Як саджати жимолость і далі доглядати її, що вона любить
Сімейство – жимолості. Невибагливий у догляді, але потребує дотримання правил культивування, представлених у статті. Відмінна риса культури – стійкість до низьких температур.
Правильний догляд за жимолостю
Жимолость є їстівною ягодою, яка цінується садівниками за свою поживність і корисні властивості. До складу входять всі необхідні для нормального розвитку організму мікроелементи та вітаміни.
Жимолость також відрізняється раннім урожаєм, стійкістю до низьких температур, невибагливістю до ґрунтів. Навіть весняні заморозки не мають жодного негативного впливу на цвітіння.
Корисна інформація! Варто зазначити, що ягоди жимолості, а точніше, їх розмір та смакові якості залежать від дотримання правил культивування.
Короткий опис жимолості
Жимолость звичайна чи лісова – морозостійкий чагарник, який може досягати двометрової висоти. Пагони буро-сірі, ламкі. Листова пластина досить довга, але не широка, соковито-зеленого забарвлення. Листя покрито помітним і приємним опушенням.
Відмінна риса жимолості – квіткові бруньки розпускаються раніше вегетативних. Квітки двостатеві, витончують приємний аромат. Період цвітіння припадає на початок літа. Після цвітіння на кущі утворюються плоди, які рано дозрівають. Перше плодоношення спостерігається на третій-четвертий рік.
Ягоди овальної або яйцеподібної форми невеликого розміру, блакитного, синього або чорно-синього забарвлення. У неїстівних сортів ягоди відрізняються округлою формою та іншим забарвленням. Їстівні плоди мають кисло-солодкий смак.
Жимолосний кущ легко піддається обрізанню та формуванню. Тривалість життя культури – не менш як двадцять років. Рослина поширена на далекосхідній території. У садових умовах вирощується найчастіше у середній смузі та у північних регіонах. Кущ не дуже любить південний клімат.
Популярні види та сорти садової жимолості
Відомо понад сотню видів жимолості, деякі з них вирощуються в садових умовах. Більшість представників роду плоди неїстівні, котрий іноді отруйні. Найбільш відомий вид – вовча ягода. На українській території зростає понад двадцять сортів жимолості, але в культурних умовах – близько десяти.
Жимолость буває чагарниковою і виткою. Другий вид використовується садівниками для прикраси стін, альтанок, огорож. У більшості сортів гілки можуть досягати п’ятиметрової довжини та обплітати будь-які опори. Чагарникові поділяються на їстівні та неїстівні. Перший вид називається жимолость блакитна, яка поділяється на підвиди та сорти.
Жимолость з декоративними характеристиками користується попитом завдяки гарному цвітінню та яскравому плодоношенню. Щодо їстівних сортів, то на українській території зареєстровано понад сто. Найбільш популярні серед них будуть представлені у таблиці.
| Найменування їстівної жимолості | Опис та характеристики |
| «Блакитне веретено» | Сорт, який відрізняється раннім дозріванням ягід, найпоширеніший серед садівників. Відмінна риса та недолік – при недостатньому поливанні плоди починають гірчити. Сорт відноситься до найбільш вологолюбних представників. Ягоди слабо тримаються на кущі. |
| «Попелюшка» | Особливість сорту – високий ступінь стійкості до захворювань та весняних заморозків. Ягоди мають суничний аромат і відрізняються швидким дозріванням. Насіння дрібне, коричневого кольору. Кущ невеликого розміру. |
| «Ленінградський велетень» | Сорт відрізняється великими плодами, що дозрівають нерівномірно. Плодоношення розтягнуте, тож урожай доведеться збирати протягом кількох місяців. При цвітінні рослина здатна витримати весняні заморозки до -5 градусів. |
| «Морена» | Середньоранній сорт, який відрізняється середнім розміром ягодами з приємним смаком. Жимолость стійка до захворювань, а ягоди при дозріванні добре тримаються на гілках. Ще одна особливість сорту – висока стійкість до низьких температур. |
| «Німфа» | Сорт, який може вирощуватись навіть за суворих кліматичних умов. Ягоди на кущах при дозріванні стійкі до осипання, мають восковий наліт. Вони мають солодко-кислий присмак і аромат. |
| “Синій птах” | Сорт відрізняється раннім дозріванням та невибагливістю у догляді. Кущ високий. Ягоди за смаком можна порівняти з чорницею. Відрізняється стійкістю до заморозків та шкідників, захворювань. |
| «Мальвіна» | Сорт відрізняється великим урожаєм. Ягоди досить великі, десертного смаку, відрізняються стійкістю до обсипання. Рекомендується вирощувати на одній ділянці одразу два чагарники, щоб підвищити врожайність. |
Як посадити жимолость
Висаджується кущ на присадибній ділянці навесні, влітку та восени. При цьому не рекомендується проводити процедуру наприкінці весни або на початку літа. Навесні висадку необхідно проводити до розпускання бруньок. Оптимальний варіант – осінь, тобто з кінця вересня до середини жовтня.
