Кизил – посадка, догляд , розмноження живцюванням.

Назва чагарнику кизил в перекладі означає “червоний”. Плоди кизилу відрізняються яскравим забарвленням, а також особливим кисло-солодким смаком та незабутнім ароматом. Кизил активно використовують не тільки в кулінарії, але і в області народної медицини. Відомо, що ці червоні (іноді жовті) ягоди здатні сприятливо впливати на артеріальний тиск і роботу шлунково-кишкового тракту.
У кизилі багато корисних речовин , які також впливають на ваш обмін речовин і імунітет.

Перш ніж приступати до посадки кизилу на ділянці, слід ознайомитися з описом цієї рослини. Кизил росте у вигляді куща або дерева, відноситься до сімейства Кизилова. Дикі представники цієї рослини зустрічаються на Сході і Півдні Європи, а також на Кавказі і в Криму.
Кизил вважався культурою не пристосованим для північних регіонів.
Але в кінцевому підсумку
селекціонери вивели нові сорти і проводили випробування в самих холодних регіонах.

Кизилова пагони мають зеленувато-жовте забарвлення. До кінця сезону на них утворюється кора, на якій з’являються тріщинки, а змінюється колір на сірий. Надалі огрубіла кора набуває остаточного червоно-коричневий відтінок.
Залежно від сорти можна вирощувати і формувати , кизил відмінно подається стрижці. Деякі садівники навіть формують у вигляді штамбової форми.

Цвіте кизил з кінця лютого, початку березня по травень.
Суцвіття зазвичай білого або жовтого кольору, у вигляді парасольок.
Цвітіння триває від двох тижнів до двох місяців.
Листя починають з’являтися тільки до кінця цвітіння.
Запилені квітки дають плоди червоного кольору, овальної або грушоподібної форми.

Відтінок плодів різний залежно від сорту, від світло-червоного до практично чорного.
Деякі сорти мають жовте забарвлення ягід.
М’якоть на смак кисло-солодка, з характерним ароматом.
Всередині знаходиться неїстівні кісточка.
Плоди кизилу широко використовують в кулінарії для приготування напоїв, кондитерських виробів, варення і джемів.

Коренева система кизилу зібрана в густу мочку, має центральний міцний корінь, глибина якого складає до 80 див.
Завдяки такому розташуванню коренів рослина здатна насичуватися навіть мінімальною кількістю вологи і стійко переносить посуху.

Вирощування

Щоб виростити гарне дерево, потрібно дотримати наступні умови:

1. 1.Кизил рекомендується вирощувати в помірно вологому грунті з високим вмістом вапна. Глибина ґрунтових вод повинна становити не менше 1,5-2 м від поверхні. Грунт з підвищеною кислотністю теж придатний для вирощування рослини.
2. 2.Висаджують кизил на південній або південно-західній стороні ділянки. Місце для посадки не обов’язково залишають відкритим для сонячних променів, кизил може добре розвиватися в тіні великих дерев.
3. 3.Найкращим часом для того, щоб посадити кизил, вважається весна, а саме – період до появи бруньок.
   Осіння посадка теж дає відмінну приживлюваність, але не пізніше середини жовтня або за 3 тижні до перших заморозків.
4. 4.Грунт для висадки кизилу готують заздалегідь. Для осінньої висадки підготовка місця проводиться на початку літа, грунт на весняну посадку готують у вересні. Посадкову яму перекопують на глибину від 60 до 80 см і 80 см у ширину. Після цього додають компост або гній з розрахунку 5 кг на квадратний метр землі, позбавляються від багаторічних бур’янів. У кислі ґрунти додають вапно.
5. 5.Для посадки використовують дворічні саджанці, висота яких зазвичай становить 30-40 см. Щеплені саджанці не менш 70-100см.
   Перед висадкою у відкритий грунт коріння рослини замочують у воді на 12 годин. Саджанець встановлюють у центр підготовленої посадкової ями, акуратно розправляють корінці і присипають компостом або гноєм, формуючи невеликий горбок. Коренева шийка повинна бути на 3 см вище рівня землі. Після цього саджанцю потрібен рясний полив (не менше 3 відер води). Для додаткової опори можна використовувати металевий стовпчик, попередньо укопаний в посадкову яму з боку пануючого вітру, саджанець прив’язують щоб взимку його не поламало снігом. Після висадження необхідно обрізати пагони кизилу на третину від загальної довжини.

