Перець солодкий

Перець солодкий, або перець болгарський (Capsicum annuum) — один з видів трав’янистих рослин однорічного типу сімейства Пасльонові. Його прабатьківщиною є тропічні райони Америки, зокрема, Мексики, Гватемали, Чилі, де він росте як багаторічний дикий напівчагарник.

Як овочева культура в цьому регіоні почав вирощуватися з появою першого землеробства в XII-XI тисячолітті до нашої ери. До Європи він потрапив в XV столітті, а в Росії став культивуватися в середині XIX століття, придбавши високу популярність і визнання. Зараз ця рослина вирощують на всіх континентах Землі, крім Антарктиди.

Біологічні характеристики

Солодкий перець є однорічною овочевою рослиною, яка в природі є багаторічним чагарником. Листя у нього просте, черешкове, зібране в розетку або одиночне, колір листя залежно від різновиду і сорту може бути різних відтінків зеленого кольору. Квітки перцю пазушні, великі, зібрані в пучок або одиночні, з білим, фіолетовим або зеленуватим віночком. Плоди є несправжні пустотілі багатосім’яні ягоди жовтого, червоного, коричневого або оранжевого кольору різної форми, маси і величини.

Листя: форма змінюється з віком рослин і залежить від умов вирощування. Вони прості, не розсічені, черешкові, поодинокі, яйцеподібні, еліпсоподібні, на верхівці загострені. Забарвлення їх зелене, світло-зелене, темно-зелене, часто злегка з антоціановим забарвленням.

Кількість листків на рослині залежить від сорту (гібриду) та умов вирощування. При достатній площі живлення на одній рослині, залежно від сорту та умов вирощування, у південних районах може сформуватися до 230-300 листків, а в спорудах закритого ґрунту — до 700-800 і більше.

Стебло при основі дерев’янисте, округле, вище — 4-5-гранне, трав’янисте, заввишки у відкритому ґрунті від 25 до 130 см, а в спорудах закритого ґрунту — до 1,5-2,0 м і більше. Поверхня його гладенька або опущена. Стебло стояче, штамбове, зелене. Бокові пагони з’являються на висоті 18-22 см від поверхні ґрунту. За довжиною бокові пагони на 50% переважають довжину центральних. Розгалуження дихотомічне. Розмір куща залежить від сорту та умов живлення і вирощування. Вузли розгалужень часто з антоціановим забарвленням.

Корень розгалужений стрижневий, входить в землю на глибину від 70 см до 1 метра при посіві насінням у відкритий грунт і до 40 сантиметрів — при посадці розсадним способом.

Квітки двостатеві, дрібні та середні за розміром, гетеростильні. Віночок квітки зрослопелюстковий білого або світло-фіолетового кольору. Квітки переважно формуються поодиноко або суцвіттям (по 2-6 і більше квіток — сорт Вінні-Пух). Загальна кількість квіток на рослині за весь період вегетації становить від 30 до 100 штук і більше, залежно від сорту (гібриду) та умов вирощування. Якщо плід залишається на рослині до біологічної стиглості, то кількість квіток зменшується.

Плід — дво-, чотирихгнізда ягода округлої, округло-плескатої, яйцеподібної, кубоподібної, циліндричної, конусоподібної, пірамідальної форми. За зовнішньою поверхнею гладенькі, слабохвилясті, горбкуваті, зморщені, ребристі різного ступеня. Забарвлення їх залежить від стиглості. У технічній стиглості — світло-зелені, зелені, темно-зелені, молочно-білі, жовтуваті, кремові, фіолетово-зелені, темно-фіолетові (майже чорні). У біологічній — червоні, оранжеві, світло- і темно-червоні, жовті.

За масою плоди поділяють на дрібні (4-10 г), середні (11-50 г), великі (51-100 г) і дуже великі (понад 100 г). На рослинах вони розміщені догори, поникло або спрямовані в різні сторони. Для механізованого збирання найбільш придатні сорти та гібриди, на рослинах яких плоди спрямовані догори. За щільністю м’якушу поділяються на ніжні, середні та грубі, а за його товщиною — на тонкостінні (до 0,5 см) і товстостінні (0,6-1,0 см), за смаком — на прісні, солодкі, слабогострі та гострі.

Насіння. На насіння плоди збирають тільки в біологічній стиглості. Воно плескато-округле, жовтувато-біле. Маса 1000 насінин складає 4,6-6,0 г. В одному грамі нараховується 200±50 шт. Період зберігання — до 4-5 років при вологості 11%.