Для жимолості рекомендується вибирати добре освітлене місце на ділянці зі злегка заболоченою місцевістю. При цьому варто враховувати, що рослина негативно реагує на протяги. Оптимальний ґрунт для вирощування жимолості – суглинистий або супіщаний. На виснаженій ділянці культура не зростатиме, тому вимагатиме попереднє підживлення. Якщо ґрунт відрізняється підвищеною кислотністю, то потрібно заздалегідь до нього внести крейду або доломітове борошно.
У покупних саджанців має бути добре розвинена коренева система без пошкоджень та ознак зараження, кореневої гнилі та сухості.
Також перед висаджуванням варто звернути увагу і на загальний стан куща. За потреби видаляються зламані або уражені пагони, коріння, проводиться дезінфекція.
Спосіб висадки саджанця у відкритий ґрунт здійснюється за наступною схемою:
- попередньо викопується яма глибиною та діаметром близько півметра;
- при висадженні кількох рослин на одній ділянці необхідно дотримуватись відстані між кущами в 1–2 метри;
- викопаний грунт поєднується з перегноєм, деревною золою, суперфосфатами та сульфатом калію;
- отриману ґрунтосуміш наполовину висипають у лунку, роблять горбок;
- в лунці розміщують чагарник, розправляють кореневу систему і заповнюють родючим грунтом, що залишився;
- шийка при посадці має бути на глибині 3-5 см;
- земля добре утрамбовується, рясно поливається, мульчується.
Догляд за жимолостю після посадки
Обрізка
Більшість садівників не проводять обрізання куща, і це неправильно. Процедура необхідна жимолості, оскільки допомагає убезпечити рослину від шкідників, хвороб та сформувати акуратну крону. Санітарна обрізка – видалення пошкоджених, засохлих та уражених пагонів. Формуюча – допомагає освіжити крону та зробити її компактнішою.
Якщо протягом перших п’яти років гілки ростуть повільно, обрізка виключається. Для кращого вкорінення та плодоношення молодої рослини рекомендується видаляти всі квітконоси, а наступного року – лише половину квіток.
При формуванні варто звернути увагу на те, щоб кущ добре вентилювався, освітлювався. Оптимальний термін проведення обрізки – осінь чи весна.
Правила поливу
Соковитість плодів більшою мірою залежить від правильного освітлення та режиму зволоження ґрунту. Чагарник жимолості потребує рясного та регулярного зрошення, особливо в період формування плодів. На суглинистій ділянці полив здійснюється щотижня.
Під час процедури варто виключити попадання рідини на листя та квіти, оскільки це може спровокувати опік. Для поливу рекомендується використовувати дощову чи відстояну теплу воду.
Корисна інформація! Якщо кущ недоотримуватиме вологу, то їстівний плід гірчить.
Підживлення
Жимолость дозволяється підгодовувати органічними та мінеральними підживленнями. У пріоритеті має бути органіка. Добрива вносяться кілька разів протягом вегетаційного періоду. Навесні жимолость необхідно удобрити азотом, з яким потрібно бути обережним і не переборщити.
Основні підживлення, які рекомендується використовувати для жимолості:
- Перше внесення добрив проводиться після того, як зійшов сніг і земляна грудка прогрілася на 2–3 см. Вибір слід зупинити на органіці та розчинних мінеральних комплексах. Препарати необхідно розводити згідно з інструкцією, без перевищення рекомендованого дозування.
- Друге внесення добрив проводиться після цвітіння. Для цього можуть також використовувати мінеральні комплекси.
Навесні дозволяється вносити компост та деревну золу. На один чагарник знадобиться відро компосту і склянка золи. Перед внесенням добрив необхідно обов’язково проводити полив та розпушування ґрунту.
Це необхідно для того, щоб коренева система не отримала опіку. Добрива в рідкій формі також вносяться у підрихлений грунт. Концентрати вносяться в заздалегідь викопану канавку, змішуються із ґрунтом і засипаються.
