Пульс у людини: все що ви хотіли знати про пульс та ЧСС

Пульс – це ритмічні відчутні викиди артерійних стінок, які виникають при кожному скороченні серця. Це відображається у відчуттях у вигляді пульсуючих коливань, які можна відчути, наприклад, на зап’ясті або на шиї. Пульс є важливим показником функції серця та кровоносної системи та допомагає визначити частоту серцевих скорочень.

Пульс є важливим показником функціонування серцево-судинної системи. Нормальна частота пульсу зазвичай залежить від віку та фізичного стану людини та зазвичай становить приблизно 60-100 ударів на хвилину для дорослих. Зміни у частоті та ритмі пульсу можуть бути ознакою різних медичних станів і можуть використовуватися для діагностики та контролю за станом здоров’я.

Чи є різниця між частотою серцевих скорочень та пульсом?

Частота серцевих скорочень та пульс — це два ключових показники, які відображають функціонування серцево-судинної системи. Вони важливі для моніторингу здоров’я та встановлення діагнозу в медицині.

Частота серцевих скорочень вказує на кількість разів, коли серце скорочується протягом однієї хвилини. Вимірюється в ударах на хвилину (уд/хв) та відображає активність самого серця. Зазвичай вимірюється, спостерігаючи пульс на артеріях на зап’ясті або на інших місцях, де пульс є відчутним.

Головною різницею між цими двома показниками є те, що частота серцевих скорочень відображає кількість скорочень самого серця протягом хвилини, тоді як пульс це ритмічні коливання стінок артерій, які співвідносяться за часом з роботою серця. Ці коливання виникають під час скорочення серця, коли відбувається викид крові в артеріальну систему, і призводять до зміни тиску у судинах під час систолі та діастолі. Отже, пульс є результатом частоти серцевих скорочень і показує, наскільки швидко кров циркулює по організму.

Частота серцевих скорочень і пульс є важливими параметрами для оцінки функціонування серцево-судинної системи. Ці два показники взаємодоповнюють один одного і дозволяють медичним фахівцям та лікарям оцінювати стан пацієнта. Розуміння різниці між ними допомагає правильно визначати та аналізувати показники здоров’я та кровообігу.

Який нормальний пульс у спокої

Нормальний пульс у спокої може варіюватися в залежності від віку, фізичного стану та інших факторів. Зазвичай для дорослих людей рекомендований нормальний пульс у спокої становить від 60 до 100 ударів на хвилину. Проте варіації в межах цього діапазону також можуть вважатися нормою.

Нормальний пульс за віком

Нормальний пульс може змінюватися в залежності від віку. Загальні рекомендації щодо нормальних пульсових значень за віком вказані в таблиці.

Зазначені показники є загальними рекомендаціями та можуть варіюватися в залежності від фізичного стану, активності та інших факторів. Також важливо враховувати індивідуальні особливості кожної людини.

Чинники, що впливають на нормальний пульс

Пульс — це важливий показник функціонування серцево-судинної системи, і на нього впливає багато чинників.

• Фізична активність і навантаження можуть значно збільшити пульс. Під час фізичного навантаження серце працює швидше, щоб постачати більше крові до м’язів та інших тканин.
• Сильні емоції, такі як стрес або хвилювання, можуть призвести до збільшення пульсу через вплив нервової системи.
• Висока температура може збільшити пульс, оскільки серце працює швидше, щоб регулювати температуру організму.
• Деякі гормональні зміни, наприклад, під час вагітності або менструації, можуть вплинути на пульс.
• Вживання алкоголю може змінювати пульс, часто збільшуючи його.
• Пульс зазвичай зменшується з віком. Діти мають більший пульс, ніж дорослі.
• Різні медичні стани, такі як захворювання серця, анемія, гіпертиреоз та інші, можуть впливати на пульс.
• Вживання їжі або пиття напоїв з вмістом кофеїну або інших стимулюючих речовин може збільшити пульс.
• Деякі лікарські препарати можуть впливати на пульс, роблячи його вищим або нижчим.

Кожна людина унікальна, і на її пульс можуть впливати різні фактори. Пульс може бути важливим індикатором стану здоров’я, і зміни в пульсі можуть вказувати на певні проблеми або зміни в організмі. Тому важливо розуміти ці чинники та відстежувати свій пульс для підтримання здоров’я.

Як виміряти пульс?

Виміряти пульс можна дуже легко за допомогою пульсометра або вручну, використовуючи пальпацію пульсуючих артерій.

Виміряти пульс за допомогою пульсометра

1. Купіть електронний пульсометр в аптеці або спеціалізованому магазині. Ці пристрої зазвичай кріпляться до пальця, зап’ястя або гомілки та автоматично вимірюють пульс.
2. Дотримуйтеся інструкцій, що додаються до пульсометра, для правильного використання.
3. Розмістіть пульсометр на відповідному місці на тілі та дочекайтеся результатів.

Виміряти пульс вручну

1. Виберіть місце, де ви будете вимірювати пульс. Зазвичай це роблять на зап’ясті або на шиї. Деякі артерії легше доступні для пальпації, ніж інші.
2. Використовуйте два пальці (зазвичай вказівний та середній) для виконання пальпації артерії. Покладіть їх легко на шкіру над артерією без сильного натиску.
3. Легко натискайте на артерію та рахуйте кількість ударів протягом 60 секунд або помножте результат на 2, щоб визначити кількість ударів на хвилину.
4. Основні артерії для вимірювання пульсу включають лігатурну артерію на зап’ясті (зазвичай використовується для вимірювання пульсу), сонну артерію на шиї.

Пам’ятайте, що точність вимірювання пульсу дуже важлива. При вимірюванні пульсу вручну ведіть облік ударів протягом повної хвилини, або якщо маєте обмежений час, виміряйте протягом 15 секунд і помножте результат на 4. Це надасть вам більш точний показник кількості ударів на хвилину.

Де можна промацати пульс

Пульс можна промацати на кількох місцях у тілі, де артерії легко доступні для пальпації. Ось деякі з найпоширеніших місць для вимірювання пульсу:

Артерія лігатурна (радіальний пульс). Ця артерія зазвичай промацується на зап’ясті, з боків від горизонтальної кістки. Це одне з найпоширеніших місць для вимірювання пульсу.

Сонна артерія. Ця артерія промацується на шиї, над горлом, якщо помістити пальці на бік гортані. Вимірювання пульсу на цій артерії може бути корисним при визначенні пульсу у дітей і дорослих.

Артерія пахвова. Артерія пахвова знаходиться в пахві та може бути використана для вимірювання пульсу в цій області. Вона зазвичай використовується у медицині для вимірювання кровообігу в верхніх кінцівках.

Артерія стегнова. Ця артерія знаходиться на верхній частині стегна і може бути використана для вимірювання пульсу на нижніх кінцівках.

Пам’ятайте, що важливо пальпувати артерію легко та обережно, не натискати занадто сильно, щоб не перешкодити кровообігу. Вимірюючи пульс, краще робити це на спокійному місці, коли людина не знаходиться під фізичним навантаженням або в стресовому стані, для отримання більш точних результатів.

Як використовувати пульс для вимірювання ЧСС

ЧСС (частота серцевих скорочень) вимірюється за допомогою пульсу. Щоб виміряти ЧСС, вам потрібно використовувати пульсометр або вимірювати пульс вручну та обчислити кількість ударів серця протягом хвилини. Ось кроки для вимірювання ЧСС:

• Виміряти пульс за допомогою пульсометра або виміряти пульс вручну
• Оцініть результат
• Запишіть число ударів серця на хвилину (пульс)

Для найбільш точного вимірювання ЧСС рекомендується проводити вимірювання у спокійному стані, коли ви не фізично активні або не в стані стресу. Якщо у вас виникають питання щодо вашого ЧСС або ви хочете перевірити його за певний період часу, краще консультуватися з лікарем або медичним фахівцем.

Можливі причини низького пульсу

Низький пульс, відомий як брадикардія, визначається як частота серцевих скорочень менше ніж 60 ударів на хвилину у дорослих. Існує кілька можливих причин для низького пульсу, і вони можуть варіюватися в залежності від конкретної ситуації та стану здоров’я особи. Деякі можливі причини низького пульсу включають:

Фізична активність. Якщо ви фізично підготовлені та маєте низьку ЧСС в режимі спокою, це може бути зв’язано з високою фізичною активністю та доброю фізичною формою.

Атлети та спортсмени. Серце атлетів може бути більш ефективним і витривалим, що призводить до низького пульсу.

Вік. З віком пульс зазвичай стає нижчим.

Генетика. Генетичні фактори можуть впливати на частоту серцевих скорочень.

Зниження метаболізму. Деякі стани, такі як гіпотиреоз (знижена функція щитоподібної залози), можуть призводити до сповільнення метаболізму і низького пульсу.

Передозування ліками. Деякі лікарські препарати, такі як бета-блокатори, можуть спричинити брадикардію як побічний ефект.

Проблеми зі шлунково-кишковим трактом. Деякі гастроінтестинальні захворювання можуть впливати на пульс через стимуляцію нервової системи.

Вагітність. У жінок під час вагітності пульс може спадати через зміни об’єму крові та інші фізіологічні фактори.

Проблеми зі судинами та серцем. Певні захворювання серця, такі як хвороба синусового вузла, можуть призводити до брадикардії.

Нейрологічні стани. Деякі нейрологічні стани, такі як нейрогенна брадикардія, можуть впливати на пульс через нервову систему.

Брадикардія може бути нормальною у певних ситуаціях, таких як у спортсменів, але також може бути ознакою медичного стану, який вимагає лікування. Якщо ви або хтось інший спостерігаєте низький пульс та вас це турбує, рекомендується звернутися до лікаря для обстеження та визначення причини.