Практичне використання

Свій солодкий смак перець має завдяки капсаїцину, алкалоиду, який є корисним для нашого шлунка. За вмістом вітаміну С він не поступається навіть ягодам і цитрусовим. Крім цього, перець містить каротин, рутин і вітаміни В1, В2, РР, Е і К. Багатий він і солями різних мінеральних речовин. Сік цього продукту містить кремній, корисний для волосся і нігтів.

У різних сортах міститься різна кількість калорій: в зеленому — 20 ккал на 100 г, в червоному — 27, а в жовтому — 30. Тобто, незважаючи на те, що в нього входить величезна кількість корисних сполук, калорійність болгарського перцю низька — від 20 до 30 ккал на 100 грамів продукту. Тому він входить в перелік дієтичних продуктів.

Завдяки наявності аскорбінової кислоти і вітаміну А в болгарському перці, він здатний значно зміцнювати імунітет. Його використовують в цілях профілактики ішемічної хвороби. Речовини, що містяться в солодкому перці, здатні очищати легені від накопичених токсинів, тому його рекомендують людям, що палять. При емфіземи легенів його радять вживати щодня. Цей продукт харчування позитивно впливає на роботу шлунково-кишкового тракту, має антибактеріальну та протизапальну дію. Завдяки мікроелементу капсіцідіну відбувається придушення грибкової мікрофлори. Людям з дерматитами, цукровим діабетом, які страждають безсонням, слід вживати в їжу цей овоч. Він також виводить з стресів, концентрує увагу і покращує пам’ять. Вітаміни Р (рутин) та С, що містяться в даному овоче, зміцнюють кровоносні судини, запобігаючи утворенню тромбів. І це далеко не всі корисні властивості цього продукту.

Агрономічні особливості

Висадка: травень

Збір врожаю: серпень

Тривалість вегетації: 100-150 днів

Хороші попередники: баштанні та бобові культури, огірки, капуста, цибуля, багаторічні трави

Невдалі попередники: картопля, перець, помідори, фізаліс і баклажан

Місце для посадки

Солодкий перець у наших широтах зазвичай вирощують розсадним насіннєвим способом. Перець досить вимогливий до родючості ґрунту. Вирощувати рослини треба на легких, структурних, багатих на органічну речовину ґрунтах з рН 6,0-6,6.

Обробіток грунту

При підготовці ґрунту до весняної посадки попередників за рік під перекопування вносять на 1 м² 5 кг органіки, а восени, після збору врожаю, ділянку перекопують із додаванням на ту ж одиницю площі по 50 г фосфорних і калійних добрив. Навесні, в рік посадки перцю, у верхній шар ґрунту на кожен м² вносять по 40 г аміачної селітри, а за п’ять днів до висадки сіянців у ґрунт ділянку проливають знезаражувальним розчином, додавши у відро води столову ложку мідного купоросу.

Для насичення ґрунту киснем, землю на глибину багнета лопати ретельно перекопують і розрівнюють граблями або бороною.

Сівба

Посадка перцю на розсаду починається з передпосівної обробки насіння: спочатку його опускають на п’ять-шість годин у воду температурою 50ºC для набубнявіння, потім, загорнувши у вологу тканину, чекають 2-3 дні при температурі близько 20ºC, коли насіння наклюнеться, і тільки після цього сіють у ґрунт.

У грядці роблять ямки на відстані 40-50 см одна від одної, а між рядами дотримуються дистанції близько 60 см. Глибина ямки має бути такою, щоб коренева шийка сіянця після посадки виявилася врівень із поверхнею ділянки. Розкладіть по ямках по одній столовій ложці повного мінерального добрива, до складу якого входить азот, калій і фосфор, і ретельно перемішати добриво для перцю з ґрунтом на дні ямки.

Особливості догляду

Через недостатній розвиток кореневої системи рослини перці схильні до водного стресу, який викликає опадання квіток, низькорослість і ускладнює відновлення зростання. Тому потрібен регулярний полив. При вирощуванні на дощуванні перець поливають залежно від погодних і ґрунтових умов 6-8 разів з нормою 300-500 м3/га. У спекотну погоду інтервал між поливами становить 5-7 днів. При крапельному поливі підтримують відносну вологість грунту в першій половині вегетації на рівні 75-80%, у другій половині вегетації (від формування плодів до збирання) близько 70%.

Вирощування перцю у відкритому ґрунті передбачає своєчасний полив, прополювання і розпушування ділянки, підв’язування і підживлення рослин. Рекомендовано видалити на кожному кущі центральну квітку з першого розгалуження — це збільшить урожай перцю. Також для підвищення врожайності кущі формують в 2-3 стебла, для чого необхідно своєчасно видаляти бічні пагони — пасинки. Роблять це в спекотну й обов’язково вологу погоду. На одній рослині можна залишити не більше, ніж 20-25 плодів.

