Навіщо потрібна «пушкінська карта» і як її отримати. Докладний розбір

Надається можливість оформити карту, яку можна використовувати для оплати:

Називається пушкінській картою, вона поповнюється державою.

Кому належить карта

Підходить для молоді. Будь-який школяр і студент може обзавестися нею, а держава буде допомагати їм активно відвідувати різні заходи.

Пушкінська карта в цілому ні чим не відрізняється від звичайної системи оплати СВІТ.

Отримати її можна у відділенні банку, після чого власник має право відвідувати культурні заклади, не оплачуючи їх самостійно, за нього це робить держава і бюджетна програма.

Які є умови для її отримання

• необхідно мати громадянство Української ;
• бувальщина старше чотирнадцяти і молодше двадцяти двох років;
• має паспорт;
• зареєструватися на порталі державних послуг.

Більше немає ні яких вимог, немає необхідності надавати квиток учня у внз, школі або дохідна частина громадянина.

Найважливіше те, що баланс і поповнення карти абсолютно однаково для будь-якого власника.

В даний час можна не йти у відділення якщо це незручно, існує можливість оформити віртуальну, і вона буде мати однакову силу з стандартно і загально прийнятої.

Баланс картки

Бюджет автоматично поповнює її на п’ять тисяч гривень. Витрачати власник має можливість лише на програму партнерів і проходять від них заходи.

На сайті «культура» будь-який бажаючий може ознайомитися з переліком послугу, і вибрати для себе саме цікаве і підходяще.

Щодня збільшується перелік, це не набридне молодому поколінню, не буде повторів, кожен зможе підібрати для себе та своїх друзів на захоплююче заняття, як на вихідні, так і в будні. Самостійно можна планувати свою завантаженість.

На офіційному сайті вже більше тисячі, перевірених заходів, і з кожним днем вони лише збільшуються.

• Пушкінська карта розрахована на заходи не тільки у своєму місті, регіоні. Нею можна скористатися навіть в іншому місті. Це актуально коли клас виїжджає в інше місто на екскурсію. Або діти з батьками у вихідні відвідують музеї.

Можна також робити спонтанні прогулянки. Поєднуючи музеї та парки, сквери і театри. Проводити час приємно і з користю. А також багато чому навчитися за час відпочинку і, не витрачаючи на це власні заощадження.

З року в рік сума не переходить і не збільшується, а зникає, або просто поповнюється до необхідного числа.

Виплати на другу дитину: скільки отримають батьки у 2023 році

Після народження малюка батьки отримують від держави допомогу у розмірі 41 280 гривень. Та варто пам’ятати, що ця сума виплачується не одразу.

• Спочатку виплачують частину допомоги, що становить 10 320 гривень,
• Далі протягом 3 років виплачується щомісяця фіксована сума у розмірі 860 гривень.

Як оформити виплати

Це можна зробити двома способами:

• У відділі соцзахисту, написавши заяву про народження дитини. При цьому до заяви потрібно додати копію свідоцтво про народження маляти та показати оригінал.
• Також, виплати можна оформити онлайн в Дії. Для цього замовте спеціальну послугу єМалятко.

Крім того, після 30 днів після народження, дитина має право на отримання “пакунка малюка”. Батьки можуть на вибір обрати його у грошовій формі, або ж в натуральній.

Важливо! Обравши перший варіант, матір чи батько зможуть витратити кошти лише на потреби для малюка.

Яка сума аліментів на дитину у 2023 році

Найперше, що потрібно запам’ятати, це те, що розмір аліментів не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зверніть увагу, прожитковий мінімум для дітей у 2023 році складе 2 272 для малюків до 6 років та 2 833 гривень від 6 до 18 років.

Мінімальна сума аліментів з січня по червень 2023 року становитиме:

• для дітей до 6 років – 1 136 гривень (2 272 гривень × 0,5);
• для дітей від 6 до 18 років – 1 416 гривень (2 833 гривень × 0,5);
• для дітей 18 – 23 років – 1 342 гривень (2 684 гривень × 0,5).

§ 3. Вимірювання на топографічній карті

• Що таке кути напрямів? Для чого використовують азимути? Усі лінії на земній поверхні мають відповідний напрямок, виражений кутом у градусах від початкової лінії чи напрямку в певній системі координат. Таку початкову лінію називають орієнтувальним напрямком, що залежить від обраної системи координат. У системі географічних координат – це напрямок дійсного меридіана, а в системі плоских прямокутних координат – абсциса (вісь х) – осьовий меридіан відповідної зони. Ці кути називають орієнтувальними або кутами напрямку.

У топографії використовують дві системи координат (географічну і прямокутну), тому, відповідно, виділяють кути напрямків двох видів. Перший – це дирекційні кути, утворені вертикальними лініями прямокутної системи координат і напрямками ліній на місцевості. Другий – азимути – кути, які утворюють лінії географічної сітки та напрямки на об’єкт.

Дирекціймий кут визначають на карті за рухом годинникової стрілки від 0° до 360° між північним напрямком вертикальної лінії координатної сітки і напрямком на визначену точку чи об’єкт. Дирекційні кути напрямків визначають переважно за картою або за магнітним азимутом.

Азимут – це кут між напрямками меридіана й певного об’єкта з точки спостереження, який вимірюють у градусах і він може мати значення від 0° до 360°. Оскільки існує різниця між географічним та магнітним полюсами Землі, то азимути бувають дійсними або магнітними залежно від меридіана, який обирають за початковий. Азимут використовують для орієнтування у процесі пересування в лісі, у горах, у піщаній пустелі або за умов поганої видимості (уночі, за сильного туману), коли звірити карту з місцевістю й орієнтуватися по ній важко, а часом і неможливо. За допомогою азимуту визначають також напрямок руху суден у морі й літаків.

На місцевості відлік азимутів проводять від напрямку стрілки компаса (її північного кінця) за ходом годинникової стрілки від 0° до 360°, інакше кажучи – від магнітного меридіана цієї точки. Якщо предмет розміщений від спостерігача точно на північ, то азимут його 0°, якщо на сході – 90°, на півдні – 180°, на заході – 270°. Під час спостереження за компасом вимірюють магнітний азимут.

• Як здійснюють вимірювання на топографічній карті за масштабом і кілометровою сіткою? За допомогою топографічних карт можна доволі точно обчислювати відстані на місцевості. Прямі відрізки між двома точками на топографічній карті вимірюють за допомогою лінійки або циркуля. Відстань, виміряну лінійкою, переводимо в реальну за допомогою масштабу, розміщеного під нижньою рамкою карти. Довжину ламаної лінії (наприклад, залізниці) обчислюють як суму відрізків прямих. Для вимірювання кривих ліній (наприклад, річок, кордонів, берегових ліній) можна скористатися приладом для вимірювання кривих ліній – курвіметром, механізм якого – це рухоме коліщатко і циферблат зі стрілкою.

Розрахунок площі. Визначити площу географічних об’єктів на топографічній карті можна двома способами: геометричним та за допомогою міліметрової сітки. Геометричним способом площу, що вимірюють, розбивають на сітку квадратів, трикутників, трапецій, площу яких вираховують за відповідними формулами: сума цих площ і буде загальною площею об’єкта на карті. Площу також можна виміряти з використанням міліметрової сітки, нанесеної на прозору плівку або папір. Таку сітку прикладають до карти і підраховують кількість квадратних міліметрів. Потім, ураховуючи масштаб карти, легко визначають площу.

Таблиця 3.1. Відстань між лініями координатної сітки залежно від масштабу

на карті, см

на місцевості, км