Що таке біржа і як вона працює?
Отже, що таке біржа: простими словами про все, що з нею пов’язано. Що це за ринок, для кого та навіщо він потрібен, як регулюється й кому буде цікавий? Одразу обмовимося, що є багато видів бірж: валютні, товарні, опціонні, ф’ючерсні тощо. Є й екзотичні варіанти, наприклад, Алсмеєрська біржа з продажу квітів.
Ми розглядатимемо особливості та функції фондових бірж, створених для укладення угод на фондовому ринку. Такі організації функціонують у всіх країнах з ринковими економіками.
В Україні одинадцять фондових бірж, головні відділення яких розташовані в Києві, Дніпрі та Миколаєві, а в інших містах діють їхні філії.
Що таке біржа і як вона працює?
Це ринок, де зустрічаються продавці та покупці для торгівлі акціями, облігаціями, іншими цінними паперами та фінансовими інструментами. Тут продають і перепродують цінні папери, тут формується їхня ринкова вартість, розробляються стандарти роботи для всіх учасників ринку.
Біржа працює за певними правилами, серед яких слід згадати насамперед державне регулювання. Саме так можна забезпечити гарантію виконання угод і загальну надійність ринку. Завдяки суворому дотриманню правил і контролю за їхнім виконанням, а також вдосконаленню технологій мінімізуються ризики для учасників процесу.
Для чого призначена біржа?
Сюди приходять, щоб укласти угоди з купівлі та продажу акцій, облігацій, інвестиційних паїв, купити або продати їх за справедливою ціною. Ось чим займається фондова біржа: виступає місцем, регулятором і гарантом угод для продавців, посередників і покупців.
Основні функції фондової біржі:
- Посередництво. Одна з ключових функцій — забезпечити всім сторонам процесу комфортні й безпечні умови для торгівлі цінними паперами. І завдяки тому, що папери обертаються на біржі, підтримується їхня ліквідність і широка доступність для інвесторів.
- Регуляція. Біржа коригує та змінює процедури торгів відповідно до змін технічної бази та різних тенденцій світових ринків.
- Індикація. На фондовій біржі визначаються вартість і привабливість цінних паперів різних видів, біржа прагне забезпечити вірогідні котирування та надійну торгівлю.
Хоча низку цінних паперів продають і поза біржею, є навіть назва для цього способу торгівлі — позабіржовий. Причому учасниками можуть бути ті ж сторони, які діють на біржі: брокери, інвестори, інвестиційні компанії, банки. Однак позабіржові угоди не контролюються та не захищені від шахрайства, тому учасники таких торгів значно ризикують.
Угоди на фондовій біржі укладаються моментально, а сучасна технічна база дає змогу здійснювати мільйони операцій за секунду. І це аж ніяк не те гучне місце зі старих фільмів, де люди, обвішані телефонами, не зводять погляду з величезних табло, раз у раз щось вигукуючи в трубку. Вже давно учасники цього ринку працюють дистанційно — немає потреби кудись їхати та возитися з паперами, все доступно в електронному вигляді.
Існують реєстри цінних паперів, які ведуть компанії-реєстратори. У цих реєстрах прописані власники й емітенти, кількість акцій у конкретних акціонерів. Ними можуть користуватися й власне емітенти, відстежуючи нарахування дивідендів. Реєстратори — ліцензовані учасники ринків, а для перевірки дійсності ліцензій існують спеціальні довідники.
Облік активів інвесторів — завдання депозитаріїв. Це інші спеціальні компанії, які також працюють за ліцензіями.
Як посередники працюють брокери або брокерські компанії. Вони можуть лише втілювати в життя стратегію самого дилера, від імені якого виступають, а можуть діяти від імені фонду на основі довірчої угоди, самостійно розпоряджаючись коштами покупця.
Як бачимо, учасників процесу багато, й вся їхня діяльність повинна бути підпорядкована певним правилам і регламентам. Тому тепер, розібравшись у загальних рисах, що таке біржа і як вона працює, перейдемо до деталей.
