Відновлення міжхребцевих дисків: як відновити хребет, чи можна відновити без операції народними засобами

До стирання міжхребцевих дисків в першу чергу призводять надмірні фізичні навантаження. Але частіше вони після подібних механічних пошкоджень поступово відновлюються, якщо немає якихось патологічних змін в тканинах.
Мікророзриви м’язів і зв’язок, перенапруження — все це порушує кровообіг і викликає запальні процеси. Травми різного характеру можуть негативно відбитися на стані опорно-рухового апарату. Якщо вони носять постійний характер, можуть утворитися кісткові розростання, такі як остеофіти, може з’явитися спондильоз.

Головною причиною руйнівних процесів в хребетному стовпі є, звичайно ж, малорухливий спосіб життя. Обмін речовин і кровообіг в тканинах сповільнюється через тривале перебування в одній позі, що і призводить до дегенеративних процесів в хребті.
Крім перерахованих вище причин до хвороби хребта також можуть призводити обмінні порушення або різні патології, або певні зовнішні чинники. Ось можливі причини:

Коли потрібно відновлення хребта

Є безліч захворювань, що не дозволяють нормально функціонувати хребту. Їх лікування, як правило, тривалий, і після нього часто потрібен реабілітаційний період. Це такі хвороби:

звичайні грижі і грижі з ускладненнями;

Методи відновлення

У медицині є галузь, що займається розробкою спеціальних методик лікування захворювань хребта, — вертебрологія. Були розроблені схеми для терапії пошкоджених тканин хребетного стовпа. Тут можна виділити такі напрямки:

Зупинимося докладніше на кожному з цих способів.

Увага! Слід мати на увазі, що всі методи по відновленню хребетного стовпа, що ми перерахуємо нижче, ні в якому разі не можна застосовувати самостійно, без призначення лікаря.

Харчування

Зміна способу життя є найефективнішим способом відновної терапії . Почати слід з відмови від шкідливих звичок (куріння, алкоголь), які порушують кровообіг і поглиблюють перебіг захворювання.
Необхідно переглянути свій раціон харчування. У нього обов’язково потрібно додати:

молочні продукти, що містять кальцій;

Шкідливе харчування

Мало почати їсти корисну їжу. Також необхідно скоротити або виключити зі свого раціону такі продукти:

спиртовмісні і газовані напої (крім мінеральної води, призначеної лікарем);

Лікувальна фізкультура

ЛФК сприяє зміцненню м’язового корсета за допомогою фізичних вправ і природних чинників природи. Наприклад, в разі остеохондрозу можна використовувати одну з наступних методик:

Також є комплекс оздоровчих вправ з використанням різних спортивних снарядів (Диски здоров’я і балансу, дошки Євмінова, вертебральний тренажер та інші).

Увага! При стертих міжхребцевих дисках інтенсивні навантаження строго заборонені, а деякі вправи взагалі не можна виконувати. До таких, наприклад, в йозі відносяться перевернуті асани. А люди, які мають надлишкову вагу, повинні починати з тренувань в басейні, оскільки вода допомагає зняти зайве навантаження на хребет.

Медикаменти

При медикаментозному відновленні хребетного стовпа використовуються наступні групи препаратів:

Нижче наведемо деякі назви лікарських препаратів для кожної з перерахованих груп. Врахуйте, що без консультації лікаря краще самолікуванням не займатися!
Протизапальні:

Хондропротектори:

Що можна і що не можна робити при міжхребцевій грижі

Міжхребцева грижа – це випинання міжхребцевого диска між тілами хребців. Найчастіше, грижі формуються у поперековому відділі, рідше – у шийному та грудному відділах хребта. Вік пацієнтів, у яких зазвичай діагностуються міжхребцеві грижі, коливається у діапазоні від 30 до 50 років. Патологія проявляється болями, що сприяють обмеженню рухливості на пошкодженій ділянці.

Хвороба здатна призвести до серйозних наслідків, тому важливо своєчасно її лікувати та мати максимум інформації щодо того, що можна і що не можна робити при міжхребцевій грижі.

Чим можна, а чим не можна займатися при міжхребцевій грижі?

Якщо у вас є міжхребцева грижа, то ви напевно ставитеся багатьма питаннями. Що ж можна і що не можна робити при такому захворюванні?

Чи можна вилікувати грижу поперекового відділу без операції?

Так, міжхребцеву грижу поперекового відділу можна вилікувати без операції. У України її країнах існує медична практика, що негласно склалася: всім, у кого виявлена ​​міжхребцева грижа, рекомендується проведення хірургічного лікування. Тим часом це абсолютно безграмотний і непрофесійний підхід. Хірургічне втручання – крайній захід. Це найрадикальніший спосіб. У країнах Європи та США існує лише невеликий перелік абсолютних показань до проведення операції. В основному вони пов’язані з загрозою втрати рухової функції або з відсутністю ефективності консервативного лікування.

Погоджуючись на операцію, потрібно усвідомлювати всі ризики:

Будь-яка операція пов’язана із суттєвими навантаженнями на організм – наркозом, післяопераційним періодом;

Операція з усунення міжхребцевої грижі становить велику складність. Все залежить від професіоналізму хірурга. Якщо лікар не має достатньої кваліфікації та досвіду, завжди є ризик непередбачених наслідків: наприклад, травм спинного мозку та повної втрати рухової функції.