Нестача поживних елементів може спровокувати погане цвітіння, дрібний розмір та неприємний присмак ягід.
Коли та як збирати врожай
Дозрівання врожаю залежить від багатьох факторів, у тому числі від регіону зростання, дотримання правил культивування. У більшості випадків сорти жимолості відрізняються ранньою стиглістю.
На центральній території України ягоди жимолості визрівають уже в середині травня, що раніше на два тижні, ніж у полуниці. У північних регіонах країни врожай можна збирати на початку літа. Плоди жимолості можна вживати у свіжому вигляді, робити з них десерти, заморожувати та консервувати. З ягід виходять смачні узвари, варення, джеми.
Цікава інформація! Якщо ягоди піддаються заморожуванню, то втрачають 2–3% корисних властивостей. При термічній обробці поживність плодів знижується майже третину.
Догляд після плодоношення
Коренева система жимолості відрізняється тим, що залягає неглибоко, на поверхні. У зв’язку з цим ділянку біля ствола рекомендується не перекопувати, а акуратно розпушувати. Сміттєва трава видаляється вручну і регулярно, оскільки розвиток бур’янів негативно позначається на декоративному вигляді рослини та її плодоношенні.
Щоб зберегти вологу після поливу та активізувати ґрунтову мікрофлору, необхідно проводити мульчування ґрунту навколо куща. Варто запам’ятати, що застій вологи негативно позначається на рослині та провокує загнивання кореневої системи. Як мульчу дозволяється використовувати торф, деревну і хвойну тирсу, солому, сіно, листя.
Підготовка до зимівлі
Кущ не вимагає укриття на зиму, тому що відрізняється стійкістю до заморозків. Якщо взимку гілки підмерзли, то навесні вони швидко відновлюються. Виткі сорти рекомендується висаджувати в середній та південній смузі, так як вони менш холодостійкі.
Хвороби жимолості та їх лікування
Жимолость – культура, що відрізняється стійкістю до захворювань. Уявити небезпеку рослині можуть деякі хвороби при недотриманні правил догляду. Найбільш поширені захворювання жимолості – червонувато-оливкова плямистість, борошниста роса, усихання та почорніння гілок. Подані патології є грибковими інфекціями. Кожне захворювання відрізняється певною симптоматикою. Також культура може уражатися раком та вірусними хворобами – крапчастістю листя, мозаїкою.
Вірусні хвороби вважаються невиліковними, а грибкові – піддаються терапії, особливо на початковій стадії. Для боротьби можуть використовуватись фунгіциди, бордоська рідина, колоїдна сірка. Щоб убезпечити кущ, необхідно проводити профілактичні заходи при перших ознаках ураження. Також обробку марганцівкою можна здійснювати ранньою весною та пізно восени.
Не будь-яку жимолость можна їсти: розбираємось, які види отруйні, а які – їстівні та корисні
Автор: Ігор https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=22 Правки: 08 березня 2024 Перша редакція: 10 листопада 2022 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 4 хвилини 👀 10545 разів 💬 0 коментарів
Вітаю вас, шановні читачі.
Сьогодні я хочу розповісти вам про жимолость.
Жимолості декоративні
Родина Жимолостевих налічує близько 200 видів, серед яких багато ліан. Зараз кінець жовтня, і в мене в саду цвіте жимолость капріфоль. Цей маленький живець був укорінений минулої весни, але дав дуже великий приріст, і я сподіваюся, що наступного року жимолость повністю заплете сітку-рабицю.
Жимолость часто використовують для озеленення вертикальних поверхонь: альтанок, арок, стін та підпірних стійок. Вона дуже швидко росте і декоративна цілий рік. Прекрасні не лише квітки жимолості, а й її листя. А червоні плоди хоч і привертають погляд, але в їжу не годяться – вони отруйні.
Є в мене ще один вид ції родини: компактний вічнозелений кущик жимолості шапкової. Виростає вона не вище 30 см. Пагони рослини швидко розростаються, утворюючи напівсферу – шапочку. Мені дуже подобається ця жимолость: у неї чарівні листочки та гарні квіти, а після цвітіння ця ліана формує блискучі фіолетові ягоди високої декоративності.
