Круп’є

Веде гру в карти з відвідувачами казино: в американську рулетку, покер, баккару, Black Jack. Його задача — грамотно «продати» гру, щоб людина, що сидить по інший бік грального столу, залишилась задоволеною, навіть якщо вона програє. Звідси друга назва професії — дилер. Руки круп’є працюють «на автопілоті», роздаючи карти або збираючи фішки, він може підтримати розмову з клієнтом на абстрактні теми.

Специфіка професії

Графік роботи у круп’є в багатьох казино досить гнучкий і може бути підібраний майже індивідуально. Звичайний режим: 12- або 8-годинна зміна (20 хвилин робота, 20 — відпочинок). Важко і фізично (півдня проводиш на ногах), і психологічно — потрібно постійно зберігати концентрацію уваги, контролювати ситуацію. Нестача освітлення негативно впливає на зір, а постійне перебування в сигаретному димі — на легені. Плюси — безкоштовні обіди, для дівчат — послуги візажистів і перукарів.

Місце роботи

Казино, культурно-розважальні центри.

Особисті якості

Тактовність, ввічливість, акуратність, товариськість, привабливість.

Освіта

Школи круп’є при великих культурно-розважальних центрах. Набір слухачів йде безперервно, навчання — безкоштовне. Пов’язано це не стільки з плинностю кадрів, скільки зі стрімким розвитком мереж казино, яким постійно потрібні молоді фахівці.

Вступникам, які обирають майбутню професію та готуються до вступної кампанії, радимо скористатись докладною покроковою інструкцією зі вступу до навчального закладу. За допомогою цієї інструкції ви зможете вибрати спеціальність та ЗВО, підготуватись до іспитів, розібратись в правилах і нюансах вступу, зібрати всі документи та не пропустити терміни їхньої подачі.

Професія круп’є: можливо, це ваше покликання?

Отже, ви вже бачите себе красенем у білій сорочці та метелику, який спритно здає карти або веде гру на рулетці, не дивлячись «відрізаючи» потрібну кількість фішок від стеку… Але як досягти цього і що необхідно зробити, щоб бажання стало дійсністю?

Від здібностей.

Спочатку необхідно оцінити свої таланти. Існує певний набір вимог до майбутнього круп’є. По-перше, він повинен мати математичні задатки. Зрозуміло, ніхто не буде змушувати вас витягувати кубічний корінь з шестизначного числа, але вміння швидко множити двозначні числа все ж таки має бути.

По-друге, добре б бодай мінімально знати іноземні мови. Щоправда, це радше традиція, ніж професійна вимога. У той період, коли казино тільки почали з’являтися в Україні, своїх кадрів ще не було, керуючих наймали з-за кордону. Тому знання англійської (найчастіше) було необхідною умовою допуску до навчання. Втім, для подальшого професійного зростання іноземна мова все ж таки стане в нагоді — у хорошого круп’є досить багато шансів знайти місце за кордоном.

По-третє, рухливість пальців. Диплом музичної школи за класом фортепіано необов’язковий, але якщо у вас були серйозні травми рук, які призвели до втрати рухливості пальців, вам краще придивитися до іншої сфери.

По-четверте, зовнішність та гарне здоров’я. Причому обов’язковий не тільки приємний для ока силует, а й відсутність «прикрас» (татуювань, шрамів) на кистях рук. Здоров’я та витривалість дуже стануть у нагоді, оскільки вам доведеться досить багато часу проводити на нічній роботі в накуреному приміщенні, маючи лише невеликий брейк на обід. При цьому ви повинні будете багато рухатися і рахувати подумки.

П’ята умова — психологічна стійкість. У процесі гри круп’є у тісному психологічному контакті з гравцями. А коли йдеться про велику суму, не кожен здатний тримати емоції під контролем. Тому вміння зберігати спокій і впевненість у будь-яких кризових ситуаціях високо цінується серед круп’є. Звичайно, навички приходять з досвідом, але якщо ви з самого початку не готові протистояти емоційному пресингу, краще спробувати себе в іншій сфері.