Можливі причини високого пульсу

Високий пульс, відомий як тахікардія, визначається як частота серцевих скорочень більше ніж 100 ударів на хвилину у дорослих. Існує кілька можливих причин для високого пульсу, і вони можуть бути спровоковані різними факторами. Ось деякі з можливих причин:

Фізична активність. Під час фізичної активності серце працює швидше, щоб забезпечити достатнє кровопостачання м’язам та органам. Тому висока пульсова частота під час фізичного навантаження є нормальною.

Стрес і емоції. Сильні емоції, стрес, тривожність та страх можуть призвести до збільшення пульсу через вплив на нервову систему.

Гаряча або волога погода. Екстремальні погодні умови можуть призвести до збільшення пульсу, оскільки серце працює швидше, щоб регулювати температуру тіла.

Зниження об’єму крові. Втрата крові через кровотечу або дегідратацію може призвести до тахікардії, оскільки серце намагається компенсувати зниження об’єму крові.

Вживання стимулюючих речовин. Кофеїн, нікотин, і деякі лікарські препарати можуть збільшити пульс через їх стимулюючу дію.

Захворювання серця. Деякі серцеві захворювання, такі як фібриляція передсердь, можуть призводити до тахікардії.

Гіпертиреоз. Збільшена функція щитоподібної залози (гіпертиреоз) може викликати тахікардію.

Анемія. Недостатність червоних кров’яних клітин в організмі (анемія) може спричинити збільшення пульсу, оскільки серце намагається компенсувати недостатність кисню.

Інфекції та захворювання. Захворювання та інфекції можуть призвести до підвищення тахікардії, оскільки імунна система бореться з інфекцією.

Інші фактори. Високий пульс може також бути спровокований іншими факторами, такими як гіпоглікемія (низький рівень цукру в крові), отруєння, алергічні реакції та інші стани.

Якщо ви помітили підвищення пульсу, який вас турбує або відчуваєте тахікардію без очевидних причин, рекомендується звернутися до лікаря для докладного обстеження та визначення причини. Тахікардія може бути симптомом певних медичних станів, і важливо вчасно визначити їх і вжити відповідні заходи.

Що потрібно знати про максимальну частоту серцевих скорочень

Максимальна частота серцевих скорочень (МЧСС) вказує на максимальну кількість ударів серця за одну хвилину, яку може досягти серце в певних фізичних умовах. Знання МЧСС корисне для спортсменів, тренера та інших осіб, які цікавляться фізичною активністю та здоров’ям серця.

• Індивідуальна різниця. МЧСС буде відрізнятися у всіх людей в залежності від віку особи, зазвичай це залежить від генетичних факторів, рівня фізичної активності, віку та статі. Середній показник можна вираховувати так від 220 треба відняти вік. Отже, для 20-річної особи МЧСС може бути приблизно 200 ударів на хвилину, тоді як для 50-річної особи – приблизно 170 ударів на хвилину.
• Визначення МЧСС. Зазвичай МЧСС визначається під час фізичного навантаження, такого як біг або велосипедна їзда, коли серце намагається працювати на максимумі. Щоб знайти МЧСС, необхідно здійснювати інтенсивну фізичну активність під наглядом фахівця, який моніторить пульс та інші параметри.
• МЧСС та тренування. Знання МЧСС може бути корисним для розробки індивідуального плану тренувань, а також для контролю за інтенсивністю тренувань. Використовуючи МЧСС, тренери можуть створити тренувальні програми, які дозволяють підтримувати оптимальну інтенсивність без перевантаження серця.
• Безпека. Важливо розуміти, що прагнення досягти МЧСС не повинно впливати на ваше здоров’я і безпеку. Перед початком нової програми фізичних навантажень, особливо якщо ви не звикли до інтенсивних тренувань, рекомендується проконсультуватися з лікарем.
• Зменшення МЧСС з віком. МЧСС зазвичай зменшується з віком, оскільки серце стає менш еластичним і менш ефективним. Проте регулярна фізична активність може допомогти зберегти вищу МЧСС навіть на похилому віці.

Максимальна частота серцевих скорочень є індивідуальним показником, який може бути корисним при розробці плану фізичних навантажень та моніторингу здоров’я серця. Важливо враховувати власні фізичні можливості та здоров’я, а також взяти до уваги рекомендації лікаря чи тренера, перш ніж встановлювати конкретні цілі для МЧСС.

Декілька слів про зони ЧСС для спортсменів

Зони частоти серцевих скорочень (ЧСС) для спортсменів є інструментом, який допомагає спортсменам контролювати інтенсивність тренувань та досягати максимальних результатів. Ці зони базуються на відсотках від максимальної ЧСС (МЧСС) і дозволяють адаптувати тренування до конкретних фізичних цілей.

Зона 1 – Легка активність (50-60% від МЧСС)

• Зона 1 відповідає найнижчій інтенсивності тренувань.
• Використовується для розминки, відновлення після інтенсивних тренувань та тривалих аеробних активностей.
• Полегшує спалювання жиру і підтримує загальний фізичний стан.

Зона 2 – Аеробні тренування (60-70% від МЧСС)

• В цій зоні зростає інтенсивність тренувань.
• Використовується для підвищення витривалості та поліпшення серцево-судинної функції.
• Підтримує спалювання жиру, покращує ефективність дихальної системи.

Зона 3 – Поріг аеробних тренувань (70-80% від МЧСС)

• В цій зоні інтенсивність тренувань значно зростає.
• Використовується для покращення аеробної потужності та підвищення швидкості.
• Заохочує споживання більше калорій під час тренувань.

Зона 4 – Поріг лактату (80-90% від МЧСС)

• В цій зоні тренування стають важкими та інтенсивними.
• Використовується для покращення аеробної та анаеробної витривалості.
• Підвищує максимальну швидкість та потужність.

Зона 5 – Максимальна інтенсивність (90-100% від МЧСС)

• Ця зона відповідає найвищій інтенсивності тренувань.
• Використовується для розвитку анаеробної витривалості, зокрема максимальної швидкості та потужності.
• Допомагає підготувати спортсменів до змагань та підвищувати максимальну продуктивність.

Важливо зауважити, що індивідуальні зони ЧСС можуть відрізнятися від спортсмена до спортсмена. Щоб точно визначити ці зони, зазвичай проводять тести, такі як тест МЧСС. Планування тренувань відповідно до зон ЧСС допомагає досягти конкретних фізичних цілей, підтримувати оптимальну інтенсивність та зменшувати ризик перевантаження серця.

Перед розпочатком будь-яких нових тренувань або розробкою плану тренувань, спортсменам рекомендовано проконсультуватися з фахівцем, який може надати індивідуальні рекомендації та врахувати специфічні потреби.

Як підтримувати нормальний пульс

Регулярна фізична активність сприяє покращенню серцево-судинної функції та зниженню пульсу в стані спокою. Рекомендується виконувати аеробні вправи, такі як біг, плавання, велосипедна їзда або ходьба, принаймні 150 хвилин на тиждень, розділені на менші тренувальні сесії.

Правильне, повноцінне та збалансоване харчування з наявністю фруктів, овочів, зернових продуктів, нежирних білків та здорових жирів. Обмежуйте споживання продуктів, багатих на насичені жири та холестерол.

Підтримуйте належний рівень гідратації, бо недостатнє споживання води може призвести до збільшення пульсу.

Підтримуйте здорову вагу, оскільки зайва вага може негативно впливати на серце та прискорювати пульс.

Відмова від тютюну та обмеження алкоголю.

Куріння та вживання алкоголю можуть підвищити пульс і створити ризики для серця.

Ефективне керування стресом за допомогою технік релаксації, таких як медитація, йога або дихальні вправи, допомагає знизити пульс і покращити загальне самопочуття.

Регулярний медичний огляд.

Регулярно відвідуйте лікаря для перевірки здоров’я серця та визначення пульсу.

Пульс у людини: все що ви хотіли знати про пульс та ЧСС

Пульс – це ритмічні відчутні викиди артерійних стінок, які виникають при кожному скороченні серця. Це відображається у відчуттях у вигляді пульсуючих коливань, які можна відчути, наприклад, на зап’ясті або на шиї. Пульс є важливим показником функції серця та кровоносної системи та допомагає визначити частоту серцевих скорочень.

Пульс є важливим показником функціонування серцево-судинної системи. Нормальна частота пульсу зазвичай залежить від віку та фізичного стану людини та зазвичай становить приблизно 60-100 ударів на хвилину для дорослих. Зміни у частоті та ритмі пульсу можуть бути ознакою різних медичних станів і можуть використовуватися для діагностики та контролю за станом здоров’я.

Чи є різниця між частотою серцевих скорочень та пульсом?

Частота серцевих скорочень та пульс — це два ключових показники, які відображають функціонування серцево-судинної системи. Вони важливі для моніторингу здоров’я та встановлення діагнозу в медицині.

Частота серцевих скорочень вказує на кількість разів, коли серце скорочується протягом однієї хвилини. Вимірюється в ударах на хвилину (уд/хв) та відображає активність самого серця. Зазвичай вимірюється, спостерігаючи пульс на артеріях на зап’ясті або на інших місцях, де пульс є відчутним.

Головною різницею між цими двома показниками є те, що частота серцевих скорочень відображає кількість скорочень самого серця протягом хвилини, тоді як пульс це ритмічні коливання стінок артерій, які співвідносяться за часом з роботою серця. Ці коливання виникають під час скорочення серця, коли відбувається викид крові в артеріальну систему, і призводять до зміни тиску у судинах під час систолі та діастолі. Отже, пульс є результатом частоти серцевих скорочень і показує, наскільки швидко кров циркулює по організму.

Частота серцевих скорочень і пульс є важливими параметрами для оцінки функціонування серцево-судинної системи. Ці два показники взаємодоповнюють один одного і дозволяють медичним фахівцям та лікарям оцінювати стан пацієнта. Розуміння різниці між ними допомагає правильно визначати та аналізувати показники здоров’я та кровообігу.