Регулювальні та контролювальні органи
Фондова біржа має не тільки функції, але й низку чітких завдань:
- забезпечити стабільність роботи ринку цінних паперів;
- визначати їхню об’єктивну ціну, забезпечувати умови для обігу та доступність інформації про інструменти цього виду;
- забезпечувати гарантії угод, укладених учасниками біржі;
- постійно аналізуючи економічну кон’юнктуру, визначати перспективи розвитку внутрішнього та зовнішнього ринків;
- сприяти виходу національних емітентів на зовнішні ринки, розвивати співпрацю фінансових і кредитних установ усередині країни та за її межами.
Для виконання таких масштабних завдань слід організувати та підтримувати жорстку структуру регуляції та контролю.
Депозитарно-кліринговий центр
Орган, відповідальний за те, щоб придбані цінні папери були вчасно списані з рахунків продавця та доставлені на рахунки покупців. Також він зараховує взаємні зобов’язання з постачання цінних паперів і розрахунків за ними.
Розрахункові та клірингові палати
Організації, які фіксують взаємні угоди сторін і виконують розрахункові операції. Саме вони відповідають за проведення операцій, тим самим забезпечуючи біржі стабільне функціонування, захищаючи інтереси клієнтів, зміцнюючи державний контроль, мінімізуючи звернення готівки на біржі. Розрахункові (клірингові) палати розрізняються:
- за власністю — державні або приватні;
- за територіальним охопленням — місцеві, регіональні, національні, міжнародні;
- за типом роботи — традиційні та автоматизовані.
У клірингових палатах збираються дані про заплановані платежі. Палата враховує ці дані, сортує та зараховує взаємні вимоги. Тобто сторони, уклавши угоду, звертаються до розрахункової палати для її реєстрації та наступні дії вчиняють вже з самою палатою. В її компетенції здійснення взаємозаліків та перерахунків за угодами, фіксування фінансового стану учасника біржі. На розрахункову палату покладається відповідальність за угоди, які були зареєстровані, — це є для продавця гарантією, що він отримає кошти.
На фондових і товарних біржах розрахункові (клірингові) палати часто створюють ініціативні групи впливових гравців. Це може бути і центральний банк, і організація під егідою великого комерційного банку, й дочірня компанія самої біржі.
Загальне керівництво біржею здійснює керівний орган, наприклад, рада директорів, яка діє на підставі статуту. У статуті біржі визначені принципи та порядок управління, склад членів правління, порядок створення та ключові функції, покладені на біржові органи.
Історія біржової торгівлі
За своєю суттю біржа ― це один з варіантів організованого ринку, певний торговельний майданчик. Таку назву отримали складні фінансові інститути ― юридичні структури, що забезпечують комунікацію між продавцями та покупцями.
Учасники біржових торгових угод можуть використовувати різні фінансові інструменти: товари, цінні папери, валюту тощо. Залежно від цього розрізняють товарно-сировинні, фондові, валютні, криптовалютні біржі. Вони суттєво впливають на формування оптових і фінансових ринків у всьому світі. Усі біржові операції проходять за участю посередника ― агента, у ролі якого виступають брокери. Розвиток інтернет-технологій призвів до появи онлайн-брокерів. Брокером може бути юридична або фізична особа, яка має право на доступ до фінансових ринків і, відповідно, на продаж цінних паперів та інших активів.
Для чого потрібні біржі?
Ця назва у багатьох на слуху, але більшість людей не має уявлення, що таке біржі, як вони працюють, яку роль відіграють на світовому ринку, коли і чому виникла біржова торгівля та навіщо взагалі потрібні подібні структури. А такі знання стали б у пригоді не лише інвесторам, а й звичайним громадянам. Усі ми так чи інакше є учасниками біржової торгівлі та в певному сенсі пожинаємо плоди укладених на цьому ринку угод.
Як це можливо?
Річ у тім, що товарні біржі впливають на оптове ціноутворення різних товарів, які ми з вами потім купуємо: це і нафта, і золото, і кава, і зерно та інші позиції.