Росте у мене на ділянці також жимолость японська жовто-строката. І хоча, всупереч назві, листя у неї зелене, цьому є наукове пояснення: укорінював я саджанець у місці, надійно захищеному від яскравого сонця, а строкатолисті рослини в тіні втрачають варієгатність і стають зеленими. Але як тільки ви помістите їх на добре освітлене місце, листя знову стає строкатим.
Ось і листя японської жимолості скоро пожовтіє до лимонного відтінку і вкриється цятками. Знайшов я цю жимолость у Запоріжжі, у саду католицького костелу. Виростають рослини цього виду до 70 см, але їм потрібна опора, а якщо її не буде, пагони японської жимолості розповзатимуться в сторони. Я, власне, на цю якість жимолості і розраховував, коли висаджував у ґрунт живець.
Ось такі декоративні види жимолості зростають на моїй ділянці. У всіх трьох гарне листя, вони чудово виглядають як під час цвітіння, так і під час плодоношення. Проте їсти їх плоди не можна.
Трохи пізніше я розповім про декоративну жимолость докладніше, коли мої саджанці підростуть, і їх можна буде побачити у всій красі.
Їстівна жимолость
Властивості жимолості
Є серед видів жимолості і їстівні. Їхні ягоди смачні і дуже корисні. Для мене це нова рослина. Я купив саджанці різних сортів їстівної жимолості і зараз їх висаджуватиму. У мене вже ростуть на цій ділянці придбані аґрус, смородина, бузок та троянди.
У їстівної жимолості є одна особливість: якщо ви посадите поряд 2 рослини одного сорту, плодоносити вони будуть слабо, тому рекомендується саджати відразу два-три різні сорти. Я придбав чотири сорти жимолості: Вітамінну, Блакитне веретено, Дует та Каріну.
У всіх сортів рослини вимоги до умов вирощування та догляду однакові. Смак їхніх ягід кисло-солодкий, і дозрівають вони навіть раніше, ніж полуниця. Правда, врожай з них не бозна-який: близько 4 кг з куща.
Ягоди жимолості містять велику кількість вітамінів та інших корисних речовин. Їх часто використовують із лікувальною метою. Однак транспортуються ягоди погано, тому їх краще відразу переробляти: сушити, робити вино, джеми і варення.
Виростає їстівна жимолость досить високою. Наприклад, сорти Каріна, Блакитне веретено і Дует досягають у висоту півтора метри, а Вітамінна росте вище людського зросту. Тому з жимолості можна робити живоплоти, і саме так я збираюся її використовувати.
Умови вирощування
Зростає ця ліана у родючому ґрунті, причому pH ґрунту може коливатися в досить широких межах: від слаболужного до слабокислого. Дуже важлива для цієї рослини волога, тому поливати її потрібно регулярно та рясно. Але краще посадити жимолость так, щоб її верхня частина добре освітлювалася сонцем, а прикоренева ділянка знаходилася в тіні. Тоді волога із землі не так швидко випаровуватиметься.
Висаджування їстівної жимолості
Щоб вийшла жива огорожа, висаджувати кущі жимолості потрібно на відстані 1,5 м. Коли вони розростуться, то приховають від стороннього погляду компостну купу і частково закамуфлюють мій вуличний туалет, який я терпіти не можу. У цьому місці більшу частину часу прикоренева ділянка ліан буде перебувати в тіні, а верхівка – на сонці.
Я вже підготував ями для посадки і заповнив їх сумішшю городньої землі і перепрілого компосту. Коренева система саджанців досить добре розвинена. Знаходиться вона у легкій та не надто поживній торф’яній суміші. Судячи з зовнішнього вигляду, саджанці здорові. Саджати їх потрібно так, щоб коренева шийка виявилася на рівні ґрунту.
Я обережно звільнив саджанець від торф’яної суміші, розправив його коріння, опустив коріння у заглиблення, яке зробив у поживному ґрунті, і прикопав. Потім трохи ущільнив руками землю навколо саджанця і рясно його полив. Коли вода вбереться, прикореневу ділянку бажано замульчувати, адже попереду зима.
Пухкий і вологоємний торф’яний субстрат, який я зняв з коріння, можна додавати до різних ґрунтових сумішей. Його можна використовувати для посіву насіння на стратифікацію та в інших цілях.
Скажу на закінчення, що всі види жимолості, про які я вам сьогодні розповів, відрізняються морозостійкістю: вони витримують похолодання до -40 ⁰C. Навіть під час цвітіння їм не страшні заморозки до -8 ⁰C. Тому вирощувати жимолость можна не лише на півдні.