Який нормальний пульс у спокої

Нормальний пульс у спокої може варіюватися в залежності від віку, фізичного стану та інших факторів. Зазвичай для дорослих людей рекомендований нормальний пульс у спокої становить від 60 до 100 ударів на хвилину. Проте варіації в межах цього діапазону також можуть вважатися нормою.

Нормальний пульс за віком

Нормальний пульс може змінюватися в залежності від віку. Загальні рекомендації щодо нормальних пульсових значень за віком вказані в таблиці.

Зазначені показники є загальними рекомендаціями та можуть варіюватися в залежності від фізичного стану, активності та інших факторів. Також важливо враховувати індивідуальні особливості кожної людини.

Чинники, що впливають на нормальний пульс

Пульс — це важливий показник функціонування серцево-судинної системи, і на нього впливає багато чинників.

• Фізична активність і навантаження можуть значно збільшити пульс. Під час фізичного навантаження серце працює швидше, щоб постачати більше крові до м’язів та інших тканин.
• Сильні емоції, такі як стрес або хвилювання, можуть призвести до збільшення пульсу через вплив нервової системи.
• Висока температура може збільшити пульс, оскільки серце працює швидше, щоб регулювати температуру організму.
• Деякі гормональні зміни, наприклад, під час вагітності або менструації, можуть вплинути на пульс.
• Вживання алкоголю може змінювати пульс, часто збільшуючи його.
• Пульс зазвичай зменшується з віком. Діти мають більший пульс, ніж дорослі.
• Різні медичні стани, такі як захворювання серця, анемія, гіпертиреоз та інші, можуть впливати на пульс.
• Вживання їжі або пиття напоїв з вмістом кофеїну або інших стимулюючих речовин може збільшити пульс.
• Деякі лікарські препарати можуть впливати на пульс, роблячи його вищим або нижчим.

Кожна людина унікальна, і на її пульс можуть впливати різні фактори. Пульс може бути важливим індикатором стану здоров’я, і зміни в пульсі можуть вказувати на певні проблеми або зміни в організмі. Тому важливо розуміти ці чинники та відстежувати свій пульс для підтримання здоров’я.

Як виміряти пульс?

Виміряти пульс можна дуже легко за допомогою пульсометра або вручну, використовуючи пальпацію пульсуючих артерій.

Виміряти пульс за допомогою пульсометра

1. Купіть електронний пульсометр в аптеці або спеціалізованому магазині. Ці пристрої зазвичай кріпляться до пальця, зап’ястя або гомілки та автоматично вимірюють пульс.
2. Дотримуйтеся інструкцій, що додаються до пульсометра, для правильного використання.
3. Розмістіть пульсометр на відповідному місці на тілі та дочекайтеся результатів.

Виміряти пульс вручну

1. Виберіть місце, де ви будете вимірювати пульс. Зазвичай це роблять на зап’ясті або на шиї. Деякі артерії легше доступні для пальпації, ніж інші.
2. Використовуйте два пальці (зазвичай вказівний та середній) для виконання пальпації артерії. Покладіть їх легко на шкіру над артерією без сильного натиску.
3. Легко натискайте на артерію та рахуйте кількість ударів протягом 60 секунд або помножте результат на 2, щоб визначити кількість ударів на хвилину.
4. Основні артерії для вимірювання пульсу включають лігатурну артерію на зап’ясті (зазвичай використовується для вимірювання пульсу), сонну артерію на шиї.

Пам’ятайте, що точність вимірювання пульсу дуже важлива. При вимірюванні пульсу вручну ведіть облік ударів протягом повної хвилини, або якщо маєте обмежений час, виміряйте протягом 15 секунд і помножте результат на 4. Це надасть вам більш точний показник кількості ударів на хвилину.

Де можна промацати пульс

Пульс можна промацати на кількох місцях у тілі, де артерії легко доступні для пальпації. Ось деякі з найпоширеніших місць для вимірювання пульсу:

Артерія лігатурна (радіальний пульс). Ця артерія зазвичай промацується на зап’ясті, з боків від горизонтальної кістки. Це одне з найпоширеніших місць для вимірювання пульсу.

Сонна артерія. Ця артерія промацується на шиї, над горлом, якщо помістити пальці на бік гортані. Вимірювання пульсу на цій артерії може бути корисним при визначенні пульсу у дітей і дорослих.

Артерія пахвова. Артерія пахвова знаходиться в пахві та може бути використана для вимірювання пульсу в цій області. Вона зазвичай використовується у медицині для вимірювання кровообігу в верхніх кінцівках.

Артерія стегнова. Ця артерія знаходиться на верхній частині стегна і може бути використана для вимірювання пульсу на нижніх кінцівках.

Пам’ятайте, що важливо пальпувати артерію легко та обережно, не натискати занадто сильно, щоб не перешкодити кровообігу. Вимірюючи пульс, краще робити це на спокійному місці, коли людина не знаходиться під фізичним навантаженням або в стресовому стані, для отримання більш точних результатів.

Як використовувати пульс для вимірювання ЧСС

ЧСС (частота серцевих скорочень) вимірюється за допомогою пульсу. Щоб виміряти ЧСС, вам потрібно використовувати пульсометр або вимірювати пульс вручну та обчислити кількість ударів серця протягом хвилини. Ось кроки для вимірювання ЧСС:

• Виміряти пульс за допомогою пульсометра або виміряти пульс вручну
• Оцініть результат
• Запишіть число ударів серця на хвилину (пульс)

Для найбільш точного вимірювання ЧСС рекомендується проводити вимірювання у спокійному стані, коли ви не фізично активні або не в стані стресу. Якщо у вас виникають питання щодо вашого ЧСС або ви хочете перевірити його за певний період часу, краще консультуватися з лікарем або медичним фахівцем.

Можливі причини низького пульсу

Низький пульс, відомий як брадикардія, визначається як частота серцевих скорочень менше ніж 60 ударів на хвилину у дорослих. Існує кілька можливих причин для низького пульсу, і вони можуть варіюватися в залежності від конкретної ситуації та стану здоров’я особи. Деякі можливі причини низького пульсу включають:

Фізична активність. Якщо ви фізично підготовлені та маєте низьку ЧСС в режимі спокою, це може бути зв’язано з високою фізичною активністю та доброю фізичною формою.

Атлети та спортсмени. Серце атлетів може бути більш ефективним і витривалим, що призводить до низького пульсу.

Вік. З віком пульс зазвичай стає нижчим.

Генетика. Генетичні фактори можуть впливати на частоту серцевих скорочень.

Зниження метаболізму. Деякі стани, такі як гіпотиреоз (знижена функція щитоподібної залози), можуть призводити до сповільнення метаболізму і низького пульсу.

Передозування ліками. Деякі лікарські препарати, такі як бета-блокатори, можуть спричинити брадикардію як побічний ефект.

Проблеми зі шлунково-кишковим трактом. Деякі гастроінтестинальні захворювання можуть впливати на пульс через стимуляцію нервової системи.

Вагітність. У жінок під час вагітності пульс може спадати через зміни об’єму крові та інші фізіологічні фактори.

Проблеми зі судинами та серцем. Певні захворювання серця, такі як хвороба синусового вузла, можуть призводити до брадикардії.

Нейрологічні стани. Деякі нейрологічні стани, такі як нейрогенна брадикардія, можуть впливати на пульс через нервову систему.

Брадикардія може бути нормальною у певних ситуаціях, таких як у спортсменів, але також може бути ознакою медичного стану, який вимагає лікування. Якщо ви або хтось інший спостерігаєте низький пульс та вас це турбує, рекомендується звернутися до лікаря для обстеження та визначення причини.

Можливі причини високого пульсу

Високий пульс, відомий як тахікардія, визначається як частота серцевих скорочень більше ніж 100 ударів на хвилину у дорослих. Існує кілька можливих причин для високого пульсу, і вони можуть бути спровоковані різними факторами. Ось деякі з можливих причин:

Фізична активність. Під час фізичної активності серце працює швидше, щоб забезпечити достатнє кровопостачання м’язам та органам. Тому висока пульсова частота під час фізичного навантаження є нормальною.

Стрес і емоції. Сильні емоції, стрес, тривожність та страх можуть призвести до збільшення пульсу через вплив на нервову систему.

Гаряча або волога погода. Екстремальні погодні умови можуть призвести до збільшення пульсу, оскільки серце працює швидше, щоб регулювати температуру тіла.

Зниження об’єму крові. Втрата крові через кровотечу або дегідратацію може призвести до тахікардії, оскільки серце намагається компенсувати зниження об’єму крові.

Вживання стимулюючих речовин. Кофеїн, нікотин, і деякі лікарські препарати можуть збільшити пульс через їх стимулюючу дію.

Захворювання серця. Деякі серцеві захворювання, такі як фібриляція передсердь, можуть призводити до тахікардії.

Гіпертиреоз. Збільшена функція щитоподібної залози (гіпертиреоз) може викликати тахікардію.

Анемія. Недостатність червоних кров’яних клітин в організмі (анемія) може спричинити збільшення пульсу, оскільки серце намагається компенсувати недостатність кисню.

Інфекції та захворювання. Захворювання та інфекції можуть призвести до підвищення тахікардії, оскільки імунна система бореться з інфекцією.

Інші фактори. Високий пульс може також бути спровокований іншими факторами, такими як гіпоглікемія (низький рівень цукру в крові), отруєння, алергічні реакції та інші стани.

Якщо ви помітили підвищення пульсу, який вас турбує або відчуваєте тахікардію без очевидних причин, рекомендується звернутися до лікаря для докладного обстеження та визначення причини. Тахікардія може бути симптомом певних медичних станів, і важливо вчасно визначити їх і вжити відповідні заходи.

Що потрібно знати про максимальну частоту серцевих скорочень

Максимальна частота серцевих скорочень (МЧСС) вказує на максимальну кількість ударів серця за одну хвилину, яку може досягти серце в певних фізичних умовах. Знання МЧСС корисне для спортсменів, тренера та інших осіб, які цікавляться фізичною активністю та здоров’ям серця.

