Зі скількох років можна дрочити?

Онанізм (дрочіння) — це процес доставлення собі задоволення в результаті певних дій з власним статевим членом. Ці дії можуть бути різними: дотики до різних частин статевого органу, коливальні рухи, відтягування шкірки голівки, погладжування, і т.п.

Коли можна починати займатися онанізмом?

Хлопчики можуть починати займатися онанізмом в ранньому віці, коли відчувають, що цей процес приносить їм задоволення. Вік тут значення не має, і звичайно, нічого поганого в цьому немає. Зазвичай, це відбувається в період з 12 до 14 років. Але, звісно, це все дуже індивідуально. Є такі випадки, що хлопчики починають дрочити вже у 8–10 років. Все залежить від вашого організму.

Завдання онанізму — зняти сексуальну напругу, коли статевий акт неможливий. Але нерідко буває так, що хлопчик одного разу під час сексуального збудження зайнявся онанізмом, отримав від цього насолоду, і потім навіть коли первинного збудження немає — намагається отримати колишні відчуття механічним шляхом. Це неправильно!

Потрібно пам’ятати, що онанізм повинен приносити задоволення. Коли ж дії з власним членом доставляють біль, або не приносять задоволення — слід їх припинити.

Іноді статевозрілі хлопчики можуть хвалитися перед менш розвиненими однолітками своїми успіхами в онанізмі, показуючи свої члени і сам «процес». Й інші, менш розвинені в сексуальному плані (або не такі темпераментні) хлопчаки, дивлячись на них, теж намагаються повторити це, хоча можуть і нічого не відчувати в результаті цих дій.

Таке зустрічається в порнографічних роликах за участю дітей — коли хлопців примушують займатися онанізмом за завданням режисера: в результаті бідні хлопчаки щосили смикають свої «бруньки» хоча у них нічого не виходить. Від такого онанізму буде тільки шкода.

У природних умовах член повинен підніматися сам — не від фізичного впливу, а від уявного, чуттєвого збудження: коли хлопчик бачить красиву дівчинку, сексуальний одяг чи еротичну сцену. Онанізм повинен тільки допомогти вже збудженому члену «розрядитися», а не «піднімати» лежачого.

Більш того, якщо ви постійно займаєтеся онанізмом — член звикає до того, що його піднімають «вручну» і перестає реагувати на дівчаток. А це вже може призвести до серйозних проблем в подальшому сексуальному житті.

Чи може онанізм збільшити член?

Часто зустрічається побрехенька про те, що потрібно постійно дрочити свій член, щоб він виріс великим. Це повна нісенітниця: від мастурбації член не виросте більшим. Просто у члена є два стани: стан спокою і стан збудження (ерекції). У цих станах довжини члена різні, іноді в кілька разів.

Хоча іноді зустрічаються чоловіки, у яких довжина члена не змінюється, а змінюється лише твердість — у стані спокою член гнеться, а в стані збудження він твердий. Але в більшості член в стані спокою завжди маленький, і в процесі мастурбації він лише доходить до розмірів збудженого.

Але це не означає, що якби ви не дрочили, то у стані збудження (ерекції) у вас член був би коротшим.

Висновок

Онанізмом можна займатися з будь-якого віку, але тільки за умови, що цей процес приносить задоволення. І припиняти онанізм, коли задоволення закінчується, а тим більше коли приносить больові відчуття.

Пам’ятайте: завдання онанізму — розрядити збуджений член, тому не варто займатися онанізмом коли збудження немає. Можливо, тобі також буде цікаво дізнатись, зі скількох років можна займатися сексом?

Зі скількох років можна робити татуаж?

Сучасна б’юті-індустрія надає кожній жінці можливість виглядати яскраво та привабливо незалежно від віку, часу доби, погоди та інших умов. Одна з найактуальніших методик – перманентний татуаж, який є технологією введення барвників у поверхневі шари дерми. Грамотний підхід до нанесення татуажу дозволяє усунути дрібні дефекти зовнішності, виправити асиметрію обличчя, підкреслити переваги, зробити риси привабливішими та яскравішими. Як і будь-яка інша процедура, перманентний макіяж має деякі обмеження, у тому числі вікові. Зі скільки років роблять татуаж, і чи є верхня вікова межа для застосування цієї техніки – розглянемо далі.

Основи та принципи перманентного татуажу

Татуаж – інвазивна процедура, суть якої полягає у введенні в поверхневі шари дерми барвників, за допомогою яких формується імітація макіяжу або створюється ефект яскравого виду природи шляхом підкреслення форми брів, губ, очей. Ця методика дозволяє жінкам повністю або частково відмовитись від використання класичного мейку, що виконується косметичними засобами.

Існує маса варіантів татуажу, найбільшою популярністю серед яких мають такі:

1. Очі. Застосування татуажу дозволяє виправити розріз очей, зробити їх більш виразними та яскравими. Найчастіше застосовуються такі методики, як нанесення меж ресничного контуру, стрілок. Ці способи надають погляду максимальної виразності і дозволяють відмовитися від необхідності щоденного використання косметики.
2. Губи. За допомогою татуажу можна надати губам зорового об’єму, виправити форму, зробити їх відтінок більш насиченим і яскравим. Залежно від обраної техніки виконання татуажу, майстер може зробити колір губ як яскравим, так і приглушеним, акцентувати увагу на контурі облямівки або виконати м’яку розтушовку.
3. Брови. Цей варіант татуажу по праву визнаний найпопулярнішим і найактуальнішим серед представниць прекрасної половини людства. Залежно від техніки виконання майстер може «намалювати» штучні брови або надати натуральним густоті, правильної форми і зробити їх яскравішими.

Перш ніж звернутися до майстра для виконання татуажу, рекомендується ознайомитись із протипоказаннями до цієї процедури. Наприклад, бажано заздалегідь ознайомитися з правилами щодо того, з якого віку можна робити татуаж брів, губ, повік. Як і будь-яка інша інвазійна процедура, ця методика має значний перелік обмежень щодо проведення.

Рекомендації професіоналів

Для більшості юних дівчат має актуальність питання про те, з скільки років можна робити татуаж брів, губ, повік. І зумовлено це не лише популярністю процедури у сфері б’юті-індустрії, а й можливістю завуалювати виражені косметичні дефекти. Наприклад, часом за допомогою цієї процедури можна приховати виражену асиметрію обличчя, замаскувати шрами і рубці.