Тому погоджуватися на операцію потрібно лише в тому випадку, якщо попереднє лікування ефекту не дало.

Згідно зі статистикою німецької медицини, саме з вищеназваних причин від операції виграють не більше 10% пацієнтів.

Головне — не варто нехтувати методами консервативного лікування: існує багато лікарських препаратів, методів фізіотерапії, лікувальної фізкультури. Якщо взятися за лікування вчасно, коли процес не дійшов до пікового стану, можна взяти грижу під контроль. Після цього залишиться лише дотримуватися низки рекомендацій. Тоді вдасться забути про грижу раз і назавжди.

Які навантаження при міжхребцевій грижі дозволені?

На жаль, наявність міжхребцевої грижі накладає на пацієнта суттєві обмеження щодо фізичної активності. Звичайно, відмовлятися від неї зовсім не потрібно.

Варто знати, які види навантаження становлять найбільшу загрозу:

Активність, пов’язана з осьовим навантаженням на хребет. Потрібно виключити підняття тягарів, тренування у спортзалі зі снарядами (підняття гантелей, штанги та ін.);

Активність, пов’язана з тривалим перебуванням тіла у вертикальному положенні (біг, футбол, хокей, катання на лижах).

Перевагу при грижі краще віддавати аквааеробіці, плаванню, водним видам спорту. Також рекомендується виконувати комплекс спеціалізованих вправ лікувальної фізкультури. Таке навантаження матиме сприятливий вплив на організм: зміцняться м’язи спини, а з підвищенням тонусу м’язів можна гарантувати стабільність грижі.

Чи можна гріти міжхребцеву грижу?

Сильно грітися при грижі категорично заборонено, не кажучи вже про застосування лікувальних процедур, що прогрівають. При цьому м’язи спини слабшають, м’язовий корсет, який утримує пошкоджений міжхребцевий диск, втрачає свій тонус. В результаті можливе зміщення грижі та її подальше випинання з усіма несприятливими наслідками для здоров’я: защемленням нервів і спинного мозку. Це дуже небезпечно.

Чи можна бігати при грижі поперекового відділу хребта?

Біг пов’язаний із великим навантаженням на хребет. Як було зазначено, найкраще виключити навантаження, пов’язані з тривалим перебуванням тіла у вертикальному положенні. Біг краще замінити плаванням.

Чи можна вправити міжхребцеву грижу?

Практика вправлення міжхребцевих гриж була поширена 10-20 років тому. Наразі цей метод лікування обґрунтовано визнаний небезпечним. Справа в тому, що пульпозне ядро ​​разом з усією структурою ураженого міжхребцевого диска при фізичному вплив може деформуватися або зміститися. Зміщення з великою часткою ймовірності спричинить утиск нервових корінців спинного мозку.

Щоб виключити розвиток ускладнень, до насильницького вправлення грижі вдаватися в жодному разі не можна.

Чи можна робити АКШ при міжхребцевій грижі?

Явних протипоказань для проведення аортокоронарного шунтування при міжхребцевій грижі не існує. Проте хірургам, які роблять операцію, слід враховувати наявність цієї патології хребта.

Якщо лікар має достатню кваліфікацію та досвід, АКШ можна проводити без побоювань.

Чи може при грижі хребта хворіти живіт чи нога?

При міжхребцевій грижі в ділянці попереково-крижового відділу болі, що віддають у ногу (або іррадіюють у цю область), не просто можуть бути. У 95% випадків вони входять у специфічний симптоматичний комплекс. Більше того, нога може не лише хворіти, вона може буквально горіти. Інтенсивність больового синдрому залежить від ступеня розвитку патології та індивідуального больового порога. Причина проявів – утиск нервових корінців і сідничного нерва.

Болі в животі неспецифічні для грижі, проте все ж таки можуть проявлятися. Щоб унеможливити хвороби органів черевної порожнини, слід провести додаткову діагностику. Цілком можливо, що біль у животі супроводжують самостійне захворювання: гастрит, холецистит, панкреатит та ін.

Чи можна висіти на турніку при міжхребцевій грижі?

Ні в якому разі. Будь-яке осьове навантаження категорично заборонено. Вона може спричинити змішання грижі та пошкодження спинного мозку. (Витягнення хребта – чи ефективно? Які наслідки?)

Чи можна робити масаж при грижі поперекового відділу?

Масаж при грижі поперекового відділу хребта робити можна. Проте його має призначити лікар, а проводити подібну процедуру може лише кваліфікований масажист-реабілітолог.

Масаж не призначають під час загострення грижі. На стадії ремісії масаж, особливо у поєднанні з комплексами лікувальної фізкультури, сприятиме поліпшенню трофіки хребетного стовпа, дозволить швидше наростити каркас м’язів, який надійно утримуватиме хребет у правильному положенні. Таким чином, масаж – це один із методів лікування міжхребцевої грижі, завдяки якому можна запобігти подальшій протрузії диска.

Чи можна кататися на лижах при грижі поперекового відділу?

Кататися на лижах за будь-якої грижі хребта в принципі не можна. Справа в тому, що під час ходьби на лижах все тіло людини відчуває сильні вібрації. Навіть якщо йдеться про прямі дистанції, рівних поверхонь для катання на лижах знайти неможливо. Під час тряски у будь-якому випадку відбуватиметься динамічна компресія наявного випинання. Як наслідок, хвороба почне прогресувати, а стан людини лише погіршиться.