• Індивідуальна різниця. МЧСС буде відрізнятися у всіх людей в залежності від віку особи, зазвичай це залежить від генетичних факторів, рівня фізичної активності, віку та статі. Середній показник можна вираховувати так від 220 треба відняти вік. Отже, для 20-річної особи МЧСС може бути приблизно 200 ударів на хвилину, тоді як для 50-річної особи – приблизно 170 ударів на хвилину.
• Визначення МЧСС. Зазвичай МЧСС визначається під час фізичного навантаження, такого як біг або велосипедна їзда, коли серце намагається працювати на максимумі. Щоб знайти МЧСС, необхідно здійснювати інтенсивну фізичну активність під наглядом фахівця, який моніторить пульс та інші параметри.
• МЧСС та тренування. Знання МЧСС може бути корисним для розробки індивідуального плану тренувань, а також для контролю за інтенсивністю тренувань. Використовуючи МЧСС, тренери можуть створити тренувальні програми, які дозволяють підтримувати оптимальну інтенсивність без перевантаження серця.
• Безпека. Важливо розуміти, що прагнення досягти МЧСС не повинно впливати на ваше здоров’я і безпеку. Перед початком нової програми фізичних навантажень, особливо якщо ви не звикли до інтенсивних тренувань, рекомендується проконсультуватися з лікарем.
• Зменшення МЧСС з віком. МЧСС зазвичай зменшується з віком, оскільки серце стає менш еластичним і менш ефективним. Проте регулярна фізична активність може допомогти зберегти вищу МЧСС навіть на похилому віці.

Максимальна частота серцевих скорочень є індивідуальним показником, який може бути корисним при розробці плану фізичних навантажень та моніторингу здоров’я серця. Важливо враховувати власні фізичні можливості та здоров’я, а також взяти до уваги рекомендації лікаря чи тренера, перш ніж встановлювати конкретні цілі для МЧСС.

Декілька слів про зони ЧСС для спортсменів

Зони частоти серцевих скорочень (ЧСС) для спортсменів є інструментом, який допомагає спортсменам контролювати інтенсивність тренувань та досягати максимальних результатів. Ці зони базуються на відсотках від максимальної ЧСС (МЧСС) і дозволяють адаптувати тренування до конкретних фізичних цілей.

Зона 1 – Легка активність (50-60% від МЧСС)

• Зона 1 відповідає найнижчій інтенсивності тренувань.
• Використовується для розминки, відновлення після інтенсивних тренувань та тривалих аеробних активностей.
• Полегшує спалювання жиру і підтримує загальний фізичний стан.

Зона 2 – Аеробні тренування (60-70% від МЧСС)

• В цій зоні зростає інтенсивність тренувань.
• Використовується для підвищення витривалості та поліпшення серцево-судинної функції.
• Підтримує спалювання жиру, покращує ефективність дихальної системи.

Зона 3 – Поріг аеробних тренувань (70-80% від МЧСС)

• В цій зоні інтенсивність тренувань значно зростає.
• Використовується для покращення аеробної потужності та підвищення швидкості.
• Заохочує споживання більше калорій під час тренувань.

Зона 4 – Поріг лактату (80-90% від МЧСС)

• В цій зоні тренування стають важкими та інтенсивними.
• Використовується для покращення аеробної та анаеробної витривалості.
• Підвищує максимальну швидкість та потужність.

Зона 5 – Максимальна інтенсивність (90-100% від МЧСС)

• Ця зона відповідає найвищій інтенсивності тренувань.
• Використовується для розвитку анаеробної витривалості, зокрема максимальної швидкості та потужності.
• Допомагає підготувати спортсменів до змагань та підвищувати максимальну продуктивність.

Важливо зауважити, що індивідуальні зони ЧСС можуть відрізнятися від спортсмена до спортсмена. Щоб точно визначити ці зони, зазвичай проводять тести, такі як тест МЧСС. Планування тренувань відповідно до зон ЧСС допомагає досягти конкретних фізичних цілей, підтримувати оптимальну інтенсивність та зменшувати ризик перевантаження серця.

Перед розпочатком будь-яких нових тренувань або розробкою плану тренувань, спортсменам рекомендовано проконсультуватися з фахівцем, який може надати індивідуальні рекомендації та врахувати специфічні потреби.

Як підтримувати нормальний пульс

Регулярна фізична активність сприяє покращенню серцево-судинної функції та зниженню пульсу в стані спокою. Рекомендується виконувати аеробні вправи, такі як біг, плавання, велосипедна їзда або ходьба, принаймні 150 хвилин на тиждень, розділені на менші тренувальні сесії.

Правильне, повноцінне та збалансоване харчування з наявністю фруктів, овочів, зернових продуктів, нежирних білків та здорових жирів. Обмежуйте споживання продуктів, багатих на насичені жири та холестерол.

Підтримуйте належний рівень гідратації, бо недостатнє споживання води може призвести до збільшення пульсу.

Підтримуйте здорову вагу, оскільки зайва вага може негативно впливати на серце та прискорювати пульс.

Відмова від тютюну та обмеження алкоголю.

Куріння та вживання алкоголю можуть підвищити пульс і створити ризики для серця.

Ефективне керування стресом за допомогою технік релаксації, таких як медитація, йога або дихальні вправи, допомагає знизити пульс і покращити загальне самопочуття.

Регулярний медичний огляд.

Регулярно відвідуйте лікаря для перевірки здоров’я серця та визначення пульсу.

Характеристики пульсу і правила його вимірювання

Пульс — це коливання артеріальних судин, які пов’язані з роботою серця. Але медики розглядають пульс більш широко: всі зміни в судинах серцевої системи, які пов’язані з ним. Кожна характеристика пульсу свідчить про норму або відхилення в стані діяльності серцевих м’язів.

Головні характеристики пульсу

Коливання серця мають шість головних показників, за якими можна провести діагностику функціонування серцевих мишц.Пульс і його характеристики — це ритмічність і частота ударів, сила ударів і напруга, а також форма коливань. Рівень артеріального тиску також характеризується властивостями пульса.По коливань серцебиття фахівці можуть встановити хворобу, на яку страждає пацієнт.

ритм

Серцевим ритмом називається циклічне чергування «ударів» серцевих м’язів протягом хвилини. Це коливання стінок артерії. Вони характеризують рух крові по артеріях під час серцевих сокращеній.С діагностичною метою пульс вимірюють на скроні, стегні, під коліном, задньої гомілкової і в інших місцях, де проходять близько до поверхні тіла артерії. У хворих часто ритмічність серцевих ударів порушується.

частота

Частотою пульсації називається число «ударів» за хвилину. Підрахунок її можна здійснити при натисканні на артеріальні судини. Частота серцевих скорочень (пульс) в широкому діапазоні навантажень характеризує швидкість проштовхування крові. Є два види відхилень ЧСС:

Інтервал скорочень можна підрахувати тонометром, а не тільки простий пальпацией. Норма частоти залежить від того, який вік людини, якій міряють пульс. Частота залежить не тільки від віку і патологій. При фізичному навантаженні частота теж збільшується. При високій частоті пульсу необхідно з’ясувати яке АТ. Якщо вона низька, потрібно використовувати засоби, що знижують швидкість скорочень будь-яким із способів, доступних для пацієнта, оскільки занадто часті серцебиття дуже небезпечні.

Величина серцевих ударів

Величину «ударів» характеризують напругу коливальних рухів і наповнення. Ці показники є станом артерій, а також їх еластичності. Розрізняють такі відхилення:

• сильний пульс, якщо в аорту проводиться викид великої кількості крові;
• слабкий пульс, якщо звужена аорта, наприклад, або стеноз судин;
• перемежовується, якщо великі серцебиття чергуються зі слабкими;
• ниткоподібний, якщо коливання майже не промацуються.

напруга

Визначається цей параметр силою, яку необхідно прикласти, щоб зупинити кровотік в артерії. Напруга визначається рівнем систолічного артеріального тиску. Розрізняються такі види відхилень:

• тверді скорочення, які спостерігаються при високому рівні тиску;
• м’які зустрічаються, коли артерія легко перекривається без зусиль.

Норми пульсу для чоловічої статі

наповнення

На цей параметр впливає кількісний обсяг крові, що викидається в артерію. Він впливає на силу вібрації судинних стінок. Якщо наповнення при дослідженні нормальне, пульс вважають повним. Якщо наповнюваність артерій слабка, пульс буде слабо наповненим. Наприклад, при великій втраті крові. При гіпертонічному кризі серцебиття дуже наповнені.

Форма пульсових коливань

Даний показник залежить від значення вібрації тиску між скороченнями судин. Є кілька варіантів відхилення від нормального значення показника:

• швидкі серцебиття виникають при надходженні з шлуночків великого об’єму крові і еластичності артерій (Це призводить до зниження діастолічного тиску);
• повільні з невеликими перепадами артеріального тиску (при зменшенні перерізу стінок аорти або дисфункції мітрального клапана);
• дікторіческіе напади спостерігаються при проходженні додаткової хвилі.

Parvus, tardus означає в перекладі «повільний, малий». Таке наповнення пульсацій характерно при зменшенні амплітуди коливань, зниження швидкості. Пульс тардус Парвус характерний для пацієнтів, що мають порок мітрального клапана або страждають звуженням головної артерії.

Де і як можна досліджувати?

На тілі людини обмежена кількість місць, де можна досліджувати пульсові скорочення. І багато менше варіантів дослідження його в домашніх умовах. Дослідити пульс без використання приладів можливо тільки за допомогою пальпації. Знайти і виміряти якість і силу серцебиття можна на:

• зап’ясті (близько променевої кістки);
• лікті;
• плечових або пахвових артеріях;
• скронях;
• стопах;
• шиї (де знаходиться сонна артерія);
• щелепи.

Крім того, пульсація легко прощупується в паху або підколінної ямці.

