Які товари оподатковуються акцизами

Акцизний податок: платники, ставки, порядок і терміни оплати

Як відомо, акцизний податок – це непрямий податок на споживання окремих видів товарів, який включається в їх ціну. Які товари відносяться до підакцизних, хто платить акцизний податок, які види ставок акцизного збору існують, який порядок і терміни сплати акцизу розбирався Prostopravo.com.ua.

Путівник за статтею

  1. Підакцизні товари
  2. Платники акцизного податку
  3. Реєстрація платників акцизного податку
  4. Види ставок
  5. Порядок і терміни оплати
  6. Акцизна накладна і система електронного адміністрування пального
  7. Акцизи 2023

Акцизний податок в Україні

Підакцизні товари

До підакцизних товарів належать:

  • спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу “живого” бродіння);
  • тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
  • пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом;
  • автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
  • електрична енергія.

Платники акцизного податку

Платниками податку є:

1) Особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

2) Особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України.

3) Фізична особа – резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства.

4) Особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку.

5) Особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом.

6) Особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог.

7) Особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів у разі порушення таких умов.

8) Особа, на яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) в разі порушення таких умов.

9) Особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

10) Оптовий постачальник електричної енергії.

11) Виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії.

12) Особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.

13) Особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

14) Особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які використовують товари (продукцію) як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом.

15) Замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують податок виробнику.

Реєстрація платників акцизного податку

Реєстрація в органах державної податкової служби як платник податку суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів та (або) імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей про видачу такому суб’єкту ліцензії.

Органи ліцензування, уповноважені видавати ліцензії на такі види діяльності, зобов’язані надавати органу державної податкової служби за місцем знаходження юридичних осіб і місцем проживання фізичних осіб – підприємців інформацію про видачу, переоформлення, призупинення та анулювання ліцензії в п’ятиденний термін з моменту скоєння таких дій.

Особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного строку подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Інші платники податків підлягають обов’язковій реєстрації в органах державної податкової служби за місцем знаходження юридичних осіб і місцем проживання фізичних осіб-підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому було розпочато господарська діяльність.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію палива, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Види ставок

В Україні встановлені такі види ставок акцизного податку:

адвалорна – обчислюється в процентному відношенні від вартості підакцизного товару;

специфічна – встановлюється у вартісному вираженні за одиницю товару;

адвалорна і специфічна одночасно – в такому випадку окремо обчислюється сума податку за адвалорною ставкою, окремо за специфічною і фактично сплачується та, за якою сума податку є більшою.

Детальніше зі ставками акцизного податку можна ознайомитися в Податковому Кодексі України .

Порядок і терміни оплати

Терміни сплати податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, а також реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі:

Суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем ​​відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.

Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм ПКУ, виробниками тютюнових виробів сплачуються в бюджет протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подачі податкової декларації.Якщо зазначений термін припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.

Підприємства, що виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану з ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий.

Власник готової продукції, виробленої з давальницької сировини, сплачує податок виробнику (переробнику) не пізніше дати відвантаження готової продукції такому власнику або за його дорученням іншій особі.Умовою відвантаження виробником готової продукції, виробленої з давальницької сировини, його замовнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми податку на поточний рахунок виробника.

Сплата податку при ввезенні підакцизних товарів на митну територію України:

Податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.

У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Платники акцизного податку при зверненні до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації чи перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу в легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

Сплата податку при реалізації підприємством роздрібної торгівлі підакцизних товарів:

Суми податку перераховуються до бюджету підприємством роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем ​​відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.

Акцизна накладна і система електронного адміністрування пального

Платник податків при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії УКТ ЗЕД реалізованого палива та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Платник податків зобов’язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання;реалізованого і / або використаного для виробництва непідакцизних продукції;втраченого як в межах, так і понад встановлені норми втрат;зіпсованого, знищеного, в тому числі в результаті аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин або з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання або транспортування такого пального.

Виробник пального в споживчій тарі ємністю до двох літрів (включно) зобов’язаний скласти акцизну накладну на обсяги такого пального.

В акцизній накладнй вказуються в окремих полях такі обов’язкові реквізити:

а) порядковий номер акцизної накладної;

б) дата складання акцизної накладної;

в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку;

г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, що реалізує паливо, і одержувача пального;

г) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податків, – одержувача пального;

д) код товарної підкатегорії УКТ ЗЕД

е) опис пального;

е) обсяг пального в літрах, наведених до t 15 ° C.

Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації палива.

Порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.Одержувач пального вправі звіряти дані отриманої акцизної накладної на відповідність даним Єдиного реєстру акцизних накладних.

Система електронного адміністрування реалізації пального забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податків за кожним кодом товарної підкатегорії УКТ ЗЕД:

  • обсягів пального, що містяться у виданих та отриманих акцизних накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
  • обсягів пального, виробленого на митній території України або ввезеного на митну територію України, з яких сплачено акцизний податок;
  • обсягів пального, на які платники податків зареєстрували заявки на поповнення обсягів залишку пального за рахунок сплачених коштів до бюджету в системі електронного адміністрування реалізації пального;
  • сум сплаченого акцизного податку, за рахунок яких платники податків можуть зареєструвати заявки на поповнення обсягів залишку пального;
  • обсягу залишку палива, на який платники податків мають право зареєструвати акцизні накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Платникам акцизного податку автоматично відкриваються облікові картки в системі електронного адміністрування реалізації пального по кожному коду товарної підкатегорії УКТ ЗЕД.

Акцизи 2023

На період дії воєнного стану на території України були встановлені знижені ставки акцизного податку на деякі товари. Зокрема, до 29 вересня 2022 року взагалі діяли нульові ставки на деякі види пального. Далі діяла ставка на пальне 100 євро за 1000 літрів. Проте з 1 липня 2023 року повернулися ті ставки, які діяли раніше. Зокрема, з 1 липня 2023 року відповідно до чинних положень Податкового кодексу України діють наступні ставки: для бензинів – 213,5 євро за 1000 літрів, дизельне пальне – 139,5 євро за 1000 літрів, газ скраплений – 52 євро за 1000 літрів.

Водночас, на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільнені від оподаткування акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України броньованих автомобілів, що класифікуються за кодами 8702 10 19 90, 8702 90 11 00, 8703 згідно з УКТ ЗЕД, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України.

Крім того, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, важкі дистиляти (газойль), біодизель та його суміші (що не містять або містять менш як 70 мас. % нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід), що вироблені в Україні або ввезені на митну територію України, оподатковуються акцизним податком за ставкою 0 євро за 1000 літрів, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України.

