хто запропонував допомогу і відкрив свої домівки для людей, які виїхали з України.

У Сніні, Словаччина, Штефан їздив містом, щоб зібрати припаси – подушки, ковдри, їжу – і облаштувати гуртожиток у місцевому спортивному залі. У Свідніку Ярослав і Світлана тепер ділять дах з чотирма українськими жінками та їхніми дітьми, в той час як їхні чоловіки залишаються на Батьківщині, щоб боротися за свою країну. Водія автобуса відправили на кордон, щоб забрати вісьмох студентів, і він був настільки зворушений, що повернувся і взяв ще 50 осіб, просто щоб допомогти.»
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн

Півень — це вам не когут!

До легкового автомобіля з українськими номерами з польського боку пропускного пункту Рава-Руська поважно підійшов молодик у формі прикордонно-митної служби.

— Пашпорти, панство, — ввічливо, але сухо звернувся він до водія автомобіля та його пасажирів.
Водій та пасажири не менш ввічливо простягнули свої закордонні паспорти.

— Ходьте за мною, — наказав молодик, і водій та троє його пасажирів слухняно попрямували за польським службовцем.

Поляк завів їх у свій службовий кабінет, у якому за комп’ютером працював ще один працівник пропускного пункту, поважно сів за стіл, відкрив перший паспорт, побачив візу, кинув оком на власника паспорта і клацнув у документі штамп про в’їзд. Те саме швидко зробив із другим та третім паспортом. Відкрив четвертий, ковзнув поглядом по його власнику, підніс руку зі штампом і. поволі відклав штамп і пильно придивився до українця, чоловіка середніх років з розкішними вусами.

— Ви вільні, — поляк подав паспорти трьом українцям, — а пан хай почека на дворі.

— Але в чому річ? — стенув плечима українець, проте слухняно вийшов зі службової кімнати вслід за товаришами.

— Пане Войцех, — молодик підійшов до службовця, що працював за комп’ютером.

— Ось, гляньте, цьому українцеві я 18 числа минулого місяця дав депортацію за прострочену візу. Я добре його запам’ятав.

— Зараз, — напарник узяв паспорт і заклацав пальцями по клавіатурі, — так, 18 число. Ага, ось. Диви, дуже схожий. Але, пане Янек, ти читай: депортацію ми дали Когуту Василю Михайловичу, а це — Півень Михайло Васильович. До речі, зверни увагу, у Півня — вуса, а у Когута їх нема.

— Повірте, пане Войцех, це той самий Когут, якого я депортував, — почав нервувати молодик, — гляньте, вуса забрати — і Півень знову стане Когутом.

— Не гарячкуй, колего, — втомлено потягнувся у кріслі Войцех, — ну як це — забрати вуса, коли вони є на фотокартці в державному документі. До речі, наш консулат дав йому візу.

— А якщо я його знову зараз депортую, щоб не смів обманювати польських прикордонників? Паспорт гарантовано підроблений.

— Ні, не підроблений, — уважно розглянувши паспорт, сказав Войцех, — і віза справжня. Треба пропускати.

— О ні, — твердо стояв на своєму молодик, — нехай у них в Україні буде яка хоч корупція, але у нас, у Польщі.

— Заспокойся, колего, — взяв за руку напарника Войцех, — ти пригадай, який півроку тому клопіт мав пан Збишек. Він депортував Вепрюка, а потім не дозволив в’їхати Кабаненкові. Той поскаржився в консулат, і ти пригадай, як Збишек цілий тиждень пояснення писав, чому він вирішив, що Кабаненко — це Вепрюк. Ти що, пане Янек, хочеш клопоту?

— За гроші, пане Янек, за гроші, — позіхнув пан Войцех, — мені знайомий з українського боку митниці казав, що у них є індивіди, котрі і по дванадцять паспортів мають. Гаразд, ти його не пустиш, матимеш клопіт, а якийсь український чиновник візьме в кишеню і тижнів через три громадянин України Кукуріку таки перетне наш кордон, як не в нас, то на іншому пропускному пункті. Тож став штамп. Колего, повір, що Півень — це тобі не Когут.

І Янек здався. Поставив штамп, мовчки подав і махнув рукою: їдь, мовляв. Українець побіг до машини. Дивлячись йому вслід, Янек думав про одне: як не крути, а Півень — це таки не Когут.