Крім того, під час катання на лижах дуже часто людина падає, отримує забиті місця, розтягнення та інші травми. Якщо для абсолютно здорового лижника такі пошкодження будуть незначними, то для хворого на грижу будь-яка травма хребта може закінчитися серйозними проблемами, аж до паралічу. Тому слід відмовитися від катання на лижах, якщо було діагностовано міжхребцеву грижу будь-якого відділу.

Чи можна з грижею хребта ходити у лазню?

Баню при грижі можна відвідувати, але робити це потрібно з обережністю. Насамперед це стосується температурного режиму. Не слід прогрівати хребет вище 45 °C. Щоб цього не допустити, потрібно через 5-10 хвилин виходити з парильні та обливатися теплою водою (близько 38 ° C). Це дозволить уникнути спазму мускулатури і не призведе до посилення набряку тканин навколо ущемлених нервових корінців.

Протипоказаннями до відвідування лазні з грижею хребта є такі стани:

Ущемлення спинномозкових оболонок грижів;

Болі в області попереку.

Таким чином, з грижею в лазню ходити можна, але при цьому потрібно знати міру: не перегріватися в парилці і не обливатися крижаною водою після того, як тіло було розігріте.

Чи видно грижу хребта на рентгені?

На рентгенологічному знімку грижу хребта не видно. Тому рентгенологічне обстеження є лише допоміжним методом, який дозволяє запідозрити усунення хребців.

Проведення рентгена хребетного стовпа дає можливість виявити ознаки наявного остеохондрозу, зменшення відстані між хребцями, можливі деформації хребетного стовпа. Однак м’якоткані утворення, до яких у тому числі відноситься міжхребцева грижа, рентген побачити не дозволяє. Для виявлення випинання міжхребцевого диска потрібне проведення МРТ або КТ-діагностики.

Чи можна гріти поперек та спину при грижі хребта?

Як було зазначено вище, цілеспрямовано гріти поперек і спину при грижі хребта категорично заборонено. Якщо відбувається нагрівання м’язів спини, це сприяє ослабленню її каркаса, м’язовий корсет розм’якшується, і хребет може висунутися ще сильніше.

Подібне зміщення грижі призведе до защемлення спинного мозку та його нервових закінчень. У результаті людина відчуватиме сильний біль і його стан погіршиться. Тому нейрохірурги висловлюються категорично проти прогрівання міжхребцевої грижі. Особливо якщо є ознаки запалення у зоні ураження. Також є дані щодо того, що причиною інвалідності хворих з міжхребцевою грижею у 30% випадків є саме самолікування, у тому числі прогрівання та непрофесійний масаж.

Чи можна вилікувати грижу поперекового відділу без операції?

Вилікувати грижу без операції можна, проте якщо випинання вже утворилося, то саме собою воно нікуди не подінеться. При своєчасному лікуванні консервативна терапія дозволяє взяти грижу під контроль, що дозволить надалі відмовитися від операції.

Важливо розпочати лікування до того моменту, поки не розвинулися ускладнення захворювання. Навіть якщо у хворого є корінцевий синдром, контролювати стан грижі без хірургічного втручання можна.

Слід враховувати, що консервативна терапія має комплексний характер. Хворому призначають протизапальні препарати, міорелаксуючі та метаболічні лікарські засоби. Лікування обов’язково доповнюється мануальною терапією, фізіотерапією, комплексом ЛФК. Тобто до того моменту, поки міжхребцева грижа не досягла значних розмірів, і до розвитку спинальної компресії можна уникнути операції.

Чи може міжхребцева грижа розсмоктатися сама?

Розсмоктатися сама міжхребцева грижа не може. Вона є випинання міжхребцевого диска межі тіла хребця. Якщо грижа з’явилася, вона вже нікуди не дінеться і розсмоктатися самостійно ніяк не зможе. Щоб грижа повністю зникла, потрібне консервативне лікування або хірургічне втручання.

Чи можна качати прес при грижі поперекового відділу?

Гойдати прес при грижі хребта можна, але необхідно проконсультуватися з фахівцем. Лікар визначить, чи можна качати прес конкретному пацієнтові та розповість, як це потрібно робити правильно.

Загалом лікувальний комплекс фізичних вправ підбирається в індивідуальному порядку.

Однак існують єдині заборони для всіх хворих з грижею хребта щодо накачування преса, серед яких такі моменти:

Не можна підтягувати коліна до грудей та голови;

Не можна робити різких рухів, поворотів та скручування;

Не можна качати прес із руками, заведеними за голову;

Не можна качати прес із напівзігнутими ногами.

Всі перелічені вправи сприяють підвищенню напруги м’язів у поперековому відділі, що може призвести до прогресування захворювання. Тому якщо було вирішено накачати прес, але є діагноз «міжхребцева грижа поперекового відділу хребта», то необхідна попередня консультація у лікаря.

Чи можливе рясне потовиділення при міжхребцевій грижі?

Рясне потовиділення при міжхребцевій грижі найчастіше спостерігається при приєднанні такого ускладнення, як корінцевий синдром. Тобто випинання збільшується настільки, що починає контактувати зі спинномозковим корінцем. При цьому у хворого спостерігається гіпергідроз кінцівок. Особливо подібні трофічні розлади виражені на стопі (при грижі поперекового відділу хребта).