Читайте також:

  • Єдиний податок в Україні: групи, порядок нарахування і сплати
  • Єдиний соціальний внесок: рахуємо витрати для малого бізнесу
  • Екологічний податок в Україні: платники, об’єкти, ставки, порядок оплати і звітності
  • Загальна та спрощена система оподаткування
  • ПДВ в Україні: ставка і розрахунок, платники, відшкодування податку на додану вартість
  • Податок на прибуток підприємств в Україні: ставки, термін сплати, платники
  • Податок на репатріацію в Україні
  • Рентна плата за користування природними ресурсами

Акцизний податок в Україні: види акцизів, ставки, правила сплати

Акцизний податок – особливий вид податкових відрахувань, яким обтяжують виробників ряду особливих товарів. Цей збір вважають виключно політичним, тому що основна його роль – регулювати грошовий оборот і ринок, контролювати попит. Акциз – це міжнародне поняття, яке присутнє у всіх країнах світу з капіталістичною системою економіки.

Акцизний збір відповідно до Податкового кодексу України – це непрямий податок, яким обкладаються підакцизні товари. Сума податку включається в ціну цих предметів. Формально виплачують його платники, встановлені законом, але фактично матеріальна відповідальність перекладається на споживача.

Перелік підакцизних товарів може змінюватися шляхом внесення змін до Податкового Кодексу. На даний момент це:

  1. Спирт.
  2. Алкогольні напої та пиво.
  3. Сигарети, тютюн і його замінники.
  4. Легкові автомобілі, кузова, причепи, мотоцикли.
  5. Газ і нафтопродукти.
  6. Ювелірні прикраси (до 2003 року).
  7. Дизельне паливо.

Загальні положення

Акцизи бувають двох видів: специфічні і універсальні. Залежно від типу відрізняється спосіб стягнення і розмір збору.

Специфічний акциз – це первинний вигляд акцизного збору. У цьому виді непрямого податку встановлюється строгий перелік особливих товарів. Кожна група речей має свою диференційовану ставку збору.

Одна з основних особливостей специфічного акцизу полягає в тому, що він встановлюється для території держави і не залежить від суб’єктів. Іноземець або українець. Ввезення або вивезення – збір буде однаковим.

Універсальний акциз виділяється усередненою універсальною ставкою на всі групи товарів. Це допомагає прискорити процес розрахунку вартості і перерахування суми в бюджет. Така система менш гнучка в питанні ціноутворення і може негативно сприйматися ринком, якщо економіка держави не на дуже високому рівні.

У податковому кодексі закріплені три форми універсальних акцизів:

  1. Податок з продажу (купівлі) у сфері роздрібної або оптової торгівлі.
  2. Податок на додану вартість.
  3. Податок з обороту.

Получите совет юриста за 15 минут!

Есть вопрос к юристу?

До якої групи відноситься податок?

Акцизний податок відноситься Податковим кодексом до категорії непрямих (непрямих) податків.

Непрямі податки – це група зборів, які накладаються державою на товари або послуги в формі додаткової вартості до основної ціни. Ця сума сплачується покупцем під час придбання товару чи отримання послуги, а продавець або виробник (якщо він же реалізовує продукцію) переводить ці гроші в рахунок бюджету в обумовлений законом термін.

У будь-якого непрямого податку, в тому числі і у акцизного збору, є ряд классифікуючих особливостей:

  1. Вони стягуються незалежно від того, до чого призвела підприємницька діяльність (чи отримав бізнесмен заробіток або тільки збитки).
  2. Це внутрішній тип податків, тому він спирається тільки на законодавство України. Інші держави не можуть впливати на його розмір і порядок відрахування.
  3. Акцизний податок виникає в момент реалізації продукції. Якщо вона буде проведена, але простоїть на складі і ліквідується, тоді платити нікому нічого не потрібно.

Акциз – це не єдиний закріплений в Податковому кодексі непрямий податок. До цієї групи належать:

  1. Фіскальна монополія. Прибуток, яка виходить державою від продажу товарів, які можуть проводитися виключно на національних підприємствах. У випадку з частковою фіскальною монополією держава може дозволити будь-яким підприємствам брати участь у процесі виробництва, але з умовою оплати податку.
  2. Митні збори. Встановлюються при перевезенні певної кількості товарів через кордон. Існує кілька видів митних зборів: ввізного, вивізного, сезонного, спеціального, антидемпінгового, компенсаційного.
  3. Безпосередньо акциз.

Хто повинен платити акцизний збір?

Питання оплати акцизу двоїстий. Непрямі податки називаються непрямими через те, що юридично вони оплачуються виробником або продавцем, а за фактом гроші стягуються з споживача.

Платниками акцизного збору, після останніх змін до Податкового кодексу, вважаються:

  1. Компанія-імпортер.
  2. Виробник.
  3. Продавець підакцизних товарів, який отримав їх шляхом конфіскації, знахідки, успадкування.
  4. Суб’єкт, який не забезпечив цільове використання підакцизних товарів. Яскравий приклад такої ситуації: спирт, який повинен був використовуватися як компонент на виробництві, потрапив у вільний продаж.
  5. Фізичні особи, які провозять через кордон підакцизні товари в більшому обсязі, ніж дозволено міжнародними угодами.

Підакцизні товари зобов’язують виробника стягувати вартість податку з споживача. Така схема розрахунку введена на державному рівні. Ця система необхідна в першу чергу для того, щоб контролювати оборот акцизних товарів. Подібний контроль необхідний по ряду причин:

  1. У випадку з тютюном, алкоголем і спиртом – акцизний податок дозволяє контролювати оборот і цінову політику. Державна політика України полягає в тому, що ціни на такі товари повинні бути високими, щоб таким чином обмежити коло людей, які будуть купувати ці предмети.
  2. Нафтопродукти, газ, дизельне паливо – акциз дозволяє місцевим виробникам і державним імпортерам конкурувати з імпортерами. Крім того, акциз не дає компаніям маніпулювати цінами, тому що через акциз вони все одно будуть триматися на середньому рівні.
  3. Автомобілі та додаткові комплектуючі до них – акцизний збір необхідний для відстеження потоку автомобілів, контролю ситуації на дорогах, перешкоджання нелегальному ввезенню авто.

Незважаючи на високі ставки, акцизний податок – це не бюджетоутворювальні відрахування. Цей вид збору необхідний в першу чергу не для наповнення скарбниці, а для контролю за обігом певного виду товарів, їх ціноутворенням.

Що вважається підакцизною продукцією в Україні?