Норма частоти пульсових коливань

Норма коливань ударів серця в залежності від віку різна. Для новонародженої дитини характерно кількість биття близько 110 ударів. У 5-річному віці їх норма коливається близько 86, а для 60 років серцебиття коливаються приблизно в межах 65 в хвилину. Лікарі склали таблицю значень пульсових коливань:

венний пульс

Цей пульс є биттям в яремних венах, в ямці на шиї і декількох інших місцях, які розташовані близько від серця. На місці дрібних вен його виміряти невозможно.Свойства венозного пульсу, як артеріального, характеризується частотою, ритмом і інших параметрів. Дослідження вен проводиться з метою визначення, яка пульсовая хвиля, оцінити венозний тиск. Найпростіше досліджується права внутрішня яремна вена. Вимірюють венний пульс так:

• людини укладають на ліжко під кутом 30 градусів;
• м’язи шиї необхідно розслабити;
• шия розташовується так, щоб світло падало по дотичній до шкіри шиї;
• Рука прикладається до вен на шиї.

Домашні методи підвищення пульсаЧтоби порівняти фази венозного і серцевого циклів і не сплутати їх, пальпують ліву вену.

Інші методи дослідження

Одним з основних способів дослідження венного пульсу є флебографія. Це спосіб фіксації серцевих вібрацій, пов’язаних з наповненням великих вен, які розташовуються недалеко від серця. Реєстрація виконується в формі флебограмми.Чаще прилад для цієї мети закріплюють біля яремних вен. Там пульс виражений більш чітко і може бути промацати пальцями.

діагностичне значення

Флебограмма оцінює якість пульсу, що характеризує стан судинної стінки вен, дозволяє встановити форму і довжину кров’яних хвиль, судити про функціонування і тиску правих серцевих відділів. У патології змінюється графічне зображення окремих хвиль. Вони збільшуються, зменшуються, навіть часом зникають. Наприклад, при скруті відтоку крові з правого передсердя зростає сила скорочень.

капілярний пульс

Цей вид пульсу, ніщо інше, як почервоніння краю нігтьової пластини при натисканні на неї. Подібна дія можна проводити спеціальним склом на губи або лоб паціента.Прі нормальному капілярному ритмі в області натискання по межі плями можна спостерігати ритмічні почервоніння — побледнения, які проявляються в такт скорочень серця. Ці прояви на шкірі вперше описав Квінке.Налічіе ритму капілярних потоків характерно для недостатньої роботи клапанів аорти. Чим вище ступінь недостатності роботи останньої, тим виражено капілярна пульсація.

Розрізняють прекапілярних пульс і істинний. Справжнім є пульсація бранши капілярів. Його легко виявити: помітне пульсуюче почервоніння нігтя на кінець нігтьової пластинки у молодих пацієнтів після перебування на сонці, в лазні і ін. Така пульсація часто свідчить про тиреотоксикозі, дефіциті кровотоку в артеріях або венах.

Прекапілярні пульсація (Квінке) характерна для судин побільше капілярів, він проявляється при пульсації артеріол. Її можна побачити на нігтьовому ложі і без натискання, вона також видно на губах або лобової частини. Таку пульсацію спостерігають при аортальної дисфункції в систоле з великим ударним об’ємом і потужною хвилею, яка доходить до артеріол.

Методика виявлення

Дана пульсація визначається, як уже було сказано вище, натисканням на нігтьову пластину пацієнта. Методи натискання описані вище. Тест на наявність даних серцебиття проводиться в разі підозри на патології кровоносної сістеми.Есть кілька способів, що дозволяють виявити даний вид пульсу.

частота пульсу

Характеристик капілярного пульсу в нормі не буває. Попросту такої пульсації неможливо побачити неозброєним оком, якщо кровоносна система здорова.

Характеристики пульсу в нормі і причини відхилення

Поняття пульсу знайоме кожній людині, особливо спортсменам, які за допомогою пульсу стежать за частотою серцевих скорочень. Пульс є давно відомим биомаркером, що дозволяє оцінити не тільки роботу серця, але і стан всього організму в целом.

Методіка визначення пульсу досить проста, її може освоїти будь-яка людина без медичної освіти , але співвіднести всі показники і визначити причину порушення може тільки лікар.

Пульс: що це таке, основні характеристики

Пульсом називають коливання стінок артерій, викликані скороченням серцевого м’яза. Серце перекачує кров по венах і судинах під тиском, тому еластичні стінки судин роблять пульсуючі рухи під напором крові. Якщо артерії і судини розташовані близько до шкіри, то цей процес буде видно і ощутім.Характерістіка пульсу в нормі включає в себе кілька показників. Найчастіше спортсмени вимірюють тільки частоту пульсу в хвилину, але є й інші показники:

• Частота. Це число коливань стінок артерії за одну хвилину. Основний показник пульсу. Виділяють рідкісний, помірний і частий пульс. Однак частота пульсу і ЧСС можуть і не збігатися. Наприклад, при деяких порушеннях роботи серця воно не заповнюється кров’ю повністю. Здійснюючи 2 скорочення, серце заповнює кров’ю правий шлуночок, а лівий залишається порожнім. В результаті серце вчинила 2 удари, а пульс показав 1 поштовх.
• Ритм. Ритм показує інтервали між наступними один за одним поштовхами. Відповідно буває ритмічний (інтервали між поштовхами рівні) і аритмічний (інтервали різні) пульс.
• Наповнення. Залежно від кількості викидається крові може виділятися повний і порожній пульс. Якщо обсяг крові достатній, то артерії заповнюються повністю, отже, коливання стінок будуть помітніше. Порожній пульс вказує на те, що серце перекачує малий обсяг крові.
• Напруга. Напруга вимірюється тим зусиллям, яке потрібно прикласти, щоб повністю перетиснути артерію. Виділяють твердий і м’який пульс. При м’якому пульсі артерія пережимається легко і без особливих зусиль.
• Форма. Це швидкість зміни обсягу артерії в процесі наповнення її кров’ю. Цей показник можна виміряти тільки за допомогою спеціального приладу, пальпацией його не визначився. Розрізняють швидкий, повільний і дикротичний (змінний) пульс.

Говорячи про норму пульсу, найчастіше мають на увазі його частоту. Нормальною вважається частота від 60 до 90 ударів в хвилину. Зниження цього показника, називається брадикардією, підвищення — тахікардією. Однак ці показники стосуються тільки дорослого человека. маленьку дитину серцевий м’яз слабша, тому воно скорочується частіше, а з віком приходить в норму. У новонародженої дитини пульс може досягати 140 ударів в хвилину, що вважається нормою. До 6 років верхня межа норми допускається до 95 ударів в мінуту.У тренованого людини, спортсмена після кардиотренировок серцевий м’яз зміцнюється, і їй потрібно менше зусиль, щоб перекачувати необхідний об’єм крові, тому пульс у спортивних людей може бути трохи уповільнений, до 50 ударів в мінуту.На пульс впливають багато показників:

1. Він може прискорюватися при фізичних навантаженнях, емоційному збудженні, вживанні алкоголю і кофеїновмісних напоїв. Це невеликі і тимчасові відхилення, які незначно впливають на стан організму. Якщо говорити про захворювання, які можуть спровокувати тахікардію або брадикардію, то найчастіше виділяють наступні.
2. Вроджені вади серця. Вроджені вади серця супроводжуються різними порушеннями, які можуть призводити як до тахікардії, так і брадикардії. Найчастіше порок серця провокує сильну тахікардію.
3. Ендокринні захворювання. Захворювання щитовидної залози і гормональні збої впливають на роботу серця, викликаючи уповільнення або почастішання ЧСС. Брадикардія в цьому випадку може бути викликана прийомом гормональних препаратів.
4. Інфаркт міокарда. При інфаркті міокарда порушується кровообіг в серцевому м’язі, що ускладнює її скорочення. Це викликає брадикардію і уповільнення пульсу.
5. Запалення міокарда. Запалення серцевого м’яза найчастіше призводить до брадикардії, так як запальний процес уповільнює роботу серця і знижує її скоротливу здатність.

Як правильно виміряти пульс?

Виміряти пульс можна різними способами. Артеріальний пульс найпростіше виміряти за допомогою пальпації. Лікарі виділяють також венозний і капілярний пульс, які методом пальпації не визначаються, тому вимагають особливого подхода.С допомогою пальпації людина цілком може виміряти собі пульс самостійно, не вдаючись до допомоги лікаря. У дорослої людини зазвичай куль вимірюють на променевої артерії на запястье.Двумя пальцями притискають артерію рівно настільки, щоб була відчутна пульсація. Сильно здавлювати її не потрібно. Засікають час (1 хвилину) і вважають кількість ударов.Еслі пульс прощупується, припуститися помилки при такому вимірі досить трудно.

Допустімо вважати кількість ударів нема за хвилину, а за 30 секунд, а потім просто помножити результат на 2.Методи вимірювання пульсу:

1. Огляд. Якщо пульс досить сильний і помітний, можна обійтися без пальпації. Візуально можна порахувати кількість поштовхів за хвилину. Однак лікарі все одно вважають за краще пальпацію як більш надійний метод вимірювання.
2. Сфігмографія. Це інструментальний метод вимірювання пульсу. Сфигмография зображує пульс графічно. Це більш інформативний метод, який дозволяє точно визначити не тільки частоту, але і висоту пульсової хвилі під час скорочення і розслаблення серцевого м’яза.
3. Сфігмоманометр. Ця процедура проводиться за допомогою сфигмоманометра, тобто звичайного тонометра. Крім визначення артеріального тиску, він дозволяє ще й оцінити частоту пульсу. Особливість цього методу в тому, що на передпліччі надаватися манжета, яка перетягує руку, що робить пульс більш помітним.
4. Пульсоксиметрія. Цей метод визначає не стільки пульс, скільки насичуваності крові киснем. На вказівний палець надівається спеціальна манжета, а на екран приладу виводиться відсоток насичуваності крові киснем.

