Стопа

Кістки стопи утворюють три відділи: заплесно, плес­но й фаланги пальців.

Заплесно складається з семи кісток: п’яткова, надп’яткова (таранна), човноподібна, три клиноподібні й ку­боподібна.

П’яткова кістка найбіль­ша серед кісток заплесна, має тіло з суглобовими поверхнями і п’ятковий горб, до якого прикріплюються сухо­жилки м’язів. Суглобова поверхня, що міститься вгорі, з’єднується з суглобо­вою поверхнею надп’яткової (таранної) кістки, а передня кубоподібна суглобова поверхня — з кубоподібною кісткою.

Надп’яткова (таранна) кістка має тіло й головку, на верх­ній поверхні кістки міститься блок надп’яткової кістки. Разом з кістками гомілки вона утворює гомілковостопний суглоб. Головка надп’яткової кістки має опуклу суглобову поверхню для сполучен­ня з човноподібною кісткою.

Човноподібна кістка ззаду має глибоку ямку, якою з’єднується з головкою надп’яткової кістки. Передньою поверхнею вона з’єднується з трьома клиноподібними кістками.

Кубоподібна кістка займає бічну частину дисталь­ного ряду заплесна, має форму куба, з’єднується з п’ятковою та IV—V плесневими кістками.

Клиноподібні кістки — медіальна, бічна й про­міжна займають у заплесні медіальну частину, з’єднуються з чов­ноподібною та I, II, III плесневими кістками.

Гомілковостопний суглоб утворюється кіст­ками гомілки і надп’ятковою (таранною) кісткою. Суглобові по­верхні дистального епіфіза великогомілкової кістки та обох кісто­чок з’єднуються з блоком надп’яткової кістки. Форма суглоба блокоподібна. В суглобі можливі згинання й розгинання навколо фронтальної осі. А при згинанні стопи можливі ще рухи: пронація й супінація. Згинання стопи — це той рух, яким вона опускається донизу, а при розгинанні піднімається й наближається до гомілки. Суглобова сумка гомілковостопного суглоба тоненька і добре роз­тягується. Гомілковостопний суглоб закріплюють міцні зв’язки, які йдуть від гомілки до п’яткової, надп’яткової та човноподібної кісток.

Плесно — це п’ять невеликих трубчастих кіс­ток, кожна з них має основу, тіло й головку. Основою вони з’єдну­ються з клиноподібними й кубоподіб­ною кістками заплесна, а головками — з основними фалангами пальців. Перша кістка плесна коротша, але значно товща за інші.

Пальці стопи мають таку саму бу­дову, як і пальці кисті. І палець складається з двох фаланг — прок­симальної й дистальної, а II, III, IV, V — з трьох фаланг — проксимальної, середньої й дистальної. Пальці стопи значно коротші, особливо IV та V. А І палець довгий і широкий.

Суглоби та зв’язки стопи. Розріз­няють декілька суглобів. Між над­п’ятковою і п’ятковою кістками є надп’ятково-п’ятковий (таранний) суг­лоб, який за формою наближається до циліндричного. В утворенні надп’ятково-п’ятково-човноподібного суглоба беруть участь три кістки: п’яткова, надп’яткова й човноподіб­на. За формою цей суглоб близький до кулястого. Надп’ятково-п’ятковий і надп’ятково-п’ятково-човноподібний суглоби утворюють один комбінований підтаранний суглоб і функціонують разом. Завдяки цим суглобам здій­снюється відведення, пронація й супінація стопи. Суглоби, що утво­рюються між іншими кістками заплесна, складні, малорухомі, їх можна віднести до амфіартрозів.

Заплесно-плеснові суглоби утворені суглобовими поверхнями основ плеснових кісток та суглобовими поверхнями трьох клиноподібних кісток і кубоподібної кістки. Су­глобову капсулу фіксують тильні та підошовні заплесно-плеснові зв’язки.

Плеснові кістки своїми головками з’єднуються з проксимальни­ми фалангами пальців, утворюють кулясті суглоби, в яких можливе згинання й розгинання, а інші рухи обмежуються добре розвине­ним зв’язковим апаратом. Міжфалангові суглоби стопи, як і кисті, мають блокоподібну форму.

Стопа в цілому. Стопа виконує в основному дві функції: опорну й амортизаційну. Під час стояння опорними точками є п’ятковий горб і головки плеснових кісток. При зміні постави тіла тиск його маси на ці точки змінюється.

Амортизаційна функція стопи перш за все зумовлена її дуговою конструкцією. Розрізняють дві дуги: поздовжню й поперечну, які утворюють склепіння стопи. Причому поздовжня дуга проходить по бічному й медіальному краях стопи. Фактично є дві поздовжніх дуги (склепіння). Найвища точка (над підлогою 5—7 см) міститься на внутрішній дузі — на нижній поверхні головки надп’яткової кіст­ки, а на зовнішній дузі найвища точка (над підлогою 2—3 см) від­повідає нижньому рівню щілини п’ятково-кубоподібного суглоба. Утворення поперечної дуги (склепіння) стопи пов’язане з будовою клиноподібних кісток. Найвища точка цієї дуги збігається з рівнем заплесно-плеснових суглобів.