Підакцизні товари в Україні – це група товарів, які обкладаються непрямими (непрямим) податком у формі акцизу. Цей вид зборів дозволяє контролювати попит, реалізацію цих предметів, а також ціноутворення на ринку. Акциз використовують як для штучного підвищення цін, так і для підтримки їх на середньому рівні.

Перелік товарів, які обкладаються акцизом, встановлений в Податковому кодексі. Цей список динамічний, так як зміни в цей нормативно-правовий акт вносяться регулярно. Якщо який-небудь товар включений в перелік, на нього обов’язково накладається акциз. Виняток – спирт, якщо він призначений не для оптово-роздрібного продажу, а використовується в якості одного з компонентів виробництва.

До підакцизних товарів відповідно до Податкового кодексу відносяться:

  1. Паливо для автомобілів, літаків, водних суден та інших видів транспорту.
  2. Автомобілі легкові та певні модифікації для них: кузова, причепи, напівпричепи.
  3. Мотоцикли.
  4. Транспортні засоби, які потрібні для перевезення від 10-ти людей.
  5. Електрична енергія.
  6. Тютюн і тютюнові вироби (сигарети).
  7. Алкоголь (з будь-яким відсотком вмісту спирту).
  8. Пиво.
  9. Спирт етиловий.

До 2003 року в цьому переліку також фігурували ювелірні вироби. З податкового кодексу це прибрали, але зараз, у зв’язку з активною Євроінтеграцією України, є висока ймовірність того, що список підакцизних товарів може бути знову розширено.

Є ряд товарів, які в сусідніх європейських країнах (наприклад, в Польщі чи в Німеччині) вважаються акцизним товаром, а до нас можуть ввозиться вільно:

  1. Чай (вироблений як в країні, з якої він вивозиться, так і в будь-якій країні світу).
  2. Кава.
  3. Какао і шоколад (в будь-якої концентрації і з будь-яким наповнювачем).
  4. Безалкогольне пиво (яке вважається безалкогольним за законами України).
  5. Кондитерські вироби з вмістом алкоголю.

Перелік підакцизної продукції продиктований політичними, а не економічними чинниками. Вартість акцизу підвищується або знижується в залежності від ситуації на ринку і від того, чи хоче держава, щоб подібні товари були у вільному доступі у більшості людей. Наприклад, введення високого акцизу на алкоголь і тютюн або тютюнові вироби – це поширена практика в країнах Європи, яка допомагає знизити кількість курців і алкоголіків в країні. Вважається, що шкідлива звичка повинна бути дорогою.

Получите совет юриста за 15 минут!

Есть вопрос к юристу?

Хто звільняється від оподаткування?

Продукція, в вартість якої в звичайному обороті повинен враховуватися акциз, може бути звільнена від оподаткування в ряді особливих випадків. Це не виводить предмет з категорії «підакцизний товар», і якщо його спробують реалізувати оптом чи вроздріб, то податок заплатити доведеться.

Винятки, які звільняють товари від непрямого акцизного оподаткування перераховані в списку:

  1. Предмети, які необхідні для забезпечення роботи дипломатичних представництв. Наприклад, автомобілі, що ввозяться для посольства і ставляться на його баланс, не обкладаються акцизом.
  2. Товари, які можуть обкладатися акцизом, але в конкретній ситуації в цьому немає необхідності в зв’язку з їх особливим способом подальшого використання. Не підлягають оподаткуванню предмети, які: надалі будуть знищені; ввезені тимчасово (для зберігання і подальшого вивезення); провозяться через країну транзитом; ввозяться для того, щоб відмовитися від них на користь держави; будуть перероблені на території України в інший товар.

Звільнятися від сплати акцизу можуть тільки ті, хто вважається юридичним платником – продавець, виробник або юридична особа. Конкретного дипломата не можуть «нагородити» правом безакцизного користування товаром, цей привілей оформляється на дипломатичне представництво. Так само і з ліквідацією товарів – кожен раз дозвіл виходить в індивідуальному порядку на кожну партію.

Що не підлягає оподаткуванню?

Акцизний збір може бути скасовано з товарів по ряду офіційних причин. Найчастіше вони пов’язані з політичною ситуацією в країні, а також з деякими міжнародними угодами. Перелік суб’єктів, які можуть не оплачувати акцизний збір на підакцизні товари, не закріплюється в Податковому кодексі, а розкиданий по різних специфічних нормативно-правовим актам.

  1. Товари, які ввозяться на територію України за рішенням суду, і виключно з метою їх подальшого знищення. Наприклад, якщо якусь партію товару ввезли в сусідню країну з України нелегально, і тепер його повертають на батьківщину для ліквідації.
  2. Продукти, ввезені в Україну, потрібні як сировину на виробництві. Найчастіше це стосується спирту і нафтопродуктів, але на тютюн це правило теж поширюється, якщо у компанії, яка ввозить його, є спеціальна ліцензія.
  3. Ввезення будь-якої продукції, крім алкоголю і сигарет, яка вважається міжнародної гуманітарною допомогою, не обкладається жодними податками, в тому числі акцизом. Для надання такої допомоги не обов’язкова наявність в Україні надзвичайного стану.
  4. Зразки продукції для того, щоб перевірити їх в дослідницьких лабораторіях на території України. Це можуть бути як замовні дослідження для компаній в інших державах, так і перевірки на відповідність сертифікатам якості для подальшого імпортування товарів в Україну.
  5. Товари, які не будуть продаватися на території України, а тільки візьмуть участь у виставках або наукових конференціях. Це приклади або демонстраційні зразки, які не використовуються за прямим призначенням.

Підакцизну продукцію фіксується в переліку, викладеному в Податковому кодексі, і не змінюється без ініціативи парламенту. Список акцизних товарів приблизно однаковий в більшості європейських країн, а алкоголь і тютюн вважаються акцизним товаром у всьому світі.

Ставка акцизу і база оподаткування

Порядок і формула розрахунку акцизного податку повністю підв’язані під типи об’єктів оподаткування. Залежно від того, який саме товар ввозиться на територію України або виробляється тут же, змінюється ставка, пільгові обсяги та інше. Кожен випадок необхідно розглядати індивідуально.

Всі товари, які вважаються підакцизними, виведені з групи використання спрощеної системи оподаткування через свого особливого статусу. Для юридично чистою торгівлі використовується виключно загальна система оподаткування та повна звітність. Виняток становлять два випадки:

  1. Роздрібна торгівля в ПММ в обсязі до 20 літрів.
  2. Фізична особа підприємець продає пиво і столові вина як частину своєї основної діяльності.

