реготати

Реготатися, гигикати, лягати зо сміху, заходитися сміхом, ф. іржати.

Значення в інших словниках

1. реготати — регота́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. реготати — див. сміятися Словник синонімів Вусика
3. реготати — -очу, -очеш і рідко реготіти, -очу, -отиш, недок. 1》 Гучно, нестримно сміятися. || з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небудь. || перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (про птахів, тварин). || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. реготати — РЕГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і рідко РЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Гучно, нестримно сміятися. [Одарка:] Вона так страшно реготала, що й досі той регіт лящить і вчувається мені. (М. Словник української мови у 20 томах
5. реготати — СМІЯ́ТИСЯ без додатка і з кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо), ШКІ́РИТИСЯ розм., ЗУБОСКА́ЛИТИ розм. рідше, КИ́ХКАТИ розм. рідше; ГИГИ́КАТИ розм., ХИХИ́КАТИ розм., ХІХІ́КАТИ розм., ХЕХЕ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
6. реготати — Регота́ти, -гочу́, -го́чеш, -го́чуть з кого, з чого і чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. реготати — РЕГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і рідко РЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Гучно, нестримно сміятися. [Одарка:] Вона так страшно реготала, що й досі той регіт лящить і вчувається мені. (Кроп. Словник української мови в 11 томах

реготати

СМІЯ́ТИСЯ без додатка і з кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо), ШКІ́РИТИСЯ розм., ЗУБОСКА́ЛИТИ розм. рідше, КИ́ХКАТИ розм. рідше; ГИГИ́КАТИ розм., ХИХИ́КАТИ розм., ХІХІ́КАТИ розм., ХЕХЕ́КАТИ розм. (тихо або тонким голосом); ПІДХИХИ́КУВАТИ розм. (час від часу); ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ (раптово); РЕГОТА́ТИ, РЕГОТА́ТИСЯ розм., ВИРЕГО́ЧУВАТИ підсил. розм., ГИГОТА́ТИ розм., ГИГОТІ́ТИ розм., ГОГОТА́ТИ розм., ГОГОТІ́ТИ розм., ХИХОТА́ТИ розм., ХИХОТІ́ТИ розм., ІРЖА́ТИ (РЖА́ТИ рідше) зневажл. (гучно й нестримно); ЗАЛИВА́ТИСЯ без додатка і чим, розм. (нестримно); ЗАХО́ДИТИСЯ розм., ЛЯГА́ТИ розм., ПА́ДАТИ розм., УМИРА́ТИ (ВМИРА́ТИ) розм. (із сл. від, зі, зо сміху, реготу — сміятися до нестями). — Док.: засмія́тися, розсмія́тися, гиги́кнути, хихи́кнути, хіхі́кнути, хехе́кнути, пи́рснути, по́рснути, зарегота́ти, зарегота́тися, розрегота́тися, розреготітися, гоготну́ти, хихотну́ти, заіржа́ти (заржа́ти), зали́тися, залля́тися, зайти́ся, покоти́тися. Жартувала Соломія і все сміялась, аж заливалась (І. Нечуй-Левицький); Регочуть люди з смішних дідових вигадок, і дід регоче (Панас Мирний); Смішна була карикатура, і сам Бугор теж реготавсь, впізнавши себе (О. Гончар); Прислів’я всім сподобалось. Навіть Маслов гиготів на весь клас (Ю. Збанацький); Дочки в сусіднім покою скачуть, гуркочуть, хихикають (І. Франко); — Людоньки добрі, ну чого ще й іржете?! — обернулась Харланиха до глядачів (І. Волошин); Дівчина заливається сміхом і аж тупотить ногами (М. Стельмах); Діти заходилися од реготу, танцювали, качалися по долівці (С. Васильченко); Вона (Катруся) якраз відхилялась, а він (Федько) потрапляв у драбину, що аж відголос ішов, а всі падали зі сміху (Н. Кобринська). — Пор. пи́рскати.

Значення в інших словниках

1. реготати — регота́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. реготати — Реготатися, гигикати, лягати зо сміху, заходитися сміхом, ф. іржати. Словник синонімів Караванського
3. реготати — див. сміятися Словник синонімів Вусика
4. реготати — -очу, -очеш і рідко реготіти, -очу, -отиш, недок. 1》 Гучно, нестримно сміятися. || з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небудь. || перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (про птахів, тварин). || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. реготати — РЕГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і рідко РЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Гучно, нестримно сміятися. [Одарка:] Вона так страшно реготала, що й досі той регіт лящить і вчувається мені. (М. Словник української мови у 20 томах
6. реготати — Регота́ти, -гочу́, -го́чеш, -го́чуть з кого, з чого і чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. реготати — РЕГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і рідко РЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Гучно, нестримно сміятися. [Одарка:] Вона так страшно реготала, що й досі той регіт лящить і вчувається мені. (Кроп. Словник української мови в 11 томах