Рибоксин (Riboxine) ATC-класифікація
фармакодинамічні параметри . Діюча речовина Рибоксину інозин є пуриновим нуклеозидом, який має антиоксидантні, аксогенні і нейропротекторні властивості; надає позитивний інотропний ефект, а також володіє слабкою коронарною вазодилатаційною активністю. Екзогенний інозин може вносити вклад у пул макроергічних фосфатів клітин серцевого м’яза і сприятливо впливати на енергетику організму в цілому. Інозин покращує засвоєння міокардом вуглеводів, а також процеси гліколізу. У дослідженнях на клітинних культурах встановлено, що інозин пригнічує продукцію в імуностимульованих макрофагах і клітинах селезінки прозапальних цитокінів, фактору некрозу пухлини α, інтерлейкінів 1 і 12, макрофагального білка запалення і інтерферону γ. Ці ефекти обумовлюють імуномодулюючу, протизапальну і антиішемічну дію інозину.
Фармакокінетичні параметри . Спостерігається добра абсорбція Рибоксину в ШКТ. У печінці інозин катаболізується низкою реакцій, кульмінацією яких є утворення сечової кислоти; також метаболізується до аденін- і гуанінвмісних нуклеотидів. Інозин, який не метаболізувався в печінці, транспортується через системний кровотік і розподіляється по різних тканинах організму, де він метаболізується так само, як і в печінці. Сечова кислота, пуриновий кінцевий продукт катаболізму інозину, виділяється з сечею. У незначній кількості також відбувається екскреція з жовчем і калом.
Показання Рибоксин
як складова комплексної терапії:
• ІБС (постінфарктний період, стенокардія);
• міокардити, міокардіодистрофії, кардіоміопатії;
• серцеві аритмії;
• отруєння серцевими глікозидами;
• жировий гепатоз, гепатити, цироз печінки;
Таблетки також застосовують у комплексному лікуванні пізньої шкірної порфірії.
Р-н також застосовують у комплексному лікуванні при опроміненні для запобіганя зниження кількості лейкоцитів у периферичній крові (
Застосування Рибоксин
таблетки : дорослим добова доза — 600–800 мг, розподілені на 3–4 прийоми. За умови доброї переносимості можливе підвищення (протягом 2–3 днів) добової дози з 1200 мг до 2400 мг.
Курс терапії становить від 4 тиж до 1,5–3 міс.
Хворі на пізню шкірну порфірію приймають 800 мг на добу протягом 1–3 міс.
Р-н : дорослим в/в.
Струминно вводять у випадку гострого порушення серцевого ритму (разова доза — 10–20 мл 2% р-ну).
Для краплинного введення (40–60 крап./хв) розводять у 5% р-ні глюкози чи 0,9% р-ні NaCl (до 250 мл). На старті терапії застосовують 10 мл 2% р-ну раз на добу, якщо переноситься добре — підвищують добову дозу удвічі (вводять за 1–2 рази). Середня тривалість терапії становить 10–15 днів.
Протипоказання
• підвищена чутливість до активного фармацевтичного інгредієнту препарату чи до інших його складових;
• подагра;
• підвищений рівень сечової кислоти в крові;
• порушення функції нирок.
Побічна дія
• алергічні або анафілактичні реакції (зокрема свербіж, почервоніння шкірних покровів, висипання, кропив’янка, анафілактичний шок);
• підвищення рівня сечової кислоти в крові, застосування тривалий час у високих дозах у хворих на подагру може призвести до загострення хвороби;
• підвищення ЧСС (>90 уд./хв), зниження АТ (• підвищення рівня сечової кислоти в крові, загальна слабкість.
Особливості застосування
Рибоксин таблетки не застосовують у невідкладній допомозі при порушеннях серцевої функції.
Терапію препаратом припиняють, якщо у хворого з’являється свербіж або почервоніння шкірних покровів.
Зважаючи на вміст лактози у таблетках Рибоксину їх не застосовують у хворих на галактоземію, лактазну недостатність чи синдром порушення всмоктування у ШКТ глюкози-галактози.
Хворим із патологією нирок застосовують тільки у разі переважання очікуваного позитивного ефекту препарату над ймовірними ризиками, пов’язаними з його застосуванням у цій категорії пацієнтів.
При застосуванні препарату тривалий час необхідне проведення моніторингу вмісту в крові та сечі сечової кислоти.
Не застосовують у дітей, вагітних та у період годування грудьми.
На швидкість реакцій під час керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами не впливає.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами
не застосовують в одній ємності із солями тяжких металів, вітаміном В6, таніном та сполуками, які належать до спиртів, кислот або алкалоїдів.
При сумісному застосуванні із засобами, що знижують рівень сечової кислоти у крові, послаблюються ефекти останніх.
При сумісному застосуванні з гепарином відбувається підвищення часу дії останнього.
Не спостерігається зниження ефективності інозину при сумісному його застосуванні з блокаторами β-адренергічних рецепторів.
Можливе сумісне застосування з анаболічними засобами, діуретиками (спіронолактон, фуросемід), ніфедипіном і нитрогліцерином.
Сумісне застосування інозину із серцевими глікозидами профілактує розвиток порушень серцевого ритму та веде до посилення інотропного ефекту.
Передозування
спостерігається посилення побічних ефектів, алергічні реакції, абдомінальний біль, нудота, діарея.
Терапія симптоматична. Застосування препарату припиняють.
Умови зберігання
в місці, недоступному для дітей, при температурі ≤25 °С.
Рибоксин (Riboxine) ATC-класифікація
фармакодинаміка . Рибоксин — анаболічний лікарський засіб, що чинить антигіпоксичну та антиаритмічну дію. Він є попередником АТФ, бере безпосередню участь в обміні глюкози і сприяє активації метаболізму в умовах гіпоксії і за відсутності АТФ. Лікарський засіб активує метаболізм піровиноградної кислоти для забезпечення нормального процесу тканинного дихання, а також сприяє активуванню ксантингідрогенази. Рибоксин позитивно впливає на обмін речовин у міокарді, зокрема підвищує енергетичний баланс клітин, стимулює синтез нуклеотидів, підсилює активність ряду ферментів циклу Кребса. Лікарський засіб нормалізує скоротливу здатність міокарда та сприяє повнішому розслабленню міокарда в діастолі за рахунок здатності зв’язувати іони кальцію, що проникли до клітин під час їх збудження, активує регенерацію тканин (особливо міокарда та слизової оболонки травного каналу).
Фармакокінетика . Добре абсорбується у ШКТ. Метаболізується в печінці з утворенням глюкуронової кислоти та наступним її окисненням. У незначній кількості виділяється нирками.
Показання Рибоксин
комплексне лікування ІХС (стан після інфаркту міокарда, стенокардія), порушення ритму серця, інтоксикація препаратами серцевих глікозидів, лікування кардіоміопатій різного генезу, міокардіодистрофій (на тлі важких фізичних навантажень, інфекційного та ендокринного генезу), міокардитів; захворювань печінки (гепатити, цироз печінки, жирова дистрофія печінки); урокопропорфірії.
Застосування Рибоксин
Рибоксин призначати дорослим внутрішньо, перед їдою. Початкова добова доза становить 3–4 таблетки (600–800 мг) із розрахунку 1 таблетка (200 мг) 3–4 рази на добу. Якщо лікарський засіб добре переноситься, то дозу підвищують протягом 2–3 днів до 6 таблеток (1200 мг) на добу (по 2 таблетки 3 рази на добу), у разі необхідності — до 12 таблеток (2400 мг) на добу із розрахунку по 4 таблетки (800 мг) 3 рази на добу. Тривалість курсу терапії — від 1 до 3 міс.
Діти . Дослідження щодо застосування лікарського засобу у дітей відсутні. Лікарський засіб не застосовують у дитячому віці.
Протипоказання
підвищена індивідуальна чутливість до діючої речовини або до компонентів лікарського засобу, подагра, гіперурикемія. Обмеженням для застосування лікарського засобу є ниркова недостатність.
Побічна дія
іноді при застосуванні лікарського засобу можуть мати місце наступні побічні реакції.
З боку серцево-судинної системи : тахікардія; артеріальна гіпотензія, що може супроводжуватися головним болем, задишкою, запамороченням, нудотою, блюванням, пітливістю.
З боку імунної системи, шкіри та підшкірної клітковини : алергічні/анафілактичні реакції, включаючи висипання, свербіж, гіперемію шкіри, кропив’янку, анафілактичний шок.
З боку обміну речовин, метаболізму : гіперурикемія, загострення подагри (при тривалому застосуванні високих доз).
Інші : підвищення рівня сечової кислоти в крові, загальна слабкість.
У разі виникнення будь-яких небажаних реакцій слід припинити застосування лікарського засобу.
Особливості застосування
Рибоксин не застосовується для екстреної корекції порушень діяльності серця.
При тривалому прийомі лікарського засобу слід контролювати концентрацію сечової кислоти в крові та сечі.
При нирковій недостатності застосування лікарського засобу можливе лише тоді, коли, на думку лікаря, очікуваний позитивний ефект переважить ризик при застосуванні. У разі появи свербежу та гіперемії шкіри лікування лікарським засобом слід відмінити. Препарат містить цукор, що слід враховувати хворим на цукровий діабет.
Лікарський засіб містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Барвник Е110, що входить до складу оболонки таблетки, може спричиняти алергічні реакції.
Застосування у період вагітності або годування грудьми . Клінічні дослідження щодо застосування лікарського засобу у період вагітності або годування грудьми відсутні, тому в період вагітності або годування грудьми лікарський засіб не застосовують.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами . Лікарський засіб не впливає на швидкість реакції, у рекомендованих дозах його можна застосовувати пацієнтам, що керують транспортними засобами або працюють з механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами
при одночасному застосуванні препарату з іншими лікарськими засобами можливе:
з гепарином – посилення ефектів гепарину, збільшення тривалості його дії;
з серцевими глікозидами – попередження виникнення аритмій, посилення позитивної ізотропної дії;
з гіпоурикемічними засобами – послаблення ефектів гіпоурикемічних засобів;
з таніном – утворює осад.
Інозин можна одночасно застосовувати з анаболічними препаратами (калію оротат, метандростенолон).
При одночасному застосуванні лікарського засобу з блокаторами β-адренорецепторів ефект рибоксину не знижується.
Можливе одночасне застосування з нітрогліцерином, ніфедипіном, фуросемідом, спіронолактоном.
Передозування
симптоми : про випадки передозування лікарського засобу не повідомлялося. При перевищенні рекомендованих доз лікарського засобу можливе посилення проявів побічних реакцій: нудота, діарея, біль у животі, виникнення реакцій гіперчутливості (свербіж, гіперемія шкіри).
Лікування : відміна лікарського засобу, симптоматична терапія.
Умови зберігання
при температурі не вище 25 °C.