Чи може грижа хребта перейти у рак?

Грижа хребта не може перейти в рак, тому що не є новоутворенням, а є випинання міжхребцевого диска. Однак це не означає, що міжхребцеву грижу можна ігнорувати.

Чи можна застосовувати Алмаг при грижах хребта?

Апарат Алмаг при грижі хребта можна використовувати для загоєння та репарації фіброзного кільця, яке знаходиться у складі міжхребцевого диска та запобігає його зміщенню. Таким чином, можна значно скоротити кількість загострень при цьому захворюванні.

Однак при перших симптомах грижі хребта необхідно звертатися за лікарською допомогою, тому що Алмаг може виявитися безсилим, якщо ви не знаєте справжньої причини болю.

Чи можна плавати при грижі поперекового відділу хребта?

При грижі поперекового відділу хребта плавати не лише можна, а й потрібно. Плавання відноситься до зміцнювальних та загальнооздоровчих процедур, які дозволяють розвантажити хребет. Під час плавання виключені різкі переміщення тіла, що унеможливлює травмування пошкодженого сегмента.

Плавання сприяє нормалізації кровообігу, що призводить до покращення харчування у запаленій ділянці. Ще один позитивний ефект, який отримує хворий із міжхребцевою грижею під час плавання – це зміцнення м’язового корсету. Під час виконання занять у басейні відбувається чергування динамічних та статичних рухів, а навантаження на хребет розподіляється у воді рівномірно. Тому плавання є тим видом спорту, якому хворі з міжхребцевою грижею повинні надавати перевагу.

Чи може біль при грижі хребта віддавати вниз живота?

Больовий синдром є провідним при грижі хребта. Найчастіше болі локалізуються у ділянці попереку. Однак у міру прогресування захворювання вони можуть іррадіювати куди завгодно, зокрема вниз живота. Болі в нижній частині живота часто виникають при поперековій грижі хребта.

Чи бувають поперекові грижі у 60 років?

Поперекові грижі бувають у будь-якому віці, тому навіть у 60 років цілком можлива поява подібного міжхребцевого випинання.

Чи впливає міжхребцева грижа на шкіру тіла?

Міжхребцева грижа може впливати на шкіру тіла при досягненні великих розмірів. Якщо у хворого поперекова грижа починає здавлювати спинальний корінець, то нога з ураженого боку поступово втрачатиме чутливість. Крім того, подібне ускладнення завжди призводить до витончення кінцівки, виникнення сухості шкірного покриву або, навпаки, до гіпергідрозу. Розлади трофіки тканин більшою мірою виражені на стопі.

Автор статті: Волков Дмитро Сергійович | к. м. н. лікар-хірург, флеболог

Київський державний медико-стоматологічний університет (1996 р.). В 2003 отримав диплом навчально-наукового медичного центру управління справами президента Української . Наші автори

Чи можна ходити в лазню при остеохондрозі

Остеохондроз – це особлива деформація кісткової тканини із суглобовими хрящами у хребті, міжхребцевих дисках. У цьому випадку під деформацією розуміють зміни у висоті хребта у сторони зменшення. Остеохондроз дисків здатний уразити всі відділи хребта. Головна особливість хвороби у тому, що вона поширена серед людей різного віку. Майже кожен має остеохондроз до 40 років.

Вертебрологи клініки доктора Ігнатьєва давно займаються питаннями лікування остеохондрозу на різних стадіях. На прийом до лікаря слід записуватися заздалегідь.

Стадії остеохондрозу ↑

Перша стадія остеохондрозу характеризується тим, що ядро ​​починає рухатися всередині диска. У результаті, саме фіброзне кільце, у якого основною функцією є утримування ядра в центральній частині та недопущення його зрушень, хребців щодо один одного, починає стискатися, розтягуватися.

На другій стадії утворюються тріщини у фіброзному кільці, відсутня будь-яка стабільність у патологічному хребтовому сегменті. Такий процес супроводжується загальним нездужанням, дискомфортом. Болючість буде відсутня. Але перед травмами хребет не захищений.

Третя стадія супроводжується розривами у міжхребцевих дисках із випаданнями. Поступово розвивається процес запалення. Утворюється здавлювання судин з нервами.

Четверта стадія буде завершальною. Розвивається ураження всього диска хребта. Пацієнту важко рухатись. Гостра хворобливість викликається різкими рухами. Іноді біль пропадає. Настає тимчасове вдосконалення. Це вказує на утворення кісткових розростань, які з’єднують розташовані поруч розташовані хребці. У результаті пацієнт стає інвалідом.

Залежно від ураженого сегмента виділяють такі основні три види остеохондрозу:

Причини захворювання

Остеохондроз, в основному, виникає через неправильний розподіл навантажень на стовп хребта. Такий розподіл призводить до поступових змін у хрящовій тканині в тих місцях, де є надлишковий тиск або внутрішня напруга. Захворювання може бути спровоковане різними факторами: травми з вибитими хребцями, слабкі м’язи спини, викривлення хребта, сутулість, перетягування та підняття тяжкості, перебування у незручних позах.