Додатковою родзинкою, звісно, стане артистизм. Так-так, робота круп’є схожа на театральну виставу. Саме від круп’є залежить, як піде гра, як почуватимуться люди за столами, а зрештою і розмір чайових. Незважаючи на досить регламентовану поведінку дилера за ігровим столом, справжній профі здатний перетворити підлеглу суворим правилам гру на справжнє шоу.

…до заслуг!

Способів опанувати спеціальність два: закінчити спеціалізовані курси або пройти навчання в школі круп’є при казино, що вас цікавить. Другий шлях краще, тому що:

• після закінчення школи ви гарантовано отримуєте роботу;
• вас навчать саме тому, що потім знадобиться на практиці;
• гральні заклади, що поважають себе, воліють готувати кадри самі. Щоб потрапити в таке місце, недостатньо початкових знань про професію, необхідні досвід роботи та майстерність.

Отже, ви обрали казино, в якому хотіли б працювати. Залишається підійти до представників служби безпеки, пояснити ситуацію та з’ясувати, чи є при закладі школа круп’є та які умови прийому.

Найімовірніше вам запропонують заповнити анкету (як правило, це типова форма, до неї слід додати стандартне фото 3х4), а потім запросять на співбесіду. Вона зазвичай складається з двох частин: математичного тесту (множення та складання двозначних чисел подумки на якийсь час) і власне співбесіди. Якщо ваші зовнішні дані, аргументи на користь рішення пов’язати своє життя з гральним бізнесом та математичні здібності справили сприятливе враження на піт-босів (менеджерський склад), ви потрапляєте до школи круп’є. Хоча не факт, що вам пощастить її закінчити. До випуску доходять найталановитіші чи хоча б наділені іскрою. Навчання триває кілька місяців (варто мати на увазі, що найчастіше поєднувати його з якоюсь іншою роботою неможливо). «Студенти» здобувають навички роботи з фішками, вчать правила ігор, проходять тренінг із внутрішньої дисципліни казино та політики безпеки, заучують «таблицю множення» і вирішують приклади на множення та додавання (як на співбесіді, тільки складніше).

І ось нарешті виснажливе навчання позаду. Ви оволоділи навичками усного рахунку, знаєте правила та процедури ігор казино, можете досить швидко рахувати ставки на рулетці, в змозі запускати «спин» і кострубато «різати» фішки. І тільки тепер починається ваш нелегкий шлях оволодіння професією. Адже, по суті, круп’є — це не просто людина, яка швидко і красиво рухає фішки і розкладає карти. Це і хороший психолог, який вгадує настрій гравця і може привернути його до себе. Вам належить навчитися запобігати конфлікту, що назріває за столом, або гідно, не втрачаючи самовладання, виходити з ситуації, якщо гроза все ж таки вибухнула.

Як кажуть досвідчені круп’є, навчання — це лише процес оволодіння окремими навичками. А наскільки швидко ви зможете об’єднати їх у єдине ціле, в те, що професіонали вважають майстерністю гри, залежить вже від вас. Зазвичай загальна картина дій та вміння контролювати ігрову ситуацію у «треністів» (круп’є, які нещодавно закінчили курс) починають складатися приблизно через рік роботи.

Щодо режиму, то варто готуватися до ненормованого графіка. Все залежить від конкретного казино. Зміни можуть бути як денними, так і нічними. Тривалість зміни та час її початку також залежать від традицій закладу. Наприклад, можливі п’ять робочих днів із десятигодинними змінами та три вихідні. Як правило, розклад становлять на один-три тижні вперед, що дозволяє співробітникам планувати своє особисте життя.

А далі?

Якщо через деякий час тяготи не відлякали вас і ви переконалися, що світ казино — це і ваш світ, перед вами відкриваються широкі перспективи кар’єрного зростання, де швидкість просування службовими сходами залежить тільки від ваших талантів і, хоч як це дивно, дисципліни.

Внутрішній порядок життя будь-якого казино підпорядкований строгій, практично армійській дисципліні. Досить суворі на перший погляд правила спрямовані насамперед на забезпечення максимальної безпеки персоналу в будь-яких конфліктних та екстремальних ситуаціях. Шляхом оволодіння секретами майстерності та відточування професійних навичок ви з «треніста» стаєте круп’є (по-іншому — дилером).