Перш ніж зважитися на татуаж, рекомендується ознайомитися з рекомендаціями майстрів про те, в якому віці можна робити татуаж губ, брів:

• До 16-річного віку проводити процедуру не рекомендується категорично навіть за наявності вагомих показань, серед яких виражені недоліки зовнішності, наприклад, шрами, рубці, сильна асиметрія. Такий захід обумовлений тим, що протягом пубертатного періоду організм підлітка перебуває у стадії активного зростання, відповідно, з часом малюнок може «попливти».
• З 16 років до віку повноліття проводити процедуру щодо підлітка допустимо лише за наявності письмової згоди з боку батьків чи інших законних представників. Слід зазначити, що протягом наведеного тимчасового проміжку робити татуаж можна лише за наявності вагомих показань, серед яких виражені косметичні дефекти зовнішності.
• Самостійно звернутися до майстра для проведення процедури можна лише після віку 18 років.

Щодо верхньої вікової межі, то в цьому плані татуаж не має обмежень. Робити його можна у будь-якому віці за умови відсутності протипоказань. Слід зазначити, що після настання 55 – 60 років слід відмовитись від яскравих насичнних пігментів на користь натуральних відтінків, в іншому випадку є ймовірність, що згодом татуаж «попливе» внаслідок вікових змін шкіри.

Поради щодо догляду за шкірою

• Щоб зменшити хворобливі відчуття під час проведення процедури, рекомендується скористатися будь-якими анестезуючими засобами. Як найбільш ефективний спосіб представлена аплікаційна анестезія.

• Для стимуляції регенеративних процесів у тканинах і більш швидкого загоєння оброблених ділянок рекомендується скористатися спеціальним кремом, що загоює.

• Протягом двох тижнів не рекомендується піддавати шкіру впливу ультрафіолету, відвідувати сауну, лазню.
• Для захисту пігменту рекомендується користуватися сонцезахисними засобами протягом літнього періоду року.
• Для попередження знебарвлення пігменту категорично не можна використовувати косметичні засоби, основу яких становлять спиртовмісні речовини або перекис водню. Відмовитись від їх застосування рекомендується мінімум на два – три тижні після виконання татуажу.
• Для попередження інфікування після татуажу губ протягом перших трьох днів допустимо приймати будь-який лікарський засіб, який має противірусні властивості.

Скільки років живуть після інсульту: статистика тривалості життя і прогноз

Крім того, відомо, що 80% пацієнтів, які вижили після мозкової катастрофи, проживають більше року з моменту проходження гострого періоду патології; 40% – понад п’ять років; 20% – більше 10 років.

Важливо розуміти, що це усереднені цифри, які відображають лише загальні тенденції прогнозу для пацієнтів, які перенесли інсульт. Щоб отримати більш точний прогноз для конкретного пацієнта, потрібно проаналізувати додаткові фактори, такі як:

• форма патології (ішемічна або геморагічна);
• якість і своєчасність наданої медичної допомоги;
• ускладнення і наслідки перенесеного інсульту;
• дотримання пацієнтом рекомендацій лікаря;
• вік пацієнта;
• спосіб життя пацієнта.
• наявність супутніх захворювань, їх тяжкість;
• мав місце перший епізод або повторна (вторинний або третинний).

Те, скільки живуть люди після мозкової катастрофи, визначається поєднанням зазначених вище факторів. Давайте розглянемо найбільш важливі з них більш детально.

Про вплив форми патології

Вище вже були наведені цифри, аналізуючи які, стає зрозумілим, що прогноз після геморагічного інсульту гірше, ніж після ішемічного. Імовірність летального результату істотно вище (45% в порівнянні з 25%), що обумовлено важкістю перебігу даної форми хвороби.

Більшій частині пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу за геморагічним типом вдається пережити гострий період (55-60%). Далі, ці пацієнти можуть прожити 1-2 роки, а можуть – і десятки років. Цей прогноз буде залежати переважно від способу життя людини, якості пройденої реабілітації, а також підтримуючої терапії.

Більшій частині пацієнтів з ішемічним інсультом також вдається пережити гострий період (70-75%). Ці цифри дещо вищі за попередні, проте подальший прогноз аналогічний. Один рік або десятки років – все заздрості від якості життя людини.

Перший епізод, вторинний або третинний

Про прогноз для пацієнтів, які перенесли перший інсульт, вже було сказано вище. Дані про летальності пацієнтів, що переносять повторні мозкові катастрофи, суттєво відрізняються. Так, після вторинного епізоду лише 30% пацієнтів вдається прожити рік і лише 10-15% – два роки і більше. Цифри щодо тих, хто переносить третинний епізод, ще більш сумні. 10-15% з них живуть до року, і лише 3-5% вдається прожити до двох років і більше (в окремих випадках).

Напад інсульту, скільки після нього живуть

Ішемічний інсульт люди переживають легше, 75% з них виживають. А ось геморагічний вид більш небезпечний. Цілих 65% людей можуть не видертися. Понад рік живе тільки за статистикою 35% людей. Чому ж так відбувається, особливо якщо пацієнту була надана своєчасна допомога лікарів? Справа в тому, що ще в перший місяць лікування не виживає близько 15-25% людей. Виниклі ускладнення – ось причина такої статистики. Набряк головного мозку одна з причин. Хвороби серця, ниркова недостатність, пневмонія – ось перелік інших причин. Що страждає здатний вижити після першого інсульту і досить добре відновитися, але от якщо така недуга вражає повторно, тоді показник смертності помітно зростає, відновлення проходить ще важче, ніж в першому випадку. Після інсульту людині до кінця його днів:

• показана дієта;
• потрібно стежити за тиском;
• виконувати рекомендації лікарів;
• здійснювати регулярні піші прогулянки;
• про шкідливі звички доведеться забути.

Людина, котрий переніс інсульт, знаходиться в групі ризику, у нього в будь-який момент може статися повтор.

Він сильно залежить від того, що наказав йому лікар і якщо нехтувати цим, тоді смерть наздожене швидко.

Перші дні після нападу

В першу чергу після інсульту проводиться комплекс терапевтичних заходів, мета яких – підтримка серцево – судинної та дихальної системи. У перші кілька днів хворий повинен перебувати у відділенні інтенсивної неврології або гострому інсультному відділенні.