Остеохондроз може з’являтися не тільки у пацієнтів з неправильною поставою, а й у людей, які займаються розумовою працею та сидячим, у тих, хто має хорошу фізичну підготовку, як вантажники, спортсмени. Крім механічних факторів, свою роль грає порушений обмін речовин, нестача вітамінів, мікроелементів. Не виключається такий фактор, як генетична схильність.

Здебільшого хвороба викликається такими причинами:

• робота або діяльність, яка потребує частої зміни положення тіла – розгинання, згинання, повороти та рухи ривками;
• заняття спортом, фізкультурою без вагомих навантажень на хребет;
• неправильна поза сидячи, лежачи, стоячи, підняття чи перенесення тяжкості;
• знижена рухова активність;
• одноразове, хронічне перевантаження хребта при травмах, падіннях;
• зміни в пружності драглистого ядра;
• інфекції, переохолодження;
• вплив хімічних речовин;
• несприятливі умови погоди – велика вологість та низька температура;
• генетичні аспекти; гормональні порушення;
• уроджені хребетні патології.

Симптоматика виникнення остеохондрозу

Існує чимало чинників у розвиток хвороби. Вони виявлятимуться в такій симптоматиці, яка обов’язково повинна підтверджуватись лікарями:

• неповне обмеження рухливості, коли є бажання провести різного роду нахили корпусу тіла;
• болючість, дискомфорт у ділянці спини, у шийному хребетному відділі; ніг, складне підняття тіла після тривалого сидіння;
• біль у міжребер’ї спинного відділу. Відчуття переходять у різні ділянки, складається враження, що болить не хребет;
• хрускіт у хребетному шийному відділі з головними болями;
• сколіози, інші порушення постави.

Діагностика остеохондрозу

Лікар, щоб встановити правильний діагноз, обов’язково проводить:

• докладний опитування пацієнта, щоб з’ясувати всі можливі причини хвороби;
• дослідження неврологічного типу, щоб перевірити рефлекси. Коли відбувається утиск корінців нервів, то деякі рефлекси можуть бути відсутніми;
• дослідження рентгенографії. По ньому легко визначають рівень зношеності хребців зі зміщенням;
• призначає аналізи крові, що продемонструють наявність в організмі запальних процесів. Потрібно пройти у вертебролога м’язове мануальне тестування. За допомогою такого тестування можна визначити м’язовий стан, відчути уражений сегмент, виявити справжнє джерело хворобливих відчуттів, отримати повне, чітке уявлення про характер хвороби.

Успішно застосовуються та інші досконалі, сучасні методики обстеження, які дозволяють достовірно провести диференціацію остеохондрозу хребта, з його синдромами та інших подібних захворювань:

• мієлографія. У хребетний канал вводять контрастну речовину, щоб краще розглянути рівень звуження;
• контрастна дискографія. За допомогою місцевого наркозу пацієнту вводять контрастну речовину у міжхребцевий диск. Так одержують зображення тріщин, випадань диска;
• комп’ютерна томографія – метод, що більш переноситься пацієнтами, щадний, отримують чітке і детальне зображення хребетного каналу, можливі зміни, що з ним відбулися з різних позицій;
• магнітно-резонансна томографія – магнітне поле створює найточніше зображення хребта.

Лікування остеохондрозу лазень заборонено!

Прогрів, банний масаж, розслаблення (якщо це дозволяє діагноз) в обов’язковому порядку позначаться на гальмуванні хвороби, але наслідків її не ліквідують, тобто зміни деструктивного характеру в хребті. Хребет не є опорою для тіла. Струнка фігури, нашу поставу визначає набір м’язів, які головним чином і підтримують хребет у правильному положенні. Це саме м’язи не дозволяють хребцям тертися, зміщуватися, давити. Якщо скелетні м’язи слабкі, то хребту доводиться самому спиратися, видавлювати різні міжхребцеві грижі, порушуючи хрящову структуру.

Тільки зваживши на ці причини можна повністю усвідомити, чому лазня може допомогти зупинити остеохондроз. Але лише зупинити! У лазні м’язи після видалення молочної кислоти, температурного стресу, масажу набувають здатності розслаблятися, не перешкоджати руху хребців. Через війну, посилюються відновлювальні функції всього організму. Але є кілька нюансів, які вказують на те, що лазню відвідувати не рекомендується при остеохондрозі:

• больові напади не обов’язково вказують на наявність остеохондрозу;
• остеохондроз – це комплексне захворювання, яке зачіпає не лише хребет, а й внутрішні органи, нервову систему;
• відсутність болю в області спини – не завершення хвороби;
• банний масаж сприяє виведенню солей, але солі від хребців не відколюються. Ніяким масажем не видалити нарости на хребцях, кістковій, хрящовій тканині (остеофіти);
• помилкова думка, що нагрівання допоможе з патологіями хребта. А контрастні обливання у лазні можуть лише посилити захворювання, спричинити загострення.

Лікарі клініки доктора Ігнатьєва заперечують користь лазні при остеохондрозі. Це не голослівна думка, а підтверджена фактами. Остеохондроз краще лікувати перевіреними методиками мануальної терапії, які не завдадуть шкоди організму.

Плюси та мінуси лазні при остеохондрозі. Відповіді експертів

Залежно від локалізації деформації, остеохондроз буває шийний, грудний та поперековий. При такій патології пацієнт відчуває гострий періодичний, а на пізніх стадіях – постійний біль у ділянці шиї, попереку або грудей.