Базою акцизного оподаткування вважається максимальна роздрібна ціна товару. Відповідно доПодаткового кодексу максимальна роздрібна ціна – це та ціна, за яку імпортер або виробник збирається продавати свій товар без знижок, акцій та інших особливих пропозицій. Такий вибір бази оподаткування продиктований кількома факторами:

  1. Виробники та імпортери не можуть встановлювати занадто високі ціни, тому що до них додасться ще й чималий акциз, і люди просто не будуть купувати такий дорогий товар.
  2. Акциз буде розраховуватися від ціни, тому навіть при високих прибутках компаній держава не залишиться в стороні і отримає кошти, необхідні для контролю над підакцизною сферою.
  3. Ставка акцизу для роздрібного продажу фіксована – 5%. Вираховується вона не від «голої» вартості товару, а від вартості товару з вже вирахуваним ПДВ. Такий метод розрахунку – ще один важіль впливу на компанію, яка заважає їм зробити ціну занадто високою.

Схема розрахунку акцизу виглядає наступним чином:

  1. Вираховується максимальна повна вартість товару разом з ПДВ, наприклад – 25 гривень.
  2. Отриману суму акцизу ділимо на 100, щоб дізнатися вартість 1 відсотка товару (0.25).
  3. Число, яке вийшло, множимо на 5%, щоб дізнатися, яка сума буде сплачуватися (1.25).
  4. Додаємо акциз до первісної суми. 25 + 1.25 = 26.25 гривень.

На розмір акцизу впливає так званий «Закон зростання потреб». Відповідно до цього економічним правилом, споживач і виробник знаходяться в залежності один від одного. Чим більше вимагає споживач, тим більше повинен пропонувати виробник. У випадку з підакцизними товарами держава штучно втручається в цей процес, щоб проконтролювати і обмежити оборот особливих видів товарів.

Звітність, терміни і місце сплати акцизного збору

Декларація акцизного податку вимагається від усіх платників, але з різними умовами. Декларування – це головний елемент звітності, і саме по ній будуть перевіряти компанію надалі. Якщо в декларації була допущена помилка, або з вини уповноваженої особи компанія пропустила строк, з боку держави будуть накладені санкції. В даному випадку несплата податку вважається в першу чергу обманом тих покупців, які за компанію оплатили цей збір перед державою.

Правила сплати акцизного збору на товари, які вироблені в Україні, прості:

  1. Податок повинен бути сплачений протягом 10 днів після того, як в податкову службу передалася декларація, незалежно від способу передачі (особисто або поштою). За стандартним правилом це відбувається до 30 числа місяця, наступного після звітного.
  2. Власник готової продукції, якщо її виготовлено із сировини, яка повинна проходити акцизний збір, виплачує виробнику продукції акциз.
  3. Виробник алкогольних напоїв або сигарет, тютюнової продукції повинен сплатити акциз під час придбання акцизних марок.

Імпортери акцизних товарів повинні дотримуватися двох простих правил сплати податку:

  1. Якщо ввозяться алкоголь або тютюн, сигарети – акциз оплачується по час придбання акцизних марок.
  2. Всі інші товари оплачуються на митниці, або заздалегідь, або ж після оформлення товару на кордоні.

Оплачують акциз і продавці роздрібної торгівлі. Вони подають до податкової служби щомісячний звіт, не пізніше 20-го числа місяця, який слідує за тим, який вважається звітним.

Порядок сплати акцизу

Порядок і спосіб оплати акцизу залежить від того, який об’єкт оподаткування і який суб’єкт. Спочатку продавцеві або імпортеру потрібно розібратися з правилами, які стосуються товарів, що ввозяться, а потім вивчити, який порядок сплати акцизу для їх категорії платників податків.

Акциз не сплачується з товарів:

  1. Доставлених в вільну митну зону.
  2. Які перебувають на митному складі.
  3. Проїжджає по країні транзитом.
  4. Відправлених на знищення.
  5. Переданих на користь держави.
  6. Товарів особливого режиму (закуплених для дипломатичних місій, потреб дипломатичних представництв).

Акциз виплачують в повному обсязі на товари:

  1. Імпорт для внутрішніх потреб.
  2. Переробка для продажу.
  3. Режим вільної митної зони.
  4. Виробництво на території самої України.

Є кілька виняткових випадків особливого порядку сплати акцизу:

  1. Під час реімпорту сплачується тільки ті суми акцизів, від яких звільнили первинного імпортера.
  2. Якщо товари доставлені в Україну для переробки та після результати процедури вивезені за її територію, акциз платити не потрібно.
  3. Тимчасове ввезення не обкладається акцизом – лише в тому випадку, якщо товар не буде реалізовуватися за призначенням або продаватися.

Розрахувати акцизний податок, як і більшість непрямих податків, після реформування Податкового кодексу стало набагато простіше. Тепер це може зробити будь-який, навіть початківець бухгалтер, як для оптової, так і для роздрібного продажу. Найголовніше – вчасно заповнити декларацію та сплатити податок, щоб не виникало проблем з державними органами.

Право на залік або повернення акцизу

Непрямі податки, відповідно до Податкового кодексу України, можуть бути повернуті в бюджет підприємства або зараховані в рахунок наступних звітних періодів в ряді встановлених законом випадків. Ця процедура допомагає боротися з людським фактором і виправляти механічні помилки, які призвели до переплати.

Право на залік або повернення акцизу гарантується Податковим кодексом в статті 43. Відповідно до цієї статтею всі гроші, які потрапили в бюджет України помилково або понад норму, повертаються власнику без утримання штрафів, комісій та іншого.

Відповідно до профільного листа від Державної фіскальної служби України, підприємствам або фізичним особам підприємцям повертаються всі надмірно сплачені грошові зобов’язання. У Податковому кодексі надмірно сплачених коштами називають все суми, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету (місцевий, регіональний, Всеукраїнський) понад нараховані суми грошових зобов’язань.

Також поверненню підлягають помилково сплачені грошові зобов’язання – суми, які на певну дату спрямовані не в той бюджет, або до відповідного бюджету, але від юридичних або фізичних осіб, які не є платниками таких зобов’язань.

У разі, якщо помилка буде виявлена, платник податків може звернутися в органи ДФСУ з проханням:

  1. Про залік надміру сплаченої суми в рахунок наступного звітного періоду.
  2. Про залік надміру сплаченої суми в рахунок інших податків і зборів, якщо вони повинні бути відраховані в цей же бюджет.
  3. Про переведення різниці на рахунок підприємства, з якого здійснювалася оплата акцизу.
  4. Про повне повернення коштів при помилковій оплаті.

Порядок відшкодування акцизу

Процедура відшкодування різниці при переплаті або повернення помилково сплаченого податку проста, але займає багато часу через декількох етапів реалізації та термінів розгляду заяв державними органами.