У зміцненні обох дуг стопи беруть участь підошовні плеснові та міжкісткові зв’язки, підошовний апоневроз та м’язи стопи, які не лише зміцнюють кістки, але й напружують зв’язки, до яких вони частково прикріплюються.

Склепіння стопи формуються в процесі життя людини під впливом стояння, ходіння, бігу, стрибків. Склепіння збільшуються повільно аж до періоду статевого дозрівання. У людей, і передусім у дітей, зі слабкими зв’язками і м’язами стопи, може розвинутися плоскостопість. Іноді вона має професійний характер. Значний вплив на формування склепіння стопи мають фізичні вправи, взуття.

Будова стопи людини фото з описом

Стопа – це дистальний відділ нижньої кінцівки людини і є складним зчленуванням дрібних кісток, які утворюють своєрідний і міцний звід і служать опорою під час пересування або стояння. Нижня частина стопи, яка безпосередньо стикається із землею, називається підошвою (або ступнею), протилежна сторона зветься тильної сторони стопи. За будовою скелета стопи її можна розділити на 3 частини:

Завдяки безлічі зчленувань і склепінчастої конструкції стопа має дивовижну міцність, але одночасно гнучкість і еластичність. Основна функція стопи – утримувати тіло людини у вертикальному положенні та забезпечувати його рух у просторі.

Скелет стопи

Щоб розібратися у будові суглобів стопи, необхідно мати уявлення про анатомію її кісток. Кожна стопа складається з 26 окремих кісток, які поділені на 3 частини.

• таранна кістка,
• п’яткова,
• човноподібна,
• латеральна, проміжна та медіальна клиноподібні,
• кубоподібна.

Плюсна, що складається з 5 коротких трубчастих кісточок, розташованих між передплюсною та проксимальними фалангами пальців ніг.

Фаланги пальців – це короткі трубчасті кістки, що утворюють сегменти пальців ніг (проксимальна, проміжна та дистальна фаланги). Усі пальці, крім першого, складаються з трьох фаланг. Великий палець у своєму складі має лише 2 фаланги, як і на руках.

Особливості суглобів стопи

Міжпередплюсневі

Кістки плюсни утворюють між собою цілу групу зчленувань. Розглянемо їх докладніше.

Підтаранний

У його освіті беруть участь п’яткова та таранна кістки. Зчленування має циліндричну форму. Суглобова капсула погано натягнута. Поверхні кісток, що утворюють суглоб, покриті гладким гіаліновим хрящем, по краю якого кріпиться капсула зчленування. Зовні зчленування додатково укріплено декількома зв’язками: міжкістковою, латеральною та медіальною, таранно-п’ятковими.

Таранно-п’ятково-човноподібний

Як зрозуміло з назви, зчленування утворене суглобовими поверхнями таранної, п’яткової та човноподібної кісток. Розташовується попереду від підтаранного. Таранна кістка утворює голівку суглоба, інші два – суглобову западину нею. За формою суглоб відноситься до кулястих, але рухи в ньому можливі тільки навколо однієї сагітальної осі. Капсула зчленування кріпиться на краях гіалінового хряща, який покриває суглобові поверхні. Укріплений суглоб такими зв’язками: таранно-човноподібна, п’ятково-човноподібна підошовна.

П’ятково-кубоподібний

Розташовується між суглобовими поверхнями кістки п’яти і кубовидної. За формою зчленування сідлоподібне, але рухи можливі лише навколо однієї осі. Капсула туго натягнута і кріпиться по краях суглобових хрящів. Зчленування бере участь у рухах двох попередніх суглобів, збільшуючи амплітуду рухів. Зміцнюють його такі зв’язки: довга підошовна, п’ятково-кубоподібна підошовна.

Дане зчленування разом з таранно-п’ятково-човноподібним прийнято виділяти в один суглоб, який називається поперечний суглоб передплюсни. Лінія зчленування має S-подібну форму. Обидва зчленування розділені між собою, але мають одну спільну зв’язку – роздвоєну.

Клиноладоподібний

Це складне зчленування, у побудові якого беруть участь човноподібна, кубоподібна та три клиноподібні кістки передплюсни. Всі окремі суглоби укладені в одну суглобову капсулу, яка кріпиться по краях суглобових хрящів. Укріплено зчленування такими зв’язками і є малорухливим:

• тильні та підошовні клиноладоподібні,
• тильна і підошовна кубовидно-човноподібна,
• тильна та підошовна клинокубоподібна,
• тильні та підошовні міжкліноподібні.

Передплюсне-плюсневі

Дана група зчленувань поєднує між собою кістки передплюсни та плюсни. Усього існує три такі суглоби:

• між медіальною клиноподібною кісточкою та 1 плюсневою;
• між латеральною, проміжною клиноподібними та 2-3 плюсневими кістками;
• між кубовидною та 4-5 плюсневими кістками.

Перший суглоб формою сідлоподібний, інші – плоскі. Лінія цих зчленувань нерівна. Кожне зчленування має окрему капсулу, яка кріпиться по краях суглобових гіалінових хрящів. Укріплені зчленування такими зв’язками: тильні та підошовні передплюсне-плюсневі, міжкісткові плюсневі та клиноплюсневі.

