Грижа поперекового відділу хребта: симптоми і лікування

Грижа поперекового відділу хребта – це поширене захворювання, яке зустрічається у чоловіків і жінок. Частота його зростає з віком. Не всі грижі проявляються симптомами – деякі з них можуть протікати непомітно і випадково діагностуються під час обстеження. Але великі утворення поперекового відділу хребта, що тиснуть на нервові корінці чи спинний мозок, зазвичай спричиняють цілу низку скарг і навіть призводять до інвалідності.

Що таке грижа поперекового відділу хребта?

Поперековий відділ хребта складається з 5 хребців (L1-L5). Вони розділені між собою фіброзно-хрящовими дисками, що виконують роль своєрідного амортизатора. Саме диски забезпечують рухливість і гнучкість поперекового відділу. Вони складаються з внутрішнього пульпозного (драглистого) ядра та зовнішнього фіброзного кільця

Але з часом, під дією провокуючих факторів структура цих амортизаторів змінюється – диски випинаються за межі хребців. Якщо фіброзне кільце залишається цілим, випинання є зворотним, це називають протрузією. Як тільки зовнішнє кільце руйнується, а ядро зміщується назад чи вбік, лікарі встановлюють діагноз «грижа поперекового відділу хребта». На медичних сайтах часто викладають зображення МРТ (фото), де випинання можна побачити неозброєним оком.

На частку гриж поперекового відділу хребта припадає близько 60-70% всіх уражень.

Причини появи гриж

Поперековий відділ хребта – найбільш уразливий в людському організмі. Він приймає на себе основну вагу тіла і часто страждає від надмірного фізичного навантаження, неправильного положення тіла.

Основною причиною появи грижі поперекового відділу хребта є вікові зміни опорно-рухової системи організму. З часом дегенеративно-дистрофічні зміни в хребцях і дисках розвиваються в кожної людини. Це називають остеохондрозом, і більшість лікарів вважає його навіть не хворобою, а природним процесом.

Але не кожний остеохондроз призводить до руйнування фіброзного кільця й утворення грижі. Сприяють цьому певні фактори:

• Малорухливий спосіб життя.
• Надмірні фізичні навантаження (підйом, носіння важкостей).
• Тривале перебування в нефізіологічній позі.
• Вплив вібрації.
• Неправильне харчування. Щоб зберегти здоров’я відділів хребта якомога довше, в раціоні повинні бути корисні амінокислоти, з яких синтезується колаген, а також вітаміни й мікроелементи.
• Ожиріння. Чим більша вага тисне на поперекові хребці, тим більше страждають їхні диски і тим сильніше в людини болить спина.

Симптоми грижі поперекового відділу хребта

Основний симптом міжхребцевої грижі – це біль в попереку. Випинання диску тисне на нервові корінці і спричиняє розвиток радикулопатії (раніше цю хворобу називали радикулітом). Характерним для грижі поперекового відділу хребта є раптовий початок – біль в попереку з’являється зненацька і часто буває гострим, іноді нестерпним. Він може посилюватися в певному положенні, під час руху, кашлю, чхання і зменшуватися в спокої.

Інші симптоми хвороби:

• Оніміння ноги (одностороннє).
• Поява парестезій (поколювання, печіння, відчуття повзання мурашок).
• Порушення рухливості попереку (скутість).
• Болі при підйомі ноги з положення лежачи на спині.
• Дисфункція тазових органів (порушення сечовипускання та дефекації).

Симптоми грижі поперекового відділу хребта залежать від її локалізації (які саме хребці залучені), розміру, але більшою мірою – від напрямку випинання. Якщо грижа направлена вперед, вона практично не викликає скарг і не потребує лікування. Задні (дорсальні) випинання тиснуть на спинний мозок, а бокові – на нервові корінці. Такі грижі проявляються яскравими симптомами, що значно порушують якість життя людини і змушують її проходити лікування.

Як діагностувати міжхребцеву поперекову грижу?

Запідозрити грижу поперекового відділу хребта можна за характерними симптомами. Але цей діагноз треба підтвердити, оскільки схожі скарги спричиняють протрузії, травми, запальні та інші ураження.

