Хвороби корів транзитного періоду. Що робимо не так?

Усі хвороби стають актуальними як тільки організм корови виснажується та стомлюється боротися. Тоді важки тривалі хворобливі стани стають очевидними й для господарів. А чи можна інакше?

ТРАНЗИТНИЙ ПЕРІОД В ЖИТТІ ДІЙНОЇ КОРОВИ

Транзитний (перехідний) період – це період життя корови, що умовно триває 3 тижні до отелу та 3 тижні після отелу, та характеризується комплексом складних перетворень організму, спрямованих на кінцевий ріст плода, підготовку органів до процесу народження, отелу та початку молочної продукції.

Цікавим є те, що саме визначення та усвідомлення значимості цього періоду для організму корови та її ефективної молочної продуктивності стало актуальним буквально останні 10-15 років.

Це пов’язано впершу чергу з недостатньою обізнаністю фахівців – зоотехніків та ветеринарів.

Тому, на сьогодні ще є господарства, які не запроваджують технологічне розділення сухостою та досі не розуміють значимості транзитного періоду.

Важливо! Від перебігу транзитного періоду залежить наскільки швидко корова вийде на пік лактації зі збереженням гарного здоров’я.

Корова у транзитний період має найбільші зміни у мінеральному, білковому, енергетичному обміні та гормональному статусі організму.

Відсутність корекції годівлі та утримання корів, особливо високопродуктивних (8-10 тис.) у транзитний період призводить до розвитку важких хворобливих станів.

ПАРЕЗ, КЕТОЗ, МАСТИТ, МЕТРИТ – ЧОМУ ВСЕ ОДНОЧАСНО?

Видимі ознаки хворобливих станів у корів свідчать про те, що порушення в організмі вже розвивалися та руйнували тварину. І ось, настав час, коли компенсаторні механізми вже не працюють.

Звісно, не всі хворобливі стани можуть бути у однієї корови, але у важких випадках реєструють їх одночасно.

ХВОРОБЛИВІ СТАНИ КОРІВ ЗА 2-3 ТИЖНЯ ДО ОТЕЛУ

Хвороби, які можуть викликати такі стани

Пригнічення. Втрата апетиту, зменшення споживання корму – тварина з’їдає менше половини норми корму

Набряк вагітних, токсикоз вагітних,
остеодистрофія, нефропатія вагітних,
гіпокальціємія , субклінічний кетоз,

Залежування – корова переважно лежить, неохоче підіймається на ноги, у стоячому положенні м’язи тремтять, кінцівки трусяться; у важких випадках з’являються пролежні

Набряки – корова має набряки по всьому тулубі, особливо у ділянці грудей, підгрудка, черевної стінки, молочної залози, тазових кінцівок

Хворобливий загальний стан. Важке дихання, зменшення сечовиділення, бліді слизові ротової порожнини, очей

Процес народження або отел – це нормальний фізіологічний процес в житті корови, який потребує мобілізації сил та енергії організму. Непідготовлена тварина важко переживає цей складний енергетично затратний момент.

ХВОРОБЛИВІ СТАНИ КОРІВ ПЕРЕД ОТЕЛОМ ТА ПІД ЧАС ОТЕЛУ

Хвороби, які можуть викликати такі стани

Залежування, важка форма. Тварина практично не встає, дуже квола, їсть неохоче

Остеодистрофія, токсикоз вагітних,
гіпокальціємія , нефропатія вагітних,
субклінічний кетоз,

Перейми слабкі, пологи тривалі, виснажливі, потребують фізичної допомоги з боку людини, травматизація полових органів

Народження слабких телят з кисневої гіпоксією, або мертвонароджені

Як правило хворобливі стани починають розвиватися до запуску та у період сухостою й мають прихований (невидимий) перебіг, який переходить у видимі клінічні ознаки після отелу.

У перші 2 тижня після отелу настають важкі дні не лише для хворих корів й для ветеринарних лікарів, які героїчно рятують тварин.