Для хвороби характерні часті хрустки у проекції хребта, «простріли», головний біль і запаморочення. Спочатку остеохондроз супроводжується нетривалими болями, далі дискомфорт посилюється, особливо у нічний час, і за відсутності кваліфікованої медичної допомоги захворювання суттєво обмежує рухливість людини.

Остеохондроз вважається хронічною хворобою, повністю вилікувати яку, на жаль, не вдається. Але її можна перевести в стан стійкої ремісії, і при правильній профілактиці та дотриманні рекомендацій лікаря проблема більше не турбуватиме.

Чи можна в лазню при остеохондрозі?

Все залежить від стадії хвороби та загального стану здоров’я пацієнта. Головне правило – завжди радитися з лікарем, який «веде» вас, і на підставі клінічної картини може рекомендувати або заборонити прогрівання в лазні.

При плануванні банного відпочинку пацієнтами, які страждають на остеохондроз, важливо звертати увагу на виражений больовий синдром. У стадії, коли остеохондроз загострюється, розвиваються виражені протрузії та випинання міжхребцевого диска, прогрівання, а отже візити до сауни категорично заборонені. Якщо біль відсутній, а, відповідно, запальний процес над стадії загострення, можна дозволити сходити в парну і поплавати у басейні. У період ремісії лазневий відпочинок у розумних дозах піде на користь.

Чому паритись у лазні при остеохондрозі корисно?

• Активне харчування тканин. У зоні патологічних змін хрящової тканини посилюється кровообіг, а отже активізується капілярний кровообіг. Забезпечується доставка кисню та поживних речовин до патологічної ділянки, досягається здорове кровопостачання хрящової тканини.

• Загальне та локальне розслаблення. Прогрівання сприяють розслабленню м’язів спини, шийного, грудного та поперекового відділів хребта. Таким чином, послаблюється динаміка відправлення «больових повідомлень» у мозок, тобто людині за відчуттями стає помітно кращим.

• Позитивний вплив на м’язи. Помітно зміцнюються м’язи, підвищується їх тонус, знижується частота болю, знімаються звані «м’язові блоки».

• Природне очищення. Разом із згодом через відкриті пори виходять токсини, шлаки, вільні радикали та молочна кислота.

Таким чином, після відвідування парної людини активізується циркуляція лімфатичної рідини, помітно покращується стан так званого капілярного русла, що сприяє відновленню пошкоджених тканин і деформованих ділянок хрящів міжхребцевих дисків.

Зверніть увагу! Банний відпочинок не лікує остеохондроз, лише допомагає знизити гостроту симптоматики. Лікування має бути комплексним, і його має рекомендувати досвідчений спеціаліст у галузі проблем опорно-рухового апарату. Самолікування остеохондрозу, тим більше, у лазні – суворо протипоказане!

Коли лікар рекомендує або виключає лазню в процесі лікування остеохондрозу, завжди враховуються фактори:

• форма захворювання (хронічна, гостра);
• стадія остеохондрозу (початкова, середня, занедбана);
• інтенсивність та періодичність виникнення болю;
• наявність супроводжуючих патологій серця та судин;
• чи є у пацієнта проблеми із дихальною системою.

Ефект від лазні при остеохондрозі

Вже після першого відвідування лазні та сауни в період відсутності запального процесу при остеохондрозі людина відчує ефект:

• помітно зменшиться больовий синдром;
• суттєво розслабляться м’язи, піде відчуття скутості;
• знімається напруга, втома;
• пацієнт відчуватиме бадьорість та приплив енергії.

Як правильно ходити в лазню при остеохондрозі?

На думку фахівців, за відсутності парного болю рекомендовано відвідувати один раз на три-чотири дні протягом десяти-п’ятнадцяти днів, поєднуючи з курсом лікувальної фізкультури, мануальної терапії або фізіотерапії під контролем лікаря. Середня тривалість заходу в парилку – до п’яти хвилин, щоб не створити велике навантаження на судини, серце та органи дихання. Оптимальний варіант – три заходи в парилку, після яких варто обов’язково поплавати у басейні. Краще займати положення лежачи на полиці, щоб хребет був витягнутий.

Паріння з віником допоможе закріпити ефект від лікування. Оптимальний масаж дубовими, хвойними та класичними березовими віниками, які сприятливо впливають на суглоби, активізують регенераційні процеси в тканинах.

При відвідуванні парної також не забувайте про «техніку безпеки»: не піднімайте тяжкості, не робіть різких рухів, використовуйте гумове нековзне взуття, не бігайте по слизькій поверхні.

Плавання в басейні після лазні при остеохондрозі

Плавання є одним з найкращих помічників при остеохондрозі, оскільки допомагає природним чином витягнути хребет, розширити простір між хребцями та відновити положення зміщених хребців. Особливо добре процедура допомагає після лазні, адже розігріті тканини еластичніші.

Також важливо, як саме ви плаватимете в басейні, виходячи з певної форми остеохондрозу. Наприклад, при ураженні грудного відділу рекомендовано плавати на спині. При шийному остеохондрозі та в поперековому відділі краще плавати і на спині, і брасом.

Таким чином, при регулярному плаванні після лазні розблокуються защемлені нерви, зміцнюються м’язи всіх відділів хребта, пацієнт відчуває помітне покращення стану, і остеохондроз його непокоїть.