Золотим стандартом виявлення грижі поперекового відділу хребта вважається МРТ. Раніше лікарі використовували рентгенографію хребта, але інформативність цього дослідження значно менша. До того ж рентгенівські знімки не можна робити часто через опромінення.

Якщо під час магнітно-резонансної томографії неможливо точно встановити діагноз, лікарі можуть порекомендувати КТ-мієлографію.

Але важливо розуміти, що зміни на МРТ не визначають тактику лікування. Вирішальне значення має зіставлення даних обстеження і симптомів, оскільки навіть великі поперекові грижі можуть існувати роками, але не впливати на стан опорно-рухової системи.

Як лікувати грижу поперекового відділу хребта?

Лікування міжхребцевої поперекової грижі може бути консервативним і оперативним. Консервативне включає немедикаментозні методі та прийом ліків. Оскільки при грижі випинання незворотне і хвороба має хронічний перебіг, медикаментозне лікування лікарі зазвичай призначають при загостренні симптомів для усунення болю і спазмів мускулатури спини.

Найчастіше використовують такі препарати:

• Знеболювальні (ібупрофен, німесулід, диклофенак, ревмоксикам). Їх можна приймати у вигляді таблеток і капсул, вводити внутрішньом’язово або застосовувати місцеве лікування (мазі, гелі).
• Міорелаксанти. За появи больового синдрому зазвичай виникає напруження м’язів, яке спричиняє ще більший біль. Формується замкнуте коло: щоб його розірвати, лікарі разом з анальгетиками призначають ліки, які розслабляють м’язи.
• Габапентин. При загостренні міжхребцевої грижі поперекового відділу хребта виникає не тільки скелетно-м’язовий біль, а й нейропатичний. Якщо звичайними нестероїдними протизапальними засобами не вдається досягти потрібного ефекту, лікарі додають до терапії габапентин (іноді амітриптилін).

Також для лікування використовують гормони (глюкокортикоїди) пролонгованої дії. Вони швидко й надовго полегшують стан людини.

Важливу роль при поперековій грижі грає лікувальна гімнастика або кінезітерапія. Спеціальні вправи сприяють не тільки розслабленню м’язів, але і їхньому зміцненню. Таким чином формується м’язовий корсет спини, що допомагає утримувати хребет в правильному положенні. Кінезітерапія не здатна вилікувати міжхребцеву грижу повністю, але може значно зменшити кількість загострень. Займатися такими вправами треба під наглядом досвідченого інструктора-фахівця.

Сприятливо впливає на м’язи спини плавання, однак важливо лікувати хворобу так, щоб не зашкодити здоров’ю ще більше.

Оперативне лікування

Нейрохірургічні операції показані, якщо при поперековій грижі у людини спостерігається значний неврологічний дефіцит, стійкий больовий синдром, хвороба невпинно прогресує або розвивається гостре стиснення спинного мозку.

Нейрохірурги використовують такі види оперативного лікування:

• Мікродискектомія чи повна дискектомія.
• Ламінектомія з видаленням грижі.
• Ендопротезування диску (встановлення імпланту).

Грижа поперекового відділу хребта – поширена патологія, але навіть з нею можна жити повним життям, якщо своєчасно звертатися до невролога чи нейрохірурга та проходити лікування.

Грижа хребта попереково-крижового відділу: як зняти біль, операція, корсети

Поперекова грижа – одне з найбільш частих проявів такого типу випинання в хребетному стовпі. На цю різновид припадає приблизно 80% випадків виявлення такого стану.

Саме цей відділ дає найбільш яскраву симптоматику в контексті больового синдрому.

• 1 Механізм виникнення і розвиток
• 2 Види
• 3 Стадії грижі поперекової
• 4 Причини
• 5 Ознаки поперекової грижі хребта
• 6 Діагностика
• 7 Лікування
  • 7.1 Консервативне
  • 7.2 Хірургічне

  Механізм виникнення і розвиток

  Поперековий відділ – та область, яка відчуває величезні навантаження. Саме тому грижа у цій галузі виявляється частіше, ніж у грудному або шийному відділі.

  Поперековий відділ складається з 5 хребців, які з’єднані один з одним міжхребцевими дисками.