Тут будуть проводитися заходи для контролю роботи серця, судин і дихальних органів. В першу чергу виконується:

• корекція водно-електролітного балансу;
• усунення набряку мозку.

Хворий повинен дотримуватися суворого постільного режиму. Для запобігання утворення пролежнів від тривалого лежання необхідно щоб матрац був рівним, а простирадло не утворювалися складок. Тіло необхідно обробляти камфорним спиртом і тальком, який добре вбирає вологу.

При неможливості ковтати їжу, годування проводиться за допомогою зонда. Якщо людина здатна ковтати, в перший день йому дають соки і солодкий чай. З другого дня раціон розширюється і можна вживати легку їжу, наприклад, йогурти, бульйони, овочеві і фруктові пюре.

Тривалість і якість життя буде залежати від того, скільки залишилося збережених нервових клітин навколо вогнища ураження в ранньому періоді після інсульту, а від швидкості і професіоналізму лікарів буде залежати наскільки буде ефективно подальше відновлення і реабілітація хворого.

Для обмеження розмірів вогнища призначаються такі препарати:

• діуретики : Манітол, Фуросемид – зменшують набряк в області ураженої тканини;
• нейропротектори : Актовегін, Церебролізин.

Своєчасне лікування як запорука довгого життя

Щоб не зіткнутися з подібними жахливими наслідками, варто вчасно звернутися до лікаря. Це так само актуально і для тих, хто вже виявив перші симптоми, і для тих, хто знайшов себе в групі ризику. Тоді після обстеження буде розроблений індивідуальний курс лікування. Найчастіше він включає прийом медикаментів, лікування хронічних хвороб, дієту, відвідування масажиста і фізіотерапевта, відновлення на території санаторіїв, а також хірургічну операцію. Після можна говорити про повне відновлення здоров’я і зупинки розвитку вогнищ запалення. Адже інсульт закінчується смертю або інвалідністю через те, що пацієнти в 70% випадків відкладають лікування, не звертаючись до лікарів.

Ліві або правий інсульт: що краще?

Ключовий момент, який визначає прогноз – своєчасність, повнота надання медичної допомоги. Дослідники з’ясували, що тривалість життя людей після перенесеного інсульту лівого боку в середньому більше.

Виявлена ​​закономірність пов’язана з більш важкою діагностикою правостороннього порушення кровопостачання мозку, яке не супроводжується порушеннями мови – основною ознакою, на який звертають увагу оточуючі. Також більшість людей є правшами, тому втрата функціональності «робочої» руки більш помітна для сторонніх людей. При ураженні правого боку, паралізованою виявляється більш непримітна ліва рука. Якісно життя після інсульту однаково погіршується при ураженні обох половин мозку.

Що впливає на тривалість життя після нападу

Прогнози щодо подальшого життя хворих після нападу залежить від декількох аспектів:

• Тип патології.
• Ступеня ураження тканин головного мозку.
• Локалізація уражених ділянок.
• Вік і статева приналежність.
• Тривалість обездвиженного стану.
• Наявність супутніх патологій.

Розмір патологічного вогнища

Той термін, який зможе прожити людина, залежить від розміру некрозу тканин мозку. Так, якщо поразка була великим, то клітини не зможуть повністю відновитися навіть через рік після інсульту. А оскільки в цей час функціонування організму буде неповноцінним, то робота систем органів швидше порушиться, і це сформує підвищений ризик нового інсульту, що скорочує залишилася тривалість життя.

наслідки патології

Середня тривалість життя пацієнтів, у яких після інсульту розвинулися серйозні патології на зразок паралічу, оніміння або психічних порушень, значно скорочується через неможливість таких хворих вести повноцінну життєдіяльність. Так, параліч може стати фактором для формування пролежнів і отруєння крові, а психічні розлади – для неврологічних хвороб, що наближає смерть пацієнта.

вік

Куди важче перенести інсульт людям похилого віку та новонародженим. Це пов’язано з тим, що їх клітини не мають здатність до швидкого оновлення, а в подальшому можуть розвинутися:

• Запалення кори головного мозку.
• Патологічні ураження судинного русла.
• Крововилив в головний мозок.
• Інфаркт.

У таких пацієнтів, навіть якщо вони виживуть після нападу, при найменшому хвилюванні або збільшенні показників артеріального тиску стартує новий напад, і прожити довго у них не вийде.

тривалість знерухомлених

Лежачий хворий після інсульту рідко володіє достатньою мотивацією для активної участі в реабілітації, що є особливо актуальним при паралічі або парезі. У зв’язку з цим він не виконує весь запропонований лікарем курс, і його м’язи продовжують втрачати тонус, кровопостачання тіла погіршується, розвивається тромбоз і некроз, відбувається отруєння крові.

Через це часто розвиваються запальні процеси, пацієнт стає особливо чутливим до інфекцій. В результаті паралізований хворий живе набагато менше, і у нього вище ризик повторного інсульту.

Депресія після пережитого недуги

Постинсультная депресія (ПІД) – найбільш поширене психоневрологічне наслідок перенесеного інсульту. Від 30 до 50% тих, що вижили страждають від тієї або іншій мірі ПІД, для якої характерні млявість, дратівливість, порушення сну і зниження самооцінки.

Депресія знижує мотивацію, уповільнює відновлення організму і знижує виживання. У деяких відзначається легка емоційна нестійкість, проте більшість страждають від важкої форми депресії. Емоційні проблеми після інсульту можуть бути наслідком пошкодження клітин головного мозку або виникати через труднощі в адаптації до нових умов.

Інсульт може призвести до тривалої або повної непрацездатності. Особливо це стосується людей похилого віку. Деякі фізичні недоліки, які можуть виникнути в результаті інсульту, включаючи м’язову слабкість, пневмонію, труднощі у виконанні повсякденної діяльності, означають для людини втрату незалежності і потреба в догляді, що може привести до депресії.

Основні причини появи ПІД:

• початкова схильність до депресії, яку перенесений удар лише посилює;
• реакція на зміни, що відбулися – у хворого з’являється відчуття безпорадності і непотрібності;
• пошкодження клітин мозку через кисневе голодування або наслідки крововиливу в мозок, порушення нервової системи;
• відсутність підтримки рідних і близьких.