Фондові біржі ― це місце, де можуть заробляти гроші страхові, інвестиційні та інші компанії, а також банківські організації й різні фонди, зокрема пенсійні. Наприклад, якщо ви хочете забезпечити собі гідну старість і з цією метою вклали кошти в один з українських недержавних пенсійних фондів, знайте: частину грошей такі структури вкладають у цінні папери (акції, облігації), купівля / продаж яких були б неможливими без фондових бірж.
Коротко перерахуємо функції, які виконують біржі:
створення умов для зустрічі та взаємодії учасників торгів (продавців і покупців). Наприклад, компанія вирішила залучити фінансування шляхом продажу акцій. Знайти покупців можна через фондові біржі ― завдяки їм ліквідність цінних паперів збільшується. Використовуючи ці торгові майданчики, можна купувати / продавати активи на регулярній основі;
формування правил проведення торгів. На біржах виконується цивілізована торгівля, де всі учасники дотримуються встановлених регламентів, які стосуються і самих угод, і якості товарів;
у разі спірних ситуацій біржа виступає як арбітражний посередник між учасниками торгів;
котирувальна комісія, яка діє від імені біржі, забезпечує котирування ― офіційну реєстрацію мінімальних і максимальних цін. Завдяки котируванню учасники торгів отримують необхідну інформацію про кон’юнктуру ринку, таким чином досягається прозорість торгів;
біржа надає торговцям необхідну документацію, розробляє типові контракти тощо;
офіційні торгові майданчики є гарантами виконання угод.
Спочатку головним завданням біржових структур було допомогти зустрітися покупцям і продавцям, створити такі умови, щоб продавцям було легше збувати свою продукцію (активи), а покупці менше ризикували. Згодом можливості бірж і список завдань розширилися. У глобальному сенсі біржі забезпечують перерозподіл грошових коштів, зокрема інвестицій, між різними країнами, галузями, економічними секторами та окремими підприємствами, сприяючи, таким чином, ефективному використанню капіталу. Основне джерело доходів бірж ― комісійні збори з операцій (відсоток і / або фіксована плата).
Основні учасники біржі:
1. брокери ― посередники між емітентами, інвесторами і трейдерами;
2. реєстратори ― організації, що ведуть реєстрацію та облік власників цінних паперів;
3. депозитарії ― організації, що виконують функцію зберігання активів;
Коли з’явилася перша біржа і почалася біржова торгівля?
На думку істориків, перші кроки зі створення регульованих торговельних майданчиків типу бірж були виконані у XIII столітті. Уже тоді в середовищі ділових людей з’явилося розуміння, що потрібно організувати місце, де потенційні учасники торгових угод зможуть зустрічатися, обговорювати й домовлятися про ціни на товари, зокрема без фізичної наявності останніх. Так з’явилися перші товарні біржі, трохи пізніше ― фондові і, нарешті, валютні ― їхні аналоги.
Слід зазначити, що перші передумови до створення подібних торгових інститутів виникли ще у Стародавньому Римі. Уже тоді торговці дійшли висновку, що угоду про ціну та постачання товарів можна укласти без їхнього фізичного доставлення до місця торгів.
Вважається, що історія розвитку біржової торгівлі в тому вигляді, як ми розуміємо її сьогодні, бере початок у бельгійському місті Брюгге. На початку XV століття тут проживала сім’я Ван дер Бурсе, яка, на думку експертів, і заснувала першу у світі біржу.
Ще в 1409 році голова високоповажного сімейства організував регулярні зустрічі купців з усієї Європи. Ділки збиралися на невеликому майданчику в Брюгге біля готелів, що належали Ван дер Бурсам. Вони вели переговори та укладали оптові торгові угоди, а боргові розписки використовували як розрахункові документи. Імовірніше, назва біржової форми торгівлі безпосередньо пов’язана з Ван дер Бурсами та їхнім прізвищем ― byrza. У перекладі з грецької це слово означає сумка, гаманець.