Міжплюсневі

Це маленькі зчленування, які з’єднують між собою підстави окремих плеснових кісток. Кожен такий суглоб укріплений зв’язками: міжкістковими плюсневими, тильними та підошовними плюсневими. Простір між трубчастими кістками плюсни називаються міжкістковими плюсневими проміжками.

Плюснефалангові

У побудові цих зчленувань беруть участь головки 5 плеснових кісток та основи проксимальних фаланг пальців. Кожне зчленування має свою капсулу, яка кріпиться з обох боків хряща зчленування, вона погано натягнута. За формою всі ці суглоби кулясті.

З тильного боку капсула нічим не укріплена, з боків є колатеральні зв’язки, а з підошовного боку – підошовні. Крім того, між головками всіх плюсневих кісточок проходить глибока поперечна плюснева зв’язка.

Міжфалангові суглоби стопи

Ця група суглобів поєднує проксимальні фаланги пальців з проміжними, а проміжні з дистальними. За формою вони відносяться до блокоподібних. Суглобова капсула тоненька, знизу укріплена підошовними зв’язками, а з боків – колатеральними.

Часті хвороби

Щодня суглоби стопи зазнають колосальних навантажень, витримуючи вагу всього тіла. Це призводить до частої травматизації окремих компонентів зчленувань, що може супроводжуватися запаленням та деформацією. Як правило, основним симптомом хвороб суглобів стопи є біль, але відразу встановити її причину складно, оскільки існує багато патологій, що вражають дані зчленування. Розглянемо докладніше найчастіші з них.

Артроз

Остеоартроз, що деформує, суглобів стоп – це досить часта патологія, особливо серед жінок. Як правило, починається хвороба у віці 40-50 років, хоча трапляються й більш ранні випадки патології. Найчастіше страждає плюснефаланговий суглоб великого пальця.

Дане захворювання часто помилково називають подагрою через схожість у локалізації патологічного процесу, хоча нічого спільного між цими недугами немає. Також багато хто пов’язує захворювання з міфічним відкладенням солей, хворим харчуванням, що також не відповідає дійсності.

Насправді утворення шишки на суглобі великого пальця та деформація інших структурних компонентів стопи пов’язана з негативним впливом наступних факторів і, як правило, розвивається у генетично схильних до цього людей:

• травматичні ушкодження скелета стопи в минулому (забиті місця, переломи, вивихи);
• деякі особливості будови стопи, наприклад, в осіб із широкою ступнею;
• наявність вроджених чи набутих видів деформацій, наприклад, плоскостопість;
• носіння незручного та модельного взуття, що не підходить за розміром, туфель на високих підборах;
• надмірна вага та ожиріння;
• постійні навантаження суглобів стопи (діяльність, пов’язана з тривалим стоянням, ходінням, бігом, стрибками);
• наявність артриту в анамнезі;
• ендокринні та обмінні захворювання;
• вроджені або набуті деформації суглобів ніг (тазостегнових, колінних, гомілковостопних), що призводить до неправильного розподілу навантаження на стопи та їх постійного мікротравмування.

Хвороба характеризується 3 стадіями та повільним, але неухильним прогресуванням:

• 1 стадія: пацієнт скаржиться на біль у стопах, який виникає після тривалих перевантажень або наприкінці робочого дня, швидко проходить через кілька годин відпочинку самостійно. Деформації як такої ще немає, але уважні до себе особи можуть помітити мінімальне відхилення великого пальця назовні. Також часто з’являється хрускіт при рухах у суглобах.
• 2 стадія: тепер біль з’являється навіть після звичайних навантажень і часто для її усунення пацієнтам доводиться вдаватися до лікування знеболюючими та протизапальними засобами. Деформація пальця стає помітною, у всіх пацієнтів збільшується розмір взуття, її стає важко підібрати, враховуючи кістку, що випирає, і відхилення великого пальця вбік.
• 3 стадія: біль стає постійним і не знімається повністю анальгетиками. Палець та вся стопа сильно деформовані, частково втрачається опорна функція стопи.

Лікувати хворобу треба розпочинати на початкових етапах. Тільки в такому разі можна сповільнити її прогресування. Основні лікувальні заходи – це усунення всіх факторів ризику та можливих причин розвитку артрозу. На додаток можуть застосовуватися лікарські методики терапії, різні народні засоби, фізіопроцедури та лікувальна фізкультура. У разі коли патологічний процес зайшов далеко, допоможе тільки операція. Хірургічне втручання може бути щадним (артродез, резекція екстостів, артропластики) або радикальним (ендопротезування).

Артріт

Запалюватися можуть всі зчленування стопи. Залежно від причин виділяють первинні та вторинні артрити. У першому випадку пошкоджується безпосередньо суглоб, у другому запалення є наслідком основної хвороби.