Для того, щоб повернути гроші в рахунок підприємства, власнику, директору або іншій уповноваженій особі необхідно:

  1. Написати заяву за затвердженим законом шаблоном. У цьому зверненні обов’язково вказується, яка сума і з якого рахунку була оплачена, на які реквізити і з якою метою. Також тут же потрібно привести розрахунок переплати. До заяви додаються копії квитанцій та інших документів, що підтверджують оплату. Це не обов’язково, але значно прискорює процедуру.
  2. Заява передається в ДФСУ. Це можна зробити особисто або поштою, рекомендованим листом з описом вкладення. Також це звернення можна заповнити на бланку, який безкоштовно видається в самому відділенні. Заяву можна подати і електронно, якщо у заявника є електронний цифровий підпис. Реалізувати цю можливість можна через кабінет платника, в розділі «Листування з ДФСУ».
  3. ДФСУ виділяється 5 робочих днів на розгляд заяви. Вважаються тільки робочі дні, без урахування вихідних та державних свят. За результатом перевірки пишеться офіційний висновок.
  4. Якщо рішення позитивне, то висновок передається в Казначейство.
  5. Казначейство розглядає висновок і, якщо не виявляє в ньому фактичних помилок, протягом 5 робочих днів повертає всю переплачену суму на рахунок підприємства або компанії.

Права на повернення неправильно сплаченого або надміру сплаченого податку позбавляються ті підприємства, які мають заборгованості за іншими податками і зборами, які повинні були надійти в той же бюджет. У такому випадку спочатку із суми віднімаються всі борги, а після залишок (якщо він буде) повертається до власника в установленому законом порядку.

Відсотки за затримку повернення акцизу

Підакцизні товари вимагають особливого порядку оподаткування не тільки з боку виробників, продавців та імпортерів, а й з боку держави. Якщо податок був сплачений помилково або надмірно, держава повинна його повернути у встановлені терміни. Це вважається основою здорового співробітництва між контролюючими органами та бізнесом.

Іноді терміни затягуються, через ПП або людського фактора. Незалежно від причини затримки (крім природних катаклізмів або інших причин, які ніяк не залежать від людини і держави в цілому), на суму заборгованості країни перед платником податків накладаються відсотки.

Розрахунок пені на акциз відбувається наступним чином:

  1. Сума переплати множиться на кількість календарних днів прострочення. У цьому випадку враховуються і вихідні, і державні свята, і ті дні, коли служба не могла провести виплату з технічних причин.
  2. Отримана сума множиться на ставку рефінансування, яка була дійсною на період прострочення.
  3. Отримана сума ділиться на 360 – усереднений річний показник.

Отримане число є відсотків за затримку поворотної суми акцизу. ДФСУ в разі прострочення повинні самі розрахувати його і перевести на рахунок виробника, продавця або імпортера разом з основною сумою боргу. Якщо цього не відбулося, тоді в податкову потрібно відправити досудову претензію з проханням оплатити пеню. Якщо орган ДФСУ відмовився це робити, тоді покладену за законом компенсацію доведеться отримувати через суд.

Акцизний збір – це зобов’язання як для підприємця, так і для держави. У разі, якщо він був сплачений невірно або надмірно, країна повинна повернути гроші в бізнес, щоб вони могли бути реалізовані правильним шляхом.

Акцизний податок у 2022 році: зміни за Законом №1914

Закон №1914 вніс зміни в частині акцизного податку, які торкнулися кожної групи підакцизних товарів. Проте для одних груп товарів ці зміни досить масштабні, а для інших – несуттєві. Отже, аналізуємо все за порядком

Нагадаємо, що перелік груп підакцизних товарів визначений у пп. 215.1 ПКУ. До нього належать:

  • спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу “живого” бродіння);
  • тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
  • рідини, що використовуються в електронних сигаретах;
  • пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у пп. 215.3.4 ПКУ (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);
  • автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
  • електрична енергія.

Далі розглянемо зміни в розрізі цих груп товарів.

Спирт етиловий, дистиляти, алкогольні напої, пиво

Ставки акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво збільшено на 5% (пп. 215.3.1 ПКУ). Проте нові ставки набирають чинності з першого числа третього місяця з дня набрання чинності Законом № 1914, тобто з 1 березня 2022 року.

Звертаємо увагу, що для пива із солоду змінено також і одиницю виміру: тепер ставку акцизу для пива встановлено в гривнях за 1 літр 100-відсоткового спирту, а саме 59,82 грн.

У перерахунку на попередню одиницю виміру збільшення акцизної ставки для пива теж залишається в межах 5%. А саме, якщо збільшити колишню ставку 2,78 грн за 1 літр пива на 5%, отримаємо 2,92 грн за 1 літр пива, далі 2,92 грн / 59,82 грн * 100% = 4,9% спирту на 1 літр пива. Тобто ми отримали середній вміст спирту на 1 літр пива, отже, розмір ставки 59,82 грн враховує як загальне збільшення ставок на 5%, так і зміну одиниці виміру підакцизного товару.

Маркування алкогольних напоїв

З 01.01.2022 р. відповідно до змін у п. 226.6 ПКУ маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць, крім тих, що зазначені у п. 226.10 ПКУ.

У свою чергу, п. 226.10 ПКУ доповнили ще двома абзацами, за якими маркуванню не підлягають:

  • тестові зразки алкогольних напоїв, які не призначені для роздрібного продажу і ввозяться на митну територію України суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на право оптової торгівлі відповідною продукцією, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну), але не більше 3 літрів кожного виробу;
  • звичайні (неігристі) вина та зброджені напої, що класифікуються у товарній позиції 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 22 10 00, 2204 29 10 00) та у товарних підкатегоріях 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно з УКТ ЗЕД, фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об’ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження.

При цьому скорочено строк одержання марок акцизного податку для кожного контракту, який визначається покупцями марок (імпортерами) за погодженням із продавцем марок залежно від обсягу товарів, що ввозяться: раніше було не більше п’яти робочих днів від дати подання документів для одержання марок акцизного податку, а тепер – не більше трьох робочих днів (п. 227.3 ПКУ).

Вдосконалено вимоги до обладнання акцизних складів, на території яких виробляється спирт етиловий. Підпункт 230.1.1 ПКУ з 01.01.2022 р. доповнено новим абзацом п’ятнадцятим.

Проведення пломбування місць можливого доступу до спирту на акцизних складах, на території яких виробляється спирт етиловий, і на території підприємств, які є виробниками продукції, зазначеної у п. 229.1 ПКУ (це спирт етиловий, для якого встановлено ставку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту), тепер мають здійснюватися в порядку, затвердженому Мінфіном (і який ще треба розробити і затвердити).