Щоденні домашні процедури

Удома можна проводити досить корисні для здоров’я заняття. Вони дозволяють більш повноцінно провести день і рухатися відповідно до закладених енергетичними ресурсами.

Можливо, не вийти зробити все, що виконувалося до нападу. Тому важливо планувати свій день, подумати про власні потреби, а також про потреби тих, хто не живе вдома поруч.

Варто заздалегідь планувати щоденні завдання, які хворий зможе самостійно або навіть з деякою допомогою виконати від початку до кінця.
Також слід подумати про час, який може знадобитися для виконання представлених завдань.

Якщо з’явилася втома, можна спробувати зробити самі енергоємні завдання протягом дня або навіть тижні, коли буде більше енергії і бажання, але при цьому варто залишатися гнучкими і планувати свій час відпочинку, а не працювати до знемоги.

Необхідно постаратися діяти якомога активніше. Можна вибудувати короткі, але часті тимчасові проміжки протягом дня, що дозволить практикувати будь-які вправи, рекомендовані для виконання вдома. Також по можливості потрібно намагатися продовжувати займатися своїм хобі, інтересами, соціальними і сімейними зобов’язаннями.

симптоми

ГПМК проявляється майже безсимптомно, раптово. Хворий не відразу усвідомлює, що причиною нездужання є серйозне пошкодження головного мозку. Хвилину тому він відчував себе добре, і очікує, що через якийсь час стан нормалізується само. Не поспішає викликати швидку допомогу, втрачаючи дорогоцінний час, коли кожна хвилина зволікання може коштувати життя.

У деяких випадках кваліфікована медична допомога, надана в перші три години, здатна повністю нейтралізувати наслідки інсульту.

Зверніть увагу на перші ознаки нападу, навіть якщо вони короткочасні. Не пропустіть їх. Відразу викликайте швидку допомогу, якщо відчули:

1. Оніміння або слабкість в кінцівках (правої або лівої сторони).
2. Порушення мови: зрозуміти інших і говорити самому важко.
3. Оніміння частини обличчя: асиметрія куточків рота; одне око відкривається не повністю, з затримкою; погіршується зір.

Бувають більш явні прояви: блювота, запаморочення, короткочасна втрата свідомості, слабкість в ногах, але вони характерні для величезної кількості нездужань.

При схожих симптомах терміново викликайте швидку, пройдіть курс лікування в стаціонарі. Навіть якщо неприємні відчуття пройшли, все нормалізувалося, залишати подібні атаки без уваги не можна. Прийміть термінових заходів, щоб запобігти інсульту у важкій формі.

Не робіть помилки:

1. Коли швидка приїжджає за викликом, до 15% інсультників відмовляються їхати в стаціонар. Проти виступає і 8% родичів хворого, мотивуючи це необхідністю складати іспити, терміново кудись їхати, працювати, немає на кого залишити домашніх тварин та ін. Таке дивне поведінка показує, що люди після інсульту не усвідомлюють серйозність становища: свого або своїх близьких.

1. Одна з помилок – пізнє звернення за медичною допомогою. Доведено, перші години медикаментозної терапії сприяють позитивній динаміці максимального відновлення після інсульту. Це 3 золотих години, коли згаяний час призводить не тільки до інвалідності, а й до смерті пацієнта.

1. Родичі, намагаючись допомогти хворому в домашніх умовах, починають давати препарати, які, в цьому випадку, суворо протипоказані. Наприклад, нітрогліцерин або валідол. Це дуже небезпечно: замість полегшення можна збільшити негативні наслідки нападу.

Загальні симптоми інсульту:

• раптова блідість;
• запаморочення;
• порушення координації і мови;
• утруднення з формуванням і розумінням слів;
• візуальні розлади: нездатність зосередити погляд, роздвоєння предметів;
• оніміння кінцівок: переважно якоїсь однієї сторони; (Правої / лівої) тіла.

Ішемічний інсульт і які його наслідки

Розвиток ішемічного інсульту пов’язано з тромбозом і закупоркою просвіту судин, в результаті чого у клітинних структур починається кисневе голодування, і вони повільно гинуть. Пацієнт з подібними патологічними змінами поступово втрачає ряд фізичних та інтелектуальних навичок.

Клінічні ознаки патології при цьому можуть пройти через кілька годин, в зв’язку з чим хворий навіть не відвідує медичний заклад, і це – головна помилка, оскільки нейрони вже вмирають, і процес не зупиниться сам по собі.

Результатом відсутності терапії можуть стати:

• Часткова втрата здатності розмовляти або бачити.
• Відчуття оніміння в верхніх кінцівках, втрата чутливості в них.
• Параліч.
• Часткова втрата пам’яті.
• Порушення координації рухів і дрібної моторики.
• Урологічні патології.
• Психічні порушення.

Примітно, що якщо у людини стався лівобічний ішемічний інсульт, крім летального результату, існує ризик розвитку таких важких наслідків, як:

Цікаво! Шанси на виживання у хворих з ішемічним інсультом досить високі в порівнянні з тими, хто зіткнувся з геморагічної формою патології. Однак їм в обов’язковому порядку необхідно виконувати всі вказівки лікаря під час курсу реабілітації.

Фактори, що впливають на тривалість життя після інсульту

Подальша життя після інсульту буде залежати від виду хвороби, ступеня ураження і наявності додаткових фонових захворювань. Є ряд обставин, які можуть як полегшувати, так і ускладнювати перебіг основної хвороби і процес відновлення клітин мозку. Отже, ось ключові фактори, які безпосередньо впливають на процес одужання:

1. Площа ураження. Вона впливає на подальше життя пацієнта. У разі великого поразки клітини пошкоджуються настільки сильно, що вже не відновлюються. Через це порушується функціонування головного мозку, що призводить до збоїв в роботі інших систем і органів і навіть до смерті хворого.
2. Наслідки перенесеного інсульту. Пацієнти, які страждають паралічем, порушенням мовної функції, чутливості, психічними розладами, навряд чи зможуть вести нормальне і повноцінне життя. Якщо їм це вдасться відновитися, то тільки частково. Прогнози несприятливі тому, що ці стани ведуть до пролежнях, інтоксикації, інших ускладнень. Всі ці явища значно скорочують тривалість життя.
3. Вікові особливості. В процесі відновлення після інсульту найменше шансів у людей похилого віку. Справа в тому, що їх клітини не мають здатності до швидкого оновлення, у них частіше розвиваються запальні процеси, патології судин, виникають повторні крововиливи, інфаркти. Навіть якщо хворим вдасться пережити сам напад, в разі нервового перенапруження, нападу гіпертонії є ризик повторного інсульту. Крім того, у жінок шансів відновитися набагато більше, ніж у чоловіків, що пов’язано з їх фізіологічними особливостями. Тому загальний стан пацієнта залежить також від віку і статі.
4. Тривала обездвиженность. Коли пацієнт після інсульту відновлюється, він часто позбавлений можливості рухатися через паралічу, парезу. Якщо знехтувати виконанням програми реабілітації, поступово м’язи втрачають тонус, погіршується кровопостачання внутрішніх органів. Це призводить до тромбозу, некрозу тканин, інтоксикації. Тому стан ще більше погіршується, розвиваються запалення, інфекційні процеси, серцево-судинні захворювання. Такому хворому залишається жити набагато менше часу, ніж людині, яка регулярно рухається, робить вправи і має позитивний настрій.
5. Локалізація хвороби. Зрозуміло, прогноз безпосередньо залежить від локалізації уражених місць. Ішемія може вражати тканини, які постачає кров’ю сонна артерія, основна і хребетна, а також їх гілки. Крім цього, ішемічний інсульт головного мозку – найбільш небезпечний стан, що знижує шанси на виживання. Геморагічний інсульт вражає найчастіше шкаралупу (в 55% випадків), таламус, мозочок, мозковий стовбур.

Однозначної відповіді на питання, пов’язане з тривалістю життя після інсульту, ніхто дати не може. Це пов’язано з індивідуальними особливостями кожного організму. Однак, за статистикою, близько 35% смертей трапляється в перший місяць після перенесеного захворювання, а 50% пацієнтів помирає протягом першого року. У будь-якому випадку слід дотримуватися однієї рекомендації: вести здоровий спосіб життя. Саме він дозволить уникнути ускладнень, продовжити життя і зробити її більш повноцінним.

Скільки років живуть люди після інсульту?

Статистика дає відповідь на питання, скільки років живуть люди після інсульту. Як правило, тривалість життя становить близько 10 років, але у важких випадках не виключений летальний результат відразу ж після нападу. Спостереження фахівців показали:

• частина пацієнтів (30-35%) гине в перший місяць після нападу;
• після першого року жива лише половина постраждалих від інсульту.

До того ж те, скільки живуть після ішемічного або геморагічного інсульту залежить і від кількості нападів.

Повторні порушення кровообігу мозку надзвичайно небезпечні. Так, якщо після першого нападу тривалість життя становить приблизно 9 років, то вторинний удар зводить її до терміну від 2 до 3 років.
Але якою є загальна картина і скільки проживе людина після повторного обширного, ішемічного або геморагічного інсульту?

У подібних обставинах не перший рік після нападу виживає всього 5-15%, а протягом наступних 5 років – близько 42% чоловіків і 25% жінок. Причин такої сумної статистики багато, але основне – те, що фактори, які спричинили удар, нікуди не зникають. Тобто схильність у тромбоутворення, ураження судин внаслідок атеросклерозу, гіпертонія і проблеми з серцем все так же залишаються в організмі.

Фактори, що впливають на тривалість життя після інсульту

Тривалість життя після удару безпосередньо залежить від таких факторів.

1. Серйозність нападу і обсяг ураження мозкових тканин. Часом тяжкість удару буває надмірною, що тягне смерть або глобальне скорочення тривалості життя потерпілого.
2. Наслідки судинного ураження. Людина з великим паралічем приречений на лежаче положення, що без належного догляду загрожує пролежнями і пневмонією.
3. Нерухомість після удару провокує утворення тромбів в нижніх кінцівках. Подібні тромби, відриваючись, нерідко потрапляють в легені і провокують тромбоемболію, яка часто веде до смерті.
4. Забезпечення безпеки потерпілого від інсульту. Необхідно виключити падіння, викликані запамороченнями і слабкістю в ногах, оскільки будь-які переломи, особливо шийки стегна, у літніх пацієнтів лікуються досить складно.
5. Вік. Це не менш важливий фактор, оскільки молоді люди виживають частіше.
6. Загальний стан здоров’я.

Особливості реабілітаційного періоду

Реабілітація після інсульту

Після судинного ураження мозку проведення реабілітаційних заходів є обов’язковим, незалежно від тяжкості уражень, спровокованих інсультом. Весь відновний період можна розділити на два етапи: перші дні після нападу в стінах медустанови і період реабілітації в спеціальних центрах та на дому.

Відновлювальний етап в перший місяць після нападу

Як правило, доктора наполягають, щоб потерпілий пробув в спеціалізованому відділенні від 2 до 4 тижнів. У цьому місці фахівці різного профілю можуть звести до певної системи весь терапевтичний процес подальше відновлення. Порушення кровопостачання мозку тягне формування вогнища з відмерлих клітин, а прилеглі клітини, часто виявляють досить слабку активність. Щоб відновити їх нормальну діяльність потрібно своєчасна медична допомога.

Деякий час після інсульту краще залишатися під наглядом фахівців

Спочатку пацієнтів розміщують в правильному і зручному для них положенні і лише потім, приступають до лікувальної фізкультури. Завдяки звичайної гімнастики і прийому ліків клітини мозку починають функціонувати більш активно, що стимулює відновлення роботи пошкоджених ділянок органу. Але позитивних змін можна досягти тільки при щоденному нарощуванні навантажень. У перші 14 днів потерпілому призначається лише легкий масаж з погладжуваннями і розтираннями і процедури із застосуванням електростимуляції м’язів. Якщо хворий непогано переніс цей етап, то приступають до відновлення мовної функції.

Реабілітація після виписки

Іноді всі виниклі проблеми вдається усунути за 2-4 тижні в лікарні, але якщо цього не сталося, то відновний етап затягується. Для потерпілого важливо продовжувати систематично нарощувати навантаження протягом наступних двох місяців.

Програма лікувально-гімнастичного комплексу, проведеного на дому, попередньо узгоджується з дільничним лікарем. Невролог ж розробляє адаптаційну карту, спираючись на яку потрібно виконувати всі вправи і процедури. Потрібно відзначити, що для літніх людей (віком від 70 років) інсульт виявляється надто важкою травмою, реабілітація після якої практично неможлива.