Найчастіші причини артритів стопи:

• системні захворювання сполучної тканини – ревматоїдний артрит, ревматичний артрит, запалення суглобів при системному червоному вовчаку, дерматоміозіті, склеродермії, синдромі Шарпа;
• інфекції (гнійні грибкові, паразитарні артрити, реактивні запалення суглобів, спричинені інфекцією сечостатевої системи, кишковими збудниками);
• алергічні реакції організму з розвитком алергічного артриту (особливо часто трапляється у дітей раннього віку);
• посттравматичні внаслідок забитих місць, вивихів, гемартрозів, синовітів;
• обмінні порушення, наприклад при подагрі, коли в капсулі суглоба відкладаються солі сечової кислоти;
• специфічні артрити при сифілісі, туберкульозі, бруцельозі.

Незалежно від причини симптоми артриту більш менш схожі між собою. Пацієнти скаржаться на:

• біль у уражених суглобах, характер якої інтенсивність залежить від етіології запалення;
• набряк ураженого зчленування або цілої стопи;
• почервоніння шкіри над запаленою ділянкою;
• у деяких випадках з’являються ознаки загального нездужання: підвищення температури, загальна слабкість, втома, біль у м’язах тіла, порушення сну та апетиту, висипання на шкірі;
• порушення функції зчленування через біль та набряк;
• у разі хронічного артриту – поступова деформація стопи та часткова чи повна втрата її функцій.

Лікування артриту насамперед має бути спрямоване на усунення його першопричини. Тому займатися терапією має лише фахівець після встановлення правильного діагнозу. Неправильне лікування – це прямий шлях до розвитку хронічної форми запалення та деформації суглобів стопи.

Деформації стопи

Деформації стоп можуть бути як уродженими, так і набутими. Вони обумовлені зміною форми або довжини кісток, скороченням сухожилля, патологією м’язів, суглобового та зв’язкового апарату стопи.

Плоскостопість

При розвитку цієї патології відбувається ущільнення всіх склепінь стопи, через що порушуються її амортизаційні здібності. Плоскостопість може бути вродженою, а може виникати в процесі життєдіяльності людини внаслідок надмірних навантажень на нижні кінцівки, перенесеного рахіту, розвитку остеопорозу, різних травм, ожиріння, носіння непідходящого взуття, уражень нервових закінчень ніг.

Косолапість

Це досить поширений вид деформації стопи, як правило, має вроджений характер. Характеризується укороченням стопи та її положенням за типом супінації, що викликане підвивихом у гомілкостопі. Набута форма деформації розвивається через парези або паралічі, травматичні пошкодження м’яких тканин або скелета нижніх кінцівок.

Серед інших видів деформації стоп (менше зустрічаються) слід назвати кінську, п’яткову та порожню стопу.

Існує ще багато захворювань, здатних уражати суглоби стоп, наприклад травматичні пошкодження або пухлини. Але, як правило, всі вони виявляються досить схожою симптоматикою. Тому у разі розвитку болю, втоми, набряку, деформації структур стопи обов’язково зверніться за спеціалізованою допомогою, тому що від цього може залежати не лише ваше здоров’я та активність, а й життя.

Стопа людини – найважливіша частина опорно-рухового апарату. Вона функціонує подібно до пружного склепіння. Саме людина вважається єдиним організмом у світі, який має склепінну будову ступні. Подібна анатомія стопи обумовлена ​​прямоходінням. Як тільки людина з ходом еволюції почала ходити на двох ногах, ступні знадобилося виконувати нові функціональні завдання, завдяки чому будова цієї частини нижніх кінцівок склепінна.

Ступня та її зчленування дуже часто страждає через безліч негативних механічних факторів. Серед них:

• надмірні навантаження на суглоби;
• травми, переломи, розтягування;
• порушення обмінних процесів у організмі;
• нестача корисних речовин в організмі;
• робота на важкому виробництві та робота на ногах;
• перемерзання ніг та інше.

Важливо знати! “Ефективний та доступний засіб від болю в суглобах реально допомагає. ” Читати далі.

Найчастіші симптоми захворювання стопи такі:

• больовий синдром;
• набряклості тканин;
• відчуття скутості.

Щоб максимально ефективно впоратися із захворюванням та виявити його причину, варто розібратися в анатомічній будові стопи.

Анатомія стопи

Людська стопа включає 3 основні складові: кістки, зв’язки, а також м’язи. Кожен із цих елементів виконує ряд найважливіших функцій. Це дозволяє підтримувати опорно-руховий апарат у працездатному стані. При порушенні цілісності однієї із структур, спостерігається дисфункція всього зчленування.

Кістки

Ступня людини має досить складну кісткову будову. Зчленування включає три відділи, а саме:

• Передплюсна – провідна частина стопи, яка має у своїй будові 7 основних кісток – п’яткову, таранну, клиноподібну, кубоподібну, човноподібну.
• Плюсна – це середній відділ, що складається з 5 провідних кісток, що формою нагадують трубку і ведуть до початку розташування фаланг пальців. На кінцях цих кісток присутня поверхня суглобового характеру. Це забезпечує рухливість кісточок. Саме цей відділ стопи сприяє правильному зведенню ступнів.
• Пальці – цей відділ налічує 14 кісток. Завдяки правильному функціонуванню фаланг пальців, людина здатна правильно утримувати рівновагу та рівномірно розподіляти масу тіла. Великий палець людини складається з 2 кісток, решта пальців має у своїй будові по 3 кістки у стандартному варіанті.