У цьому порядку мають бути встановлені вимоги до пломбування обладнання, устаткування, спиртових комунікацій та приладів обліку спирту, а також продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий (у тому числі витратомірів-лічильників). Місця виробництва спирту етилового, які підлягають пломбуванню, повинні фіксуватися системою відеоспостереження – раніше цих вимог не було.

Тому, хоча ці зміни набрали чинності з 1 січня 2022 року, але згідно з пп. 1 п. 4 Закону №1914 Кабмін повинен забезпечити затвердження Мінфіном відповідного порядку до 1 лютого 2022 р. А поки немає затвердженого порядку, ці вимоги виконати неможливо.

Звільнення операцій з вивезення невикористаної сировини для виробництва підакцизних товарів – алкогольних напоїв та тютюнових виробів

Підпунктом 213.3.6 ПКУ було звільнено від оподаткування акцизом операції з ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), за умови подальшого виготовлення з такої сировини інших підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), які реалізуються на митній території України або на експорт, та пред’явлення контролюючому органу ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв або тютюнових виробів. Ця норма не поширюється на операції з ввезення пального, а стосується лише сировини для виробництва алкогольних напоїв або тютюнових виробів.

З урахуванням змін до цього підпункту, внесених Законом №1914, з 1 січня 2022 року звільняються від акцизу також і операції з вивезення за межі митної території України невикористаної у виробництві сировини, яка була ввезена для виробництва підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), за умови подальшого виготовлення з такої сировини інших підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), які реалізуються на митній території України або на експорт.

Роздрібний акциз з тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах

Роздрібний акциз з тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, який сплачувався роздрібними торговцями за ставкою 5%, тепер перекладено на виробників або імпортерів цих товарів. Виробники або імпортери сплачуватимуть 5% акцизу з товарів, проданих через власні роздрібні магазини або з продажу таких товарів іншим оптовим або роздрібним торговцям.

Оскільки така кардинальна зміна порядку сплати акцизного податку вимагає внесення змін до Бюджетного кодексу, вона набирає чинності з 1 січня 2022 року, але не раніше дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України в частині запровадження механізму зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до місцевих бюджетів. Оскільки 1 січня 2022 року вже настало, а зміни до БКУ ще не внесено і навіть ще немає відповідного законопроєкту, то дата набрання чинності цими змінами залишається відкритою.

Проте вивчати зміни потрібно вже зараз, отже, надалі про все за порядком.

1. Змінено визначення платників акцизного податку у пп. 212.1 ПКУ:

  • з суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, виключено тих, хто реалізує тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах (зміни до пп. 212.1.11 ПКУ);
  • з’явився новий вид платників акцизного податку: особа – виробник та/або імпортер тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка здійснює їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою 5% (новий пп. 212.1.17 ПКУ).

2. Симетрично змінено й визначення об’єкта оподаткування акцизним податком у п. 213.1 ПКУ:

  • відповідно до нової редакції пп. 213.1.9 ПКУ операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах вже не є об’єктом оподаткування «роздрібним» акцизом за ставкою 5%;
  • з’явився новий вид операцій, які оподатковуються «роздрібним» акцизом за ставкою 5% – це операції з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – новий пп. 213.1.14 ПКУ.

3. Новим пп. 214.1.5 ПКУ визначено базу оподаткування за адвалорною ставкою 5% – це вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням ПДВ та акцизного податку (зокрема, нарахованого за специфічними ставками), реалізованих відповідно до пп. 213.1.14 ПКУ (див. попередній абзац). Тобто 5%-вий акциз нараховується одразу виробниками/імпортерами вже на максимальну роздрібну ціну, яку вони ж самі і декларують.

До речі, уточнено визначення максимальних роздрібних цін – тепер в абз. другому п. 14.1.106 ПКУ прямо зазначено, що максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Зміни в цьому визначенні діють з 1 січня 2022 року.

4. Підкориговано визначення 5%-ї ставки акцизу у п. 215.3.10 ПКУ – вона застосовується у разі реалізації:

  • пива та алкогольних напоїв всіма роздрібними торговцями відповідно до пп. 213.1.9 ПКУ;
  • тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах виробниками та імпортерами відповідно до пп. 213.1.14 ПКУ.

5. Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до пп. 213.1.14 ПКУ є дата реалізації виробниками та/або імпортерами вказаних товарів у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами – новий п. 216.14 ПКУ. По суті 5% акциз встановлено на «перший продаж» вищезазначених товарів на митній території України їх виробниками або імпортерами:

  • у власних роздрібних магазинах;
  • при подальшому продажі іншим СГ, які в свою чергу здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами. На практиці такі СГ повинні мати відповідні ліцензії на оптову чи роздрібну торгівлю вказаними виробами. Чи будуть податківці вимагати від виробників/імпортерів, щоб вони перевіряли наявність таких ліцензій у СГ-покупців – питання відкрите.

6. У новому п. 221.7 ПКУ прописаний механізм нарахування та сплати акцизу з реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до пп. 213.1.14 ПКУ. Акциз нараховується та сплачується платниками податку самостійно у разі реалізації ними тютюнових виробів, тютюну та/або промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами. Отже, також будемо чекати на нову форму декларації акцизного податку, яка буде враховувати ці зміни.

Отже, маємо новий механізм справляння роздрібного акцизу за ставкою 5% з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах:

  • акциз нараховується безпосередньо виробниками або імпортерами за ставкою 5% одразу на максимальну роздрібну ціну вказаних виробів;
  • податкове зобов’язання з акцизу виникає на дату «першого» продажу виробів виробниками/імпортерами;
  • наступні учасники ланцюжка постачання вказаних виробів вже не сплачують 5%-й акциз;
  • цей механізм запрацює лише після того, як наберуть чинності відповідні зміни до Бюджетного кодексу.

До речі, такий самий механізм впроваджено і щодо ПДВ з реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Ми писали про це тут. Зміни щодо ПДВ набрали чинності з 1 січня 2022 року.

Штраф за прострочення плати за акцизні марки виробниками тютюнових виробів

Абзацом другим пп. 222.1.2 ПКУ передбачено, що суми акцизу з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання на тютюнові вироби сплачуються виробниками тютюнових виробів протягом 15 робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації акцизного податку. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.

Формально ці суми не є узгодженими податковими зобов’язаннями, адже це плата за марки, а не сума податку, узгоджена в декларації. Дотепер в ПКУ не було визначено штрафну санкцію за несвоєчасну сплату сум плати за акцизні марки – адже у ст. 124 ПКУ було передбачено штраф лише за несвоєчасну сплату саме узгодженого податкового зобов’язання.