Що робити, щоб уникнути повторних інсультів?

Дуже часто повторний інсульт наздоганяє людей, які хворіють на гіпертонію, аритмією, цукровим діабетом. Ризик зростає в рази, якщо людина не вважає себе хворим і ігнорує рекомендації лікаря. Усунути фактори ризику може грамотна профілактика інсульту.

Щоб уникнути повторних інсультів, потрібно:

• періодично проходити обстеження;
• контролювати тиск;
• дотримуватися режиму дня і дієту;
• дотримуватися помірних навантажень;
• робити лікувальну гімнастику;
• приймати прописані лікарем вітаміни, антиатеросклеротичні і гіпотензивні препарати, антикоагулянти і антиагреганти;
• робити фізіотерапевтичні процедури;
• вживати побільше калію, свіжих фруктів і овочів, вони допомагають знизити ризик інсульту;
• класти в їжу менше солі;
• включати в меню жири з групи «Омега-3» жирних кислот: риб’ячий жир, лляне масло, насіння льону, соєва, оливкова, рапсова олія.

Основні ускладнення та наслідки

Кількість ускладнень залежить від ступеня ураження головного мозку. Найбільш поширені наслідки інсульту:

• сопорозное стан (пригнічений свідомість);
• судоми;
• паралізація;
• амнезія;
• набряк головного мозку;
• порушення моторики;
• периферійна невропатія;
• психоз;
• афазія;
• крововилив у мозок;
• головні болі;
• кома.

сопорозное стан

Вивчаючи те, чим небезпечний інсульт, не можна забувати про сопорозе – глибоко пригніченому свідомості. Даний стан настає після інсульту (особливо геморагічного), в т. Ч. Під час реабілітації. Воно розвивається на тлі ускладнень, травм механічного характеру, вірусних та інфекційних захворювань, передозування лікарськими (особливо седативними) засобами, токсичних уражень крові, порушеного обміну речовин і т. Д.

Симптомами сопорозного стану є:

• психологічна пригніченість;
• зниження чутливості;
• слабка реакція зіниць на світло.

При відсутності лікування сопор може перейти в кому. У цьому випадку можливо 2 варіанти розвитку події: відновлення свідомості або летальний результат.

набряк мозку

Наслідки інсульту включають в себе набряк мозку – стан, при якому рідина накопичується в тканинах нервових клітин. Дане ускладнення розвивається стрімко і супроводжується наступними симптомами:

• сильний головний біль;
• запаморочення;
• нудота блювота;
• оніміння шиї;
• порушення орієнтації в просторі;
• відсутність ритмічності дихання;
• амнезія;
• порушення свідомості;
• судомніпосмикування м’язів;
• порушення роботи органів почуттів;
• невиразність мови.

Є 2 механізму розвитку набряку мозку після нападу:

1. Пошкодження капілярів призводить до порушення відтоку крові і інших рідин, які скупчуються в міжклітинному просторі.
2. Дефіцит кисню і АТФ порушує роботу мембранних насосів, в клітку проникає велика кількість іонів натрію, що викликають накопичення води.

Набряк мозку, як і будь-яке інше ускладнення, вимагає проведення терапії. Якщо проігнорувати проблему, виникнуть порушення кровообігу (аж до відмирання тканин і летального результату).

судоми

Інсульт негативно позначається на стані всього організму, тому після нього виникають ускладнення з боку різних систем. У пацієнтів, які зіштовхнулися з даним захворюванням, можуть спостерігатися генералізовані судоми – скорочення м’язів, розташованих в різних частинах тіла.

Судоми можуть проявлятися в наступному вигляді:

• скорочення м’язів обличчя і / або шиї;
• різке оніміння кінцівок.

У більшості випадків напади закінчуються однаково: пацієнт засинає або непритомніє. Причина даного феномена – шоковий стан мозку.

Небезпечні наслідки судомного синдрому:

1. Кома. Напади можуть провокувати короткочасну або тривалу втрату свідомості. При інтенсивних судомах пацієнт може впасти в кому.
2. Інвалідність. Наявність постійних судом, погано піддаються лікуванню, свідчить про велике ураження мозку – основна причина настання інвалідності.
3. Розвиток повторного інсульту. Рецидив захворювання може призвести до летального результату.
4. Смерть. Часті судоми можуть бути симптомом внутрішньої кровотечі, що не піддається лікуванню.

Головний біль

Сильні, приступообразні головні болі – основне наслідок інсульту. Часто вони розвиваються протягом 3 місяців з моменту розвитку захворювання.

Постінсультні головні болі виникають при наявності наступних факторів ризику:

• жіноча стать;
• молодий вік;
• знижений артеріальний тиск;
• раніше діагностовані неврологічні хвороби.

Для усунення цього симптому застосовуються різні групи медикаментів:

• знеболюючі засоби (Баралгин, Спазмалгон);
• нестероїдні протизапальні препарати (Кеторолак, Ібупрофен);
• кофеиносодержащие ліки (Цитрамон).

Втрата пам’яті

Одним з наслідків інсульту головного мозку є втрата пам’яті. Амнезія виникає при ураженні ділянок мозку, що відповідають за довгострокову і / або короткочасну пам’ять.

Виділяють 3 види постінсультной амнезії:

1. Візуальна. Хворий не може згадати того, що бачив раніше. Сюди відносяться знайомі предмети, зображення, форми, обличчя друзів і родичів.
2. Вербальна. Пацієнт забуває імена близьких людей, назви предметів і особистих речей. Також в пам’яті не затримуються назви явищ, пов’язаних з його сьогоднішнім оточенням (наприклад, імена медичного персоналу).
3. Судинна деменція. Характеризується ослабленням розумових функцій.

Для відновлення пам’яті використовують:

• зорові образи, асоціативне мислення;
• гри, головоломки;
• повторення і закріплення пройденого.

паралізація

Якщо говорити про інсульт головного мозку, наслідки якого можуть бути непередбачуваними, потрібно сказати про паралізації – стані, при якому пацієнт втрачає здатність скорочувати м’язи і рухати кінцівками. Параліч буває ліво і правостороннім (залежить від того, яку ділянку мозку пошкоджений).

Для інсульту характерний розвиток центрального паралічу (з пошкодженням рухового шляху), особливостями якого є:

• гіпотонія м’язів, що змінюються гипертонусом (спастична форма);
• відсутність атрофії м’язів;
• посилення рефлексів.