Кістки відіграють важливу роль у будові скелета ступні та її зчленування. Окрему увагу варто приділити їхньому розташуванню та основним функціям:

• Найбільшою кісткою стопи є п’яткова. Вона бере на себе максимальне навантаження та відповідає за розподіл рівноваги. Розташовується вона у задній частині ступні. Ця кістка не відноситься до гомілкостопу, але за рахунок її роботи відбувається правильний розподіл ваги та тиску.
• Таранна кістка має менші розміри. Вона покрита хрящовою тканиною і при цьому входить у гомілковостопну частину суглоба. Відповідає за функціонування зв’язкового апарату. Сама кістка має цілих 5 суглобових поверхонь. Усі вони вкриті гіаліновим хрящем, що значною мірою знижує процес тертя.
• Кубоподібна кістка розташовується на тильній стороні стопи. За зовнішніми ознаками нагадує геометричну фігуру – куб, що дозволяє швидко відрізнити від інших кісток.
• Човноподібна кістка відповідає за склепіння стопи. Розташовується елемент на самому тілі ступні, зводячись паралельно з таранною кісткою.
• Клинові кістки знаходяться максимально близько один до одного, забезпечуючи максимальну рухливість. Всього таких кісток 3. Прямо за ними розташовується човноподібна кістка, а перед ними – плюснеподібні.

Варто відзначити, що влаштування і функціонування плюсневидних кісток у людини в будь-якому віці – однаково. Вихідний вид – трубкоподібна форма з характерним кутовим вигином. Саме він формує склепіння ступні.

Анатомія людських стоп не обмежується суглобами, кістками, а також зв’язками. Повноцінна будова гомілкостопу забезпечується завдяки правильному функціонуванню судин, нервових волокон та м’язів.

Зв’язковий апарат

Рухливість ступням забезпечують суглоби. Виділяються їх такі різновиди:

• Гомілковостопний – утворюється за допомогою гомілки та таранної кістки. Гомілковостоп представлений у формі блоку. По краях знаходяться зв’язки, а суглоб прикріплюється до хряща. Завдяки рухливості даного суглоба, людина здатна безперешкодно здійснювати будь-які обертальні рухи.
• Подтаранний – представлений малорухливим з’єднанням, що знаходиться в задньому відділенні. Він виконує роботу склепіння п’яткової та таранної кісток.
• Таранно-п’ятково-човноподібний – всі 3 кістки є універсальним зчленуванням, що має певну вісь обертання. Навколо цієї осі відбуваються обертальні рухи всередину та назовні.
• Передплюсне-плюсневі – це дрібні суглоби, які мають специфічну плоску форму. Вони мають вкрай обмежену та погану рухливість. Завдяки наявності множинних зв’язок, що є в кістки передплюсни, інші кістки фактично нерухомо пов’язані між собою. Це допомагає утворити тверду основу ступні.
• Плюснефалангові – малорухливі суглоби, що мають обтічну кулясту форму. Відповідають за згинання-розгинання пальців.
• Міжфалангові – з боків закріплені зв’язками, що допомагає забезпечити оптимальну фіксацію та нерухомість суглоба.

Якщо розглядати всі частини та складові зчленування стопи, то гомілковостопний суглоб вважається найбільшим, тому що він поєднує в собі відразу 3 кістки. Також саме цей суглоб бере на себе найбільше навантаження. Що ж до інших суглобів, всі вони є дрібнішими. Додатково вони забезпечують стопі гнучкість та рухливість.

Будова

Скелет стопи та зчленувань вважається неповноцінним без роботи м’язів. Основні діючі та активно працюючі м’язи знаходяться в гомілкостопі, стопі, гомілки. У сукупності робота всіх м’язів дозволяє людині повноцінні рухи.

• М’язи гомілки – у передній частині гомілки розташовується великогомілковий м’яз, відповідальний за згинання і розгинання ступнів. Завдяки правильній роботі цих м’язів, людина має можливість здійснювати розгинальні рухи пальцями. У цей відділ входять також такі типи м’язів: короткий і довгий малогомілковий. Вони беруть він роботу, що відповідає за виконання бокового згинання стопи. Задня частина гомілки відповідає за згинання підошви. Тут задіяні триголові, литкові, камбаловидні м’язи. Саме ця частина зазнає щоденних серйозних навантажень.
• М’язи стопи – є тильною групою м’язів, яка відповідає за розгин малих пальців (всіх чотирьох малих пальців, крім великого). Додатково на підошві стопи розташовуються кілька дрібних м’язів. Вони відповідають за відведення, приведення та повноцінне згинання пальців ніг.