Як лікувати остеохондроз попереково-крижового відділу хребта

Остеохондроз попереково-крижового відділу хребта є захворюванням із досить яскравою симптоматикою, що проявляється на пізніх етапах розвитку недуги. Патологічні зміни починають відбуватися в міжхребцевих дисках, але потім вони поширюються на інші частини – суглоби, зв’язки і тіла хребців.

Попереково-крижовий остеохондроз рідко проявляється в осіб молодшого віку, яке симптоми і лікування завжди суворо індивідуальні, залежно від конкретного клінічного випадку. Проте, існує низка певних ознак, виходячи з яких можна діагностувати цю патологію. Вкрай важливо розпізнати захворювання на ранніх стадіях, щоб унеможливити повну руйнацію міжхребцевого диска і проведення хірургічного втручання.

Характерна симптоматика при болях у хребті

Остеохондроз попереково-крижового відділу хребта призводить до поступового руйнування диска, тому для нього характерні яскраві симптоми. До найпоширеніших проявів можна віднести:

• Інтенсивні болючі відчуття, які локалізуються в області попереку.
• Почуття розпирання та скутості.
• Біль може мати прострілюючий характер, а також локалізуватися по всій довжині нижніх кінцівок.
• Відчуття оніміння у спині та ногах.

Існують і інші, менш очевидні ознаки остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта.

Анатомічні особливості будови жіночого організму впливають на прояви цієї недуги, які дещо відрізняються від симптоматики у чоловіків. Крім больових відчуттів можна назвати такі ознаки:

• Нетримання сечі.
• Часті позиви до випорожнення сечового міхура.
• Загострення захворювань сечостатевої системи.

Основні особливості патології хвороби при остеохондрозі

Остеохондроз поперекового крижового відділу хребта є вкрай небезпечним захворюванням, тому важливо знати його симптоми та лікування, яке дозволить не допустити проведення операції.

Ця недуга має такі особливості:

• Цей вид патології є найпоширенішим серед усіх видів остеохондрозу. Він діагностується приблизно у 65% від загальної кількості зафіксованих випадків.
• Спостерігається явний зв’язок між цим захворюванням та природними віковими змінами. Як показує статистика, після 70 років практично 80% людей страждають від проявів цієї недуги.
• Хвороба може проявитися й у молодому віці. До групи ризику входять особи, які займаються інтенсивною фізичною працею або які довго перебувають у одноманітному положенні.
• Причиною остеохондрозу можуть бути вроджені аномалії, а також фактори різних видів, що провокують.

Причини появи захворювання хребта

Перш ніж відповісти, як лікувати попереково-крижовий остеохондроз, важливо знати основні причини, що вплинули на прогресування патологічного процесу:

• Зайві кілограми. Повні люди входять до групи ризику, тому що на їхній хребет виявляється підвищений тиск їхньою ж зайвою вагою.
• Травми та ушкодження спини.
• Сидячий образ життя. Є навіть певний перелік професій, представники яких страждають від цієї недуги частіше – це водії, офісні працівники та інші види робіт, для яких характерне тривале перебування в однакових позах.
• Підйом ваг і вантажів. Існують певні правила, при недотриманні яких може розвинутись дане захворювання.
• Часті навантаження на спину. Вони можуть бути пов’язані не тільки з професійною діяльністю людини, але й спортом.
• Вживання неправильних продуктів. Якщо в раціоні відсутні живильні елементи, які важливі у нормалізації обмінних процесів та поліпшенні кісткової структури, то хвороба прогресуватиме. Саме тому дієта є одним із способів комплексної терапії.
• Генетичні фактори.
• Переохолодження організму.
• Низька фізична активність людини.
• Плоскостопість та сколіоз.

Втрата еластичності міжхребцевих дисків може бути спричинена також різними захворюваннями серцево-судинної системи та хворобами інфекційної природи.

Крижовий-поперековий остеохондроз

Основні стадії захворювання:

Він має явну тенденцію до значного погіршення клінічної картини, якщо вчасно розпочати відповідне лікування. Яскравість симптоматики залежить від стадії захворювання, яких лише чотири:

• Перша стадія. На ранньому етапі відбувається поява больових відчуттів, що виникають під дією різних навантажень. Для цього стану характерні люмбалгія і люмбаго – це певні види болю, які можуть бути стабільними або стріляючими.
• Друга стадія. Спостерігається порушення стабільності міжхребцевого диска, що призводить до м’язового спазму. Відбувається руйнування структури фіброзного кільця та випнуванню драглистого вмісту. Больовий синдром стає більш постійним та вираженим.
• Третя стадія. Відбувається випадання диска, що призводить до защемлення нервів. Цей стан призводить до появи виражених болів у спині та ногах, порушення чутливості, може виникнути порушення функції тазових органів та атрофія м’язів.
• Четверта стадія. На цьому етапі діагностуються кісткові розростання в осередках ураження та зміна структури хребта. Пацієнту вже стає значно важче пересуватися, болі стають постійними, нестерпними, що може призвести до повної інвалідизації.

Методи діагностики хвороби спини

Лікування остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта ґрунтується на постановці точного діагнозу. Якщо у вас з’явилися перші симптоми цього захворювання, то рекомендується негайно звернутися до лікаря за допомогою, що допоможе уникнути посилення стану.

