✅Опис груп рослин: таблиця ознак

На планеті Земля складно знайти таке місце, де б повністю були відсутні рослини. Навіть в спекотних пустелях і суворих умовах Північного полюса зустрічаються ознаки рослинного життя. Видове розмаїття флори дуже велике. Порівнюючи в таблицях групи рослин, учні закріплюють знання про будову, унікальні властивості і зовнішній вигляд представників флори.

Загальна інформація

Світ рослин об’єднує в собі понад 320 тисяч різних видів і щорічно вченими відкриваються десятки і сотні нових. Рослини – це живі організми, які, використовуючи енергію Сонця, самостійно виробляють такі речовини для харчування, за рахунок чого розвиваються. Цей процес називається фотосинтезом.

Зелене листя (завдяки хлорофілу) здатні з неорганічних матеріалів: води, вуглекислого газу, який знаходиться в повітрі і мінеральних солей ґрунту виробляти для себе органічні поживні речовини і при цьому виділяти кисень в навколишнє середовище. Представники флори можуть бути дуже різними, хоча влаштовані всі однаково — мають три основних органу: корінь, закріплений в ґрунті, надземний стебло і листя. Розвиваються рослини в нерухомому стані.

Основні життєві форми

Вся існуюча на Землі флора (особливо квіткові рослини) представлена численними формами.

Серед них вчені-ботаніки виділили три основні групи:

1. Трави. Це найпоширеніша група завдяки витривалості і невибагливості рослин до умов життя. У порівнянні з деревами і чагарниками трави виглядають досить слабкими і крихкими. У них є листя і м’які соковиті стебла, які відмирають з приходом перших заморозків через непристосованість до зимових погодних умов. Трави бувають, однорічними, дворічними і багаторічними. Серед них є безліч лікарських видів: звіробій, чебрець, календула, м’ята перцева та ін. Всі їх частини використовують для профілактики і лікування різних захворювань. Існують і отруйні: блекота, дурман, болиголов, які становлять небезпеку для людського організму.
2. Чагарники. Ці рослини середніх розмірів, найвищі виростають до 6 м.у них кілька досить тонких і гнучких стебел — твердих, здеревілих стовбурів з безліччю дрібних гілок, які утворюють пишну крону. Тривалість життя чагарників 10-20 років. Найчастіше вони розташовані на кордоні лісів. У лісах утворюють підлісок – рослинний ярус, який знаходиться під деревами. До найвідоміших і поширених чагарників відносяться: смородина, малина, аґрус, шипшина.
3. Дерева. Найвищі рослини (від 2 до 100 м), що складаються з кореня, потужного стовбура, покритого корою, і крони. Крона утворена відходять від стовбура гілками, на яких є відгалуження і листя. На гілках з’являються квіти і зріють плоди. Деякі види цієї групи рослин живуть дуже довго, іноді тисячоліття.

Дерева бувають листяними (листя у вигляді пластин) і хвойними (листя у вигляді голок). У таблиці зазначено, які бувають групи рослин і їх приклади:

Хвойні Вічнозелені дерева і чагарники не втрачають привабливості і в зимові місяці, до того ж цілий рік приносять користь. І в спекотне літо, і сильний мороз смолистий аромат, що видається рослинами, очищає і оздоровлює повітря.

Дикорослі та культурні

Окультурення диких рослин почалося ще багато століть тому. Стародавні люди збирали різні частини дикорослих рослин для прожитку і ліків. Можливо, насіння прокидалися в ґрунт біля їх жител, проросли і дали плоди. Після цього людина зосередилася на відборі екземплярів з найбільшими і швидко дозрівають плодами для їх подальшого розмноження.

Відтоді було виведено безліч нових видів рослин, наділених різними корисними якостями: пшениця, гречка, овочеві культури, жито, Соняшник, фруктові дерева та ін. в результаті людської діяльності всю рослинність, що росте на Землі, можна розділити на дві великі групи:

• Дикорослі рослини – мешкають в будь-яких місцях дикої природи, де насіння потрапляють на відповідний ґрунт. За ними ніхто не доглядає, спеціально не висаджує, не вирощує і зараз вони виглядають так само, як і сотні років тому. Велика частина дикоросів поширюється самосівом або порослю без будь-якої участі людини. Це представники лісової, степової, лугової флори, які ростуть самі по собі. Вони добре адаптовані до різних несприятливих умов. Серед дикорослих рослин безліч видів дерев і чагарників зі смачними і корисними плодами. До них відносяться: ожина, морошка, брусниця, обліпиха, черемха. Навесні на лісових галявинах можна зібрати хороший урожай суниці.
• Культурні рослини. Виведені з дикорослих. Такі рослини потребують регулярного догляду, інакше не проростуть і загинуть. Вони цінуються високою врожайністю, відмінним смаком плодів, поживністю. Назви культурних рослин( навколишній світ, 2 клас): абрикос, гранат, полуниця, картопля, редис, жито, кукурудза, рис, тюльпани, гладіолуси, льон, бавовна і безліч інших.

Найпоширенішою культурою, яку вирощують у всьому світі, є пшениця. Її почали вирощувати і вживати в їжу ще первісні люди в 9 тис. До н. е. обробіток пшениці сильно вплинуло на спосіб життя первісної людини.

Люди, навчившись використовувати зерна, поступово перейшли від полювання на тварин до збору насіння для їжі. І зараз пшениця залишається основним продуктом харчування мільйонів людей у всіх регіонах земної кулі.

Основні групи

Як вже відомо, культурні рослини вирощуються людиною, потім використовуються для різних цілей: отримання продуктів харчування, кормів для сільськогосподарських тварин, лікарської сировини та ін. Їх опис:

• Плодово-ягідні. Це дерева і ягідні чагарники. Всього існує більше тисячі видів культур, які поділяються на кісточкові (персик, вишня), зерняткові (груша, яблуня) і ягідні (малина, смородина). Плоди і ягоди вживають як в свіжому вигляді, так і у вигляді варення, маринадів. Є ще цитрусові (мандарин, лимон), горіхоплідні (волоський горіх, фундук), субтропічні сорти (інжир, гранат). Всі плодово-ягідні культури є багаторічними рослинами.
• Овочеві. Вирощують їх заради отримання їстівних соковитих продуктів харчування, які є основою раціону більшості людей. Їх можна їсти в сирому і обробленому вигляді. Кожен овоч має індивідуальні смакові якості, час цвітіння і дозрівання, а також вимоги до умов зростання. До овочевих культур відносяться: капуста, картопля, томати, морква, буряк, кабачок, цибуля та ін.
• Зернові. Ця група сільськогосподарських оброблюваних культур дає зерно – основний продукт харчування людини, а також сільськогосподарських тварин. Зерна пшениці (найважливіша і значуща зернова культура) переробляють на борошно, з якої печуть високоякісний хліб та інші хлібобулочні вироби, виробляють макарони, манну крупу. З ячмінних зерен отримують перлову крупу, гречаних — гречану, просяних — пшоняну. Овес вирощують в основному в якості кормів для тварин. Вівсяне борошно додається в різні кондитерські вироби. З неї випікають відоме вівсяне печиво.
• Декоративні. Ця група рослин включає в себе кімнатні та садові, однорічні та багаторічні культури, призначення яких озеленювати і прикрашати будинки, садові ділянки, алеї та парки, будівлі та балкони. Серед них можуть бути Дерева (туя, ялиця), чагарники (ялівець, барбарис), квіти (клематис, маргаритка, півонія). Своїм виглядом Декоративні культури радують око і піднімають настрій.
• Прядильні. Є джерелами волокон, з яких виготовляють тканини.

До них відноситься більше шестисот видів рослин, які вирощуються на різних континентах (Америка, Європа, Азія). Найбільш поширені з них — бавовник, льон, джут, конопля.

Роль рослин у природі

Рослинний світ дуже важливий як для природи, так і для життя людини, а також його господарської діяльності. Але головна функція рослин полягає в здатності виробляти кисень, без якого життя на Землі неможлива.

• Захищають ґрунт від пересихання, сприяючи накопиченню вологи, а також служать для неї органічним добривом.
• Беруть участь у створенні і підтримці клімату (ослаблення швидкості вітру, зниження спеки).
• Є джерелом їжі, мінералів і вітамінів, необхідних для організму людини, а також корму для тварин.
• Використовуються у фармакологічній промисловості (медпрепарати).
• Служать складовими для хімічної промисловості (виготовлення барвників).
• Є джерелом деревини і тканин.
• Мають естетичне значення.

Якби в навколишньому середовищі не існувало рослин, планета Земля виглядала б млявою пустелею, на ній не було ні тварин, ні самої людини. Грунт і ландшафтне розмаїття, утворене різними групами рослинності теж би були відсутні. Тому людина повинна усвідомлювати важливість рослин у своєму житті і дбайливо ставитися до них. Адже висаджуючи Зелений паросток і доглядаючи за ним, він стає чистішим і добрішим, долучається до таїнств природи і світобудови.

§ 6. Насіння. Будова насінини. Розмноження насінням. Умови, необхідні для проростання насіння

На попередньому уроці ви дізналися про квітку рослини та її будову. Пригадайте, яке головне призначення квітки. З яких частин складається квітка рослини? Що таке квітконіжка? Як називається верхня розширена частина квітконіжки? З яких частин складається оцвітина? Який орган квітки утворює пилок? Яка частина квітки вловлює пилок і розвиває насіннєві зачатки? Що таке запилення? Як квітки запилюються? Де розвивається й дозріває насіння?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про будову насінини та її значення в житті рослини.

Насінина — це вкритий шкіркою зародок рослини з необхідним для його розвитку запасом речовин. Насіння містить все необхідне для росту нової рослини.

Головна частина насінини — це зародок. Він є зачатком нової рослини. Зародок складається із зародкового корінця, зародкового стебла, зародкової бруньки та сім’ядолей.

Зародковий корінець — це зачаток нового кореня. Під час проростання він розвивається першим, розриває шкірку насінини й закріплюється у ґрунті. Зародкове стебельце є зачатком нового стебла. Воно розташоване між зародковою брунькою і зародковим корінцем. Із зародкової бруньки розвиваються листя, гілки, квіти рослини.

Будова дводольної насінини (квасоля)

Будова однодольної насінини (пшениця)

Значне місце в насінині займає сім’ядоля. Це внутрішня частина насінини, яка вміщує в собі зародок листя. Щоб зародок міг розвиватися, насінина має запас поживних речовин.

Кількість сім’ядоль буває різною. В одних рослин насіння однодольне, а в інших — дводольне. Зовні насіння вкрите насінною шкіркою. Рослинами з однодольним насінням є пшениця, жито, овес, кукурудза та інші. А, наприклад, в огірка, гарбуза, гороху, квасолі, яблуні насіння має дві сім’ядолі.

Насіння заховане всередині плода. У квіткових рослин можуть бути плоди чотирьох різних типів: сухі багатонасінні, сухі однонасінні, соковиті багатонасінні, соковиті однонасінні.

Оплодень — це стінка плода насіннєвих рослин. Коли в сухих плодах (біб, стручок, коробочка) насіння достигає, оплодень повинен розкритися. Таким чином насіння розсіюється. Деякі рослини розкидають своє насіння. Насіння сухих багатонасінних плодів має добре розвинену насінну шкірку. Вона захищає насіння після висіву з плода.

Деякі рослини утворюють однонасінні сухі плоди, як-от горіхи, жолуді, зернівки, сім’янки. У таких рослин плоди розсіюються разом з насінням. Тому однонасінні плоди не розкриваються. Їхні оплодні розкриваються тільки тоді, коли проростає насіння. Насінна шкірка в насінини такого плода розвинута слабко, бо добре розвинутий оплодень.

Сухі багатонасінні плоди

Сухі однонасінні плоди

Види сухих плодів

Соковиті багатонасінні плоди

Соковиті однонасінні плоди

Види соковитих плодів

Насіння соковитих багатонасінних плодів (ягода, гарбузина, помаранча, яблуко та інші) й однонасінних плодів (кістянки) розповсюджують звірі й птахи, які поїдають ці плоди. Таке насіння повинне зберегти здатність проростати, пройшовши через травний тракт тварини. Тому насіння, яке розвивається в ягодах, має міцну насінну шкірку. Насіння кістянок захищене внутрішнім кам’янистим шаром оплодня, так званою кісточкою.

Деякі рослини розповсюджують своє насіння за допомогою вітру. Це, зокрема, кульбаба, ясен, клен, в’яз та інші.

Для проростання насінини потрібні певні умови:

– вільний доступ повітря, що містить кисень;

Насіння більшості рослин сіють навесні. Тоді земля ще волога, але вже добре прогріта сонцем. Перед висіванням ґрунт добре зорюють. У пухкому ґрунті повітря достатньо, щоб насіння могло дихати. Щоб сходи з’явилися швидше, насіння багатьох рослин перед висіванням замочують. Для гарного врожаю потрібно використовувати сівозміну. Сівозміна — це чергування посіву городніх рослин на певній площі.

Плоди кульбаби

Плоди клена

Запам’ятайте

Насіння — це вкритий шкіркою зародок рослини з необхідним для його розвитку запасом речовин.

Зародок — головна частина насіння, яка складається із зародкового корінця, зародкового стебла, зародкової бруньки й сім’ядолей.

Зародковий корінець — зачаток нового кореня в насінині.

Зародкова стеблинка — зачаток нового стебла в насінині.

Зародкова брунька — зачаток нового листя, гілок, квітки в насінині.

Сім’яна шкірка — зовнішня оболонка насінини.

Оплодень — стінка плода насіннєвої рослини.

Сівозміна — чергування посіву городніх рослин на певній площі.

• 1. Для чого рослині насіння?
• 2. З яких частин складається насінина?
• 3. Яка будова зародка?
• 4. Чим зовні вкрита насінина?
• 5. Які бувають плоди в квіткових рослин?
• 6. Наведіть приклади сухих багатонасінних плодів.
• 7. Які ви знаєте сухі однонасінні плоди?
• 8. Назвіть соковиті багатонасінні плоди.
• 9. Наведіть приклади соковитих однонасінних плодів.
• 10. Як розповсюджується насіння квіткових рослин?
• 11. Які умови необхідні для проростання насінини?

• 1. Намалюйте в зошиті насінину квасолі в розрізі (як зображено на малюнку). Підпишіть частини насінини.

Цікаво знати.

Найбільше у світі насіння в сейшельської пальми. Це дерево досягає 30 метрів у висоту. Її гігантське насіння (горіх) покрите твердою оболонкою. Воно складається з двох зрощених половинок. В обхваті насінина сягає майже одного метра. Деякі плоди дерева мають вагу до 25 кілограмів.

Визріває насіння сейшельської пальми близько 7 років. Щоб воно проросло в сприятливому ґрунті, потрібно близько двох років. Дорослим це дерево стає на 25-му році життя.

Люди довго не могли зрозуміти, плодами якої рослини є ці гігантські горіхи. Їх знаходили викинутими океанськими хвилями на узбережжі Індії, на Мальдівах, Суматрі та Яві. Тривалий час вважали, що ці горіхи є плодами дивовижних морських дерев. Тому їхнє друге ім’я — морський кокос.

У минулі століття насіння сейшельських пальм вважали великою рідкістю і справжнім скарбом. На Мальдівах володіти морським кокосом мали право тільки вожді племен. У Європі придбати це диво природи могли лише дуже багаті люди. Кокос оцінювали кількістю золотих монет, які вміщалися в його шкарлупі. Зараз екзотичне насіння теж коштує недешево: від 300 до 400 американських доларів. З його шкаралупи створюють оригінальні скриньки, черпаки, ковші тощо.

Насіння сейшельської пальми