Функції

Людська стопа виконує 3 основні функції:

• Опорна. Ця функція пояснюється можливість безперешкодно протистояти і перешкоджати реакції під час здійснення вертикальних навантажень. При ходьбі ця функція – поштовхова. Це завдання стопи найбільш складне, тому що одночасно в ній використовується обидва призначення – балансування та ресорність. При погіршенні цієї функції, людина починає страждати від болю в гомілкостопі при здійсненні бігу або стрибків.
• Ресорна. Направлена ​​на згладжування поштовхів під час здійснення фізичних процесів (біг, стрибки, ходьба). При низькому рівні склепіння стопи, людина може страждати від хвороб нижніх кінцівок та хребта. Травмуватись можуть і внутрішні органи.
• Балансувальна. Спрямована на регулювання поз тіла людини під час руху. Здорова стопа може розпластуватися і охоплювати поверхню, що підстилає, тим самим даючи людині можливість відчувати площу, куди стає нога.

Усі функції стопи взаємодіють між собою за активних фізичних навантажень. При порушенні однієї з функцій, автоматично порушуються і дві, що залишилися.

Хвороби стоп

Основних недуг стоп та зчленувань кілька:

• артроз – хронічна хвороба суглобів, що веде до деформації та малої рухливості;
• артрит – запалення в суглобі;
• подагра – хвороба тканин та суглобів, яка розвивається на тлі збою обміну речовин;
• плоскостопість – хвороба, що передбачає наявність у людини плоскої стопи, яка не має характерної виїмки.

Діагностика

Проведення діагностики необхідно, коли пацієнт почав відчувати якісь неприємні симптоми у вигляді болю, скутості або набряклості тканин. Виставляється діагноз лише на підставі клінічних ознак та картини, отриманої під час рентгенологічного дослідження. Це є мінімально необхідним виявлення проблеми діагностичним базисом.

Для з’ясування повнішої картини хвороби лікар може призначити ряд аналізів. Це допоможе виявити запальний процес, що може бути ознакою найрізноманітніших недуг. Також можуть бути призначені такі інструментальні дослідження:

• КТ суглобів. Це дозволяє визначити стан тканин, виявити анатомічну будову стопи та її особливості, патології, а також травми. Повну картину про те, як виглядає стопа, лікар може отримати завдяки пошаровим зображенням, які дає томограф.
• МРТ суглобів. За допомогою цього дослідження лікар може визначити наявність запального процесу в тканинах, а також виявити перші ознаки таких серйозних хвороб, як остеоартрит, подагра та багато іншого.

Інші методи діагностики, якщо пацієнт пройшов КТ або МРТ, не призначають через непотрібність.

Профілактика хвороб стоп

Щоб запобігти розвитку хвороб стоп та зчленувань, пацієнтам необхідно дотримуватися профілактичних заходів, які рекомендують лікарі.

• У разі відчуття болю чи втоми у стопі, потрібно відпочити.
• Розминка стоп необхідна перед кожним надмірним зусиллям та подальшим навантаженням.
• Корисно ходити босоніж травою, головне вибирати максимально безпечні місця.
• Зручне взуття також є обов’язковою умовою здоров’я стоп. Ризик виникнення захворювань значно підвищується при носінні каблуків та нестійких шпильок.
• Ноги треба тримати у теплі. Часте перемерзання ніг може призвести до виникнення артритів та інших недуг.
• Більше ходити пішки рекомендують практично всі лікарі, незалежно від їхньої спеціалізації. Ідеальним рішенням буде не лише виходити на прогулянки, а й іноді відвідувати плавання, кататися на велосипеді чи лижах.
• Харчування – основа здоров’я всього організму. Важливо правильно і повноцінно харчуватися і як профілактика хвороб стоп.

Дотримуватися деяких профілактичних правил набагато легше, ніж лікувати захворювання стопи. Збереження здоров’я ніг з молодості дозволить насолоджуватися життям та зберігати рухливість до пізніх років.

Стопа в людини грає головну роль. Завдяки стопам людина може вільно пересуватися та утримувати також рівновагу. Стопа дозволяє чинити опором у момент виконання різних рухів. В результаті процесу еволюції стопа стала складним елементом. Завдяки ній людина може ходити прямо.

Стопа людини має 26 кісток. Між собою кістки з’єднуються суглобами та зв’язками. Ще в стопі є багато сухожилок та м’язів. Якщо вам цікава ступня людини, тоді у цій статті ви зможете побачити її будову. Сьогодні існує 3 відділи стопи. Про них варто поговорити далі.

Кістки ступні

Стопа людини за своєю будовою нагадує кисті рук. Тут є подібні відділи. Але вони називаються зовсім інакше. Отже, у ступнях є:

Передплюсневі кістки. У цій частині стопи знаходиться 7 кісток. Найбільшими є: п’яти та таранна кістка. Інші кістки клиноподібні. Також є човноподібна, кубоподібна. Таранна кістка розташована між кістками гомілки. Вона є частиною гомілкостопу.

Плюсна є середнім відділом стопи. Ця частина має 5 кісток. Усі вони мають форму трубки. Ідуть вони на початок пальців. На кінці дані кістки мають поверхню суглобів. У результаті пальці ніг мають рухливість. Ще ця група кісток відповідає за правильний рівень склепіння.

Фаланги пальців є закінченням ступні. Між ними є суглоби. В результаті пальці відрізняються рухливістю. Вже в цій частині розташовано 14 кісток. У будові великого пальця беруть участь дві кістки. В інших їх перебуває по 3 (мається на увазі в кожному пальці). Ця частина дозволяє людині тримати рівновагу та виконувати легкі рухи. Крім того, пальці ніг можуть бути помічниками для тих людей, які втратили руки. В результаті вони виконують ними всю роботу.

