Чи може вбити крапля нікотину? Яка шкода насправді причаїлася в сигареті

Ці земляни виглядають безглуздо. Вони регулярно підіймають келихи за здоров’я, бо дуже його цінують. Купують сигарети, на кожній пачці яких написано, що куріння призводить до чогось поганого. Про шкоду куріння знають усі. У серйозності цієї тези хтось сумнівається, хтось її недо- або переоцінює. Хтось взагалі про неї не думає. Але розуміють усі.

Часто шкоду від куріння помилково приписують нікотину. Тому самому, крапля якого вбиває коня. До речі, якщо ви захочете вбивати копитних іншим алкалоїдом – кофеїном, то вам знадобиться не набагато більше – 20 крапель. А коня можна вбити і сіллю. Для ссавців летальна доза солі – 3г/кг ваги.

Треба розуміти, що вбивство коня краплею нікотину – це загальна метафора на позначення шкоди сигарет. Сама шкода нікотину дуже сумнівна. Цієї речовини немає ні в переліку наркотиків, ні в списку речовин, що викликають рак.

З концентрацією нікотину у горезвісній краплі дуже складно зустрітися в реальному житті, якщо тільки у вас немає лабораторії з очищення нікотину у підвалі.

У реальному житті невеликі дози нікотину , в основному , демонструють цікавий та корисний ефект, наприклад, на мікробіом кишечника або при лікуванні шизофренії та ожиріння. Як і будь-яка речовина, нікотин має фізіологічні ефекти, які можна застосувати для лікування хвороб, але у великих дозах він шкідливий. Це стандартна історія: не шкідливо тільки те, що взагалі не працює.

Нікотин має суттєвий вплив на мозок, він нас розслаблює та допомагає краще думати. Як речовина організму він подобається, і ми до нього звикаємо. Проблема в тому, що “нешкідливий” нікотин упакований у дуже нездоровий засіб його доставки – сигарету. У ся шкода паління пов’язана насамперед з процесом спалювання тютюну, а зовсім не з нікотином, який до того ж при спалюванні руйнується дуже швидко.

Саме акт горіння тютюну призводить до виділення смол, бензолу, формальдегіду і бензопірену, які при вдиханні завдають шкоди нашим легеням.

Бензопірен характерний не лише для сигарет, він міститься у значних дозах, наприклад, у копчених шпротах, 2 баночки яких рівносильні пачці сигарет за вмістом цієї речовини. Тому горіння тютюну – річ не унікальна, всі речовини в результаті його згорання для нас однаково некорисні, незалежно від того, як ми їх споживаємо: в рибі, м’ясі або через дим.

Сигарета – дуже дивна річ. Температура на її кінці сягає понад 700 градусів за Цельсієм. При цій температурі згорає все , і руйнується нікотин. Сигарета повинна горіти для того, щоб гаряче повітря проходило через неї і при температурі 200-300 градусів збагачувалося нікотином, заради якого людина палить.

Розуміючи анатомію сигарети та її шкоду ( акт горіння і вдихання його продуктів ), можна визначити кроки зі зменшення негативного впливу куріння на здоров’я.

• Курити так чи інакше погано, кинути палити в будь-який момент – дуже складно, але це найкращий вибір, який ви можете зробити. Проте є і менш радикальні рішення, які допоможуть знизити шкоду куріння, поки ви ще не зважилися на кардинальний крок.

• Шкода для здоров ’ я людини виникає не від нікотину, а від продуктів згорання. Всі альтернативні способи доставки нікотину – менш шкідливі. Мова йде про пластир з нікотином, жувальні гумки з нікотином, жувальний тютюн, електронні сигарети та системи нагрівання тютюну.

• Слід зазначити, що електронні сигарети мають іншу потенційну шкоду, яка пов’язана не з курінням, а з вмістом у них ароматизаторів. Останні дослідження показали, що деякі ароматизатори низької якості – потенційно небезпечні. У сфері електронних сигарет корисно – стежити за інформацією і новими дослідженнями.

• Система нагрівання тютюну та її аналоги працюють за принципом нагрівання, а не згорання. Це дозволяє знизити ризики куріння , хоч і не повністю, але значною мірою.

• Намагайтеся не курити, коли ви п’яні. По-перше, це не так красиво, як вам здається. По-друге, в нетверезому стані з’являється ризик викурити забагато сигарет.