Місця визначення пульсу

На людському тілі є кілька місць для визначення частоти пульсу за допомогою пальпації або інструментальними способами. Однак при всій різноманітності методів вимірювання пульсу саме пальпація залишається найпростішим і популярним.Пропальпіровать пульс можна на тих місцях людського тіла, де є артерії, розташовані близько до шкіри:

• Зап’ясті. На зап’ясті розташована променева артерія, яка добре прощупується і дозволяє виміряти пульс. Намацати променеву артерію досить просто, достатньо покласти 2 пальця на зап’ястя трохи нижче долоні, під великим пальцем.
• Ліктьова артерія. І ліктьова, і променева артерії є продовженням плечової артерії, тому крім зап’ястя можна прощупати пульс і на згині ліктя або в медіальній (центральної) частини зап’ястя.
• Пахвова артерія. Пахвовий пульс пальпується в області пахвовій артерії, яка знаходиться на рівні краю першого ребра. Найпростіше намацати пульс в області центральної грудної артерії.
• Стегно. Стегновий пульс добре прощупується на внутрішній стороні стегна, ближче до лобкового симфізу (лонного зчленування). Найчастіше стегновий пульс промацують у тварин, так як він найсильніший.
• Скроневаартерія. При підвищеному тиску скроневаартерія пульсує настільки сильно, що це помітно візуально. Щоб намацати пульс, потрібно покласти два пальці на скроню трохи вище вилиці.
• Сонна артерія. Сонна артерія розташована в області шиї. Для визначення пульсу потрібно покласти два пальці на область шиї, ближче до підборіддя і збоку від щитовидного хряща. Така пальпація повинна проходити м’яко і бажано в положенні лежачи.

Частоту пульсу рекомендується вимірювати для профілактики, як і артеріальний тиск. У разі відхилення від норми необхідно звернутися до лікаря за консультацією.

Пульс і його характеристика

Артеріальний пульс — це ритмічні коливання стінки артерії, обумовлені викидом крові в артеріальну систему протягом одного скорочення серця. Розрізняють центральний (на аорті, сонних артеріях) і периферичний (на променевої, тильній артерії стопи і деяких інших артеріях) пульс .У діагностичних цілях пульс визначають і на скроневої, стегнової, плечової, підколінної, задньої великогомілкової і інших артеріях.Чаще всього пульс досліджують у дорослих на променевої артерії, яка розташована поверхнево між шиловидним відростком променевої кістки і сухожиллям внутрішньої променевої мишци.Ісследуя артеріальний пульс, важливо визначити його частоту, ритм, наповнення, напруга та інші характеристики. Характер пульсу залежить від еластичності стінки артерії.Частота — це кількість пульсових хвиль в 1 хвилину. У нормі у дорослої людини пульс 60-80 ударів в хвилину. Почастішання пульсу більш 85-90 ударів в хвилину називається тахікардією.

Уражень пульсу менше 60 ударів в хвилину називається брадикардією. Відсутність пульсу називається асісітоліей. При підвищеної температури тіла на ГС пульс збільшується у дорослих на 8-10 ударів в хвилину.

Ритм пульсу визначають інтервалом між пульсовими хвилями. Якщо вони однакові — пульс ритмічний (правильний), якщо різні — пульс аритмічний (неправильний) .У здорової людини скорочення серця і пульсова хвиля слід один за одним через рівні проміжки часу.Якщо є різниця між кількістю серцевих скорочень і пульсовиххвиль, то такий стан називається дефіцитом пульсу (при миготливої аритмії). Підрахунок проводять дві людини: один вважає пульс, інший вислуховує тони серця. Наповнення пульсу визначається по висоті пульсової хвилі і залежить від об’єму систоли серця. Якщо висота нормальна або збільшена, то прощупується нормальний пульс (повний); якщо немає — то пульс порожній. напругапульсу залежить від величини артеріального тиску і визначається по тій силі, яку необхідно прикласти до зникнення пульса.Прі нормальному тиску артерія здавлюється помірним зусиллям, тому в нормі пульс помірного (задовільного) напруги. При високому тиску, артерія здавлюється сильним натисканням такий пульс називається напруженим.

Важливо не помилитися, так як сама артерія може бути склерозірована. В такому випадку необхідно виміряти тиск і переконатися у виниклому припущенні.

При низькому тиску артерія здавлюється легко, пульс за напругою називається м’яким (ненапруженим) .Нехай, ненаголошений пульс називається малим нітевідним.Данние дослідження пульсу фіксуються двома способами: цифровим — в медичній документації, журналах, і графічним — в температурному аркуші червоним олівцем в графі ‘ П ‘(пульс). Важливо визначити ціну поділки в температурному аркуші.

Пульс і його характеристики

Артеріальний пульс можна визначати в декількох точках.Наіболее часте місце визначення пульсу — на променевої артерії. Вимірювання проводять на правій або лівій руці, в нижній частині передпліччя, практично в області зап’ястя. Артерія лежить під шкірою паралельно променевої кістки, ближче до великого пальцу.Кроме цього, пульсацію можна визначати на сонних артеріях.В пошуку потрібної точки як орієнтир слід використовувати щитовидний хрящ — «кадик», який краще помітний у чоловіків. У повних людей і жінок його виявляють не візуально, а промацуючи трахею. Цей хрящ знаходиться трохи нижче середини шиї. Для зручності виміру голову пацієнта повертають в сторону, протилежну стороні ізмеренія.Напрімер, якщо вимірюють пульс на правій сонній артерії, хворий повертає голову вліво. При повороті голови на шиї стає помітний м’язовий валик,що починається за вухом і йде вниз до внутрішнього кінця ключиці. Це грудинно-ключично-соскоподібного м’яза, другий наш орієнтир. Знайшовши обидва освіти, можна приступати до вимірювання.

Пальці, від вказівного до мізинця, вибудовують в лінію між трахеєю і м’язом, на рівні щитовидного хряща. Їх розташовують по ходу артерії, т. Е. Паралельно шиї. Якщо все виконано вірно, людина може чітко відчути пульс.Очень чітко пульсові хвилі помітні на аорті.

У струнких людей і підлітків пульсація цього судини помітна навіть візуально — передня черевна стінка піднімається і опускається в такт биттю серця. Пульс на аорті можна визначати всією долонею. Її кладуть на верхню частину живота пацієнта, паралельно осі тіла, при цьому пальці спрямовані в бік грудини, а підстава долоні знаходиться ближче до пупку.Прі невеликому натисканні долонею на живіт дослідник може відчути колебанія.Прі необхідності, пульс можна виміряти на пахвовій артерії. Так як вона досить велика, її пульсацію зазвичай теж можна побачити неозброєним оком. Пахвова артерія розташована в проекції переднього краю дельтоподібного м’язи — тієї, що утворює округлість плеча і покриває плечовий суглоб сверху.Еслі пояснювати більш спрощено, то вона лежить практично паралельно передній лінії росту волосся,коли хворий стоїть або лежить, заклавши руку за голову. У цій зоні визначити коливання дуже легко.Еще одна артерія, що лежить поверхнево і підходяща для вимірювання пульсу — це стегнова. Вона знаходиться в паховій області.

Для того щоб знайти потрібну зону, необхідно визначитися з місцезнаходженням пахової зв’язки. З одного боку вона прикріплюється до лобкової кістки (приблизно по серединній лінії тіла), з іншого — до верхньої ості клубової кістки, кістковому виступу таза, який так добре помітний у струнких Дівчат. Коли людина сидить, по лінії пахової зв’язки утворюється складка.

Виявивши пахову зв’язку, її умовно ділять на три рівних відрізка. На кордоні між середнім і внутрішнім відрізками і знаходиться шукана точка. Пальці встановлюють в лінію перпендикулярно зв’язці і злегка притискають до шкіри. Пульсація артерії відразу ж обнаружівается.На нозі пульсові хвилі можна зафіксувати ще в трьох зонах.Первая з них знаходиться під коліном; незважаючи на те, що тут проходить артерія досить великого діаметру, знайти її буває досить складно, так як вона лежить глибоко, прикрита жировою тканиною і лімфатичними вузлами. Набагато легше визначити пульс нижче.Ви нижньої частини гомілки справа і зліва від стопи знаходяться два кісткових виступу — внутрішня і зовнішня кісточка.

Позаду внутрішньої кісточки розташована задня великогомілкова артерія, на якій також можна визначити пульсові хвилі. Крім того, іноді пульс знаходять на тильній артерії стопи — вона лежить між першою і другою плесновими кістками, іншими словами, на тилу стопи між першим (більшим) і другим пальцями.

У деяких людей в цій зоні пульсація відсутня, так як цей посудину може лежати як поверхнево, так і глибоко під кожей.Наверное, кожна людина, відчуваючи головний біль, прикладав пальці до скронь і відчував коливання. Остання зона, в якій можна виявити пульсацію судин, знаходиться на голові, в скроневій області. Тут її можна відчути практично всегда.Ітак, ми навчилися правильно визначати пульс. Навіщо ж потрібна ця процедура? При вимірюванні пульсу можна не тільки підрахувати, як часто скорочується серце, але і зробити інші висновки. У цьому допоможе оцінка його характерістік.

Частота пульсу — це кількість коливань, зареєстроване протягом хвилини. У здорової дорослої людини вона становить 60-80 в хвилину, плюс-мінус 3-5 ударів. Якщо пульс людини більш 85-90,цей стан називається тахікардією, менше 50-55 — брадікардіей.Во час глибокого сну він зменшується приблизно до 50 ударів. Це є нормою і називається фізіологічною брадикардією. Зниження частоти також відбувається у професійних спортсменів, у них навіть в нормі пульс може досягати 45-55 ударів в мінуту.Прі фізичної та емоційної навантаженні цифри, навпаки, можуть значно зростати, в деяких випадках в 2-3 рази і більше. Наприклад, у спринтера, пробігає дистанцію в 100 м, частота за кілька секунд збільшується до 200-220 ударів.у них навіть в нормі пульс може досягати 45-55 ударів в мінуту.Прі фізичної та емоційної навантаженні цифри, навпаки, можуть значно зростати, в деяких випадках в 2-3 рази і більше. Наприклад, у спринтера, пробігає дистанцію в 100 м, частота за кілька секунд збільшується до 200-220 ударів.у них навіть в нормі пульс може досягати 45-55 ударів в мінуту.Прі фізичної та емоційної навантаженні цифри, навпаки, можуть значно зростати, в деяких випадках в 2-3 рази і більше. Наприклад, у спринтера, пробігає дистанцію в 100 м, частота за кілька секунд збільшується до 200-220 ударів.