ХВОРОБЛИВІ СТАНИ ПІСЛЯ ОТЕЛУ ТА ПРОТЯГОМ НАСТУПНИХ 2-Х ТИЖНІВ

Хвороби, які можуть викликати такі стани

Пригнічений стан. Після отелу корова дуже квола та пригнічена, рідко встає на ноги та зразу лягає; хода нестійка, м’язи тремтять. Апетит слабкий

Гіпокальціємія, гіпофосфатемія
(післяпологовий парез),
затримка посліду, метрит, мастит
клінічний кетоз, зміщення сичуга
жирова дистрофія печінки

Тривалий пригнічений стан. Тварини кволі, апетит відсутній, реакція на подразники слабка

Парез. Шия у деяких корів має специфічний вигін – так звана «лебедина шия». Під час важких станів корова лежить у характерній позі з підібганими кінцівками та запрокинутою головою на грудях

Затримка посліду. Корова самостійно не зчищається протягом 5-6 годин після отелу. Тварина занепокоєна, постійно напружує черево, часте сечовипускання, кров’янисті виділення з піхви, які з часом набувають бурого смердючого вигляду

Запалення слизової матки. Важки тривалі пологи з надмірним пошкодженням слизової матки та затримкою плаценти призводять до запалення ендометрію

Запальний набряк вим’я. Гострий серозний мастит розвивається внаслідок родового парезу, затримки посліду та метриту

Жуйка та скорочення рубця зменшуються або припиняються

Різке схуднення

Молоковіддача низька

Не всі корови та нетелі переживають період отелення з оптимістичним прогнозом. Тварини довго виходять з важких станів.

ХВОРОБЛИВІ СТАНИ 1-2 МІСЯЦЯ ПІСЛЯ ОТЕЛУ

Хвороби, які можуть викликати такі стани

Пригнічений стан, поганий апетит

Клінічний кетоз, клінічний ацидоз
жирова дистрофія печінки
зміщення сичуга
метрит, мастит
ламініт

Ускладнене запалення слизової матки

Втрата маси 20-30% маси тіла

Затримка інволюції матки, затримка охоти

Ускладнене запалення вим’я

Молоковіддача низька або відсутня

Усі ці перелічені хворобливі стани об’єднує одна головна причина – некоректна годівля під час лактації та у період сухостою, коли потреби організму у енергії та мінералах не враховуються.

ЧОГО МИ НЕ ПОМІЧАЄМО?