Наступний етап — посада інспектора на картах. Це не тільки новий професійний ступінь, а й чергова ланка контролю та безпеки казино. До обов’язків інспектора входять контроль процесу гри за столом та роботи дилера (правильності виконання ігрових процедур, точності рахунку та виплат, коректності до гравців), вирішення дрібних спірних та конфліктних ситуацій.

Освоївшись на посаді інспектора на картах і виявивши достатній професіоналізм, ви маєте право очікувати наступного підвищення — до інспектора на рулетці. Його обов’язки практично не відрізняються від обов’язків інспектора на картах, але оскільки рулетка вимагає більшої уваги і контролю, інспектор на рулетці повинен мати відповідний досвід.

Наступний щабель — посада піт-боса. На цьому етапі ви повністю відходите від гри за столом. Відтепер ви здійснюєте контроль над ігровим залом загалом, складаєте розклад зміни (залежно від завантаженості залу та кількості круп’є у зміні) та вирішуєте конфліктні ситуації, які не можуть вирішити інспектори. Подальше кар’єрне зростання типове для всіх управлінців і вимагатиме відповідних знань.

Що таке робота крупє

Круп’є, завжди одягнені з голочки і з бейджиком на грудях, спритно вправляються з фішками, швидко роздають карти і прекрасно рахують. Ось, мабуть, і все, що ми про них знаємо. Професія необхідна, але рідкісна.

Головне завдання круп’є – стежити за правильним розподілом банку в процесі гри. Назва професії перекладається з англійської як «банківник». Але це узагальнене визначення, у покерного круп’є в казино може бути три спеціалізації: Чіпер, дилер і інспектор.

Чіпер сортує фішки і карти в колоді. Дилер керує грою безпосередньо за столом покеру. Він зобов’язаний стежити за суворим дотриманням правил, якщо буде потрібно, роз’яснювати їх клієнтам. Інспектор контролює дії інших круп’є, вирішує спірні питання, розбирається в разі шахрайства, допомагає в нестандартних ситуаціях.

Покерний круп’є в казино може виконувати ці функції по черзі. Найчастіше клієнти зустрічаються саме з дилером. Він не тільки збирає програші і видає виграші, але ще і роздає карти, стежить за фішками, допомагає визначити черговість ходів, пояснює клієнтам нюанси гри в покер.

Щоб успішно затриматися на цій посаді, мало досконало вивчити правила гри і вміти швидко прораховувати ставки в розумі. Круп’є знадобиться самовладання, комунікабельність та вміння вирішувати конфліктні ситуації.

Всі розрахунки покерний круп’є веде виключно в розумі. Периферійним зором він щосекунди контролює учасників гри за столом. В цей же час невимушено і вірно переміщує карти з фішками.

Якщо руки некрасиві або з татуюванням, на цю роботу не візьмуть. Нарешті, круп’є повинен володіти приємною зовнішністю і хорошими манерами. Від того, наскільки йому вдасться розташувати клієнта, безпосередньо залежить дохід казино.

Всім тонкощам і нюансам претендентів, як правило, навчають на робочому місці. Стажування триває від декількох тижнів до півроку. В результаті велика частина учнів відсівається, залишаються найстійкіші і найздібніші. Далі доводиться робити кар’єру працею і завзятістю.

Робота покерного круп’є в цілому вважається високооплачуваною. Особливо, якщо мова йде про престижні казино в великих містах. Але, як виявилося, навіть круп’є WSOP скаржаться на несправедливо низьку зарплату.

В одному з інтерв’ю дилер Світової серії покеру зізнався, що в середньому отримує 15 тисяч доларів. При цьому майже 5 тисяч доводиться віддати на сплату податків, оплату готельного номера і харчування в період проведення покерної серії. У підсумку залишається 10 тисяч, зовсім дрібниці.

Ще одна біда – дуже нудно. Топові покеристи поводяться за столами спокійно, розмовляють пошепки і не ховають тузи в рукаві. Але чим дешевше турнір, тим в ньому веселіше. Чоловіки не скупляться на ненормативну лексику, програвши реагують дуже бурхливо, можуть навіть запустити в круп’є своїми картами. Таких клієнтів доводиться заспокоювати і передавати охороні.