кома

Кома при інсульті вважається одним з найбільш важких ускладнень. Цей стан характеризується:

• тривалою втратою свідомості;
• відсутністю реакції на зовнішні подразники;
• уповільненням обміну речовин;
• зміною температури тіла і характеру дихання;
• порушенням судинного тонусу;
• мимовільним сечовипусканням і дефекацією.

За допомогою коми організм захищає нервові клітини від впливу факторів.

Кома розвивається блискавично або поступово. У першому випадку відбувається різка втрата свідомості, виникають проблеми з серцем і диханням. У другому випадку симптоми розвиваються протягом декількох годин. При цьому змінюється пульс, порушується координація рухів, тіло німіє, кінцівки перестають слухатися, свідомість «спливає». Пацієнт часто позіхає, а його дихання стає поверхневим.

Існує 4 ступеня стану коми після інсульту:

1. Перша. Характеризується незначними ушкодженнями мозку, збереженням рефлекторних функцій, загальмованістю або повною втратою свідомості. Прогноз обнадійливий.
2. Друга. Виникають судоми, шумне переривчастий подих. Пацієнт перебуває без свідомості, не реагує на зовнішні подразники (світло, звук, біль і т. Д.). Шкірні рефлекси відсутні.
3. Третя. Свідомість відсутня. Температура тіла знижується, падає артеріальний тиск.
4. Четверта. Характеризується сильним пошкодженням головного мозку. Вважається несумісною з життям.

Визначити, як довго триватиме кома, неможливо. Єдине, що можуть зробити родичі хворого – повністю довіритися медичному персоналу. Прогноз залежить від тривалості і ступеня коми (чим довше пацієнт перебуває без свідомості, тим вище ймовірність летального результату).

Крововилив у мозок

Наслідки інсульту у чоловіків і жінок включають крововилив в мозок, що виникає при геморагічної формі захворювання.

Фактори, що провокують крововилив:

• підвищення артеріального тиску;
• аневризма судин мозку;
• цукровий діабет;
• зловживання алкоголем;
• геморагічний васкуліт та ін.

порушення моторики

Один із наслідків перенесеного інсульту на ногах – порушення моторики. Втрата рухової активності може бути повною (параліч) або частковою (парез). Обидва стани проходять один і той же шлях розвитку. Відрізняється лише ступінь ураження нервових волокон.

Для порушень моторики характерні наступні прояви:

• обмеження рухів в суглобах;
• порушення координації рухів, викликане болем або набряком;
• зниження м’язової сили і витривалості;
• втрата чутливості.

афазія

Афазія – наслідок інсульту головного мозку, що характеризується втратою здатності розмовляти (часткової або повної). Найчастіше дане ускладнення виникає при ураженні лівої сторони мозку.

Афазія супроводжується порушенням процесів, пов’язаних з мовною функцією. До них відносяться:

• читання;
• лист;
• здатність слухати і говорити.

Відновлення нормальної мови неможливо без участі логопеда. Приступати до занять потрібно після нормалізації стану хворого, т. Е. Протягом перших тижнів після нападу. Навчання починають з азів, т. К. Пацієнт нагадує дитину, якій належить заново вчитися розмовляти, читати і писати.

периферійна невропатія

Периферійної невропатії називають пошкодження периферичної нервової системи – сукупності нервових волокон, що передають інформацію від мозку до різних частин тіла. Дане ускладнення протікає однаково в чоловічому і жіночому організмі. Його симптомами є:

• локальні болі;
• відчуття поколювання і печіння;
• оніміння окремих частин тіла;
• почервоніння і набряклість в місці іннервації ураженого нерва;
• зниження сили, атрофія м’язів.

При периферійної невропатії можуть дивуватися рухові або чутливі нервові волокна. Це залежить від того, в якій ділянці мозку сталася судинна катастрофа.

Скільки живуть після інсульту: статистика в подробицях

Тривалість життя людини після інсульту суто індивідуальна. У 20% випадків смерть людини настає миттєво.

Дослідження показали, що в перші 30 днів смертність становить 30-40%, після першого року після інсульту помирають приблизно 50% пацієнтів.

Повторний процес порушення кровообігу головного мозку підвищує можливість смерті. Найчастіше, якщо у хворого трапився перший інсульт – він зможе прожити до 10 років, однак при повторній атаці на мозок тривалість життя становить не більше 3 років.

Причина такої високої смертності після повторного інсульту в тому, що після першого нападу в головному мозку залишаються уражені осередки.

Залежність від віку і статі

При крововиливі до 40 років – летальний результат в 15%, після 50 років – 45% випадків.

У жінок смертність вища, ніж у чоловіків – 39% проти 29%.

Новонародженим і людям у віці від 65 років і вище пережити інсульт в кілька разів важче. Це обумовлено віковими факторами кровоносних судин і їх стінок, які не можуть швидко відновлюватися. У новонароджених клітини ще не сформувалися. Подібні проблеми зі стінками призводять до:

• запалення черепно-мозкових нервів;
• ураження судинної системи;
• крововиливу.

Розмір осередку ураження

Це головний аспект, який впливає на те, скільки може прожити людина після інсульту. Тканини, схильні до некрозу, відновлюються довгий час.

Чим більше уражена область, тим гірша прогноз.

Як наслідки впливають на результат

Якщо після інсульту у хворого почали розвиватися супутні патології (параліч, оніміння або порушення психічних функцій), то тривалість життя зменшується в кілька разів.

Крім цього дані наслідки створюють передумови до виникнення пролежнів. Пролежні формують непоправні процеси в кровообігу всього організму. Психічні розлади вимагають цілодобового догляду за хворим, так як він не здатний тверезо оцінювати ситуацію і вчасно приймати лікарські препарати.

Тривалість життя без руху

Людина, який нерухомий після нападу, не має необхідного бажання для тривалого відновлення. Через цю психологічної особливості людина не прагнути дотримуватися всіх норм і процедур, через що м’язова витривалість зменшується, волокна втрачають тонус, а кровоток у кінцівках порушується.

Це в кінцевому підсумку веде до виникнення тромбів і некрозу тканин, які отруюють кров.