Тахікардія також може відзначатися при надмірному нагріванні — так, у людини, що знаходиться в лазні, з підвищенням температури тіла на один градус пульс зростає приблизно на 10 ударів.

Практика показує, що в екстремальній ситуації лише 2-3 людини з 10 можуть вірно знайти пульс у потерпілого. Решта або не знаходять його, або «відчувають» пульс там, де його немає. Це говорить про необхідність практики — в кінці кінців, кожен може опинитися в ситуації, де потрібно відповідний навик.Следующая характеристика — це ритмічність. Пульс може бути ритмічним або неритмічним (аритмічним). У нормі проміжки між коливаннями стінок судин однакові. У здорових людей іноді можуть зустрічатися екстрасистоли — позачергові скорочення серця, які з’являються з-за виникнення додаткового імпульсу в предсердіі.В момент екстрасистоли пульс стає неритмічним, але потім знову вирівнюється. Подібні явища можуть відбуватися кілька разів за добу, але завжди є рідкісними і одиничними,тому зареєструвати їх при випадковому вимірюванні найчастіше не вдається. Таким чином, аритмичность завжди говорить про наявність у людини якогось захворювання.

Наповнення — це характеристика, яка відображає ступінь наповненості судини кров’ю і оцінюється по висоті пульсового коливання. Пульс може володіти більшою чи меншою наповненістю. У нормі він полний.Многіе плутають наповнення пульсу з його напругою. Напруга — це властивість, яке може змінюватися в залежності від цифр артеріального тиску.

Його визначають, притискаючи пальцями судину до тих пір, поки він не перестане пульсувати, пропускаючи кров. Чим більше зусиль доводиться для цього прикладати, тим більше артеріальний тиск і, отже, напруга пульса.У здорових людей із середньою величиною АТ напруга визначають як задовільний — для того, щоб артерія припинила пульсувати, досить середньої сили натискання, при якому кисть дослідника не відчуває великий нагрузкі.Еслі для стиснення судини потрібно докласти досить велику силу, це говорить про підвищеної напруженості, в протилежному випадку він ненапружений, або м’який. Зміна цієї характеристики не завжди говорить про наявність хвороби. З віком стінки артерій поступово ущільнюються і стають менш податливими.

З цієї причини у літніх і старих людей напруженість пульсу може бути високою навіть при нормальних цифрах давленія.Однако в будь-якому випадку, якщо виникло припущення про підвищення напруженості, здогад потрібно підтвердити його виміром. М’який пульс в нормі може бути у підлітків, жінок і людей астенічної статури, т. Е. У тих, хто проявляють схильність до зниженого тиску, але при цьому відчувають себе добре. При деяких тяжких порушеннях, коли відбувається критичне зниження артеріального тиску, можна зафіксувати ниткоподібний пульс, що володіє малим наповненням (порожній) і малим напругою (м’який) Слід характеристика пульсу — його симетричність.

Для того щоб це оцінити, необхідно вимірювати його одночасно на обох руках. У нормі пульс завжди симетричний. Якщо ж пульсовая хвиля з однієї зі сторін хоч трохи затримується, це може говорити про різних захворюваннях — від пороків серця до пухлини. Іноді так званий асиметричний пульс (т. Е.отлічающійся на правій і лівій руці) може бути наслідком поранення верхньої кінцівки, коли в процесі загоєння сформувався рубець, який заважає току крові.Еслі у людини виявлено асиметричність пульсу, то все його характеристики визначають з того боку , в якій коливання стінок посудини краще уловлюються.

Ще одне визначення, яке необхідно засвоїти — величина пульсу. Величина-це властивість, яке складається з спільної оцінки наповнення і напруження. Воно характеризує амплітуду коливань стінки артерій, т. Е. Висоту пульсової хвилі. При значній величині пульс називається великим, або високим, при невеликій — малим, або низьким.

У нормі величина повинна бути средней.Висота пульсовиххвиль обов’язково повинна бути однаковою. Якщо величина пульсу у одного і того ж хворого то більше, то менше, це говорить про порушення серцевого ритму. Такий пульс називається неравномерним.Следующая характеристика — це форма пульсу. Для точного визначення форми існує спеціальний прилад — сфігмограф.Он визначає наростання і спадання пульсової хвилі і зображує їх на графіку, де чітко помітні коливання стінок, які при цьому відбуваються. Однак форму можна визначити і за допомогою пальців. У здорових людей розширення і звуження артерій відбувається рівномірно і з помірною швидкістю. Якщо хвиля швидко наростає і швидко спадає, що відчувається у вигляді різких поштовхів, такий пульс називається швидким, або підскакує. Дане порушення може говорити про порок серця,проте іноді подібна зміна форми можливо при сильному волненіі.Когда стінка артерії коливається з невеликою швидкістю і піднімається невисоко, говорять про повільному пульсі, теж яка не є нормой.Такови основні властивості артеріального пульсу. Окремо від інших виділяють ще два порушення, які виникають при зміні не однієї, а відразу декількох характеристик. Це дикротичний і парадоксальний пульс. Так як обидві ці різновиди є ознакою патології, вони будуть описані в розділі, присвяченому скаргами пацієнта.а відразу декількох характеристик. Це дикротичний і парадоксальний пульс. Так як обидві ці різновиди є ознакою патології, вони будуть описані в розділі, присвяченому скаргами пацієнта.а відразу декількох характеристик. Це дикротичний і парадоксальний пульс. Так як обидві ці різновиди є ознакою патології, вони будуть описані в розділі, присвяченому скаргами пацієнта.

Визначення пульсу людини

Пульс людини — це толчкообразние коливання стінок судин, викликані рухом крові, що викидається серцем. Ритмічно викидається в аорту лівим шлуночком кров створює коливання всередині артеріального русла і призводить до еластичного розтягування і спадання стінок артерій.Пульс у здорової людини (норма) становить 60-80 ударів в мінуту.Свойства пульсу визначаються його частотою, напругою, наповненням і ритмом. Частота пульсу в нормі коливається від 60 до 80 ударів в хвилину, але може варіювати в широких межах залежно від віку, статі, температури тіла і навколишнього середовища, а також фізичного напруження. У віці від 25 до 50 років пульс залишається стабільним. У жінок він частіше, ніж у чоловіків. Чим інтенсивніше м’язова робота, тим частіше пульс. напруга пульсувизначається силою, яку потрібно застосувати при натисканні на стінки артерій, щоб припинити пульсацію. За ступенем напруги пульсу можна приблизно судити про величину максимального тиску: воно тим вище, чим більш напруженими пульс. Наповнення пульсу визначається кількістю крові, що утворює пульсову хвилю, і залежить від об’єму систоли серця. При хорошому наповненні пульсу можна намацати пальцями високу пульсову хвилю, а при поганому, слабкому пульсі, коли пульсові хвилі малі, вони погано помітні. Ледь відчутний пульс називається ниткоподібним. ритм пульсу: В нормі пульсові хвилі слідують один за одним через рівні проміжки часу. У здорової людини пульс ритмічний. Ритм визначається діяльністю серця. У осіб із захворюваннями серця правильний ритм порушується, і це називається арітміей.Учащеніе пульсу називається тахікардією, уражень — брадікардіей.Ісследуют пульс в місцях, де артерії розташовані поверхнево і доступні безпосередній пальпації. Загальноприйнята місце промацування пульсу — променева артерія. Можна промацати пульс на скроневих, а також на сонній і стегновій артеріях. Основний спосіб визначення пульсу— пальпація біля основи 1-го пальця (на променевої артерії). Рука хворого повинна лежати вільно, щоб напруга м’язів і сухожиль не заважало пальпації. Визначати пульс на променевої артерії треба обов’язково на двох руках, і тільки при відсутності різниці можна обмежитися надалі визначенням його на одній руке.Опеределеніе пульсу:

Техніка визначення пульсу

1. Хворий сидить або зручно лежить, рука лежить вільно.
2. Кисть хворого вільно захопити правою рукою в області лучезапястного суглоба.
3. Великий палець розташувати з ліктьової сторони, а чотири інших — безпосередньо на променевої артерії. У нормі по-променя відчуття м’якої, тонкої, рівною і пружною трубки, пульсуючою під пальцями.
4. Артерію притиснути з помірною силою до внутрішньої сторони променевої кістки. Сильно притискати її не слід, так як під тиском пульсова хвиля може зникнути.
5. Чи не прослухавши чомусь пульс на променевої артерії, його визначають на скроневої або сонної артерії.
6. Підрахунок пульсових ударів необхідно виробляти не менше 30 с, отриману цифру помножити на 2. При наявності аритмічного пульсу підрахунок виробляти не менше 1 хв.

Визначення пульсу: місця, правила. характеристики пульсу

Дослідження пульсу можна проводити на променевої, стегнової, підколінної, скроневої, сонної артерії, артерії тилу стопи. Якщо пульс ритмічний, можливий підрахунок пульсових хвиль за 30 секунд, при цьому отриманий результат слід подвоїти. Але при первинному пульс підраховують протягом 60 секунд.Больной сидить або зручно лежить. Рука хворого повинна лежати вільно, щоб напруга м’язів і сухожиль не заважало пальпаціі.Кість хворого вільно захопити правою рукою в області лучезапястного сустава.Большой палець розташувати з ліктьової сторони, а чотири інших — безпосередньо на променевої артерії. У нормі виходить відчуття м’якої, тонкої, рівною і пружною трубки, пульсуючою під пальцями.