• Якщо ви вже палите, то купуйте хороші сигарети. Це не порада, як правильно почати курити. Правильно не починати курити взагалі. Але якщо вже так сталося, сигарета стала звичкою, і ви поки не маєте сил кинути – куріть щось дороге і якісне. Витрачених грошей рано чи пізно вам стане шкода, і ви задумаєтеся над тим, щоб палити менше. Крім того, існує шанс, що дорогі сигарети якісніші за дешеві.

• Не використовуйте звичайні та електронні сигарети з ароматизаторами. Кожна додаткова речовина, яка надходить до вашого організму, може бути потенційно шкідливою.

• Не переходьте на легкі сигарети для зниження шкоди. Легкі вони тільки через знижений вміст нікотину, горіння в них відбувається так само, як і у всіх інших сигаретах.

• Куріть менше. У цьому вам допоможуть звички: кладіть сигарети якнайдалі від себе, щоб до них треба було далеко і нудно йти, не беріть з собою запальничку. Якщо сила волі вам не допомагає стати здоровим, то покладайтеся на лінь, вона сильніша.

• Не паліть одразу після фізичного навантаження. Після вправ ми дихаємо глибше і швидше, що прискорює надходження смол до легенів. З тієї ж причини не куріть відразу піся сексу. Знайдіть інше застосування вашим губам.

• Не пийте БАДи та вітаміни, які знижують шкоду куріння. По-перше, їх не існує, як і таблеток для профілактики раку. По-друге, вони можуть зашкодити, якщо вам їх не призначив лікар. По-третє, люди, які вірять у такі таблетки, дозволяють собі палити більше, а вам це не потрібно.

• Є неочевидні ризики, пов’язані з горінням і сигаретами. Не паліть на заправках, у ліжку, гасіть недопалки, не викидайте їх в урни з папером. Вибухи і пожежі трапляються рідко, але вбивають швидко.

Головне, пам’ятайте – немає такого віку, коли пізно кинути палити або перейти на більш безпечні способи вживання нікотину. Навіть якщо ви палите 20 років і ніяк не можете змусити себе кинути – не думайте, що для вас все втрачено. Що раніше почнете знижувати шкоду, тим довше проживете.

Тема наступного матеріалу – вітаміни та біологічні добавки. Наскільки вони корисні та про що мовчать виробники? Залишайте ваші запитання на цю тему у коментарях.

Текст та фото надані Олександром Колядою

Яструб: фото, опис, цікаві факти про птаха

Яструб – рід хижих птахів, в якому налічується близько 50 видів. Кожен з них значно відрізняється від іншого за розміром. Проте всі яструби – грізні пернаті хижаки, здатні стрімко пірнати з неба на землю, щоб вихопити здобич, яка навіть не підозрює про можливий напад.

Яструб – наукова назва та класифікація

Рід Яструбів належить до ряду Яструбоподібні (Accipitriformes), що включає найбільш відомих денних хижих птахів. Тривалий час представників цього роду разом із соколами включали до ряду Соколоподібних (Falconiformes). Проте з кінця 20-го ст. яструби відокремлені до ряду Яструбоподібні, підродини Яструбині (Accipitrinae).

Ці хижі птахи є представниками родини Яструбові (Accipitrinae), до якої також належать орли, канюки, грифи та луні. Налічується близько 50-55 видів яструбів. На теренах України зустрічаються лише 3 з них – яструб великий, малий та коротконогий.

Наукова назва яструба – Accipiter. Вважається, що вона походить від схожого давньогрецького слова, що означає «швидколетючий».

Українська назва цих хижих птахів походить від праслов’янської форми, що також має схоже значення («швидкий»). Тобто найменування яструба відображує стрімкий політ цього хижака.

Цікавий факт! У Стародавньому Єгипті вважали, що очі яструба символізують сонце та місяць, а крила – небесний простір.

Як виглядає яструб?

Різні види яструбів відрізняються за розміром. Довжина тіла у цих птахів варіюється від 30 см до 70 см, а розмах крил – у межах 66-160 см.

Наприклад, довжина тіла у яструба малого становить 28-30 см, а розмах крил – 60-75 см. У яструба великого довжина тіла сягає 48-61 см, а розмах крил – 98-104 см.