Перші торги на фондовій біржі
Перша офіційна біржа відкрилася в Антверпені. Спочатку це була звичайна ринкова площа, де купці укладали договори про купівлю різних товарів. Водночас покупці замовляли потрібну продукцію за зразком: вони забирали не всю партію, а певну частину ― зразок. У 1531 році відкрився спеціалізований будинок антверпенської біржі. Тут велася торгівля товарами та державними облігаціями. Процвітання біржі закінчилось у 80-х роках XVI століття через наслідки нідерландської революції: Антверпен був зруйнований. Але міжнародна біржова торгівля не припинилася ― її історія продовжилася в Амстердамі. У Нідерландах з’явився і новий фінансовий інструмент ― акції. Першими підприємствами, які виставили на біржу свої акції, стали Ост-Індська (1602 р.) та Вест-Індська компанії (1621 р.).
У 1637 році, коли економіка Нідерландів впала, всесвітньо відомою та популярною стала Лондонська фондова біржа (LSE), яка діє до сих пір.
Сьогодні у світі існує кілька сотень товарних і фондових бірж.
Найвідоміші та найбільші біржі
Сучасні фондові біржі відповідають за безпечне функціонування ринку цінних паперів. Учасники світових торгових майданчиків можуть працювати з великим переліком фінансових інструментів: акціями, облігаціями, деривативами, опціонами, фондовими індексами, ETF-фондами тощо. Потенційні інвестори можуть вибрати відповідну біржу, вивчивши спеціалізовані рейтинги, ― вони регулярно оновлюються.
У десятку провідних світових торгових майданчиків входять:
1. створена в 1972 році Нью-Йоркська фондова біржа. Тут в обігу перебувають акції компаній з річним прибутком від $2,5 млн;
2. молода прогресивна американська біржа NASDAQ. Вона почала свою діяльність у 1970 році як автоматизована система котирувань;
3. японська корпорація Japan Exchange Group, створена в результаті злиття у 2013 році двох найбільших фондових бірж у Країні вранішнього сонця ― Токійської та Осакської;
4. найбільший біржовий майданчик у КНР ― Шанхайська фондова біржа (SSE), якій вже понад 150 років;
5. одна з найвпливовіших в Азії фондових бірж ― Гонконзька;
6. конгломерат Euronext, створений у результаті злиття декількох фінансових структур, зокрема Амстердамського, Паризького, Брюссельського та Португальського торгових майданчиків. Працює з 2000 року;
7. Лондонська фондова біржа, на якій в обігу ½ частина всіх цінних паперів у світі;
8. один з торгових майданчиків зі стрімким зростанням ― Шеньчженська фондова біржа (SZSE). Її називають китайським аналогом NASDAQ, оскільки, як і американські колеги, організатори SZSE спеціалізуються на торгівлі акціями високотехнологічних компаній. Так само, як і Шанхайська біржа, торговий майданчик у Шеньчжені перебуває під патронатом національної комісії з регулювання цінних паперів;
9. фондова біржа Торонто, яка почала свою роботу в 1861 році. Канадці першими у світі запровадили електронну торгівлю ― у 1977 році біржа запустила систему електронних торгів Computer Assisted Trading System;
10. найстаріша в азійському регіоні Бомбейська фондова біржа ― працює з 1850 року.
Тенденції та перспективи розвитку фондового ринку
Фінансові експерти звертають увагу на такі чинники:
посилення взаємозв’язків національних торговельних майданчиків і тенденція до глобалізації. Це відкриває нові можливості для розвитку підприємств, які отримують доступ до вітчизняних та іноземних капіталів;
посилення впливу фондових ринків на економіку;
збільшення валютного чинника в міжнародних операціях: волатильність курсу впливає на рух фінансових потоків.
На особливу увагу заслуговує інфраструктурний розвиток фондового ринку. З впровадженням комп’ютерних і телекомунікаційних технологій розширюється доступ до фондового ринку і водночас загострюється конкурентна боротьба між учасниками торгів і безпосередньо біржами. Настала ера інтернет-трейдингу, історія якого почалась у 2000 роках, коли найбільші світові торговельні майданчики стали переходити на роботу в онлайн-режимі. Сучасна біржа ― це торгові точки, здатні обслуговувати учасників дистанційно за допомогою спеціальних програм і робочих терміналів. Доступ до торгів і технічну підтримку забезпечують онлайн-брокери.