Артерію притиснути з помірною силою до внутрішньої сторони променевої кістки. Сильно притискати її не слід, так як під тиском пульсова хвиля може зникнути.

Чи не прослухавши чомусь пульс на променевої артерії, його визначають на скроневої або сонної артеріі.Подсчет пульсових ударів необхідно виробляти не менше 30 с, отриману цифру помножити на 2. При наявності аритмічного пульсу підрахунок виробляти не менше 1 мін.Характерістікі пульсу: Ритм пульсу — визначають по інтервалах між пульсовими хвилями. Якщо пульсові коливання стінки артерії виникає через рівні проміжки часу означає пульс ритмічний. При порушеннях ритму спостерігається неправильне чергування пульсових хвиль — аритмія. Частота пульсу — її підраховують протягом 1 хвилини. У спокої у здорової людини пульс 60-80 ударів в хвилину. напруга— визначають по тій силі, з якою потрібно притиснути променеву артерію, щоб повністю припинилися її пульсові коливання. Напруга пульсу залежить від величини систолічного давленія.Еслі АТ нормальне, артерія здавлюється при помірному зусиллі, тому в нормі пульс помірного напруження. При високому АТ артерію стиснути важче — такий пульс називається напруженим або твердим.В разі низького артеріального тиску в артерії вона стискається легко — пульс м’який. наповнення пульсухарактеризується наповненням артерії кров’ю і залежить від величини серцевого викиду, тобто від кількості крові, яка викидається в систолу в артеріальну систему, а також від загальної кількості циркулюючої крові в судинній системі. Якщо серцевий викид нормальний пульс повний. при недостатності кровообігу, великої втрати крові, наповнення пульсу зменшується і називається порожнім. Величина пульсу залежить від напруги і наповнення. Якщо напруга тверде або помірне, а наповнення повне величина в цьому випадку буде великий. Якщо напруга м’яке, а наповнення пусте величина буде малою. Іноді величина пульсових хвиль може бути настільки незначною, що вона визначається з працею. Такий пульс називається ниткоподібним.

Визначення пульсу і його характеристик

Артеріальний пульс — толчкообразние коливання стінок артерії, зумовлені зміною їх кровонаповнення в результаті роботи серця. Пульс визначають на променевій, сонній, стегновій, плечовий і т.д. артеріях.Прі першому обстеженні пацієнта і в разі аритмії пульс підраховують протягом 1 хвилини, якщо пульс ритмічний слід підрахувати кількість пульсових хвиль за 15 секунд і помножити отриманий результат на 4. Характеристики пульсу: частота, ритм, наповнення, напряженіе.В нормі пульс ритмічний , однаково прощупується на обох руках, частота його у дорослої людини в стані спокою 60-80 в хвилину, задовільного наповнення і напруги. Вимірювання артеріального тиску. Рівні нормального артеріального тиску.

Перед вимірюванням артеріального тиску у пацієнта повинен бути не менше ніж 5-хвилинний відпочинок. За 1 годину до вимірювання артеріального тиску виключається вживання пацієнтом кави або міцного чаю, він не повинен курити 30 хвилин. АТ слід вимірювати через 1-2 години після їжі. До вимірювання АТ потрібно спорожнити сечовий міхур (хворий повинен помочитися).

Положення пацієнта сидячи з опорою на спинку стільця, він не повинен розмовляти і дивитися на циферблат манометра. Рука пацієнта повинна лежати на столі долонею догори (лікоть не повинен звисати) .Манжети накладається на оголене плече (або тонкий рукав), щоб між плечем і манжетою проходив 1 палець, нижній край манжети повинен бути на 2,5 см вище ліктьової ямкі.Бистро і рівномірно накачати повітря в манжету поки тиск не досягне попередньо визначеного рівня систолічного артеріального тиску + 30 мм рт.ст. Відкрити вентиль і поступово випускати повітря зі швидкістю 2 мм рт.ст. в 1 секунду. Точність АТ прямо залежить від швидкості декомпресії — чим вище швидкість декомпресії, тим нижче точність вимірювання артеріального тиску.

Рекомендується вимірювати артеріальний тиск 3 рази з інтервалом не менше в 1 хвилину, не знімаючи манжети і після випускання повітря з манжети перед кожним вимірюванням. Оптимально враховувати середнє значення з двох останніх вимірювань.

Рівні нормального артеріального тиску: 100 / 60-139 / 89 мм рт.ст. Визначення наявності серцевих набряків, визначення добового діурезу. Серцеві набряки частіше локалізуються на ногах, якщо хворий ходить, в області крижів, попереку, лопаток, якщо хворий лежить. Шкіра в області набряку стає гладкою, блискучою, натягнутою, при натисканні на неї утворюється довго не розправляється ямка. Рідина може накопичуватися в серозних порожнинах:

• • асцит — скупчення рідини в черевній порожнині;
• • гідроторакс — скупчення рідини в плевральній порожнині;
• • гидроперикард — скупчення рідини в порожнині перикарда;
• • анасарка — поширений набряк підшкірної клітковини.

Набряки на ранніх стадіях захворювання можуть бути прихованими. У цих випадках значення мають досить швидке збільшення маси тіла і зменшення діуреза.Суточний діурез — кількість виділеної сечі за добу. Він повинен становити 1,5-2 л (70-80% від обсягу всієї спожитої за добу рідини) .якщо сечі виділяється менше 70-80% від обсягу всієї споживаної за добу рідини, констатують негативний діурез (тобто частина рідини затримується в організмі);

1. якщо кількість сечі перевищує кількість випитої за добу рідини, діурез вважають позитивним (період сходження набряків, при прийомі сечогінних).
2. Визначення водного балансу.
3. Водний баланс — зіставлення кількості випитої і введеної парентерально рідини з кількістю виділеної за добу сечі (добовим діурезом).
4. Цілі: виявлення прихованих набряків, визначення кількості виділеної за добу сечі, оцінка адекватності терапії (сечогінною).

Необхідне оснащення: медичні ваги, чиста суха 2-3-літрова банка, два градуювальних судини, лист обліку водного балансу, температурний ліст.Накануне попередити хворого про майбутню процедуру і правила збору сечі, дати йому детальну інформацію про порядок записів в лист обліку водного балансу .У 6 годині ранку розбудити пацієнта, щоб він помочився в унітаз — цю порцію сечі НЕ учітивают.Все наступні порції сечі до 6 години ранку наступного дня включно пацієнт повинен збирати в банку.

Протягом дня хворий і медична сестра ведуть облік введеної в організм рідини в мілілітрах, включаючи випиту (перші страви — 75% рідини, чай, соки, рідина, прийняту з ліками) і введену парентерально.

За допомогою градуйованого судини підрахувати кількість виділеної за добу сечі в міллілітрах.Данние вимірювань занести в спеціальну графу температурного листа. Оцінка водного балансу: 1Подсчітать, яка кількість рідини повинна виділитися з сечею: кількість рідини, яка надійшла помножити на 0,8 (80%). Порівняти обсяг виділеної рідини з очікуваним кількістю (отриманим за формулою — см.п.1).

Водний баланс вважають негативним, якщо рідини виділилося менше, ніж повинно було, позитивним — якщо виділено більше.

Позитивний водний баланс свідчить про сходження набряків і ефективності лікування, негативний — про наростання набряків і неефективності діуретичної терапії.

визначення пульсу

Пульс — це періодичні толчкообразние коливання стінок кровоносних судин (артерій, вен), обумовлені скороченнями сердца.Что б визначити пульс, наприклад , артеріальний пульс визначають , поклавши пальці руки на область великої артерії, найчастіше це променева артерія, що лежить в нижній третині передпліччя безпосередньо перед променезап’ясткових суглобів з боку великого пальця руки. М’язи рук обстежують не повинні бути напряжени.На артерію укладають два або три пальці (зазвичай, вказівний і середній) і стискають її до повного припинення кровотоку; потім тиск на артерію поступово знижують, оцінюючи ключові властивості пульсу: частоту, ритмічність, напруга (по опору судини здавлення), висоту і наповнення.

Методика визначення частоти пульсу

Частоту пульсу при правильному ритмі визначають, підраховуючи число пульсових ударів за півхвилини і примножуючи результат на два; при аритмії число пульсових ударів підраховують протягом цілої мінути.Нормальная частота пульсу в спокої у дорослої людини становить:

• 60-80 ударів в хвилину; при тривалому стоянні;
• при возбудимом хвилюванні може бути досягати 100 ударів в хвилину.

• у новонароджених він в нормі дорівнює приблизно 140 ударам в хвилину;
• до кінця першого року життя частота пульсу знижується до 110-130 ударів в хвилину,
• до 6 років приблизно до 100 ударів в хвилину,
• до 14-16 років частота пульсу наближається, до нормального для дорослої людини.

Підвищення частоти пульсу називається тахікардією , зниження — брадикардією .

Визначення ритму пульсу

Ритм пульсу оцінюють по інтервалах між ударами пульсу. У здорових, людей, особливо в дитячому та юнацькому віці, під час вдиху пульс кілька частішає, а під час видиху урежается (фізіолческая, або дихальна, аритмія).

• Нерітмічний пульс виявляється при різних аритміях серця .
• Напруга пульсу визначають наступним чином: на артерію встановлюють подушечки двох або трьох пальців руки і здавлюють артерію одним з пальців до тих пір, поки другий палець (або два пальці) не перестануть сприймати пульсові удари.
• Напруга пульсу визначається силою, яку необхідно прикласти, щоб припинилося проходження по артерії, адлоавой хвилі.

При високому артеріальному, тиску пульс стає твердим, при низькому м’яким. Дослідити властивості пульсу необхідно на різних артеріях, порівнюючи їх на артеріях симетричних ділянок. Цим способом вдається виявити порушення кровотоку, інші патологічні стани.