Тепер ст. 124 ПКУ доповнили новим п. 124.1-1 ПКУ: прострочення плати за акцизні марки карається штрафом в розмірі 10 % від суми акцизного податку, що підлягає сплаті за акцизні марки. Про цьому штраф не залежить від тривалості такого прострочення. Умисне прострочення плати за акцизні марки призведе до штрафу в розмірі 25% – зміни до п. 124.2 ПКУ.

Цей штраф є чинним вже з 1 січня 2022 року.

Умови звільнення від акцизу деяких операцій з тютюновою сировиною

Відповідно до змін у пп. 213.3.13 ПКУ звільняється від оподаткування, зокрема, ввезення на митну територію України неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами, за умови подальшого виготовлення з такої сировини ферментованої (переробленої) тютюнової сировини та її реалізації виробникам тютюнових виробів або її експорт.

Далі, до пп. 213.3.13 ПКУ додано норму про те, що тютюново-ферментаційні заводи у строк, передбачений ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період (тобто до 20 числа наступного місяця), подають до контролюючих органів за основним місцем обліку звіт про обсяги імпорту неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини, обсяги придбаної тютюнової сировини в осіб, які виробляють тютюнову сировину на митній території України, обсяги виробництва, реалізації виробникам тютюнових виробів та експорту ферментованої (переробленої) тютюнової сировини за формою, затвердженою Мінфіном. Такий звіт прирівнюється до податкової декларації для цілей застосування норм ПКУ щодо проведення перевірок та притягнення до відповідальності за вчинення податкових правопорушень.

Наразі ми ще не маємо затвердженої форми такого звіту. Згідно з пп. 1 п. 4 Закону №1914 Кабмін повинен забезпечити затвердження нової форми у місячний строк з дня набрання чинності Законом № 1914, тобто до 1 лютого 2022 р.

Актуалізовано код УКТ ЗЕД для рідин, що використовуються в електронних сигаретах у пп. 215.3.3-1 ПКУ – старий код, якого вже немає в новому Митному тарифі України, замінено на актуальний.

Змінено порядок обчислення середньомісячного обсягу продажу марок акцизного податку

Ці зміни цікаві підприємству-виробнику та/або імпортеру тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну продавцем марок акцизного податку перед підвищенням ставок акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну (п. 16 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ):

  • протягом 3 місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизу, середньомісячний обсяг продажу марок акцизного податку підприємству-виробнику та/або імпортеру тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну продавцем марок акцизного податку не може перевищувати 115 % середньомісячного обсягу реалізації на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну таким підприємством-виробником та/або імпортером за попередні 9 календарних місяців. Цією нормою обмежується середньомісячний продаж акцизних марок протягом трьох місяців перед підвищенням ставок акцизу;
  • протягом 3 місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, з обсягів реалізації на внутрішньому ринку тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну виробниками та/або ввезення на митну територію України імпортерами, що перевищує 115 % середньомісячного обсягу реалізації на внутрішньому ринку такої продукції або її ввезення таким підприємством-виробником та/або імпортером за попередні 9 місяців, що передують 3 звітним місяцям поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, акцизний податок сплачується із застосуванням коефіцієнта 1,5. Ця норма має на меті запобігти такій практиці, як збільшення продажу підакцизних товарів за діючими акцизними ставками у той період, коли вже відомо про їх майбутнє підвищення.
  • вищезазначені положення поширюються на всі підприємства, які провадять діяльність із виробництва та/або імпорту тютюнових виробів.

Звільнення операцій з вивезення невикористаної сировини для виробництва тютюнових виробів

З 1 січня 2022 року звільняються від акцизу операції з вивезення за межі митної території України невикористаної у виробництві сировини, яка була ввезена для виробництва підакцизних товарів – тютюнових виробів, за умови подальшого виготовлення з такої сировини інших підакцизних товарів, які реалізуються на митній території України або на експорт. Ця зміна стосується також і сировини для виготовлення алкогольних напоїв, тому докладніше ми про неї написали вище у розділі «Спирт етиловий, дистиляти, алкогольні напої, пиво».

Увага, пальне!

Оприлюднення інформації про платників акцизного податку з реалізації пального. На офіційному веб-порталі ДПС щомісячно оприлюднюється, зокрема, інформація щодо сплати податків і зборів суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками акцизного податку з реалізації пального, та/або отримали ліцензії на право виробництва або зберігання пального (крім зберігання пального, яке не реалізується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), оптової або роздрібної торгівлі пальним.

При цьому податківці не несуть відповідальності за оприлюднення інформації, яка є помилковою, внаслідок зазначення платником податків неправильних реквізитів у документах про сплату податків і зборів, невиконання обов’язку щодо надання контролюючим органам інформації про зміну у своїх даних чи даних про об’єкти оподаткування або з інших причин, незалежних від контролюючих органів.

Це передбачено новою редакцією п. 35.4 ПКУ, яка набрала чинності з 1 січня 2022 року.

Підстави для фактичної перевірки роздрібних торговців пальним

Підпунктом 80.2.5 ПКУ було визначено підстави для фактичної перевірки, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Тепер, з 1 січня 2022 року, все це стосуватиметься і тих СГ, що здійснюють такі операції з пальним.

Актуалізовано деякі коди УКТ ЗЕД для пального

У зв’язку з тим, що з 2 липня 2020 року діє новий Митний тариф України, було актуалізовано деякі коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, а саме:

  • ставки акцизу на бензин моторний за кодами згідно з новим УКТ ЗЕД 2710 12 51 10, 2710 12 51 20, 2710 12 51 90, 2710 12 59 10, 2710 12 59 20, 2710 12 59 90, що містить тетраетилсвинець, збільшуються в 1,5 раза – пп. 215.2.3 ПКУ;
  • коду УКТ ЗЕД 2710 12 21 00 вже немає в новому Митному тарифі, тож його замінено на коди 2710 12 21 10 та 2710 12 21 90 (уайт-спірит для використання як паливо та для інших цілей) – у пп. 229.4.1 ПКУ та пп. 229.5.1, 229.5.3, 229.5.7 ПКУ;
  • в абзацах першому і третьому пп. 229.6.1 ПКУ та пп. 229.7.1 ПКУ неактуальні коди УКТ ЗЕД 2707 10 90 00, 2707 20 90 00, 2707 30 90 00, 2707 50 90 00 замінені новими 2707 10 00 00, 2707 20 00 90, 2707 30 00 90, 2707 50 00 90;
  • у таблиці пп. 215.3.4 ПКУ, яким визначено ставки акцизу на пальне, також актуалізовано деякі коди УКТ ЗЕД. При цьому ставки акцизу не змінилися;
  • у підпункті 213.3.5 коди 2707 10 90 00, 2707 50 90 00 замінено новими кодами 2707 10 00 00, 2707 50 00 90 (оподатковувані підакцизні товари – нафтопродукти, на які поширюється звільнення від оподаткування акцизом, передбачене пп. 213.3.5 ПКУ).