Постановка діагнозу починається з попереднього збору анамнезу, після чого пацієнту призначають низку діагностичних заходів:

• Рентгенологічне дослідження. З його допомогою можна оцінити стан хребців щодо наявності аномалій. Можна побачити зниження висоти міжхребцевих дисків, виявити остеофіти та звуження простору між суглобами.
• Комп’ютерна томографія. Вона дозволяє побачити стан структури всього хребта та окремих його складових. Дозволяє визначити стадію захворювання, наявність патології кісткових структур.
• МРТ. Цей метод є найбільш інформативним із усіх перелічених вище. З його допомогою можна побачити міжхребцеву грижу, визначити здавлювання нервових корінців та інші патології. Якщо пацієнту протипоказаний цей метод діагностики, застосовується КТ.

Також може бути показано консультацію профільних фахівців для уточнення діагнозу.

Основні способи лікування попереково-крижового відділу хребта

Якщо ви хочете знати, як лікувати остеохондроз попереково-крижового відділу хребта, то наступна інформація буде вам корисною. Для цієї патології характерний поступовий перебіг хвороби, яка може змінюватися періодами ремісії та загострення.

Спочатку потрібно позбавитися болю і зняти запальний процес. Для цих цілей використовується відповідна медикаментозна терапія із застосуванням сучасних ін’єкційних та пероральних засобів. Перша категорія препаратів застосовується в тому випадку, якщо необхідно швидко позбавитися сильного больового синдрому.

Щодо пероральних препаратів, то використовуються нестероїдні протизапальні засоби.

Вищевказані препарати добре знімають больовий синдром різного ступеня інтенсивності.

У терапії захворювання ефективні препарати та інших груп:

• Хондропротектори. Вони позитивно впливають на хрящову тканину, сприяють процесам регенерації.
• Міорелаксанти. Вони спрямовані на звільнення від спазмів м’язів.
• Зовнішні засоби. Креми, гелі та мазі спрямовані на порятунок від яскравої симптоматики захворювання, але їх ефективність не така висока в порівнянні з ін’єкційними та пероральними засобами.

Фізіотерапія

Лікування поперекового остеохондрозу – це тривалий процес, що потребує комплексного підходу. Після того, як ви позбавилися первинної симптоматики, можна переходити до використання різних фізіотерапевтичних процедур:

• УВЧ-терапія. Вплив електромагнітного поля високої частоти. Чинить протизапальну, аналгетичну дію, а також сприяє запуску регенеративних процесів.
• Ампліпульс. Відбувається вплив низькочастотних струмів на проблемні ділянки тіла. Спостерігається розширення судин, звільнення від больових відчуттів та спазмів.
• Фонофорез та електрофорез. Введення в глибоко розташовані тканини лікарських препаратів за допомогою ультразвуку та постійного струму.

Також широко застосовуються масажні процедури, які можливі лише після зняття запального процесу. Масаж сприяє м’язовому розслабленню, звільнення від спазмів.

Дієта – комплексне лікування остеохондрозу

При цьому захворюванні потрібно впливати комплексно, тому зміна раціону харчування є цілком дієвим методом лікування. Дієта цілком відповідає загальноприйнятому розумінню концепції здорового харчування, тому намагайтеся додавати до свого раціону наступні види продуктів:

• Цитрусові фрукти (за відсутності алергії).
• Оливкова олія.
• Свіжа зелень та овочі.
• Мінеральна вода.
• Риба та продукти, що містять велику кількість фосфору, білка, магнію та кальцію.
• Молочні та кисломолочні продукти.

Відмінним допоміжним засобом будуть готові вітамінні комплекси, які у великому асортименті можна зустріти у аптечних мережах. Пам’ятайте, що всі лікарські препарати слід приймати лише за призначенням лікаря.

Методи профілактики при болях у спині

Всім відомо, що запобігти захворюванню набагато легше, ніж його лікування та звільнення від наслідків. Тим більше, що дієві заходи профілактики досить легко здійснити на практиці, якщо цього захотіти.

До основних рекомендацій можна віднести:

• Правильна організація робочого місця. Стежте за становищем вашого тіла, намагаючись виключати незручні положення. Якщо ви проводите багато часу за комп’ютером, то придбайте зручне крісло зі спинкою, яка підтримуватиме ваш хребет.
• Робіть перерви у роботі. Частіше вставайте з місця, розминайте своє тіло за допомогою звичайних поворотів корпусу. Також корисні присідання та нахили.
• Нормалізуйте свій день. Насамперед, йдеться про відпочинок, тому намагайтеся лягати спати раніше, крім тривалого сидіння за комп’ютером. Важливо правильно підібрати ортопедичний матрац, який підтримував би ваш хребет під час сну.
• Опинитесь від шкідливих звичок.
• Виключіть інтенсивні тренування та підняття ваги. Прекрасною альтернативою буде заняття плаванням, йога та звичайні піші прогулянки на свіжому повітрі.

Висновок:

Тепер ви знаєте, як лікувати остеохондроз попереково-крижового відділу, не вдаючись до використання хірургічного втручання. Операція є найрадикальнішим способом лікування, коли хвороба вже запущена і не залишається іншого виходу. Але у ваших силах зробити так, щоби не запустити своє здоров’я до такого стану.