Крім посадки готових саджанців кизилу, можливо розмноження рослини насінням, живцями, відводками, і окуліровкою. Насіння отримують влітку з нестиглих плодів, які після вилучення відразу висаджуються в грунт. Після посадки грунт підтримується зволоженою. Перші сходи з’являються на наступний рік навесні. Слід пам’ятати, що рослина, вирощена таким способом, дає урожай лише через 8-10 років після посадки.

Для посадки методом черенкования необходимо подготовить зеленые черенки. Их срезают с однолетней ветви, укорачивают побеги -после чего вымачивают в растворе”Корневина” в течение 3-5 часов. После этого будущий росток высаживают в касеты с подготовленной рыхлый увлажненный грунт и накрывают пленкой для создания тепличных условий. Почву поддерживают влажной. К осени черенки укореняются, весной росток высаживают в открытый грунт для образования и наращивания полноценной корневой системы.
Пересадку на постоянное место проводят к осени.
Саженцы с черенка плодоносить начинают на 4 – 5 год.

Розмноження відсадками – найбільш простий і часто використовуваний спосіб. На початку літа пагони віком 1-2 роки вкопують у грунт, не відокремлюючи від материнської рослини. Якщо літо сухе, пагони необхідно додатково поливати, не даючи ґрунту пересохнути. До осені у втечі з’являються власні корінці. Навесні росток відокремлюють від основного дерева і пересаджують як самостійна рослина.
такі саджанці також починають плодоносити на 4 – 5 рік.

Саджанці окулированые ( щеплені)
самий чудовий метод розмноження кизилу.
Переважно , що у таких саджанців дуже рано настає плодоношення
на 2-3 рік.

Важливо знати:
кизил плодоносить тільки за умови запилення,
тому на одній ділянці рекомендується висаджувати не менше 2-3 різних видів цієї рослини.
Відстань між деревами повинно бути не більше 5 м.

Догляд за кизилом

Правильний догляд є головним чинником для отримання здорового рослини і гарного врожаю. Незважаючи на невибагливість кизилу, слід пам’ятати деякі особливості цієї рослини. Полив кизила осуществляется в чаши или методом дождевания. В первом случае вокруг растения на расстоянии 1-1,5 м от основания делается небольшой валик из грунта высотой около 15 см. Грунт внутри чаши выравнивается и тщательно разрыхляется, после чего вода подается непосредственно внутрь чаши. В другом случае в грунте делают круговые борозды, помогающие корням кизила получить необходимую влагу.

В качестве подкормки могут использоваться органические или минеральные удобрения. Органику (компост, навоз) применяют в количестве 3 кг на квадратный метр. Минеральные вносят в зависимости от сезона: в весеннее время дереву требуются подкормки, содержащие калий и азот, осенью вносят фосфорные удобрения. Молодые саженцы с малым приростом удобряют на третий год после посадки. Растениям старше 5 лет вносят удобрения независимо от интенсивности роста. Если дерево обильно плодоносит, ему требуется чуть больший объем удобрения. Для сохранения влаги в грунте и снижения количества сорняков ранней весной или осенью проводят мульчирование почвы. Для этого используют опилки, перегной или свежескошенную траву, которые насыпают на расстоянии 10 см от основания дерева. Толщина мульчи составляет 10 см. Поверх выкладывается почва толщиной не более 5 см. Обрезка проводится весной, до начала сокодвижения. Срезают одну треть длины от прироста прошлого года. Если посадка слишком густая (расстояние между деревьями 2-3 м), оставляется от 2 до 3 скелетных ветвей. Если деревья растут на расстоянии 5 м и более, рекомендуется оставить не менее 6 скелетных ветвей. Для однолетних побегов обрезка не проводится.

Як посадити кизил і правильно доглядати за ним

Завдяки високому вмісту вітаміну С, органічних кислот і ефірних олій, кизил здавна застосовується для лікування авітамінозів і виведення важких металів з організму. Кизил відмінно справляється зі шкірними захворюваннями, гемороєм, анемією.

Ще кизил цінують за особливу твердість і незвичайний декоративний малюнок деревини. Та й сам кущ відрізняється красивою кроною, пишним жовтим цвітінням навесні і яскравим червонуватого відтінку листям восени.

Ця рослина невибаглива, не вимагає особливого догляду і регулярного внесення добрив, відмінно росте на бідних ґрунтах. Кизил живе дуже довго – понад три століття! І весь цей час навіть при мінімальнім догляді тішить господарів десятками кілограмів смачних і корисних ягід.

Щеплені саджанці кизилу дають «сигнальні» перші плоди вже на другому році життя, а з 5 року – промисловий урожай. Сіянці вступають у плодоношення на 8 рік.

10 маловідомих фактів про кизил

1. Ягоди дозрівають досить довго – 2-3 місяці. Краще садити ранні сорти.
2. Коренева система кизилу потужна, але неглибока. Можна вирощувати в контейнерах.
3. Саджанці кизилу невибагливі до якості ґрунту – ростуть на бідних, кам’янистих ділянках з неглибоким шаром землі.
4. У природі кизил росте на гірських схилах і в ущелинах. Саме тому болотисті та кислі ґрунти для кизилу табу. В таких умовах він погано розвивається і практично не родить.
5. Дерево кизилу довгожитель – росте і постійно дає плоди до 300 років.
6. Квіткові бруньки та квітки абсолютно не бояться ранньовесняних заморозків. Кизил зацвітає дуже рано.
7. Рослина витримує морози до -30 без додаткового укриття.
8. Ця культура потребує перехресного запилення – поруч потрібно посадити ще один саджанець, бажано іншого сорту.
9. Легко переносить посуху, різкі перепади температур, суховії. Але не любить навіть короткочасного підтоплення і близького до коріння розташування ґрунтових вод.

Кизилу потрібно 25 метрів квадратних площі для повноцінного росту. Відстань до сусідніх дерев повинна бути мінімум 5 метрів.

Перші три роки саджанець кизилу потрібно утримувати в «спартанських» умовах, тобто догляд повинен бути мінімальний. У ювенільний період (перші 3 роки життя) відбувається налаштування рослини на конкретні умови зростання, які будуть сприйматися як нормальні та оптимальні.

Якщо спочатку саджанець отримував якісний догляд, а потім з якихось причин кількість поживних речовин різко скоротилася, кизил отримує сильний стрес, перестає родити та може взагалі загинути.

Кизил буде давати багато плодів, якщо з 4 року життя умови вирощування саджанця поміняються в кращу сторону: з’явиться більше добрив, вологи та тепла, покращиться освітленість, стане якіснішою обрізка та обробка від хвороб. Тому саджанець кизилу НЕ слід садити в поживну землю і щедро заправляти посадкову яму добривами.

Вибір ідеального саджанця кизилу

Ідеальний посадковий матеріал – однолітка великоплідного сорту. Чим молодша рослина, тим краще вона адаптується до ділянки: складу ґрунту, освітленості, сусідніх рослин, клімату. Вибирайте саджанці кизилу у місцевих садівничих розплідниках. Вони вже пристосовані до локальних умов зростання.

Найкраще приживаються саджанці з закритою кореневою системою (в контейнерах). Для нормальної життєдіяльності необхідна особлива мікрофлора на кореневій системі. Вона формується в перший рік життя в умовах розплідника. Якщо землю з корисними бактеріями відокремити, то кизил завмре на одному місці на кілька років.

Посадка кизилу

Не потрібно створювати хороші умови для зростання, тому посадка кизилу гранично проста: в посадкову яму НЕ додають ані органічні, ані мінеральні добрива. До найближчого дерева і забору повинно бути не менше 4 метрів. Кизил живе дуже довго і сильно розростається. А в тіні погано родить.

Викопати яму розміром 80х80х80. Верхній шар ґрунту відкинути в один бік, нижній – окремо.

На дно покласти 10 см щебеню або керамзиту. Яму заповнити родючою землею з верхнього шару.

Максимально зберігаючи землю навколо коріння, поставити саджанець, присипати землею. Коренева шийка повинна бути на рівні землі. Заглиблювати саджанець не можна.

Всі гілки обрізати на 1/3. Якщо саджанець без бічних гілок, його слід обрізати на висоті 50-60 см від землі – сформувати висоту штамба.

Коли садити кизил

Все залежить від клімату. У південних регіонах кизил краще висаджувати восени до середини вересня. Саджанець матиме 2 місяці до настання стійких холодів, щоб відновити кореневу систему і «вхопитися» за ґрунт.

У північних регіонах, де зима настає рано, садити кизил краще навесні до розпускання бруньок. Кизиловий сад садять за схемою 5х5 метрів. На гектар площі знадобиться 400 саджанців.

Догляд за кизилом

У перші 2 роки догляд простий: саджанці регулярно поливають і мульчують пристовбурні кола сіном або тирсою.

Бажано не допускати пересихання землі. Основна маса коренів розташована на глибині до 40 см. У спекотне літо коріння швидко пересихає і перегрівається. Тому без мульчі не обійтися.

Важливо: кизил можна мульчувати перегноєм. Краще просто посипати пристовбурні кола світлим піском. Регулярний полив збільшує розміри ягід.

Якщо догляд за кизилом був організований правильно, то в перший вегетаційний рік здоровий доглянутий саджанець кизилу дасть 30-40 см приросту.

У наступні роки з розвитком потужної кореневої системи, розвивається і надземна частина. Прирости становлять 90-130 см.

На відміну від природних умов, щеплений кизил не росте кущем. На дачній ділянці легко сформувати компактне дерево.

До семирічного віку кизил дає дику кореневу поросль, яку потрібно видаляти. Якщо її залишити, то щеплення через деякий час відмирає.

Чим підживити кизил

Навесні вносять комплексне добриво перед цвітінням і поливають настоєм органіки під час зав’язування і росту ягід.

Після збору врожаю також потрібно полити розчином комплексного мінерального добрива для плодових культур (2-3 відра під дерево). Підживлення кизилу після збору врожаю супроводжують рясним поливом і мульчуванням пристовбурного кола.

Восени слід підживити органікою і фосфором. Азот не вносять. Восени в пристовбурні кола закопують перегній (2 кг на метр квадратний) і суперфосфат з розрахунку 30 грамів на м².

Як обрізати кизил

Нагадаємо, що кизил зацвітає дуже рано, одним з перших в саду. Тому весняну санітарну обрізку кизилу проводять в кінці зими, до того як у нього прокинуться бруньки.

Видаляють загусті гілки й ті, що ростуть у середину крони. Також вирізують сухі, переплетені між собою, хворі та поламані гілки.

Важливо сформувати дерево таким чином, щоб центр крони добре освітлювався сонцем. Достатня кількість сонячних променів значно збільшує врожайність. Формують V-образну або канделяброподібну пальмету на штамбі 50-60 см.

Кизил буде виглядати дуже декоративно і стане окрасою саду. Його активно використовують у ландшафтному дизайні.

Надалі потрібно регулярно видаляти дику поросль від підщепи. Розмножується кизил насінням, відводками, живцями та за допомогою щеплення.

Омолоджувальна обрізка кизилу проводиться у віці 15-20 років, коли послаблюються щорічні прирости.

Шкідники та хвороби

Кизил вкрай рідко уражається шкідниками та хворобами. При сильних морозах (нижче -30 С) пошкоджуються квіткові бруньки. У літню спеку листя може підсихати.

Важливо постійно поливати кущик, а молоді рослини бажано притіняти. Можна висадити поруч з саджанцем кизилу соняшники, високий сорт хризантеми. Вони захистять незміцнілий кизил від палючого сонця.

Збір врожаю

Ягоди кизилу дозрівають нерівномірно протягом кількох тижнів. Дуже стиглі ягоди самі падають. Можна вручну знімати недозрілі плоди, через кілька днів вони дійдуть до кондиції.

Урожай з 10-річного кизилу становить від 10 до 25 кг, з 20-річного – від 40 до 60 кг, а з 40-річного дерева можна отримати понад 100 кг ягід.

Сорти кизилу

Нині виведені кілька багато сортів кизилу різних термінів дозрівання з плодами рожевого, жовтого і червоного кольору.

Олена, Елегантний – сорти ранні, червоні. Ягоди починають дозрівати на початку серпня. Сорт Олена – сильнорослий, плоди солодкі, але зберігаються в холодильнику недовго. Сорт Елегантний має перевагу – ягоди не осипаються, довго висять на дереві та починають гнити. Тому затягувати зі збором врожаю не слід.

Старокиївський, Лук’янівський, Євгенія, Видубицький – середнього терміну дозрівання (середина серпня). Ці сорти великоплідні, ягоди красивого червоного кольору, не обсипаються, родять стабільно і щедро.

Володимирський і Семен – великі, засухо і морозостійкі, пізні. Плоди зберігаються в холодильнику до 4 тижнів, дозрівають в кінці серпня-вересня.

Ягоди сорту Світлячок дозрівають одночасно, не обсипаються. Дуже добре сорт реагує на внесення добрива і правильну обрізку – плоди стають дуже великі та солодкі.

Кораловий – плоди рожево-помаранчеві. Сорт середньопізній. Особливо підходить для варення.

Бурштиновий – єдиний сорт з жовтими ягодами. Пізній. Стиглі плоди осипаються, тому збір урожаю проводять до повного дозрівання ягід. З кизилу сорту Бурштиновий виходить дуже смачне та оригінальне за кольором варення і желе.