Значно відрізняється й вага у різних видів яструбів. У найменшого представника роду вона сягає лише 270 г. Самиці яструба зазвичай мають більшу вагу (на 25-30%), ніж самці.

Наприклад, вага самиць яструба великого становить 1,2-1,8 кг, тоді як самців – 0,8-1 кг. У порівнянні з ними яструби малі досить легкі. Самці важать всього 100-200 г, а самиці – 200-300 г. У середньому вага яструбів варіюється в межах від 650 до 1150 г.

Хоча кожен вид яструба має свої унікальні особливості, для всіх цих птахів характерно чимало спільних рис. Всі яструби мають гачкоподібний дзьоб та сильні лапи з гострими кігтями. Для цих хижих птахів характерна м’язисте тіло, широкі крила та довгий хвіст, завдяки яким вони можуть легко маневрувати між деревами.

Забарвлення оперення може відрізнятися в залежності від виду. Проте зазвичай воно коричневе, сіре, біле, чорне або поєднує декілька з цих кольорів. Для більшості видів яструбів характерна зміна забарвлення оперення при настанні статевої зрілості.

Цікавий факт! Дорослого яструба легко впізнати за характерними поперечними смугами, що прикрашають нижню частину тіла. Саме за ними його легко відрізнити від схожого канюка, з яким можна сплутати молодих птахів.

Де живе яструб?

Яструби поширені по всьому світу, у будь-якому кліматі та середовищі, крім Антарктиди. Вони зустрічаються на луках та в лісах, серед пустель та на альпійських луках, у прибережних регіонах та на приміських територіях.

Найбільш поширені яструби в лісах та горах Євразії та Північної і Південної Америки. Найменші види зустрічаються в Африці та Австралії.

Наявність здобичі та безпечного місця для гніздування – головні вимоги цих хижих птахів до середовища існування. Більшість видів яструбів мігрують, проте деякі ні. Якщо ці птахи не збираються у зграї, то вони є немігруючим видом.

Яструб великий є типовим лісовим птахом. Він зустрічається переважно в хвойних та листяних лісах з високими деревами. Доволі часто цей вид яструбів селиться поруч з людиною, проте рідко трапляється на очі.

Ці птахи досить поширені у лісах Північної Америки, Європи та Азії. Також вони зустрічаються на півночі Африки, на островах Середземного моря та Мадагаскарі. В Україні яструб великий поширений по всій території.

Яструб малий поширений в лісовій та лісостеповій смугах. Зазвичай він зустрічається на узліссях, серед чагарників, на лісових галявинах.

Цей вид яструбів поширений на більшій частині Європи, у Малій Азії, лісах Азії та деяких регіонах Африки. Хвойні та змішані ліси – типове середовище їх існування. В Україні малий яструб є звичайним гніздовим птахом, проте повсюди малочисельний.

Яструб коротконогий поширений у північно-східній частині Європи та Західній Азії. Зимує він на Близькому Сході та у Північно-Західній Африці. В Україні цей вид яструбів зустрічається лише в долині річки Сіверський Донець.

Що їсть яструб?

Більшість яструбів є випадковими мисливцями, які досить не вибагливі до здобичі. Вони полюють скрізь, де побачать потенційну їжу.

Проте найчастіше яструби ловлять гризунів. Зазвичай раціон цих хижих птахів складається з денних піщанок, вивірок, полівок та бурундуків.

До іншої здобичі яструба належать:

• зайці та дикі кролі;
• бабаки;
• ласки;
• миші, щури, землерийки;
• саламандри, ящірки та змії;
• жаби;
• птахи малого та середнього розміру;
• різні безхребетні;
• великі комахи;
• риба.

Гострі, як лезо, кігті та дзьоб дозволяють яструбам з легкістю полювати на будь-яку здобич з переліку вище. Ці птахи бачать в 5 разів краще, ніж люди.

Вони здалеку можуть побачити свою здобич, а завдяки стрімкому швидкому польоту легко впіймати її. Полюють яструби лише вдень. Також вони є чи не єдиною групою хижих птахів, які нападають на свійську птицю.

Хижаки яструба

У дорослих яструбів зазвичай дуже мало хижаків. Ці хижі птахи займають місце на верхівці харчового ланцюга в своєму середовищі. Проте іноді койоти та лисиці можуть скористуватися нагодою та напасти на яструба, але це рідко трапляється.