Усі кістки у стопі між собою з’єднані за допомогою суглобів. У будові гомілкостопу та стопи крім кісток присутні:

• кровоносні судини,
• нерви,
• зв’язки, суглоби та м’язи.

Як розташовані кістки у стопі

Найважливіші елементи, які мають ступні ніг людини – це кістки. Далі, ми розглянемо їх докладніше.

Найбільша кістка стопи – це п’ята. Розташовується вона у задній частині ступні. На цю кістку, як правило, доводиться серйозне навантаження. Крім цього, кістка п’яти сприяє гнучкості обох склепінь. Форма цієї кістки – тривимірний трикутник, який має також довгу вісь. Завдяки цій кістці виконується розподіл тиску.

У передній частині стопи розташовані суглоби. Вони виконують роль міцного з’єднання таранної та п’яткової кістки. За рахунок цього стопа має правильну форму. Ахіллове сухожилля прикріплене до задньої частини стопи. А на землю людина ступає нижньою частиною. Ще в цій частині є горбок, який з’єднує із суглобом ладієву кістку. Поверхня вкрита западинами та виступами. Там закріплюються: нерви, зв’язки та м’язи, судини.

Таранна кістка має менший розмір. Вона входить у гомілковостоп. Вона покрита практично вся хрящом. До цієї кістки прикріплюються лише зв’язки. На кістці розташовано 5 поверхонь. Усі вони вкриті тонким шаром гіалінового хряща.

Кістки ступні людини мають певну будову. Докладніше варто поговорити про таку кістку, як тарана. Вона складається з: тіла, голівки та шийки.

Тіло – це частина гомілкостопу. Зі ступнів воно з’єднується за допомогою суглобів і зв’язок.

Головка – вона є передньою частиною кістки. Вона має суглобову поверхню. Головка забезпечує міцне з’єднання з човном.

Шийка є тонкою частиною. Розташовується вона між тілом та головкою.

Кубоподібна кістка. Вона розташована на зовнішній стороні ступні за четвертою-п’ятою плесновими кістками. Її зовнішній вигляд нагадує куб. В результаті, вона має таку назву.

Човноподібна кістка. Розташовується ця кістка на самій стопі. За допомогою суглобів вона зводиться із таранною кісткою. Вона відповідає за формування склепіння стопи.

Клиноподібні кістки. Клиновидні кістки на ступні людини 3. відрізняються вони невеликим розміром. Також вони розташовані дуже близько один до одного в реберному порядку. За цими кістками розташовується човноподібна кістка, а перед ними знаходяться плюсневі кістки.

Плюсневі кістки мають певні функції, які однакові у дорослому та дитячому періоді життя. Їхній анатомічний вигляд — форма трубки з вигином під кутом. Цей вигин формує склепіння стоп. На поверхні є горбики, де закріплені: суглоби, м’язи та зв’язки.

Кістки фаланг ніг дуже подібні до кісток фаланг рук. Єдине, чим вони відрізняються один від одного — це їх розмір. На великих пальцях ніг є дві фаланги. Інші 4 пальці мають по 3 фаланги. На великому пальці фаланги, як правило, товсті. Пояснюється це тим, що цей палець зазнає великого навантаження. Інші фаланги товсті та короткі. Між собою вони поєднуються суглобами. За допомогою них людина може згинати та розгинати пальці.

Як влаштовані суглоби стопи

У цій статті ступня людини буде представлена ​​на фото. Крім кісток стопа має суглоби, завдяки яким зводиться кілька кісток. Якщо говорити про розміри суглобів, то найбільший – це гомілковостопний суглоб. Вона одночасно між собою з’єднує одразу три великі кістки. Внаслідок цього з’єднання людина без проблем може опускати і піднімати стопу. Крім того, це з’єднання відповідає за обертання стопи. Інші суглоби мають дрібніші розміри. Але всі вони разом працюють у комплексі. В результаті, стопа залишається рухомою та гнучкою.

У гомілковостопний суглоб входить: дві невеликі гомілкові кістки і велика таранна кістка. У гомілкових кістках є кісточки, які фіксують таранну кістку. По краях знаходяться зв’язки, які є міцними. Сам суглоб прикріплено до хряща, яким покрита поверхню кістки.

Будова ступні ноги людини неможливо уявити без підтаранного (поперечного) суглоба. Складається він з малорухливого з’єднання, який виконує функцію склепіння кістки п’яти і тарану. У ньому з’єднані три кістки: човноподібна, таранна та п’яткова. Для міцнішої фіксації тут є зв’язки.

Кубоподібну та п’яткову кістку поєднує однойменний суглоб. Разом із підтаранним суглобом вони формують утворення практичного типу. Дане поєднання в народі зрідка називають “грецька западина”. У медицині існує інша назва — «таранно-човноподібний суглоб».

