Це немолодий «служака» суворої виправки, яку підкреслювали хода та чіткі рухи. Він виглядав красивим, був високий і статний. Його гарне обличчя світилося лагідністю при погляді на дочку, трохи завиті, як у Миколи 1, сиві вуса та бакенбарди, які підкреслювали його виправлення та красу.
Колись, у дитинстві, була вона щаслива: батько служив керуючим у великому маєтку, жили в селі (а вона так любить природу!), але потім, за нового господаря, батько місце втратив, довелося переїхати в похмурий сирий негостинний Петербург, батько невдовзі помер, сім'я розорилася остаточно, переїхали з матінкою жити до …
Полковник дуже любить свою дочка Вареньку. Він витрачає всі гроші на те, щоби вивозити її на бали.