Яйця та пташенята яструбів більш вразливі перед хижаками. На них полюють сови, великі хижі птахи, круки та ворони, єноти, дикобрази, граки та змії.

Розмноження яструбів

Яструби будують свої гнізда на великих деревах. Для створення свого житла вони використовують палиці, листя та інші природні матеріали. Гніздо яструба повинно бути або добре прихованим, або ж недоступним для хижаків, які можуть піднятися догори.

Більшість видів цих хижих птахів створюють пари на все життя або принаймні на декілька років. Це стосується й мігруючих різновидів, у яких пари розлучаються на зиму.

Самиця яструба відкладає від 2 до 7 яєць. Більшу частину часу вона сама висиджує їх, а самець ловить здобич.

Пташенята яструба з’являються на світ по черзі, з інтервалом в 1-2 дні. Тому старші з них мають більше шансів вижити, оскільки можуть боротися за їжу. Молодші птахи іноді гинуть від більш старших братів і сестер.

Молодняк покидає батьківську оселю, коли батьки вже не приносять їм їжу. Спочатку вони залишаються поблизу, у межах кількох кілометрів. У віці 1-2 років молоді яструби створюють власні пари.

Зазвичай в дикій природі ці хижі птахи живуть до 12 років, а в неволі – навіть більше. Чисельність яструбів в природі залежить від виду: деякі мають величезну чисельність, тоді як інші знаходяться під загрозою зникнення.

Яструб та орел – у чому полягає різниця?

Яструби та орли належать до родини Яструбові. Ці хижі птахи мають чимало схожих характеристик, тому їх важко відрізнити. Проте є деякі ознаки, за якими ці хижаки відрізняються.

Орли мають більшу статуру порівняно з яструбами. Їхня вага сягає 8 кг, тоді як навіть найбільші яструби важать не більше 3,6 кг. Проте існують й винятки, коли деякі види яструбів трохи більші за порівняно малих орлів.

Орли зазвичай сильніші за яструбів, бо мають більш м’язисте тіло, більш потужні ноги, гачкуватий дзьоб та вигнуті кігті. Їхні кігті надзвичайно міцні, що дозволяє тримати та нести важку здобич. Яструби також мають гачкуватий дзьоб та гострі кігті, проте вони не такі міцні, як у орлів.

Є різниця між цими хижими птахами родини Яструбові й за розмахом крил. У орла він сягає 2,4 м, а у яструба – менше 1,5 м. Проте, як не дивно, яструби можуть парити набагато довше.

Забарвлення орла зазвичай є сумішшю золотистого, коричневого та чорно-сірого пір’я з жовтим або світло-забарвленим дзьобом. Оперення яструба являє суміш червонувато-коричневого та сірого кольорів з білим пір’ям на черевці та грудці, тоді як дзьоб – темний.

Яструба в польоті легко відрізнити по пронизливому вереску. Орли видають ледь чутні крики. Також для цих хижих птахів характерні різні техніки полювання.

Орли парують в небі, доки не помічають здобич. Завдяки своїм кігтям вони легко ловлять її та несуть до найближчого місця, де їдять. Яструби нерідко ховаються на деревах, поки не з’явиться нагода напасти на виявлену здобич.

Різниця між яструбами та соколами

Зазвичай соколи менші за яструбів. Однак це не єдиний спосіб відрізнити цих хижих птахів. Найбільш досконалим варіантом визначення є форма крил.

Крила яструба ширші порівняно з їхнім тілом і закінчуються заокругленими кінчиками. У соколів довгі тонкі крила, які закінчуються загостреними кінцями.

Деякі види яструбів мають чітко окреслене розділене пір’я на кінчиках крил, яке допомагає їм краще маневрувати. Соколи мають вражаючу аеродинамічну форму, створені більше для швидкості, ніж для точності.

Також цих хижих птахів легко розпізнати по їхньому польоту. У соколів вужчі крила, тому їм доводиться махати ними швидше, з короткими періодами парування між ними.

Яструби мають ширші крила та величезну пропорційну площу поверхні. Тому їм не потрібно так часто махати крилами, і вони частіше планують.

Не в польоті цих птахів можна відрізнити за формою голови. У яструба загострена гладка голова, тоді як у соколів вона зазвичай округла й коротка.