У хірургічній практиці найменше значення мають ті суглоби, які знаходяться на клиноподібній та човноподібній кістці. Плюсневі кістки та передплюсневі кістки з’єднані суглобами малорухливого типу. Їх оточують пружні зв’язки. Вони є частиною поздовжнього та поперечного склепіння стопи. Міжплюсневі суглоби мають реберне розташування. Знаходяться вони у проміжки між плюсневими кістками.

Плюснефалангові суглоби у будові стопи людини є найважливішими. І це невипадково. Дані суглоби беруть участь у кожному кроці і під час руху тіла.

Зв’язки стоп

Картинка ступні людини включає зв’язки, які теж знаходяться в будові ступні. І найважливіша зв’язка тут – це підошовна зв’язка. Вона починається від плюсневих кісток і закінчується поряд з кісткою п’яти. Ця зв’язка має дуже багато відгалужень. Вони виконують функцію фіксації та зміцнення поперечного та поздовжнього склепіння. Ще ця зв’язка підтримує поперечне і поздовжнє склепіння в нормальному стані. Ця функція виконується протягом усього життя. Плоскостопість виникає при порушенні склепінь ступнів. А у дорослого вилікувати плоскостопість дуже складно.

Інші зв’язки дрібніші. Але не дивлячись на це вони добре зміцнюють і фіксують кістки та суглоби стопи. В результаті людина тримає рівновагу і може витримувати різні навантаження навіть під час тривалого часу.

М’язи стоп

За допомогою роботи м’язів людина здійснює будь-які рухи ступнями. М’язи теж знаходяться в області стопи, гомілки та гомілкостопу.

На замітку! За допомогою м’язів гомілки можна здійснювати багато рухів стопами. Робити рухи можна в момент ходьби та при вертикальному положенні.

М’язи гомілки

Великогомілковий м’яз розташований у передній частині. У момент виконання тильного розгинання та згинання ступнів цей м’яз буде задіяний. Також завдяки даним м’язам людина може згинати чи розгинати пальці на ногах.

Коротка і довга малогомілкові м’язи входять у зовнішню чи латеральну групу. Завдяки цим м’язам здійснюється бічне згинання стопи. Також за їх допомогою можна виконувати пронації.

У задній частині стопи розташовані масивніші групи м’язів, які мають дуже багато шарів. Саме на них щодня припадає колосальне навантаження. Тут знаходиться триголовий м’яз, який складається з камбаловидного і литкового м’яза. У цій області розташований згинач пальців довгого типу – підошовний м’яз. Ще в цій області знаходяться великогомілкові м’язи. За допомогою ахіллового сухожилля дані м’язи допомагають виконувати згинання підошви. Ці м’язи беруть участь при згинанні пальців.

М’язи стопи

У тильній групі м’язів є розгинач пальців короткого типу. Розгинач відповідає за рухову активність чотирьох невеликих пальців. Починається він від п’яти. На підошві стопи є кілька м’язів, які є дрібними. Вони відповідають за приведення, згинання та відведення пальців ніг.

Судини та нерви

Знати будову стопи людини має знати кожен. У цьому випадку знадобиться схема, яка наочно демонструє розташування кісток, судин та зв’язок. Кров у ступні надходить через задню і передню великогомілкову артерію. На підошовній частині стопи ці артерії продовжуються зовнішньою та тильною артеріями. Вони утворюють багато кіл та артеріальних сполук. Тому, у разі травми, відбувається пошкодження одного з кіл. Інші кола забезпечують нормальний приплив крові до стоп.

Відтік струму роки виконують однойменні вени. Розташовані на тильній стороні. Ці вени формують обкладинку. За допомогою кров надходить у малу та велику вену, які знаходяться під шкірою в гомілки.

Імпульси з ЦНС передаються по литковому, глибокому малогомілковому, поверхневому і по задньому великогомілковому нервах. Завдяки нервовим закінченням людина відчуває рух у просторі, дотику, болючі відчуття. Крім того він може розрізняти тепло та холод. У цьому нервові імпульси проходять обробку у спинному мозку.

Дані нерви забезпечують передачу сигналу з мозку до м’язових груп. Ці імпульси мають назву рефлексні. Вони можуть бути довільними чи мимовільними. Мимовільні імпульси відбуваються через скорочення м’язової тканини, яке завжди залежить від бажання людини. Це може викликати потові або сальні залози. Також це може статися через підвищення або зниження тонусу судинних стін.

Шкірний покрив ступні вважається верхнім шаром. У різних областях стопи є різна шкіра. На підошві знаходиться шкіра високої густини. А в області п’яти розташований самий товстий шар шкіри. Шкіра має таку будову, як і на руках. Однак із віком вона нашаровується. У тильній області розташований шкірний покрив, який еластичний та гладкий. Тут є нервові закінчення.

Підбиваємо підсумки

Кістки стопи людини їх анатомія представлені у цій статті. Тут же знаходиться малюнок із підписами для зручності читачів. Якщо ви уважно читали матеріал цієї статті, то ви змогли зрозуміти те, що природа подбала про ступні людини. В результаті вони можуть витримувати колосальні навантаження. У кожного з нас стопа формується однаково. Тут не позначається вплив побутових умов та національність людини.

При отриманні травми стоп можуть розвиватися серйозні захворювання, які обов’язково варто лікувати під наглядом фахівця.