  Останні забезпечують амортизацію, не даючи суглобових поверхонь контактувати між собою і тим самим запобігають травми.

  Кожен диск складається з фіброзного кільця, усередині якого розташовується ядро напіврідкого типу.

  При розриві цього кільця під вплив різкої високого навантаження назовні потрапляє вміст диска. Відповідно через тріщину випливає ядро.

  Таким чином створюється випинання, що приводить до защемлення нервових корінців, що виходять зі спинного мозку. Якщо не провести лікування вчасно, тобто ризик паралічу ніг.

  Види

  Найбільш часто грижі проявляються в області хребців L4-L5 і L5-S1. Останнє – це з’єднання поперекового і крижового відділів стовпа. трохи рідше грижа може проявитися в інших областях попереку.

  Зазвичай виявляються у таких випадках різні види випинань:

  • Фораминальное, яка розташовується в місці виходу корінців нервів;
  • Дорзальное або заднє випинання часто загрожує паралічем ніг;
  • Вентральная або передня грижа може тривалий час протікати без прояву симптоматичної картини або мати незначні прояви;
  • Серединні або медіанні грижі вважаються рідкісними і утворюються на тих ділянках, які захищені зв’язковим апаратом.

  Також можуть розрізняти грижі по спрямованості і розмірами, наприклад, коли відбувається випинання усередину каналу спинного мозку або навпаки – назовні від центру МПД,

  Стадії грижі поперекової

  Виділяють наступні стадії:

  • Протрузія. Тобто фіброзне кільце тільки травмується, стирається і починає розтріскуватися, але все ще утримує вміст всередині.
  • Энтрузия – коли відбувається розрив кільця. В результаті назовні витікає напіврідке ядро і утворюється випинання.

  Другий етап відповідно проходить наступні чотири етапи:

  Здавалося б, якщо захворювання в будь-якому випадку закінчується одужанням і зникненням симптоматики, то до чого лікування? Але насправді все набагато складніше.

  У результаті всіх процесів відбувається зменшення висоти диска, що призводить до тертя суглобів хребта. Результатом стає розвиток інших патологій, вилікувати які вже не буде представлятися реальним. Відповідно і болі поступово стануть постійним супутником людини.

  Стадії розвитку грижі

  Причини

  Якщо говорити про причини, то спочатку такий стан провокують або травми, або дегенеративні захворювання – остеохондроз, артроз, хондропатия та інші. Якщо говорити про сторонніх фактори, то це:

  • Неправильна постава;
  • Недолік або надмірні фізнагрузкі;
  • Неправильне харчування;
  • Носіння тягарів;
  • Перенесені інфекційні захворювання;
  • Порушення обміну речовин;
  • Зайва вага;
  • Заняття травмонебезпечними типами діяльності.

  Примітно, що розрив диска припадає зазвичай на момент різкого руху та інтенсивної навантаження, підйому тяжкості. Тобто коли тиск на уражений диск збільшується на якусь мить у кілька разів, а хребетний стовп не встигає адаптуватися до негативного впливу.

  Ознаки поперекової грижі хребта

  Якщо говорити про проявах, то вони можуть торкатися не тільки хребетний стовп, але також і внутрішні органи. Пояснюється це тим, що ущемлені нервові корінці відгалужуються і здійснюють іннервацію різних відділів.

  При такому стані відбувається порушення функціональності органів, що і дає відповідну симптоматичну картину:

  • Простріли в попереку;
  • Біль в області сідниці;
  • Біль, що віддає в ногу;
  • Порушення чутливості кінцівки: відчуття оніміння, поколювання, печіння;
  • Атрофія м’язів ніг;
  • Порушення сечовипускання;
  • Порушення рефлексів в ураженої кінцівки;
  • Порушення дефекації;
  • Порушення роботи статевої сфери.

  В особливо важких випадках є ризик розвитку паралічу. Протягом і прояв симптоматики буде багато в чому залежати від локалізації та різновиди грижі. Варто також врахувати той факт, що больовий синдром рідко проявляється з двох сторін. Найчастіше уражається або ліва або права сторона від сідниці і до стопи.