Добрива

До висадки розсади у відкритий ґрунт здійснюють удобрення перцю, причому як мінімум двічі: через два тижні після пікірування або у фазі утворення у сіянців першої пари листків, а потім ще через два тижні, або коли у сіянців розвинеться друга пара листків.

Підживлення краще вносити в рідкому вигляді. З органічних добрив перевагу віддають перегною.

Шкідники

• Баштанна (бавовникова) попелиця
• Велика картопляна попелиця
• Персикова зелена (оранжерейна) попелиця
• Картопляна міль
• Південноамериканська томатна міль
• Нематода галова північна
• Іржавий кліщ томатів
• Колорадський жук
• Совка бавовникова
• Совка помідорна (карадріна)
• Цикадка березкова
• Мінер пасльоновий
• Огірковий комарик
• Помідорний (п’ятикрапковий) бражник
• Теплична білокрилка

Хвороби

• Аскохітоз
• Антракноз
• Фузаріоз
• Переноспороз (Несправжня борошниста роса)
• Іржа
• Фомопсис
• Сіра гниль
• Гельмінтоспоріоз (бура плямистість)
• Альтернаріоз (Суха плямистість)
• Рожева гниль
• Склеротіоз (Вугільна гниль)
• Слизистий бактеріоз
• Стемфіліоз (Сіра плямистість)
• Судинний бактеріоз
• Тютюнова мозаїка
• Філостіктоз
• Фітофтора (Фітофтороз)
• Фомоз
• Церкоспороз
• Чорна бактеріальна плямистість
• Чорна ніжка
• Аспергільоз
• Люцернова мозаїка
• Кладоспоріоз (Бура плямистість)
• Жовтуха айстри
• Діапортозна гниль
• Верхівкова гниль
• Вертицильоз
• Біла гниль
• Бактріальна гниль
• Бактеріальний рак кісточкових
• Бактеріальне в’янення
• Бактеріальна плямистість

Сорти/гібриди

Перець: батьківщина овоча, опис плодів, коренів, листків і квіток рослини, а також корисні і шкідливі властивості продукту та видів фото

Ви переглядаєте розділ Перець , розташований у великому розділі Кущові рослини
Підрозділи:

Перець – один з найбажаніших гостей на дачній городі. Такий овоч дуже любить тепло, тому він став популярним в різних кліматичних зонах. У місцях, де складно виростити його у відкритому грунті, городники отримують врожаї перцю в теплицях. Яскраві декоративні перчики здатні прикрасити підвіконня і балкони. Крім декоративного виду, цей овоч володіє відмінними смаковими якостями, деякі сорти мають яскраво виражений гострий смак, інші, навпаки, солодкі і ароматні.

Опис

До якого сімейства відноситься перець? Рослина перець відносять до трав’янистим однорічників сімейства Пасльонових. Його часто використовують в сільському господарстві. Батьківщина перцю є Центральна Америка, а в Європі він з’явився в 15 столітті. Незважаючи на те, що він дуже вимогливий у догляді, він дуже любить тепло і користується великою популярністю на городах.

Довідка! Існує близько 2000 сортів перцю – деякі види солодкі, а решта – гіркі.

Солодкий перець – найпопулярніша рослина. Його квітки великі і зібрані в пучок, вони мають зеленуватий віночок. Плоди представлені ягодами з великою кількістю насіння коричневого, червоного, жовтого та оранжевого кольорів.

Плоди

Плід перцю – це пустотіла ягода круглої або витягнутої форми з великою кількістю насіння. М’якоть у нього м’ясиста, а в плаценті має місце капсаїцин. Забарвлення плодів може змінюватися в процесі дозрівання – вона буває червоною або зеленою. Також може бути коричневого або жовтого.

Коріння

Система коренів сіється в миску, а після пикируется. Витягуючи його з ґрунту, він сам відривається. Система розгалужена і стрижнева. Дуже важливо висівати перець в касети або стаканчики. Пересадка і перевалка кома можлива на грядку або ж в грунт.

Нерухомий коріння може проникати в глибину на 70 см, а мочка повинна при цьому розташовуватися у верхньому орному шарі. Це говорить про те, що полив рослини можна проводити рідко, оскільки на таку глибину волога проходити не буде.

Часто городники говорять про те, що висадку перців проводять із зав’яззю. Оскільки корінь росте дуже активно до початку цвітіння, після його зростання знижується, адже починають виростати листя і безпосередньо плоди.

Листя

Листя такого рослини черешкові, вони прості, можуть збиратися в розетку. Їх колір може набувати різний відтінок.