Оформлення догляду за особою з інвалідністю або людиною похилого віку: хто має право та які документи потрібні

Центр з надання БПД роз’яснив особливості оформлення догляду за особою з інвалідністю або людиною похилого віку.

Для розгляду взяли різновид соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” та Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 859 від 23.09.2020 (далі – Порядок).

Хто має право отримати послугу з догляду та які документи це підтверджують:

– особи з інвалідністю I групи – копія довідки до акта огляду МСЕК про встановлення інвалідності;

– громадяни похилого віку з когнітивними порушеннями – висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді;

– невиліковно хворі, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися – висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді.

Ці особи подають заяву про згоду отримувати соціальні послуги.

Хто може надавати послугу з догляду на непрофесійній основі та отримувати компенсацію: фізичні особи без провадження підприємницької діяльності можуть надавати цю послугу членам своєї сім’ї, які спільно з ними проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Ці особи подають заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Заяви про згоду отримувати та надавати соціальні послуги подають до органів соціального захисту, уповноважених посадових осіб місцевого самоврядування або до ЦНАПу одночасно з пред’явленням паспорта громадянина України або документа, що посвідчує особу. При подачі електронної заяви її засвідчують електронним цифровим підписом.

Обов’язковим документом є декларація про доходи і майновий стан надавача соціальних послуг. Адже розмір компенсації обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою. Наприклад, якщо звернення в жовтні – то дохід враховується за 2 квартал, якщо в листопаді чи в грудні – за 3 квартал.

Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи обчислюють шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім’ї цієї особи на кількість осіб, які входять до складу сім’ї.

Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг, затверджена наказом Міністерства соціальної політики України №150 від 17.05.2022 року. Цей документ регулює питання – кого включають в склад сім’ї для обчислення доходу, які види доходу враховують та не враховують, як діяти при відсутності офіційного доходу або коли дохід нараховано, але не виплачено, чи завжди враховуються фактично отримані доходи та ін.

Так, відповідно до п. 5 Методики грошові доходи враховують у тому місяці, за який їх нараховано, проте доходи за рішенням суду враховують в тому місяці, у якому їх фактично виплачено. Для ФОПів – платників єдиного податку, замість отриманого доходу, кожний місяць береться розмір мінімальної заробітної плати: для ФОПів першої групи – один розмір мінімальної заробітної плати, для другої групи – два розміри мінімальної заробітної плати, для третьої групи – три розміри.

Якщо в отримувача соціальних послуг або працездатного члена його сім’ї немає офіційного доходу, тоді середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг становитиме один прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, встановлений на кінець періоду, за який враховуються доходи, а середньомісячний сукупний дохід працездатного члена його сім’ї – мінімальна заробітна плата.

З цього правила є винятки. Наприклад, для внутрішньо переміщених осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією, середньомісячний сукупний дохід становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Якщо офіційний дохід відсутній в надавача соціальної послуги – то для обчислення середньомісячного доходу рахуватиметься 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з п. 6 Методики до середньомісячного сукупного доходу не враховуються:

• сплачені (за умови документального підтвердження фактичної сплати) та отримані аліменти;
• допомога на поховання;
• одноразова допомога, отримана протягом одного календарного року, від місцевих органів влади;
• допомога громадських та благодійних організацій;
• суми нарахованої, але фактично не виплаченої заробітної плати чи пенсії;
• кошти, отримані від продажу квартири (будинку), що були єдиним житлом у власності особи, в разі купівлі іншої квартири (будинку) протягом шести місяців після такого продажу;
• допомога, отримана в межах програми «єПідтримка»;
• вартість наданих соціальних послуг тощо.

Рішення про призначення компенсації на догляд чи відмову приймають органи соціального захисту впродовж 10 днів із моменту подачі заяви з усіма документами та надсилають надавачу соціальних послуг. Компенсацію призначають на 12 місяців і виплачують щомісяця. У разі відмови в призначенні компенсації на догляд, необхідно отримати письмову відповідь, щоб мати змогу оскаржити неправомірне, на погляд заявників, рішення.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Як оформити догляд за особою з інвалідністю чи іншою особою, яка потребує постійного догляду

Ми оновили цю консультацію. Перегляньте: https://legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-oformyty-postijnyj-doglyad-za-lyudynoyu/ До юристів Старокостянтинівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги почастішали звернення з проханням роз’яснити порядок оформлення догляду за особами з інвалідністю та людьми, які його потребують. Відповіді на найпоширеніші запитання підготувала юристка місцевого центру Оксана Балясна. Процедура оформлення догляду визначена Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

За ким можна здійснювати догляд?

• особами з інвалідністю I групи ( крім тих, хто потребує допомоги внаслідок психічного розладу);
• дітьми з інвалідністю;
• громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
• невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
• дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги.

Хто має право здійснювати догляд?

Особи із числа членів своєї сім’ї, які спільно з нею проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (чоловік, дружина, діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю).

Які документи підтверджують потребу в догляді?

Для громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень – висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;

Для осіб з інвалідністю – копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

Для невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, – висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді за формою, затвердженою МОЗ;

Для дитини з тяжким перинатальним ураженням нервової системи, тяжкою вродженою вадою розвитку, рідкісним орфанним захворюванням, онкологічним, онкогематологічним захворюванням, дитячим церебральним паралічем, тяжким психічним розладом, цукровим діабетом I типу (інсулінозалежний), гострим або хронічним захворюванням нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги – довідка про захворювання, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ.

Крім зазначених вище документів подається в паперовій чи електронній формі:

• паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу (посвідка на постійне проживання/посвідчення біженця/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, для іноземця та особи без громадянства);
• заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
• заява про згоду отримувати соціальні послуги;
• копії свідоцтва про народження дитини (у разі надання дитині соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі);
• декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики.У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги.

Звертаємо увагу! Якщо одного із зазначених документів бракує, уповноважений орган відмовляє заявнику у встановлений законодавством строк.

Чи впливає дохід особи, яка має намір здійснювати догляд, на отримання компенсації?

Так, згідно з Порядком розмір компенсації відповідно до статті 13 Закону України “Про соціальні послуги” обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Наприклад, якщо ви вже здійснюєте догляд за особою з когнітивними порушеннями і маєте дохід понад 2684 грн на місяць, ви не маєте права на отримання компенсації за догляд.

Куди звернутися для оформлення документів, за призначенням і виплатою компенсації за догляд

Ви можете звернутись до Центру надання адміністративних послуг або до управління соціального захисту населення місцевої ради.

У які строки призначається компенсація за здійснення догляду?

Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги із наявністю всіх необхідних документів здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком, визначеним Порядком.

За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок (терміни не визначені).

Враховуємо також те, що уповноважені органи мають право робити запити та в строк до п’яти календарних днів із дати надходження відповідного запиту безоплатно отримувати від ДПС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від фізичних осіб, які надають соціальні послуги та звертаються за призначенням компенсації.

Поділ спільного майна подружжя