1. Своєчасний запуск корови за 45-60 діб до отелення – корова має мати час для відновлення.
2. Кондиція тіла коровина момент запуску повинна бути у межах 3,0 – 3,5. Вважається, що період сухостою починається з моменту повного припинення молоковіддачі, проте морфофункціональні зміни організму розпочинаються у останній третині лактації. Якщо після 200 дня лактації відсоток концентрованих кормів у раціоні не корегувати та не зменшувати, це призведе до надлишку енергії, яка буде накопичуватися у тілі у формі жиру.
3. Організм корови змінює гормональний статус. Концентрація гормонів лактаціі соматотропину, естрогену та кортизолу збільшується, а ось інсулін, що відповідає за перетворення глюкози корму – навпаки зменшується.
4. Збільшення маси тіла плода на 60-80% відбувається у останні місяці тільності. Потреба у макро- мікроелементах, поживних речовинах збільшується на 40%.
5. Зростаючий плід конкурує за місце у черевній порожнині з рубцем. Тому, для їжі фізично не залишається місця. Корова їсть менше, хоча одночасно потреба у поживних компонентах збільшується.
6. Необґрунтоване згодовування концентрованих кормів у період відсутності молоковіддачі призводить до ожиріння корови вже у сухостійний період.
7. Відсутність мінерального підживлення. Економія на макро- мікроелементозній підгодівлі призводить до розвитку остеодистрофічних станів.
8. Надлишок макроелементів Са та Р у кормах. Годівля бобовим сіном, сінажем, буряком, крейдою, вапняковим борошном у сухостій призводить до пригнічення паращитоподібної залози, яка виробляє паратиреоідний гормон. Саме він підтримує баланс кальцію в організмі та підсилює резорбцію його через нирки. Порушення використання кальцію організму призводить до розвитку гіпокальцемії (родильного парезу).
9. Після запуску змінюється мікрофлора рубця, яка орієнтується на грубий корм а не на концентрований, багатий легко доступними вуглеводами. Така мікрофлора швидко гине після отелу при переході до раціону лактації. Це сприяє розвитку ацидозу, при якому накопичуються ендотоксини та гістамін – продукт лізісу загиблих мікроорганізмів. Ці продукти надходять з кров’ю у копита та викликають їх запалення – ламініт.
10. Зниження споживання сухої речовини призводить до зменшення утворення у рубці пропіонату – головного попередника глюкози в організмі. Нестача природного пропіонату призводить до дефіциту пропіонату у печінці та затримки утворення енергії у циклі трикарбонових кислот. В результаті порушення складних перетворень у циклі трикарбонових кислот в організмі замість енергії утворюються кетонові тіла.Порушення розщеплення неестерифікованих жирних кислот у печінці призводить до їх накопичення та розвитку жирової дистрофії печінки.
11. Негативний енергетичний баланс організму з дефіцитом кальцію та магнію сприяє слабким родовим процесам, не відокремленню плаценти, субінволюції матки.
12. Зменшення споживання сухої речовини до отелу призводить до зменшення об’єму рубця, через це в черевній порожнині (особливо після отелу) утворюється вільне місце – куди і тікає сичуг. При цьому шлунок зміщується вліво або вправо, займаючи неприродне положення. Він перекручується, що перешкоджає відведенню газів і подачі крові.

ЩО ЩЕ НЕ ПІЗНО ЗРОБИТИ?

Щоб максимально запобігти розвитку хворобливих станів після отелу та вийти на пік лактації фахівці радять притримуватися двофазної системи годівлі у сухостійний період. Умовно розділити раціони годівлі на фази: – ранній (60-30 діб до отелу) та пізній (30-0 діб до отелу).

За 60-30 діб до отелу корів (орієнтовні значення):

1. Зберегти об’єм корму на попередньому рівні (до запуску)за рахунок якісних сіна злакового, силосу, сінажу злакового;
2. Якщо корова має жирну кондицію у раціон ввести 3-5 кг соломи;
3. Не давати концентратів;
4. Забезпечити рівень енергії на рівні 5,2 МДж НЕЛ/кг СР;
5. Підтримати поживність на рівні сирого протеїну 11-16%/кг СР;
6. Підгодовувати мінеральним вітамінним преміксом для сухостійних корів;
7. Контролювати співвідношення кальція та фосфору Са : Р, яке не повинно перевищувати 1,2:1 (1,5:1).
8. Виключити з годівлі кальціймісні корми (крейда, вапнякове борошно).
9. Забезпечити щоденну прогулянку;
10. Збільшити кількість м’якої підстилки;
11. Вільний доступ до води;
12. Розміщення тварини у світлих без протягів місцях, боксах, приміщеннях.

За 30-0 діб до отелу корів:

1. Зберегти об’єм корму на попередньому рівні за рахунок якісних сіна злакового, силосу, сінажу злакового;
2. Щоб підготувати мікрофлору рубця до раціону лактації, необхідно за 3 тижня до отелу перевести корову на раціон 2-ї фази сухостою, поступово збільшуючи концкорми до рівня планової молоковіддачі (з 2 до 5-6 кг/гол/д);
3. Забезпечити рівень енергії на рівні 6,4-6,6 МДж НЕЛ/кг СР;
4. Підтримати поживність на рівні сирого протеїну 14-16%/кг СР;
5. Підгодовувати мінеральним вітамінним преміксом для сухостійних корів;
6. Контролювати співвідношення кальція та фосфору Са : Р, яке не повинно перевищувати 1,2:1 (1,5:1).
7. Виключити з годівлі кальціймісні корми (крейда, вапнякове борошно), не використовувати соду.
8. Ввести в раціон енергетичні добавки на основі пропіонату, наприклад «Профікет», або «транзитні» продукти для корекції мікрофлори рубця.
9. Забезпечити щоденну прогулянку;
10. Збільшити кількість м’якої підстилки;
11. Вільний доступ до води;
12. Розміщення тварини у світлих без протягів місцях, боксах, приміщеннях.

Перші 21 добу після отелу:

1. Потрібно підвищити концентрацію енергії до 12-13 МДж/кг СР;
2. Підвищити поживність на рівні сирого протеїну 17-18%/кг СР;
3. Вітамінно-мінеральний премікс для дійних корів є обов’язковим компонентом раціону;
4. Підтримувати енергетичний баланс легкодоступною енергією за рахунок добавок на основі пропіонату;
5. Для нормалізації рН рубця та профілактики ацидозу ввести у раціон повноцінний буфер на основі солей магнію.
6. Не забувати про достатню кількість нейтрально-детергентної клітковини грубих кормів, яка стимулює жуйку та слиновиділення.
7. Вільний доступ до води.

На лікування хвороб корів транзитного періоду припадає найбільший відсоток ветеринарних затрат, такі тварини не виходять на свій потенційний пік молочності, деякі тварини підлягають вибраковці, деякі гинуть, господарство втрачає молоко.

Нажаль, не всі господарства можуть самостійно розробити правильні раціони для свого стада, тому, наші фахівці, маючи успішний практичний досвід, завжди радо допоможуть у корекції раціону саме для вашого поголів’я.

Ключові показники ефективності відтворення корів

Максимальної продуктивності й економічної ефективності ферми можна досягти лише за правильно організованого відтворення корів. Адже добовий валовий надій молока визначається часткою дійних корів на певному етапі лактації.

Для оцінювання ефективності відтворення науковці, дорадники та практики пропонують більше 10 контрольних показників.

Упродовж статевого циклу (18-24 доби) в корови є всього 10 годин (тривалість життя яйцеклітини), коли може відбутися запліднення та повноцінний розвиток ембріона. Тому перший показник, на який варто звертати увагу, – рівень виявлення статевої циклічності –відношення кількості корів з точно визначеною стадією збудження статевого циклу до загальної кількості корів, що підлягали дослідженню в певний проміжок часу.

Відмінним вважається рівень більше 65%, добрим – 51-64%, недостатнім – менше 50%.

Заплідненість корів визначається як відношення кількості корів, які стали тільними, до кількості осіменених.

Відмінний показник для корів – ≥ 45%, добрий – 35-44%, критичний – менше 35%; для телиць відмінний ≥ 61%, добрий – 51-60%, критичний – менше 50%.

Цей показник – традиційний для українських ферм. На нього найчастіше звертають увагу та використовують для оцінювання роботи техніка штучного осіменіння. Але він не дає повної картини щодо ефективності відтворення. Так, досвідченні спеціалісти можуть використовувати методи прогнозування заплідненості й осіменяти лише тварин з високими шансами запліднення. Показник буде відмінним, та кількість тільних тварин – низькою.

У деяких господарствах показник визначають неправильно: ділять кількість тільних корів на кількість тварин, що підлягали діагностиці, не враховуючи тих, які проявили стадію збудження статевого циклу, були повторно осіменені та не досліджувалися.

Об’єктивнішим є коефіцієнт тільності, або темп запліднення стада – він комплексний і враховує два попередніх ключових показники. Визначається як співвідношення кількості тільних тварин до кількості тварин, що підлягали осіменінню за 21 день (тривалість одного статевого циклу).

Відмінним вважається рівень понад 26%, добрим – 21-25%, критичним – менше 20%.