Скільки інсультів може перенести людина

Чого ж варто дотримуватися людям, схильним до інсультів, чи може це захворювання передаватися у спадок і які програми існують в Україні щодо запобігання даної хвороби? За відповідями на ці та ряд інших питань ForUm звернувся до головного терапевта Міністерства охорони здоров’я України, члену-кореспонденту НАМН України, доктору медичних наук, професору Василю Нетяженко.

І тільки 25% можуть до більш-менш нормального життя і роботи », – зазначив М. Поліщук. Він також додав, що 66% всіх випадків смерті в Україні пов’язані з серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), до яких відноситься і інсульт. Основною причиною виникнення інсульту професор назвав гіпертонічну хворобу.

Чи можуть бути різні інсульти?

З моменту нападу і в наступні хвилини після, гине близько 2 мільйонів клітин головного мозку, що виливається в порушення мови і нерухомість пацієнта.

Інсульти також ділять на 2 види:

1. Геморагічний. Причина – розрив судини головного мозку і крововилив в тканини. Клітини мозку починають відмирати.
2. Ішемічний. Його називають аналогом інфаркту міокарда, тільки процеси відбуваються не в серце, а в головному мозку. Тромб або бляшка відриваються і закупорюють судину, потік крові перекривається, тканини мозку відмирають.

Симптоми при геморагічному інсульті:

• червоне обличчя;
• різке підвищення тиску;
• судоми м’язів;
• порушення свідомості і дихання;
• блукаючий погляд;
• нетримання сечі;
• погіршення зору;
• погана координація.

Чим більше налічується симптомів, тим гірше обіцяє бути прогноз. Якщо хворому вдається вижити, то неврологічні розлади будуть дуже сильними, слух, зір, рухливість, чіткість свідомості можуть не. Після третього нападу ці зміни будуть незворотними.

Симптоми при ішемічному інсульті:

• оніміння, поколювання шкіри в обличчі, руках і ногах;
• сильні ранкові головні болі;
• Загальна слабкість;
• мушки перед очима;
• утруднена мова;
• запаморочення;
• зниження тиску;
• непритомність;
• напади серцевої болю.

Можуть виявлятися тільки 1-2 симптому зі списку, але зате вони стануть яскравіше вираженими. Прояви залежать від розмірів лопнув судини.

У хворих, які перенесли інсульт, залишається схильність до появи тромбових згустків.

Прогноз після 80 років

Після 80 років пережити або оговтатися від інсульту майже неможливо. Гинуть більше 70% пацієнтів, а половина з них спочатку впадає в кому або страждає набряком мозку. Захворювання в такому віці часто стає повторним, так як було погано проліковано раніше. Навіть якщо людину вдалося врятувати, він втрачає фізичні і розумові здібності повністю, живе не більше пари років, страждає на інфекційні та запальними процесами, і має ослаблений імунітет.

Повернення на роботу після інсульту

Наслідки від інсульту можуть створити особливі проблеми для хворого, особливо для тих, хто проводив трудову діяльність. Це може дуже вплинути на життя потерпілого з точки зору заробляння на життя і забезпечення себе, своїх рідних і близьких. Також нерідко змінюється роль хворого в його родині і в суспільстві.

Важливо постаратися зберегти реалістичність на етапі повернення на роботу, також потрібно не надто швидко починати працювати. Наявність втоми і когнітивних проблем, таких як втрата пам’яті і труднощі з концентрацією уваги, може означати, що повернення до старої роботі виявиться неможливим.

Перший крок – чесно поговорити з роботодавцем, щоб не довелося зазнати надто сильному тиску. Потім може бути розглянута можливість внесення змін в робочі обов’язковості або на робочому місці, якщо тільки це можливо. Наприклад, може бути використаний варіант неповного робочого дня або зі зменшеною робочим навантаженням.

Багато людей навіть після інсульту домагаються успіху при поверненні на роботу. Але не потрібно вести дуже важку трудову діяльність, оскільки це може порушити стан здоров’я. Деякі люди бачать в цьому можливість спробувати щось ще, працювати вдома або зайнятися новим видом діяльності.

Довгостроковий прогноз для людей працездатного віку

Пацієнти, які пережили інсульт в середньому, молодому віці мають набагато кращі шанси прожити довге життя, ніж хворі похилого віку. Скільки років живуть після інсульту люди працездатного віку? Виживання у цій категорії хворих становить (2):

Найгірший прогноз після перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу мають непрацюючі люди, чоловіки, пацієнти з геморагічним інсультом. Показники виживаності також зменшуються зі збільшенням віку.

Яка кількість інсультів може витримати людина

1. За статистикою, кожен 3-й випадок інсульту відноситься до повторних.
2. У пацієнтів, старше 45 років, імовірність повторного інсульту в 15 разів вище.
3. Другий і, тим більше, третій удар в 75% випадків закінчуються смертю.
4. Тривалість життя після повторних нападів – від 2 до 3 років.

1. Атеросклеротичні бляшки, які звужують просвіти в судинах.
2. Кров’яні тромби, що утворюються в серцевих клапанах. Потрапляючи в дрібні судини, викликає їх миттєву закупорку.
3. Брак кисню теж здатна викликати повторний напад, яка, в свою чергу, провокується:

• шкідливими звичками (куріння, алкоголь).
• порушенням правильного харчування.
• перевтомою, стресами.

Вправи для переніс інсульт

Людина, котрий переніс інсульт, повинен намагатися самостійно робити вправи, тому що від цього залежить його подальше життя. М’язи і суглоби потребують русі, щоб залишатися у формі. А розумові вправи допоможуть мозку швидше відновитися.

Вправи для людини, який переніс інсульт:

1. Тренуйте м’язи обличчя перед дзеркалом: надути щоки, штовхати повітря з однієї щоки в іншу, витягніть мову, показати зуби, посміхнутися, засміятися, морщити лоб.
2. Згинання-розгинання, обертання кінцівок, стискання руки в кулак, помахи руками і ногами. Будьте обережні і не перевтомився людини.
3. Якщо людина раніше любив співати, то пробуйте співати разом з ним. Деякі люди можуть співати після інсульту, навіть якщо вони не можуть говорити, тому що за спів і мова відповідають різні відділи мозку.
4. Вправи на дихання. Видихати повітря через зімкнуті губи або через трубочку в воду. У міру наростання сил можна спробувати надувати кульки.
5. Розмовляйте і обговорюйте новини, запитуйте про його думці.