  Діагностика

  Звертаються з подібним станом до ортопеда, хірурга або травматолога. Вони відповідно призначають проходження:

  • МРТ;
  • Аналізу крові;
  • КТ;
  • Рентгена;
  • Дискографії.

  Варто враховувати, що іноді на рентгені не

  вдається повністю розгледіти грижу, а тому може знадобитися проведення МРТ. Воно дороге, але зате дає максимум корисної інформації про ураженому відділі.

  Лікування

  Лікування в основному застосовується консервативне, а коли вже присутні певні показання і хірургічне. Останнє застосовується в тому випадку, якщо грижове випинання має великі розміри, якщо больовий синдром не вдається усунути медикаментозними та іншими способами, а також при секвестрації грижі.

  Консервативне

  Під консервативними методами мається на увазі медикаментозна терапія в домашніх умовах, яка дозволяє усунути гостроту стану.

  Зазвичай використовуються НПЗЗ, які мають протизапальну і знеболюючу дію одночасно. Коли гострий період ліквідовано, використовуються вже інші методики:

  • Фізіотерапію (лазерна та магнітотерапія);
  • Масаж;
  • Мануальну терапію;
  • Голковколювання;
  • Точковий масаж;
  • Парафінотерапію;
  • Витягування хребта;
  • Носіння корсета;
  • ЛФК.

  Останнє є основою терапії грижі поперекового відділу. Але вона показує ефективність тільки в тому випадку, якщо комплекс вправ складений фахівцем на підставі стану хворого.

  Хірургічне

  Хірургічне лікування зазвичай проводиться при наявності показань, зазначених раніше. У таких випадках використовується:

  • Мікродискектомія;
  • Ендоскопічне видалення грижі;
  • Хірургічне видалення грижі диска або з заміною на штучний аналог.

  Природно, що лікарі частіше віддають перевагу малоінвазивним методам хірургічного втручання, так як вони менш травматичні і несуть менше ризиків для пацієнта.

  Але в деяких випадках доводиться звертатися до більш старим методам з повним хірургічним доступом.

  Реабілітація та профілактика

  Враховуючи проходять стадії, реабілітація може тривати від 1 до 2 років при застосуванні консервативних методів лікування. Таким чином вдається відновити диск, наскільки це можливо. Якщо проводиться хірургічне втручання, то процес відновлення після нього буде залежати від типу операції.

  Малоінвазивні методики вимагають короткого періоду реабілітації – максимум 3 тижні. А ось хірургічне втручання може позбавити людину працездатності на найближчі півроку.

  Якщо говорити про профілактику поперекової грижі, то тут все досить просто:

  • Ведення ЗСЖ;
  • Правильне харчування;
  • Дозовані фізичні навантаження;
  • Уникнення травм у міру можливості;
  • Своєчасне лікування захворювань ОДА;
  • Носіння правильної взуття;
  • Збереження правильної постави;
  • Періодичні розминки при сидячій роботі;
  • Правильно оформлене робоче і спальне місце.

  Тобто це повне виключення основних факторів, які впливають на розвиток грижі в області попереку.

  Чим небезпечні грижі

  Небезпечна грижа своїми ускладненнями. в їх число входять:

  • Параліч нижніх кінцівок;
  • Безпліддя;
  • Імпотенція, зниження лібідо;
  • Порушення роботи внутрішніх органів з подальшим розвиток захворювань;
  • Неврологічні порушення;
  • Атрофія м’язів.

  В цілому грижа зазвичай провокує при тривалому перебігу цілий спектр супутніх захворювань як ОДА, так і сусідніх з відділом органів.

  Прогноз

  Грижа попереку в цілому піддається лікуванню, але при цьому диск повністю відновити до початкового стану нереально. Результатом терапії зазвичай стає поліпшення якості життя та запобігання розвитку ускладнень стану.

  Хірургічне лікування також не дає гарантій повного відновлення функціональності відділу, але допомагає поліпшити загальний стан. Навіть за умови видалення грижі ризик повторного розвитку випинання все одно залишається, якщо не усунути фактори ризику і першопричину стану.

  Відгуки і рекомендації з лікування грижі поперекової за методи Бубновського в нашому відео: