Посадка лілійників у відкритий ґрунт навесні та восени: терміни та правила посадки, нюанси догляду та вирощування

Мабуть, що ви захотіли посадити у себе, на садовій ділянці, лілійники, саме тому s вирішили знайти необхідну інформацію в Інтернеті. Очевидно, що ви чудово розумієте, що правильна посадка лілейників – це запорука їхнього майбутнього пишного цвітіння. Що ж, далі ви дізнаєтеся, як правильно саджати лілійники навесні або восени у відкритий ґрунт, на які нюанси слід звернути увагу (як вибрати місце, підготувати саджанці та посадкову яму, що до неї внести, які добрива), щоб посадка пройшла успішно, рослина добре вкоренилося, перезимувала і наступного року цвітіння було максимально пишним та красивим.

Не сплутайте! Лілійники та лілії – це зовсім різні квіти. Вони не мають нічого спільного (вони з різних сімейств), крім співзвуччя назв. Лілійники – це кореневищні рослини, які більше схожі на кореневищні іриси, ніж на лілії.

Коли садити лілійники навесні та восени: оптимальні терміни

Найкращий час для посадки лілейників – це весна та рання осінь. Щодо конкретних термінів, то залежно від клімату регіону та поточних погодних умов, лілійники можна садити та пересаджувати навесні з квітня по травень, а восени — наприкінці серпня-вересні. Як зрозуміти, що навесні лілійники вже можна садити, за якої температури? Якщо вже немає негативних температур (вночі вище 0, а вдень стабільний плюс) і грунт піддається обробленню, можна викопувати посадкові ямки та сміливо висаджувати лілійники у відкритий ґрунт. З іншого боку, не варто занадто поспішати, ділянки або саджанці лілейників дуже добре зберігаються досить тривалий час (2-3 тижні), інакше кажучи, рослина зможе деякий час потерпіти, щоб ви її висадили вже тоді, коли настане справжня весна.

Важливо! Перед тим, як почнуться заморозки, лілійники повинні встигнути вкоренитися, тому, якщо ви живете в холодному регіоні, то осінню посадку краще встигнути виконати в другій половині серпня, тобто ще наприкінці літа.

Як правильно посадити лілійники навесні?

Лілійники — це зимостійка культура, причому вони не те щоб бояться сильних морозів, скільки бояться весняних заморозків. Тому вам слід як мінімум спробувати взяти кілька недорогих сортів та випробувати їхню зимостійкість у ваших умовах.

Вибір місця на ділянці

Лілійники, як і всі квітучі рослини, люблять сонце, проте, аж ніяк не завжди їх варто висаджувати саме на повністю відкритій сонячній ділянці.

До речі! Як відомо, саме білих лілійників не існує, у квітках завжди є присутність жовтого, персикового чи рожевого відтінку. Однак, є невелика хитрість: вам потрібно посадити лілійник світлого забарвлення на сонце, тоді ви зможете отримати максимально білий колір забарвлення.

Якщо ви живете в спекотному південному регіоні, то на жаркому сонці лілійники будуть дуже сильно вигоряти і швидко відцвітати, тому в таких умовах їх краще посадити в легкій півтіні, щоб захистити від полуденного сонця в літній період. Якщо ви живете у східних та західних областях, то посадити лілійники потрібно обов’язково на добре освітленій ділянці, інакше кажучи, місце для посадки потрібно вибрати сонячне. В іншому випадку лілійники просто не будуть нормально цвісти або ж цвітіння буде надто запізніле і слабке (квітки дрібні), в затіненому місці вони будуть лише нарощувати пагони та зелене листя.

Підходящий грунт

У лілейників дуже потужне коріння, здатне добре накопичувати поживні речовини і вологу, тому рослина здатна прижитися практично в будь-якому ґрунті, у тому числі бідному та піщаному. Ідеальний грунт посадки лілейників — це легкий суглинок, тобто грунт повинен бути пухким, волого- і повітропроникним, помірно зволоженим (без застою вологи). Лілійники не виносять перезволожених глинистих та важких ґрунтів, у яких застоюється волога. У жодному разі не садіть лілійники в низині, де збираються талі води, рослина просто загине в перший рік після посадки. Що стосується кислотності, то вважається, що лілійники будуть добре почуватися як у слабокислому грунті, так і в слаболужному грунті (рекомендований діапазон – pH 5-7), але все ж краще, якщо грунт нейтральної кислотності (оптимально – pH 5,5- 6,5). У кислому ґрунті (pH нижче 4,5) лілійник хворіє, втрачає свою яскравість, знебарвлюється або кольори спотворюються. На лужних ґрунтах (Ph вище 7,5) лілійники також будуть пригнічені.

Підготовка посадкової ями

Посадкову яму викопують за розміром коріння. Якщо саджанці у вас великі, то більше, якщо ділянки маленькі, то менше (приблизно 20-30 см/, тобто глибиною біля багнета лопати). Якщо ви придбали саджанець у контейнері, то яму йому просто потрібно зробити трохи більше самого контейнера. Якщо ґрунт у вас бідний піщаний або важкий глинистий, то посадкову яму слід зробити побільше і глибше, щоб заповнити легшою і пухкішою (або навпаки, вологоємкою), і поживною ґрунтовою сумішшю (з піску, перегною, торфу, вашої дернової землі, глини). Як правило, в посадкову яму вносять органічні та мінеральні добрива, а саме перегній, компост або біогумус (пару трійку жмень), деревну золу (1-2 жмені), 1 ст. ложку комплексних добрив (наприклад, навесні можна нітроамофоску, восени краще за діамофоску).

Важливо! Мінеральні добрива, як і органічні, потрібно ретельно перемішати з звичайною землею.

Якщо грунт у вас на ділянці глинистий і важкий, то вам потрібно в обов’язковому порядку внести в посадкову яму більше розпушувачів, які покращать її структуру, підвищать повітро- і вологопроникність грунту, хоча б пісок, також можна використовувати перліт, торф. Якщо, навпаки, ґрунт занадто піщаний, у ньому погано затримується волога та поживні речовини, то до нього потрібно додати глину або хоча б дернову землю. Якщо земля у вас підходяща і добре окультурена, тобто пухка і родюча, то вам необхідно викопати посадкову яму і насипати по центру горбок, по сторонах якого надалі залишиться лише розпрямити коріння саджанця.

Підготовка саджанців

1. Дістати з упаковки та оцінити стан коріння.
2. Якщо побачите якесь підгниле або пошкоджене коріння, то обов’язково відразу його видаліть і обробіть фунгіцидом, підійде навіть зеленка або товчене вугілля.
3. Якщо вони підсушені, то обов’язково потрібно наситити кореневу систему вологою. А саме замочити в розчині регулятора (стимулятора) росту або коренеутворювача.
4. У жодному разі випадково не видаліть бульби на коренях лілейника, так як це основні сховища поживних речовин рослини!
5. Безпосередньо перед посадкою вам потрібно буде вирівняти надземну частину рослини з підземної, тобто обрізати саджанці (як правило, обрізається тільки верхня частина листя, точніше коротшає приблизно наполовину, у результаті у вас виходить зверху як би «віяло»).

До речі! Якщо ви придбали лілійник у контейнері, то жодної підготовки такий саджанець не вимагає. Хіба що його слід обрізати, щоб рослина направила всі сили на вкорінення. Ну і полити перед посадкою, як і після.

Правила безпосередньої посадки

• Отже, місце на ділянці ви обрали. Загалом, лілійники найкраще зростатимуть на відкритій сонячній ділянці.
• Посадочні ями підготували, а саме викопали за розміром коріння саджанців, внесли необхідні добрива (комплексне мінеральне добрива, органіку — перегній, компост, біогумус), розпушувачі (пісок, перліт) або, навпаки, ущільнили ґрунт (глиною).
• Кореневища саджанців попередньо замочили у воді або розчині стимулятора росту (Епіна або Циркона) або ще краще коренеутворювача.
• Безпосередньо перед висадкою саджанця необхідно обов’язково вирівняти надземну частину рослини з підземною, тобто листя з корінням, інакше кажучи, розміри (довжина) повинні бути прямо пропорційні (верх=низу).
• По центру посадкової ями потрібно зробити пагорб, на якому ви поставите саджанець.
• Тепер можна висаджувати саджанець, ретельно розправляючи коріння по боках пагорба вниз.
• Все, можна засипати ґрунтом, а потім добре пролити водою.
• У самому кінці, після останнього поливу, необхідно замульчувати поверхню сухим грунтом або спеціальною мульчею, підійде торф, тирса, хвойний опад.

Як доглядати за лілійниками у відкритому ґрунті?

До списку агротехнічних заходів щодо догляду за лілійниками входять такі:

Особливості догляду у перший рік після весняної посадки

Якщо ви посадите лілійник навесні, то вже цього року він обов’язково випустить кілька квітконосів, а вам у свою чергу потрібно буде їх позбутися, тобто видалити (обламати), але не всі, один обов’язково залишити (найбільший і найсильніший).

Напевно, ви знаєте, що у перший рік після посадки дуже бажано, щоб практично будь-яка рослина взагалі не цвіла (або не плодоносила), але якщо ви видалите всі квітконоси, то лілейник почне випускати інші, тобто витрачатиме зайві сили на розмноження, чого вам допускати не можна.

У перший рік після посадки ніяких додаткових підживлень більше робити не потрібно, адже ви вже посадили лілійник у родючий ґрунт (не дарма ж ви вносили органіку в посадкову яму).

Все, що вам потрібно робити, це періодично поливати (рідко, але рясно) і стежити за загальним станом вашої нової рослини.

А восени обов’язково замульчувати лілійники (хвойним опадом, тирсою), так би мовити, вкрити на зиму, особливо якщо ви живете в регіоні, де бувають суворі та безсніжні зими.

Полив

Поливати лілійники треба не дуже часто (не частіше 1 разу на тиждень), але обов’язково рясно, тим самим добре промочуючи земляну грудку і насичуючи кореневу систему.

До речі! Лілійники дуже люблять полив шляхом дощування.

Проте! У жодному разі не потрібно робити дощування вдень у спеку, тільки вранці або ввечері, або в похмуру погоду.

Найбільша потреба у поживній волозі (поливі) у лілейників спостерігається в період бутонізації та цвітіння.

Підживлення

Лілійники добре відгукуються на підживлення, але не слід перегинати у той чи інший бік, а завжди шукати «золоту середину». Краще недогодувати, ніж перегодувати (особливо це стосується азотних добрив).
Надалі ви можете користуватися наступною схемою підживлення лілійників навесні, влітку та восени:

• Навесні рослинам потрібно багато азоту для початкового росту та розвитку зеленої маси (стебел і листя), тому бажано підгодувати лілейники азотним добривом, але краще все ж таки використовувати комплексне добриво з підвищеним вмістом азоту.
• Перед цвітінням, тобто у період бутонізації (утворення квітконосів) та у початковий період цвітіння рослині потрібно багато калію, тобто вам необхідно внести калійне добриво, наприклад, підійде той же сульфат калію (сірчанокислий калій), але ви також можете скористатися комплексним добривом, тільки тепер вже з підвищеним вмістом калію (наприклад, підійде будь-яке добриво «для квітучих рослин», загалом навіть підійде нітроамофоска, але краще діамофоска).
• Перед зимівлею рослині вже потрібен фосфор, а також калій, але абсолютно не потрібен азот, тому в осінній період підживлення лілейників виконують фосфорно-калійним добривом, наприклад, ви можете використовувати суперфосфат і сірчанокислий калій (сульфат калію), монофосфат калію або будь-яке інше добриво, наприклад.

Пересадка

Лілійники можуть дуже довго рости на одному місці, але все ж таки їх краще періодично омолоджувати і оновлювати, інакше кажучи, розмножувати поділом куща і пересаджувати, хоча б кожні 4-6 років. Справа в тому, що згодом кущ сильно розростається і загущується, ґрунт під ним виснажується, квітки дрібнішають, цвітіння перестає бути пишним, знижується загальна декоративність рослини.

Що стосується того, коли краще ділити і пересаджувати лілійники, то оптимальні терміни – це весна (квітень-травень), коли починає відростати листя або кінець літа-рання весна (друга половина серпня-вересень).

Розмноження

Лілейники розмножуються 3 способами: розподілом куща (найпопулярніший і зручний), повітряними відведеннями або стебловими живцями (проліферація), насінням (материнські ознаки не зберігаються).

Коротка інструкція з розмноження лілійників поділом куща:

1. Навесні або ранньої осені (після цвітіння) викопати кущі за допомогою вил або лопати (вилами все ж таки зручніше і безпечніше для кореневої системи).
2. Струсити весь старий ґрунт з коренів та промити кореневища у воді.
3. Розділити на частини. Спочатку можна спробувати розділити кореневища руками, якщо не вийде, то вже обережно розрізати ножем.
4. Видалити всі коріння, що підгнили і засохли, а також укоротити всі занадто довгі.
5. Місця зрізів обробити будь-яким спеціальним фунгіцидом або навіть звичайнісінькою зеленкою, або товченим вугіллям.
6. Посадити за всіма правилами. І обов’язково обрізати, укоротити верхню частину, щоб рослина після пересадки насамперед спрямувала всі сили на укорінення.

Чому лілійники не цвітуть?

Лілійники можуть не цвісти через такі помилки, яких ви могли припуститися при посадці:

1. Лілійники дуже люблять сонце. Тому не варто їх садити в затінених місцях, як мінімум, їх можна посадити у легкій півтіні (з притіненням в обідню пору), причому тільки темні сорти та/або в південних спекотних регіонах.
2. Занадто сильно заглибили кореневу шийку під час посадки.
3. Перегодували азотними добривами і лілейники почали «жирувати», тобто нарощувати зелену масу на шкоду цвітінню.

Таким чином, якщо лілійники у вас не цвітуть, то вам їх потрібно пересадити на відповідне (сонячне) місце, при цьому виконавши правильну посадку (сильно не заглиблюючи кореневу шийку).

Якщо ви вчасно і правильно посадите саджанці, уважно доглядатимете посаджені рослини, то лілійники обов’язково віддячать вам своїм неймовірним цвітінням. Успіхів вам та гарного цвітіння вашим квітам!

Схожі Записи:

Календула (нігтики): коли сіяти на розсаду та у відкритий ґрунт? Правила посіву, вирощування та догл.

Посадка лілій

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 листопада 2023 Опубліковано: 12 лютого 2019 Перша редакція: 12 червня 2013 🕒 4 хвилини 👀 117634 рази 💬 0 коментарів

Лілії – це квіти, які в основному вирощують з цибулин, хоча існує і такий спосіб, як вирощування Лілій з насіння. У цьому випадку рослини менше хворіють, набувають стійкості до вірусів і шкідників. Але більшості квітникарів цей спосіб здасться занадто трудомістким, адже вирощування Лілій з насіння вимагає не тільки терпіння, але й часу. Від висівання насіння до цвітіння може пройти 5-6 років.

Тому ми будемо говорити тільки про вирощування Лілій з цибулин.

Один з головних етапів у процесі розведення Лілій – їх правильна посадка. Хоча ці квіти вважаються менш вибагливими до вибору місця, ніж, наприклад, тюльпани, помилки в висаджуванні можуть призвести до того, що Лілії не будуть цвісти або взагалі згниють ще в цибулині.

Отже, коли виконується посадка Лілій…

Саджаємо лілії і восени, і навесні

Головне, що потрібно знати про посадку лілій, це те, що ви їх висаджуєте не на рік, і навіть не на два. Цибулини цих квітів повинні рости на одному місці близько 4-5 років, набираючись сил. Постійне щорічне викопування їх послабить, і, як результат – на перший рік після посадки квіти бувають дрібніше, ніж у наступні роки.

Лілії можна висаджувати в грунт як з осені, так і безпосередньо на початку вегетації – навесні. Я, наприклад, віддаю перевагу це робити восени, щоб досягти більш раннього цвітіння. Такі цибулини вкорінюються ще до настання морозів. До того ж, якщо ви купили посадковий матеріал влітку, то до наступної весни він може зіпсуватися. Цибулини Лілій всихають швидше, ніж цибулини тюльпанів, а втрата вологи призводить іноді до того, що рослина так і не зацвітає. Якщо ви помітили, що цибулина втратила пружність, терміново висаджуйте її в грунт.

Єдина причина, за якою є сенс висаджувати цибулини навесні, це зміна ділянки. Наприклад, ви хочете засадити ліліями місце на ділянці, яке ще зайнято іншими квітами, чий вегетаційний період закінчується в жовтні-листопаді (наприклад, хризантеми). Або у випадку, якщо ви хочете на місці під клумбу з ліліями оновити грунт – додати добрива, підсипати свіжої землі. Тоді навесні цю ділянку бажано перекопати і тільки після цього висаджувати цибулини Лілій.

Куди висаджувати Лілії

Як я вже згадувала, Лілії повинні рости на одному місці не менше 4-5 років. Так що відразу вибирайте постійну ділянку для клумби.

Грунт на місці, де буде проводитися посадка Лілій, повинен бути добре дренованим, вільно пропускати воду при поливі, щоб волога не застоювалася. Грунт може бути навіть наполовину піщаним або суглинним – Лілії не люблять важкі грунти.

Але все ж таки, для того, щоб ви могли милуватися красивими, великими квітками, земля повинна бути родючою, а не порожньою. Так що за кілька місяців до посадки в грунт бажано внести органічні або мінеральні добрива. Також бажано удобрити грунт, коли з’являться перші паростки Лілій навесні.

Висаджують цибулини на глибину близько 20 см, але якщо вони занадто молоді і невеликого розміру, то й ямка повинна бути значно дрібніша. Так що глибина посадки залежить від величини цибулини Лілії.

Мені подобається висаджувати Лілії групами по 3-4 рослини, не роблячи великих проміжків між ними. Так виходить дуже гарний букет з лілій прямо на грядці. Але не варто забувати, що цибулинці потрібно рости, тому навіть при такій посадці проміжок повинен бути не менше 10-12 см. А якщо у вас ще й крупноквітковий сорт, то краще посадити їх на відстані 15-18 см одна від одного.

Глибина посадки цибулин Лілій залежить від їх розміру. Великим цибулинам потрібна ямка глибиною 15-20см, також потрібно додатково зробити поглиблення для коріння – 10 см. Низькорослі сорти висаджують на глибину – 10-12 см і додатково 10 см для коренів. Дітки можна прикопувати на глибину 4-5 см.

Коли будете висаджувати цибулину Лілії, підсипте на дно в ямки родючої землі, і зверху також присипте нею. Так цибулинка отримає запас мінеральних добрив для початку розвитку.

Тонкощі висаджування Лілій

При посадці Лілій виконуйте правило висоти рослин. Більш низькі сорти потрібно висаджувати ближче до доріжок, а рослини з довгими стеблами – в середині ділянки.

Сама ділянка для Лілій має бути сонячною, але добре, якщо у найспекотніші денні години туди потрапляє тінь – це продовжує терміни цвітіння, тому що пряме сонячне світло обпікає квітки.

Дуже подобається ліліям, якщо знизу їх стебла захищені від палючого сонця, тому можна разом з ними посадити якісь низькорослі квіти: стокротки, фіалки. Їх листя буде зберігати вологу, необхідну цибулині.

Також можна з появою паростків обкласти грунт навколо Лілій шаром органічної мульчі: хвоя, суха трава, тонкі шматочки кори.

Лілії: вирощування, посадка, догляд, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 19 червня 2022 Опубліковано: 17 лютого 2019 Перша редакція: 17 червня 2014 🕒 18 хвилин 👀 171486 разів 💬 0 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за ліліями
• Квітка лілії – опис
• Вирощування лілій в саду
  • Як вирощувати лілії
  • Цибулини лілії
  • Коли саджати лілії
  • Посадка лілій навесні
  • Посадка лілій восени
  • Як доглядати за ліліями в саду
  • Можливі труднощі вирощування лілій
  • Шкідники і хвороби лілій
  • Яка лілія?
  • Лілія азійська
  • Мартагон гібриди
  • Кандідум гібриди
  • Американські гібриди
  • Довгоквіткові гібриди
  • Трубчасті гібриди
  • Східні гібриди
  • ЛА (LA) гібриди
  • ОТ (ОР) гібриди, або орієнпети
  • Коментарі

  Садівники Німеччини люблять переповідати народне повір’я, згідно з яким, в кожному бутоні лілії живе крихітний ельф. Чом би й ні? Якщо ельфи існують, то кращого будинку для цих симпатичних казкових істот просто не знайти: витончені чашечки найрізноманітніших відтінків (не буває тільки синіх лілій. поки що!), сильне стійке стебло зі сходинками листочків, смачний солодкий аромат.

  Кажуть, ельф народжується разом з квіткою лілії і разом з нею помирає. Як продовжити цю казку, знають наші фахівці.

  • Коли краще висаджувати лілії: навесні або восени?
  • Як захистити коріння лілій від перегрівання у сильну спеку?
  • Як «вгадати», що потрібно конкретно вашої лілії – сонце або ж тінь?
  • Чому лілії погано цвітуть, в’януть?

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за ліліями

  • Посадка: рання осінь (кінець вересня або початок жовтня). Лілію білосніжну висаджують у серпні. Навесні можна висаджувати лише пізньоквітучі види й сорти.
  • Цвітіння: літо й осінь.
  • Викопування: перед посадкою.
  • Зберігання: викопані восени цибулини зберігають у помірно сухому, добре провітрюваному приміщенні при низькій плюсовій температурі.
  • Освітлення: залежно від виду – яскраве сонячне світло чи притінок.
  • Ґрунт: пухкий, родючий, добре зволожений і дренований.
  • Полив: помірний і регулярний, у першій половині літа й після цвітіння – рясний.
  • Підживлення: тричі за сезон: перше – по снігу, ще до появи пагонів, друге – у період бутонізації, третє – після цвітіння.
  • Розмноження: зазвичай вегетативно: поділом гнізд, лусками, бульбочками, стебловими, а іноді й листовими живцями. Можливе насіннєве розмноження.
  • Шкідники: лілійні жуки та їхні личинки, лілійні мухи, павутинні кліщі, трипси, дротяники, хрущі, капустянки та гризуни.
  • Хвороби: цибулева гниль (фузаріоз), мокра (або бактеріальна) гниль, бура плямистість, сіра гниль, церкоспороз, антракноз, ризоктоніоз, фітіум, блакитна цвіль, пеніцильоз, іржа, вірусна мозаїка (огіркова та тютюнова), пістрявопелюстість тюльпанів, розетковість (дрібнолистість).

  Лілія (лат. Lilium) – рід рослин родини Лілійні, багаторічні трави, що ростуть із цибулин. Налічує рід лілій у природі близько 80 видів, які в культурі дали життя багатьом сортам і гібридам. Ростуть лілії в Азії, Європі та Північній Америці. Галльською «лі-лі» означає «білий-білий», і хоча в природі зустрічаються види і з рожевими, і з жовтуватими квітками, назву квітка отримала, мабуть, від виду, відомого під назвою «лілія білосніжна». З лілією пов’язано багато легенд: давні греки говорили, що білі квіти лілії – це краплі молока Гери, дружини Зевса; єврейський переказ розповідає про те, що з усіх райських квітів після гріхопадіння Єви чистоту і непорочність зберегла лише лілія; у християнській культурі біла лілія – символ богоматері. Дуже часто квітка лілії використовується в геральдиці. Поети та письменники також не оминули цю квітку своєю увагою. Але крім краси, лілія має й унікальні цілющі властивості: давньоримський військовий лікар Діоскорид у своєму трактаті «Про лікарські засоби» повідав сучасникам і нащадкам про те, що біла і лісова лілії загоюють рани, лікують синці, опіки і садна, допомагають у лікуванні серцевих хвороб і знімають зубний біль.

  Квітка лілії – опис

  Рослина лілія є цибулинним багаторічником. Цибулини за розміром можуть бути крихітними – 1 см у діаметрі, а можуть бути більш ніж великими – до 30 см у діаметрі. За формою вони кулясті або яйцеподібні, луски кріпляться на денце, де розташована точка росту коренів, на протилежному від денця боці луски не замикаються, тому цибулини лілій виглядають пухнато. Стебло у лілій пряме, вкрите листям, вгорі галузиться слабо, залежно від виду і сорту від 15 до 250 см. В одних видів листя лілії завертається по спіралі на стеблі, а в інших – створює прикореневу розетку.

  Квітки лілії зібрані в суцвіття циліндричної, конусоподібної або парасолькової форми по 8-16 квіток, але у деяких різновидів у суцвітті до 30 квіток, які розпускаються поступово від нижніх до верхніх. Живуть квітки від 3 до 9 днів. У центрі квітки розташовані маточка і 6 тичинок із великими пиляками, навколо яких – 6 пелюсток (у махрових сортів більше). Форми квіток різноманітні – зірчаста, чалмоподібна, воронкоподібна, трубчаста, пласка, чашоподібна, дзвоникоподібна. Часто від форми залежить і розмір квітки: чалмоподібні лілії досягають у діаметрі 5-10 см і дуже схожі на китайські ліхтарики; воронкоподібні квіти лише 4 см у діаметрі, у той час як у довжину – 15 см; плоскі за формою квітки бувають у діаметрі до 25 см! Забарвлення пелюсток теж вражає різноманітністю: білосніжні, помаранчеві, абрикосові, ніжно-рожеві, яскраво-червоні, темно-фіолетові, двокольорові, з переливом, з плямами, мазками або облямівкою. не існує лише синіх лілій. Плоди лілій – довгі коробочки, що дозрівають до жовтня-листопада, в яких розташоване пласке насіння.

  Вирощування лілій в саду

  Як вирощувати лілії

  Оскільки квітка лілія росте на одному місці кілька років і не любить пересадок, потрібно вибрати місце, де ліліям буде комфортно рости і цвісти – сонячну ділянку, захищену від вітру. До ґрунту лілії дуже вимогливі: ґрунт має бути пухким, родючим і з гарним дренажем. Стосовно кислотно-лужного балансу, то різні лілії краще ростуть у різних ґрунтах. Американські гібриди, наприклад, полюбляють кислий ґрунт, а трубчасті – лужний. Усі інші види і сорти чудово ростуть у нейтральному ґрунті. Приблизно за 2-3 тижні до початку посадкових робіт перекопайте ґрунт із золою (тільки якщо ви не збираєтеся садити східні гібриди – вони люблять кислий ґрунт), торфом і перегноєм, додавши трохи мінерального добрива. Потім зарівняйте ділянку, злегка спресуйте і полийте.

  Цибулини лілії

  Перш ніж придбати цибулини, постарайтеся дізнатися точніше, до якого виду лілій вони належать, бо від цього залежать особливості їхньої агротехніки. При купівлі постарайтеся вибрати цибулини соковиті, здорові і м’ясисті, з непересушеними лусочками і неушкодженим денцем. Зверніть увагу і на довжину коренів – вони мають бути не коротші 5 см. Якщо ви придбали цибулини восени, то до середини жовтня, коли ви повинні будете їх висадити, тримайте їх у вологому мосі, піску або тирсі в темному приміщенні з гарною вентиляцією або зберігайте їх просто у фабричній упаковці в овочевому ящику холодильника. Перед посадкою цибулини лілій очищають від іржавих лусочок із бурими плямами, вирізають підгнилі або підозрілі місця і зів’яле або задовге коріння, потім витримують півгодини в 0,2 %-ному розчині фундазолу або в препараті «Максим».

  Посадка лілій

  Коли саджати лілії

  Садити лілії можна і навесні, і восени. Можна садити лілії навіть улітку. Весняна посадка лілії дозволяє уникнути ризику розмокання і вимерзання цибулин у відкритому ґрунті. Навесні краще росте коріння, тому приживлюваність рослин вища, особливо це важливо для пізньоквітучих лілій, таких, як, наприклад, східні гібриди. У березні можна садити тибетські і тигрові лілії, а також інші сорти, що цвітуть восени. Cхідні, азійські і трубчасті гібриди висаджують, як тільки розтане сніг. Махрові лілії теж краще висаджувати навесні при температурі 11 ºC. Решту сортів лілій саджають у другій половині квітня, захищаючи посадки від заморозків шаром соломи або сухої трави. Такі види, як лілія кандидум, лілія однобратська, кучерява, Гансона, канадська, а також лілія Шовіца взагалі не рекомендується висаджувати навесні.

  І все ж осінь – найкращий час для посадки лілій, тому що їхня коренева система встигає розвинутися до настання зими, і вони чудово зуміють знести весняні перепади температур, а вижити в зимові холоди їм допоможете ви. Найкращий час для осінньої посадки лілій – вересень, але проблема в тому, що в цей час важко знайти в магазинах гарний посадковий матеріал. Зате восени можна розсаджувати і пересаджувати лілії, що ростуть у вашому саду. Якщо ви плануєте висадити у вашому саду кілька видів лілій, то краще дотримуватися такої послідовності: спочатку (восени) посадіть білі лілії, оскільки у них найкоротший період спокою, потім кавказькі сорти й тільки потім американські гібриди.

  Посадка лілій навесні

  • низькорослі сорти: великі цибулини – на 10-12 см, дрібні – на 7-8, відстань між цибулинами – 15-20 см;
  • середньорослі сорти: великі – 12-15 см, дрібні – 10 см, відстань між цибулинами – 20-25 см;
  • високорослі сорти: великі – 15-20 см, дрібні – 10-12 см, відстань – 25-30 см.

  Що глибша посадка, то пізніше зацвіте лілія, зате її цибулина дасть більше діток.

  Посадка лілій восени

  Восени, якщо ваші лілії стали рости занадто густо, є сенс розділити їх і розсадити. Посадка і догляд за лілією в осінній час полягає саме в поділі та розсаджуванні цибулин. Власне, можна осені й не чекати, а взятися до пересадки за місяць-півтора після того, як ваша лілія відцвіте, тим більше якщо їй уже виповнилося три-чотири роки. Відразу після цвітіння цибулина слабка, пухка. Дайте їй трохи часу, щоб вона відновилася. Тобто якщо ваша лілія цвіла в червні, наприклад, то пересаджувати її можна в серпні. Викопайте лілію вилами, щоб не пошкодити коріння, струсіть землю, промийте під проточною водою, відокремте від материнської цибулини діток гострим ножем і замочіть їх на 20 хвилин у блідо-рожевому розчині марганцівки, потім злегка просушіть у затінку, підріжте коріння, щоб воно було не довше 10 см, і садіть цибулини та дітки описаним у попередньому розділі способом. Не забудьте замульчувати грядку після посадки.

  Догляд за ліліями

  Як доглядати за ліліями в саду

  Догляд за ліліями зводиться в основному до поливання і підживлення. Що стосується освітлення, то «голівка лілії повинна бути на сонці, а ніжки – в затінку». Ось таке нехитре правило. Сонячне світло для лілії дуже важливе у першій половині дня. Стосовно «ніжок», то бажано посадити між ліліями низькорослі садові рослини, які, вкривши землю, не дадуть перегріватися і пересихати ґрунту, а, отже, і кореневій системі лілії.

  Волога потрібна ліліям весь вегетаційний період, але найважливіша вона в першій половині літа. Але не прагніть весь час тримати ґрунт мокрим, лілії цього не люблять. Полив здійснюється в посушливе літо під корінь вранці або вдень, після поливання ґрунт слід акуратно розпушити, якщо тільки ви не замульчували ґрунт навколо лілій для запобігання висихання. Після цвітіння полив можна зменшити, але поливати доведеться до пізньої осені.

  Уперше підживлюють лілії ранньою весною, до того, як з-під землі з’являться пагони: вносять комплексне добриво за нормою 30 г/м 2 . Таке ж підживлення потрібно провести і в період бутонізації. Коли лілії відцвітуть, їхнім цибулинам знадобляться калійно-фосфорні добрива для відновлення: 10 г суперфосфату і 30 г сульфату калію на 1 м2. Якщо ваша лілія росте перший рік, краще буде акуратно видалити бутони, не дати їм розкритися, щоб вона зберегла сили, зміцніла і наступного року порадувала вас повноцінним цвітінням. Видаляти потрібно і зів’ялі квіти з квітконосів, оскільки вони заважають розвиватися новим.

  Можливі труднощі вирощування лілій

  Ваші східні гібриди погано зимують? Це може бути в тому випадку, якщо у вашому кліматі осінь волога, дощова. Справа в тому, що в природі вони ростуть у місцях, де весна і літо вологі, а осінь і зима сухі. Тому вам просто потрібно в період осінніх дощів укрити посадку східних гібридів плівкою, знімаючи її для провітрювання рослин тільки в суху погоду. Так ви врятуєте свої лілії від загнивання і підготуєте їм зимівлю в сухому ґрунті. Ваші лілії цвітуть недовго, швидко в’януть? Причиною може бути те, що ви посадили їх у низині, а лілія погано реагує на перезволоження ґрунту і застій вологи в корінні. Другою причиною швидкого в’янення може бути перегрів ґрунту: ґрунт потрібно обов’язково мульчувати світловідбивними матеріалами – скошеною травою, тирсою, соломою. Якщо ваша лілія часто хворіє, це може бути тому, що ви використовуєте як добрива гній. Не забувайте, що він насичений патогенною мікрофлорою, і не використовуйте його як добриво для лілій. Лілії взагалі не зносять органіки!

  Шкідники і хвороби лілій

  Зі шкідників небезпеку для лілій становлять лілейний жук зі своїми личинками, які об’їдають бутони і листя. Жуків можна зібрати вручну, оскільки їхні помаранчеві спинки добре помітні на рослинах, але якщо вони встигли сильно розплодитись, доведеться обприскувати лілії карбофосом, актеліком, фітовермом або актарою. На жаль, оброблені інсектицидами лілії втрачають свою привабливість через те, що листя і бутони вкриваються бурими плямами. Ті ж препарати використовуються в разі ураження лілій лілейної мухою або попелицею.

  Ушкоджують цибулини лілій капустянки, дротяники, личинки хруща та трипси, з якими дуже важко боротися, але вам можуть допомогти такі препарати: Грізлі, Грім, Грім-2, Мухоїд. Проти мишей, які люблять ласувати цибулинами лілій, використовують опудрювання грядок колоїдною сіркою або висаджують між ліліями нарциси і рябчики, які відлякують гризунів своїм запахом.

  Від зайвого зволоження ґрунту у лілій можуть розвиватися фузаріоз (цибульна гниль) і бактеріальна, або мокра гниль, в результаті чого рослини жовтіють і сохнуть. Загнилі цибулини потрібно витягти з землі і знищити. Якщо осінь у вашому регіоні прохолодна і волога, то є ризик розвитку у лілій бурої плямистості, від якої цибулини не уражаються, але стебла рослин гинуть. Аби врятувати лілії, потрібно обприскувати їх антигрибковими розчинами, наприклад, бордоською рідиною або фітоспорином.

  В якості запобіжних заходів потрібно щорічно спалювати всі рослинні залишки лілій (стебла, листя), а також бодай раз на три роки ділити і розсаджувати гнізда цибулин, щоби посадки не згущувалися. Крім того, мульчуйте ґрунт між ліліями, щоб попередити появу бур’янів.

  Лілії після цвітіння

  Коли лілії відцвітуть, не поспішайте обрізати квітконоси, але насіннєві коробочки бажано видалити, якщо вам не потрібне насіння, а листя і стебла будуть «працювати» до самого зів’янення, доставляючи в цибулини поживні речовини для росту і цвітіння лілії в наступному році. Восени квітконос можна зрізати, але не низько (10-15 см від поверхні) і навскоси. Полив продовжуйте, якщо в ньому є необхідність, аж доки настане термін ділити й пересаджувати цибулини лілій. Після пересадки цибулин і закінчення осінніх злив морозостійкі лілії достатньо буде замульчувати торфом або стружками хвойних порід, а примхливі східні гібриди непогано було б укутати ялиновим гіллям, а поверх утеплення накрити ще поліетиленовою плівкою. Навесні плівку і ялинове гілля слід буде зняти, щоб воно не пошкодило молоді паростки, а торф і тирса нехай залишаються в якості мульчі.

  Зберігання цибулин лілій

  Деякі сорти лілій небажано залишати в землі до весни, особливо якщо зими бувають морозними і безсніжними. Так, потребують вилучення з ґрунту цибулини східних гібридів, сорти кандидум або королівські лілії. Місце зберігання лілій має відповідати таким вимогам:

  • бути не надто сухим, щоб цибулинки за зиму не зморщилися;
  • бути не занадто вологим, щоб цибулини не пліснявіли або не проросли завчасно;
  • температура повинна бути помірною (не мінусовою);
  • необхідна гарна вентиляція.

  Куплені або витягнуті з землі цибулини лілій потрібно злегка просушити й очистити від землі. У дерев’яний ящик, картонну коробку або пакет насипають торф, кладуть у нього цибулини і потім знову присипають торфом, на який кладуть ще один шар цибулин. Коли ящик заповниться на дві третини, його ставлять на зберігання в холодильник, у підвал або на лоджію. Але не забувайте час від часу перевіряти стан цибулинок: якщо корінці підсохли, збризніть торф водою, якщо, навпаки, подекуди з’явилася цвіль, протріть цибулинки концентрованим розчином перманганату калію.

  Другий спосіб зберігання: помістіть цибулинки в поліетиленовий пакет із вологим торфом, потім надуйте його, зав’яжіть і помістіть у темне місце при кімнатній температурі. За два-три місяці у цибулин утворюються дітки. Не відокремлюючи діток, пересадіть цибулинки в торф’яні горщики, щоб кінчик лусочки був над поверхнею, і винесіть їх у прохолодний, але непромерзаючий підвал. За два тижні до посадки внесіть їх у будинок і почніть поливати.

  Види і сорти лілії

  Яка лілія?

  У природі та культурі лілій існує безліч, і всі вони викликають зацікавлення квітникарів. Ми пропонуємо вам класифікацію лілій за останнім виданням Міжнародного реєстру лілій, в якому описано понад 3500 сортів.

  Лілія азійська

  До групи з цією назвою належать садові форми і гібриди таких лілій: лілія тигрова і Давида, лілія поникла і приємна, лілія Максимовича і карликова, лілія одноколірна і цибулиноносна, лілія плямиста і лілія голландська. Лілія азійська і її різновиди мають білі цибулини невеликого розміру. Ці лілії витривалі, зимостійкі, зовсім невибагливі до умов зростання, добре розмножуються дітками і лусочками, зацвітають раніше за інші лілії в кінці червня. Серед азійських гібридів є карликові сорти 20-40 см висоти, а бувають і високі лілії до півтора метрів на зріст. Деякі сорти лілій утворюють «бульби» – повітряні цибулинки в пазухах листків, і їх за це називають бульбоносними. Квітки білого, жовтого, помаранчевого, кремового відтінків, є різновиди дво- і триколірні, а також сорти червоного, темно-червоного і майже чорного кольору. Квітка найчастіше чашоподібної або чалмоподібної форми розміром від 8 до 20 см, що складається з 6 пелюсток, хоча є кілька махрових сортів. Сорти азійської групи:

  • лілія Аделіна – середньорослі жовті лілії, ранній сорт, рясно квітучий;
  • лілія Блейзінг Дварф – карликовий сорт, рано і рясно квітучий, можна вирощувати навіть у горщиках;
  • лілія Флора Плено – лілії махрові, помаранчеві квітки середнього розміру, високе міцне стебло, зацвітає пізно.

  Мартагон гібриди

  Відомі також як кучеряві гібриди. До них належать лілії, що походять від лілії кучерявої (або лілії мартагон), лілії Гансона і дворядної, лілії тсінгтаунтської і медеолоподібної. Сортів цієї групи загалом близько ста, їм притаманні високий зріст та чалмоподібні пониклі квітки ніжних відтінків різних кольорів. Серед плюсів лілій цієї групи морозостійкість, невибагливість у виборі ґрунту та освітлення, довговічність, висока декоративність, несхильність до вірусних захворювань і гарний опір усіляким гнилям. Але, на жаль, мартагон гібриди ще не здобули широкої популярності в нашому регіоні. Сорти мартагон гібридів:

  • лілія Manitoba Fox – лілія-дерево заввишки 1,8-2,4 м, багатоквіткова лілія з темно-рожевими з палевими квітками і чорно-жовтим крапом;
  • лілія Martagon Album – високоросла, багатоквіткова, білосніжні чалмоподібні квітки з жовтими тичинками. Водночас цвіте до 50 квіток;
  • лілія Mrs. R.O. Backhouse – рожеві лілії з жовтим відливом, крап на них – темно-рожевий.

  Кандідум гібриди

  Садові форми, яким дала початок лілія білосніжна, або, як її часто називають, лілія королівська, схрещена з лілією халцедонською та іншими видами європейських лілій. Зразком виду є лілія теракотова (Lilium x testaceum). Сортів цього виду зовсім небагато, зате всі вони дуже запашні, квітки мають форму широкої лійки або трубчасту, забарвлення квіток – усі відтінки жовтого кольору або біле. У сортів цього виду лусочки цибулин переходять у листя, що утворює розетку. Недолік виду – схильність до грибкових хвороб, крім того, у цих гібридів погано зав’язується насіння. Сорти:

  • лілія Аполло – біла лілія, запашні дзвіночки 10-12 см у діаметрі, зібрані по 9-10 штук у китиці;
  • лілія теракотова (тестацеум) – чалмоподібні квітки кремового кольору.

  Американські гібриди

  Похідні від схрещування лілії леопардової, лілії Гумбольда, лілії канадської, лілії колумбійської, лілії Боландер, лілії Паррі та ін. Окрім них, до групи входять беллінгамскі гібриди та лілія Бербанка – всього близько 150 сортів. Квітки різноманітні як за формою, так і за забарвленням. Потребують ці гібриди слабкокислого ґрунту, рясного поливу і гарного дренажу, не терплять пересадки. Цвітуть у липні. Морозостійкі. Сорти:

  • сорт Shuksan – золота лілія з коричневими плямами, кінчики пелюсток рожевого кольору;
  • сорт Cherrywood – червоні лілії.

  Довгоквіткові гібриди

  Садові форми від лілії довгоквіткової, Формолонгі, формозської та ін. Квітки у цих гібридів переважно білі або світлих відтінків. Ці лілії полюбляють тепло, тому взимку їх доводиться добре вкривати. Крім того, вони легко заражаються вірусами. Але вони ідеально підходять для вигонки і вирощування в домашніх умовах. Найкращі сорти:

  • сорт Уайт фокс – квітки до 12 см у діаметрі, спрямовані вбік, білі з жовтизною. Довжина трубки – 16 см, висота рослини досягає 130 см;
  • сорт Уайт хевен – білі квіти зі світло-зеленою серединою, тичинки жовто-помаранчеві.

  Трубчасті гібриди

  Походять від азійських видів лілій (лілії Генрі), але без участі в селекції таких видів, як лілія золотиста, прекрасна, японська і червонувата. Ці гібриди морозостійкі, але люблять родючий ґрунт, не бояться вірусів і грибків, легко розмножуються будь-якими способами. Цих представників роду найчастіше можна побачити в наших садах. Цвітуть три місяці до кінця вересня. Лілії трубчасті поділяються на чотири підгрупи за формою квітки:

  • квітки трубчасті (групи Black Dragon, Golden Clarion, Sulphur Queen і т.д.);
  • квітки чашоподібні, або кубкоподібні, спрямовані вбік (групи Heart’s Desire, New Era, Gwendolyn Anley);
  • квітки пониклі (групи Christmas Day, Golden Showers);
  • квітки зірчасті (групи Mimosa Star, Havemeyer).

  Східні гібриди

  Це гібриди східно-азійських видів: лілії червонуватої, прекрасної, золотистої, лілії японської та Генрі. Квітки у них бувають трубчасті, чашоподібні, чалмоподібні і плоскі. Лілія східна має як усі переваги роду лілій, так і деякі його недоліки: її гібриди важко вирощувати, вони погано розмножуються і дуже схильні до вірусних захворювань та фузаріозу коренів. Зацвітають ці гібриди тільки на 5-6 рік, приріст цибулинок щорічно складає 3-5 штук. Сорти:

  • Anais Anais – білі лілії з жовтою центральною жилкою, нектарники жовто-зелені, рильце бузкове, пелюстки хвилясті, кінчики загорнуті, стебла заввишки 1,25 м;
  • Ascari – лілія бузково-малинового кольору з жовтою серединою і темними цятками, край пелюсток хвилястий, висота стебла – 105 см;
  • Барбадос – великі лілії (діаметр квіток 22 см) темно-малинового кольору з білою облямівкою по краю хвилястих пелюсток із загнутими кінчиками, темним крапом і білим горлом, темно-пурпурове рильце.

  ЛА (LA) гібриди

  Гібриди гібридів довгоквіткових і азійських. Ці подвійні гібриди дуже стійкі до грибкових хвороб, зимостійкі, мають широку палітру відтінків від білого до темно-червоного у різних поєднаннях, їхні квітки більші, красивіші і щільніші, ніж у «азіатів», а пахощі ніжніші. Стебла у ЛА-гібридів міцні, але без «бульбочок». Сорти:

  • лілія Бріндізі – великоквітковий гібрид ніжно-рожевого кольору, дуже рясно цвіте, високоросла;
  • лілія Еуліннер – великоквітковий гібрид білого кольору з вишневим крапом, високоросла;
  • лілія Фрейя – квітки-хамелеон: спочатку розпускаються великі квіти жовтого кольору, потім вони стають кремово-білими з характерним жовтим малюнком. Високорослий екземпляр.

  ОТ (ОР) гібриди, або орієнпети

  Результати схрещування східних і трубчастих гібридів. Стебла у них високі, міцні, квітки дуже великі (до 25 см) у формі широкої чашки або воронкоподібні, спрямовані убік або вгору. Забарвлення рожеве, жовте, червоне, помаранчеве, є багатоколірні сорти. Вирощують лілії ОТ-гібриди в квітникарських господарствах і в основному на зрізання, але селекціонери ведуть активну роботу з виведенню сортів для відкритого ґрунту. Сорти:

  • лілія Беверлі Дрім – дуже красивий гібрид: зірчастої форми, білий край, винно-червоне горло;
  • лілія Біг Бразер – дуже велика квітка (понад 25 см) жовто-ванільного кольору з чорними тичинками;
  • лілія Блек Бьюті – чалмоподібна, спрямована донизу, майже чорна лілія (червоно-вишнева з лілово-фіолетовим відтінком), по краю тонка біла облямівка, дуже довгі тичинки.

  І ще дещо про лілії й не тільки. Крім описаних видів та їхніх гібридів, в останні роки з’явилися ще такі гібридні групи: LO-гібриди – результат схрещування довгоквіткових і східних гібридів, ОА-гібриди – результат схрещування східних і азійських гібридів, LP-гібриди – лілії, отримані від схрещування трубчастих лілій із довгоквітковими, АА-гібриди – від Орлеанських лілій і азійських гібридів. І багато інших. Слід сказати, що чимало квіткарів-початківців вважають, що амазонська лілія – різновид лілій, насправді ж це квітка еухарис, теж цибулинна рослина, тільки належить вона до родини амарилісові. Щодо такого дива, як чорна лілія, то є багато сортів лілій із дуже темними пелюстками червоного, фіолетового і коричневого відтінків, але квітка, яку так називають у народі, насправді «Такка», або «летюча миша», або «квітка диявола», і належить вона до родини таккових (Тассасеае).