Моторні транспортні засоби

В частині акцизного податку з моторних транспортних засобів сталися такі зміни:

  • до числа підакцизних товарів додано декілька кодів УКТ ЗЕД у пп. 215.3.5 ПКУ, які відповідають транспортним засобам з електричним двигуном – а саме коди 8702 20 10 10; 8702 20 10 90; 8702 20 90 00; 8702 30 10 00; 8702 30 90 00;
  • до підакцизних товарів включено інші мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним двигуном, з колясками або без них; коляски (код УКТ ЗЕД 8711 90 00 00);
  • актуалізовано коди УКТ ЗЕД у пп. 215.3.5-1 та пп. 215.3.8 ПКУ.

Пільгове оподаткування акцизом автомобілів на єврономерах

Нагадаємо, що з 15 червня 2021 року підрозділ 5 розділу ХХ ПКУ було доповнено пунктом 36 (Законом № від 15.04.2021 № 1402-IX), який визначав особливий порядок сплати акцизу з транспортних засобів на «єврономерах», які станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту – див. нашу новину тут. Цей пункт діяв протягом 180 днів з 15 червня 2021 року, тобто по 12 грудня 2021 року.

І тут ми маємо колізію законодавчих норм у часі. Закон №1914, який було опубліковано 21.12.2021 р., вносить зміни у цю норму, яка вже не діє на дату публікації Закону № 1914. При цьому у п. 1 розділу ІІ Закону №1914 написано, що зміни до цього пункту 36 підрозділу 5 розділу XX ПКУ набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону №1914, тобто з 22.12.2021 року. Але це вже не рятує ситуацію. Вочевидь, це стало наслідком того, що законопроєкт № 5600 (який і став Законом № 1914) готувався задовго до його фактичного прийняття.

Власне, згідно останніх змін, внесених Законом №1914, дія п. 36 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ не повинна була стосуватися автівок, останньою країною державної реєстрації яких є держава-окупант (агресор), замість автівок, які ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з тимчасово окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України. Нагадаємо, що Російська Федерація як держава-окупант та держава-агресор визнана у Законі «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від від 18.01.2018 №2268-VIII та Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII.

Акциз щодо зіпсованих, знищених або втрачених підакцизних товарів у роздрібній торгівлі

Визначення операції з реалізації підакцизних товарів (продукції) у пп. 14.1.212 ПКУ доповнено новим абзацом (діє з 1 січня 2022 року): для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсовані, знищені товари, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі (у тому числі на вимогу контролюючого органу, надану згідно з пп. 20.1.9 ПКУ під час перевірки контролюючим органом), вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Ця норма не застосовується до випадків, передбачених п. 216.3 ПКУ.

Це означає, що з 1 січня 2022 року такі обсяги підакцизних товарів у роздрібній торгівлі вважаються проданими кінцевим споживачам. Якщо це стосується пива, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, то на них потрібно нарахувати «роздрібний» акциз за ставкою 5%. Проте пам’ятайте, що 5% акцизу щодо тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет нараховуватимуться тільки до внесення змін до Бюджетного кодексу, про що ми говорили у попередньому розділі.

Підкориговано об’єкт оподаткування акцизом, що передбачений пп. 213.1.6 ПКУ: тепер це обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених п. 216.3 ПКУ.

У сам пункт 216.3 ПКУ зміни не вносилися. Нагадаємо, що він передбачає два випадки, коли акциз щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає:

а) якщо платник акцизу документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто факт втрати підакцизного товару (продукції) потрібно документально зафіксувати або довести, що причина втрат пов’язана з природним результатом, причому у межах встановлених нормативів. Дещо на цю тему ми писали тут, тут та тут.

Відповідно підкориговано і п. 216.9 ПКУ, яким визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, є дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти.

Касовий метод у 2022 році для виробників електричної енергії, на яких покладено спеціальні обов’язки

Для платників акцизного податку – виробників електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії, і на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії” тимчасово, протягом 2022 року, встановлено касовий метод з акцизного податку. А саме, для вказаних виробників датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є:

  • тимчасово, з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, – дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію;
  • з 1 січня 2023 року – дата підписання акта приймання-передачі електроенергії згідно з пп. 216.10 ПКУ (для електричної енергії, реалізованої починаючи з 1 січня 2023 року) та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно).

Тобто за обсягами електричної енергії, реалізованої протягом 2022 року, акцизний податок нараховується на дату отримання оплати або інших видів компенсації за неї, незалежно від того, чи надійшла така оплата в 2022 році або пізніше.

Це встановлено новим п. 38 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ, діє з 1 січня 2022 року і стосується учасників ринку електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до ст. 62 – 65 Закону України “Про ринок електричної енергії”.

Автор: Єгорова Юлія

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Усі новини рубрики «Акцизи»

Податківці навели порядок заповнення АН платником акцизного податку при відпуску/відвантаженні пального СГ – не платнику акцизного податку через паливороздавальні колонки в паливний бак авто

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України

У графі АН «Використано для акцизної накладної, м куб.» зазначається об’єм ємності, що використовується для такої АН та обраховується діленням обсягу реалізованого пального у літрах, приведених до температури 15°С, на 1000

Законопроєктом №11090 пропонується встановити з 01.01.2028 нові розміри ставок акцизного податку на тютюнові вироби з огляду на мінімальний рівень, визначений Директивою 2011/64/ЄС, з одночасним зменшенням акцизного навантаження на ТВЕН

Уряд ухвалив законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби. Але зміна ставок відбуватиметься поступово

Related Post

Як правильно натягнути натяжний ролик вестаЯк правильно натягнути натяжний ролик веста

Як правильно натягувати натяжний ролик? Ключ потрібно крутити проти годинникової стрілки. Після того, як ремінь буде правильно натягнутий, слід притримати натяжний ролик, а потім затягнути гайку кріплення ролика. Як тільки

Як взяти на баланс незавершене будівництвоЯк взяти на баланс незавершене будівництво

як поставити на баланс будівлю clinika, а хто будував аптеку-ви , чи орендар? Якщо ви, то моя думка така. Суму незавершеного будівництва, яку ви накопичували на дт 14 “Незавершене будівництво”