Доведено, що покращення показника на 1% дає змогу отримати на $15 більше чистого прибутку на кожну фуражну корову в наступну лактацію. Тому його часто використовують для розрахунку схем мотивації спеціалістів, задіяних у бізнес-процесі відтворення.

Три зазначених ключових показники відтворення дають змогу оперативно аналізувати стан справ і своєчасно вживати коригуючих заходів.

Решта показників указують на ефективність процесу – але за минулий період, коли вже не можна нічого змінити, хіба врахувати на майбутнє.

Щодо ідеальної тривалості сервіс-періоду – періоду від отелення до запліднення – точаться дискусії. Загальноприйнятими цільовими показниками є: відмінно – менше 120 діб, добре – 121-140 діб, критично – понад 141 добу.

Цільову тривалість сервіс-періоду кожне господарство встановлює для себе, зважаючи на рівень продуктивності, стійкість лактації у тварин і потреби в ремонтному молодняку. Для товарних господарств 120-140 діб є абсолютно достатніми.

На сервіс-період значний вплив, серед іншого, має політика вибракування проблемних корів.

У корів голштинської породи відновлення статевих органів після отелення до стану, що передував вагітності, триває 45 діб. Вважається оптимальним середній день першого осіменіння в межах 60-65 діб, добрим 66-80 діб і критичним – понад 81 добу.

Але за оцінки цього показника необхідно враховувати рівень заплідненості після першого осіменіння. За високої заплідненості відтермінування першого осіменіння не погіршує сервіс-період, міжотельний інтервал та інші показники.

Подовження інтервалу від отелення до першого осіменіння без належного рівня заплідненості може призвести до тривалих негативних наслідків: збільшення сервіс-періоду, зменшення молочної продуктивності, ожиріння з наступним зростанням проблем транзитного періоду. Крім того, зменшується вихід телят.

Відсоток тільних корів на 100-й чи 150-й день лактації показує відсоток корів, що стають тільними до 100-го чи 150-го дня після отелення відповідно.

Бажано, щоб до 100-го дня лактації запліднилися 50% тварин, а до 150-го дня – 80 %.

. Цільовий показник частки корів, які з різних причин не запліднюються, менше 5% у структурі загального вибракування.

Індекс осіменіння показує кількість спермодоз, витрачених на запліднення однієї тварини.

Хорошими вважаються витрати до 2,2 паєт на корову та 1,7 – на телицю. Показник корелює з заплідненістю: чим вона вища, тим менше спермодоз витрачається.

Проте на економічну ефективність ферми цей показник не має значного впливу, бо витрати на спермопродукцію займають 1-2% у структурі собівартості молока.

Тільних корів у стаді – це кількість тільних корів у стаді відносно фуражних. За планування рівномірного виробництва молока протягом року оптимальний цільовий показник має бути 55-60 %. Бажано, щоб кожного місяця запліднювалися 8-10% фуражних корів і 2,5-3% нетелей.

Показник залежить від способу діагностики тільності. Згаданий рівень розрахований для ультразвукової діагностики на терміні 28-35 діб. За діагностики методом трансректальної пальпації він на 5-10% менший.

Міжотельний інтервал – період між отеленнями корів. Багато науковців вважають оптимальним отримання від корови одного теляти на рік, але за практичних умов бажаним цільовим є період до 400 діб – економічно обґрунтований компроміс між потребою отримання ремонтного молодняку та максимальною продуктивністю корови.

Від рівномірності отелень протягом року і міжотельного інтервалу залежить середній день лактації в стаді. Для реалізації генетичного потенціалу молочної продуктивності оптимальним є показник 160-180 діб. Збільшення його на 30 діб у стадах із продуктивністю 30 л молока на добу скорочує добовий надій на 3 л.

Для об’єктивної оцінки бажано використовувати сукупність наведених цільових показників. І головне пам’ятати – не буває продукції без репродукції.